Рішення № 140019004, 20.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026Справа № 910/10055/20

За позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі його регіональної філії Львівська залізниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінтросервіс

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Еврогрупмаш

про визнання недійсним договору від 27.11.2017 № Л/НХ-171426/НЮ

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Костюк А.С.

представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

В судовому засіданні 20.08.2026 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду міста Києва із позовом звернулось Акціонерне товариство Українська залізниця в особі його регіональної філії Львівська залізниця (далі АТ Українська залізниця, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінтросервіс (далі ТОВ Укрінтросервіс, відповідач) про визнання недійсним договору від 27.11.2017 № Л/НХ-171426/НЮ, укладеного Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі його регіональної філії Львівська залізниця та ТОВ Укрінтросервіс за результатами проведення процедури закупівлі №UA-2017-10-18-001059-b.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір поставки від 27.11.2017 № Л/НХ-171426/НЮ укладений з порушенням вимог закону, а саме частин першої, четвертої статті 42 Конституції України, абзацу 1 статті 1, частини другої статті 4, частини першої, пункту 4 частини другої статті 6, пункту 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, статті 3, пунктів 5, 28 частини першої статті 1, частини шостої статті 28, пункту 3 частини першої статті 30, частини першої статті 31 Закону України Про публічні закупівлі, пункту 6 статті 3, частин першої, п`ятої статті 13 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), частин другої, п`ятої статті 5 Господарського кодексу України (далі ГК України), що виявилося у пов`язаності учасників процедури закупівлі (торгів) між собою та вчинення ними всупереч добросовісній конкуренції, з порушенням засад добросовісності, розумності та справедливості, антиконкурентних узгоджених дій, у вигляді спотворення результатів торгів у спірній закупівлі, чим порушено право Залізниці, як замовника, на здійснення закупівлі товару за ціною, визначеною на конкурсних умовах та визначення переможця торгів на основі конкурентного відбору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2020 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено - Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі Відділення, третя особа-1), а в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еврогрупмаш" (далі - ТОВ "Еврогрупмаш", третя особа-2).

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово за правилами загального позовного провадження.

Востаннє, рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2024, залишеним без змін Північним апеляційним господарським судом постановою від 12.12.2024 у справі № 910/10055/20, у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 20.01.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 скасовані, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 прийнято справу до свого провадження, справу вирішено розглядати суддею одноособово за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

20.02.2026 відповідачем був поданий відзив на позовну заяву, у якому ТОВ Укрінтросервіс проти позову заперечило, зазначило, що товар за спірним договором відповідав заявленим характеристикам, вартість товару була нижча за визначену залізницею, а за результатами проведення публічної закупівлі АТ Українська залізниця отримало той товар, який мало намір придбати, за ціною, яка була меншою від визначеної, тому права та інтереси позивача не були порушені. Також вказав, що визнання недійсним договору поставки призведе до настання негативних наслідків для ТОВ Укрінтросервіс, яке виконало умови договору, поставивши товар залізниці.

05.03.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній проти доводів відповідача, викладених у відзиві заперечив, зазначив, що відповідачем не враховано факту вчинення антиконкурентних узгоджених дій. Крім того, зазначив, що необхідним наслідком для визнання правочину недійсним з підстав, передбачених ст. 203, 215 ЦК України, є саме укладення цього правочину за умов порушення законодавства, зокрема, щодо порушення торгів. Також вказав, що на спірні правовідносини не поширюється висновки, що містяться у постанові Верховного суду від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23.

18.06.2026 від відповідача, а 23.06.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2026, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі було закрите, розгляд справи призначено по суті.

У судовому засіданні по суті розгляду справи 20.08.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача (ТОВ Укрінтросервіс) під час розгляду справи по суті позов не визнав з підстав, наведених у відзиві та інших заявах по суті справи, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники третіх осіб-1, 2 у судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників провадження, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Філією Залізниці 18.10.2017 опубліковано на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівлі Prozorro (https://prozorro.gov.ua/) оголошення про проведення відкритих торгів UA-2017-10-18-001059-b, згідно з яким предмет закупівлі визначено: Екскаватор (Код ДК 021:2015: 43260000-3 - Механічні лопати, екскаватори та ковшові навантажувачі, гірнича техніка) у кількості 1 шт.; місце поставки товару: вул. Промислова, буд. 4, м. Самбір, Львівська область, 81400; строк поставки товару: до 29.12.2017; розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі: 2 797 600 грн; розмір мінімального кроку пониження ціни: 27 976 грн; математична формула, яка буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки: відсутня; кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 09.11.2017 о 17:00 год.; дата та час розкриття тендерних пропозицій: 10.11.2017 о 15:10 год. після завершення електронного аукціону; дата та час проведення електронного аукціону: 10.11.2017 о 14:49 год.

Тендерну документацію за закупівлею затверджено протоколом засідання тендерного комітету від 18.10.2017 № 26 (зі змінами, затвердженими протоколом засідання тендерного комітету від 02.11.2017 № 3).

Згідно з Реєстром отриманих тендерних пропозицій свої пропозиції для участі у закупівлі № UA-2017-10-18-001059-b подали учасники ТОВ Еврогрупмаш (ідентифікаційний код 39883361; дата та час подання тендерної пропозиції: 09.11.2017 о 14:40 год.) та ТОВ Укрінтросервіс (ідентифікаційний код 38390976; дата та час подання тендерної пропозиції: 09.11.2017 о 16:53 год.).

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій, а також протоколу розгляду тендерних пропозицій від 14.11.2017 № 17 найбільш економічно вигідною визнано пропозицію учасника - ТОВ Укрінтросервіс, із ціною пропозиції після закінченого аукціону - 2 742 000 грн з ПДВ.

Замовником 14.11.2017 в системі публічних закупівель оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з переможцем.

Залізницею (покупець) і ТОВ Укрінтросервіс (постачальник) 27.11.2017 укладено договір поставки № Л/НХ-171426/НЮ (далі договір), за умовами якого постачальник зобов`язується у 2017 році поставити покупцю товар, зазначений у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору), а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Згідно з пунктом 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент) товару: Екскаватор, код УКТЗЕД 8429590000 (Код ДК 021:2015: 43260000-3 - Механічні лопати, екскаватори та ковшові навантажувачі, гірнича техніка).

У серпні 2018 року ТОВ Укрінтросервіс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Залізниці про зобов`язання останньої виконати обов`язки за договором:

- прийняти від ТОВ Укрінтросервіс поставлений товар - екскаватор АТЕК-881 (код УКТЗЕД 8429590000, код ДК 02162015), 2017 року випуску, серійний номер 1101024, вчинивши всі необхідні дії для забезпечення прийняття товару (в тому числі і щодо підписання акта приймання-передачі товару);

- щодо оплати вартості поставленого товару, яка становить 2 742 000 грн, після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/10784/18 про зобов`язання Залізниці вчинити дії, а саме про зобов`язання Залізниці виконати обов`язки за Договором, позов ТОВ Укрінтросервіс задоволено.

Зазначеним рішенням встановлено, зокрема, що:

