Рішення № 140019650, 22.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 Справа № 914/1360/24(914/936/25)

Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,

розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ

про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат

у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільєна", м. Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альс Компані", с. Тарнівці Ужгородського району Закарпатської області

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд", м. Київ

про: визнання недійсними договорів та стягнення 139 100 000 грн 00 коп

у межах справи № 914/1360/24

за заявою: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільєна" (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 238, каб. 37, ідентифікаційний код 43913344)

Без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Львівської області (в межах справи № 914/1360/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільєна") розглядалась справа № 914/1360/24(914/936/25) за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільєна", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альс Компані", відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд", про визнання недійсними договорів та стягнення 139 100 000 грн 00 коп.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.08.2026, винесеним у справі № 914/1360/24(914/936/25), позов задоволено повністю. Визнано недійсним укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільєна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альс Компані" договір про відступлення права вимоги №БТ01-02 від 01.02.2023. Визнано недійсними укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільєна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд": договір про надання поворотної фінансової допомоги №30/08-2022 від 30.08.2022 на суму 7 060 000 грн 00 коп; договір про надання поворотної фінансової допомоги №14/09-2022 від 14.09.2022 на суму 57 000 000 грн 00 коп; договір про надання поворотної фінансової допомоги №15/09-2022 від 15.09.2022 на суму 50 000 000 грн 00 коп; договір про надання поворотної фінансової допомоги №30/09-2022 від 30.09.2022 на суму 30 000 000 грн 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільєна" грошові кошти в розмірі 139 100 000 грн 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альс Компані" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 2 422 грн 40 коп судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 857 529 грн 60 коп судового збору.

В судовому засіданні 20.08.2026 представник позивача(ПАТ "Укрнафта") в порядку ч.8 ст.129 ГПК України до закінчення судових дебатів заявив про намір подати докази понесення судових витрат та звернутися із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Від позивача (ПАТ "Укрнафта") надійшла заява від 25.08.2026 про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/1360/24(914/936/25), сформована в системі Електронний суд 25.08.2026, в якій позивач просить ухвалити додаткове рішення у справі № 914/1360/24(914/936/25), стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альс Компані" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 671 065,60 грн. Розгляд справи про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/1360/24(914/936/25) здійснювати без виклику сторін.

Також від позивача (ПАТ "Укрнафта") надійшло клопотання від 25.08.2026 про долучення доказів на підтвердження розміру професійної правничої допомоги(з додатками), сформоване в системі Електронний суд 25.08.2026.

Ухвалою суду від 31.08.2026 прийнято до розгляду заяву позивача (ПАТ "Укрнафта") від 25.08.2026 про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/1360/24(914/936/25). Вирішено здійснювати розгляд заяви без виклику (повідомлення) учасників справи. Запропоновано відповідачам надати до суду в строк до 09.09.2026 письмові пояснення/заперечення щодо поданої позивачем заяви, з доказами їх направлення позивачу.

Відповідачі не скористалися своїм правом на надання до суду письмового пояснення/заперечення щодо поданої позивачем заяви.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

На виконання зазначеної вимоги, у п. 140 позовної заяви, ПАТ "Укрнафта" було заявлено, що: «Станом на момент подання заяви, окрім судового збору, Позивач передбачає понесення ним інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи за цією позовною заявою, а саме витрат на професійну правничу допомогу, детальний опис робіт (наданих послуг) та розмір понесених витрат буде наданий Позивачем пізніше».

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ст. 126 ГПК України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивач надав копію договору №20/2250-ін про надання правової допомоги від 11.10.2023, укладеного між ПАТ «Укрнафта»(замовник) та Адвокатським об`єднанням «АДЕР ХАБЕР»(виконавець)(далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Адвокатське об`єднання «АДЕР ХАБЕР» надає АТ «УКРНАФТА» правову допомогу у вигляді проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості, штрафних санкцій, інфляційних втрат та можливих збитків за результатами господарської діяльності замовника за укладеними договорами комісії та договорами поставки нафтопродуктів з розстроченням платежів з ПАТ «НПК-Галичина», мировими угодами, що укладені за результатами проведених біржових аукціонів з продажу нафти, забезпечення отоварення та/або відшкодування вартості заблокованих паливних скретч-карток «АВIАС», придбаних у ПАТ «НПК-Галичина» за 32-ма договорами купівлі-продажу та отриманих у власність від ряду третіх осіб на підставі звернення стягнення на заставне майно (далі Правова допомога).

Згідно пункту 1.2. Договору Адвокатське об`єднання «АДЕР ХАБЕР» в рамках надання Правової допомоги:

-надає Правову допомогу на всіх стадіях досудового та судового провадження, а також поза межами його, має право представляти інтереси Замовника в суді з усіма правами, наданими стороні. третій особі;

- має право складати та подавати позови з правом підписуй позовів, докази, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них копії, витяги, одержувати копії судових рішень, брати участь судових засіданнях, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, складати, подавати заяви та клопотання, а також пояснення до суду, з правом підпису таких заяв, клопотань тa пояснень, наводити свої доводи - міркування з питань, що виникають під час розгляду судової справи, заперечувати проти заяв, клопотань, пояснень, доводів і міркувань інших осіб, ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити із них копії, складати та подавати письмові зауваження, оскаржувати судові рішення з правом підпису апеляційних та касаційних скарг, засвідчувати копії документів, користуватися іншими правами, у тому числі правами, передбаченими у ст. 46 ГПК України;

- має право представляти Замовника у відносинах з будь-якими органами державної влади України, органами місцевого самоврядування України, підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності та підпорядкування;

- має право отримувати і подавати від імені Замовника будь- які документи, що стосуються захисту його прав та інтересів, подавати адвокатські запити;

-надає письмові та усні консультації, здійснює аналітичну роботу, збирає доказову базу.

Відповідно до п.1.3. Договору, правова допомога надається за винагороду.

Вартість Правової допомоги Виконавця розраховується шляхом помноження кількості витрачених годин на надання Правової допомоги у звітному місяці та вартості однієї години роботи адвоката, що становить 10 180,00 грн., у тому числі 20% ПДВ 1696,67 грн (пункт 3.1 Договору).

Вартість Правової допомоги оплачується Замовником наступним чином: до 20- го числа місяця, що слідує за звітним, за умови отримання від Виконавця рахунку на оплату та Акту приймання-передачі наданої Правової допомоги 10-гo числа місяця, що слідує зa звітним. У разі не отримання від Виконавця рахунку на оплату тa Акту приймання-передачі у вказаний строк, оплата здійснюється протягом 5-ти робочих днів з дати отримання рахунку на оплату та Акту приймання-передачі (пункт 3.2 Договору).

24.03.2024 між Адвокатським об`єднанням «АДЕР ХАБЕР» та АТ «УКРНАФТА» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 20/2250-ін про надання правової допомоги від 11.10.2023, якою п. 1.2 Договору викладено в новій редакції.

5.08.2024 Адвокатським об`єднанням «АДЕР ХАБЕР» отримано листа від АТ «УКРНАФТА» за № 01/01/07-602/1, яким в цілях ефективного захисту прав законних інтересів, АТ «УКРНАФТА» просить надати професійну правничу допомогу та представити інтереси АТ «УКРНАФТА» у судах, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами у наступних справах про порушення провадження у справах про банкрутство, серед іншого, ТОВ «ВІЛЬЄНА».

Факт надання правничої допомоги у справі № 914/1360/24(914/936/25) позивач підтверджує наступними доказами:

- звіт про надані Послуги за період з 01.02.2025 по 28.02.2025; звіт про надані Послуги за період з 01.03.2025 по 31.03.2025; звіт про надані Послуги за період з 01.04.2025 по 30.04.2025; звіт про надані Послуги за період з 01.05.2025 по 31.05.2025; звіт про надані Послуги за період з 01.06.2025 по 30.06.2025; звіт про надані Послуги за період з 01.07.2025 по 31.07.2025; звіт про надані Послуги за період з 01.08.2025 по 29.08.2025; звіт про надані Послуги за період з 01.09.2025 по 30.09.2025; звіт про надані Послуги за період з 01.10.2025 по 31.10.2025; звіт про надані Послуги за період з 01.11.2025 по 28.11.2025; звіт про надані Послуги за період з 01.12.2025 по 30.12.2025; звіт про надані Послуги за період з 01.03.2026 по 31.03.2026; звіт про надані Послуги за період з 01.04.2026 по 30.04.2026; звіт про надані Послуги за період з 01.05.2026 по 29.05.2026; звіт про надані Послуги за період з 01.06.2026 по 30.06.2026.

- акт приймання передачі адвокатських послуг № 28 від 28.02.2025; акт приймання передачі адвокатських послуг № 56 від 31.03.2025; акт приймання передачі адвокатських послуг № 75 від 30.04.2025; акт приймання передачі адвокатських послуг № 96 від 31.05.2025; акт приймання передачі адвокатських послуг № 124 від 31.06.2025; акт приймання передачі адвокатських послуг № 148 від 31.07.2025; акт приймання передачі адвокатських послуг № 162 від 29.08.2025; акт приймання передачі адвокатських послуг № 188 від 14.10.2025; акт приймання передачі адвокатських послуг № 209 від 03.11.2025; акт приймання передачі адвокатських послуг № 235 від 02.12.2025; акт приймання передачі адвокатських послуг № 256 від 14.01.2026; акт приймання передачі адвокатських послуг № 75 від 03.04.2026; акт приймання передачі адвокатських послуг № 86 від 30.04.2026; акт приймання передачі адвокатських послуг № 122 від 02.06.2026; акт приймання передачі адвокатських послуг № 141 від 20.07.2026.

- рахунок на оплату № 30 від 28.02.2025; рахунок на оплату № 58 від 31.03.2025; рахунок на оплату № 80 від 30.04.2025; рахунок на оплату № 105 від 30.05.2025; рахунок на оплату № 139 від 30.06.2025; рахунок на оплату № 178 від 31.07.2025; рахунок на оплату № 199 від 29.08.2025; рахунок на оплату № 229 від 14.10.2025; рахунок на оплату № 250 від 31.10.2025; рахунок на оплату № 278 від 28.11.2025; рахунок на оплату № 296 від 30.12.2025; рахунок на оплату № 82 від 30.03.2026; рахунок на оплату № 93 від 30.04.2026; рахунок на оплату № 128 від 30.05.2026; рахунок на оплату № 150 від 30.06.2026.

- виписка про рух коштів за 20.03.2025; виписка про рух коштів за 29.04.2025; виписка про рух коштів за 27.05.2025; виписка про рух коштів за 11.07.2025; виписка про рух коштів за 28.08.2025; виписка про рух коштів за 04.09.2025; виписка про рух коштів за 30.09.2025; виписка про рух коштів за 02.10.2025; виписка про рух коштів за 11.11.2025; виписка про рух коштів за 17.12.2025; виписка про рух коштів за 28.01.2026; виписка про рух коштів за 18.02.2026; виписка про рух коштів за 02.04.2026; виписка про рух коштів за 06.05.2026; виписка про рух коштів за 20.05.2026; виписка про рух коштів за 26.06.2026.

Як вбачається зі змісту звітів про надані Послуги загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 671 065,60 грн. Вказані кошти були сплачені АТ «УКРНАФТА» на рахунок Адвокатського об`єднання «АДЕР ХАБЕР», що підтверджується актами приймання передачі адвокатських послуг та виписками про рух коштів.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що представник позивача здійснював підготовку позовної заяви, брав участь в судових засіданнях у даній справі, подавав на адресу суду письмові заяви та клопотання. Відтак, вказане підтверджує наявність фактичного надання адвокатських послуг представниками позивача у даній справі.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 671 065,60 грн., суд зазначає наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 дотримується позиції, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Водночас у частині п`ятій наведеної норми встановлено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №910/15621/19.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 01.06.2018 у справі N 904/8478/16).

Як зазначено в постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 у справі № 911/739/15, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

З урахуванням наведених вище норм процесуального законодавства України та правових позицій Верховного Суду, вирішуючи питання, щодо стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу, суд, керуючись положеннями ч.ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, вважає за можливе з власної ініціативи обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які розподіляються позивачу.

При цьому, суд бере до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду, котрі вона неодноразово викладала в постановах від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (пункт 5.44), від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 (пункти 135, 147), згідно яких не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару, сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На переконання суду, заявлений до стягнення розмір витрат на надання професійної правничої допомоги (671 065,60 грн.) не відповідає критерію розумності, зважаючи на обставини цієї справи. Так, позовна заява у справі стосується визнання недійсними фраудаторних правочинів та стягнення грошових коштів в розмірі 139 100 000 грн 00 коп. як наслідків недійсності правочину, тобто належить до категорії загальнопоширених в українському судочинстві, а судова практика щодо вирішення відповідних спорів є сформованою та широко застосовною судами.

Господарський суд враховує, що заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат, складності справи, витраченого адвокатом(адвокатами) позивача часу на надання послуг у даній справі.

На думку суду, надані представником позивача докази про надання професійної правничої допомоги, не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі (671 065,60 грн.) з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові по справі № 905/1795/18 від 07.11.2019 року, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, з врахуванням вищенаведеного, взявши до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, предмет та ціну позову, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку в порядку ч.5 ст. 129 ГПК України, обмежити розмір витрат представника позивача на професійну правничу допомогу до 150 000,00 грн., що підлягає до стягнення з відповідачів на користь позивача, та що на переконання суду, є достатнім у даній справі.

Обмежуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу за заявою представника позивача, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача до 150 000,00 грн., суд не змінює їх суму та не втручається у правовідносини адвоката та його клієнта, а лиш використовує таке право, надане суду частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2023 у справі №910/7032/17 акцентує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України від 02.06.2014р., заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення частково в розмірі 150 000,00 грн. У задоволенні стягнення решти суми витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд відмовляє.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до приписів статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача-2 та відповідача-3 порівну, по 75 000,00 грн.

При цьому судові витрати на професійну правничу допомогу не покладаються в частині на відповідача-1 (ТОВ "Вільєна") виходячи з наступного.

Те, що провадження у даній справі № 914/1360/24(914/936/25) ініційоване ПАТ "Укрнафта" як кредитором в справі про банкрутство ТОВ "Вільєна" відповідно до ст. 42 КУзПБ, а не безпосередньо ТОВ "Вільєна", жодним чином не змінює того, що саме на користь ТОВ "Вільєна" заявляються позовні вимоги про визнання недійсними договорів та похідна від вказаних вище вимога про стягнення з ТОВ БІЗНЕС ТРЕНД на користь ТОВ ВІЛЬЄНА грошових коштів у розмірі 139 100 000,00 грн у порядку застосування наслідків недійсності правочинів.

У пункті 34 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 зазначено таке:

34. Кредитор боржника може мати похідний інтерес у стягненні коштів, іншого майна з третіх осіб на користь боржника, зокрема і у процедурі банкрутства. Інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника є похідним від такого інтересу боржника. Тому позови, спрямовані на поповнення (недопущення зменшення) ліквідаційної маси, є позовами на користь саме боржника, якому належить ліквідаційна маса, а не кредитора (останній має до цієї маси інтерес так званого другого порядку). Отже, позов, який заявив кредитор, є, насправді, позовом боржника, тобто похідним позовом (один із його різновидів передбачений пунктом 12 частини першої статті 20 ГПК України).

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 86, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задоволити частково в сумі 150 000 грн. 00 коп.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альс Компані"(89420, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с.Тарнівці, вул. Горького, буд. 158-А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44038646) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"(04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00135390) 75 000 грн.00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд" (04077, м.Київ, вул.Дніпроводська, буд. 1-А, оф.1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39726825) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"(04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00135390) 75 000 грн.00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

4. В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256,257 ГПК України.

Суддя Морозюк А.Я.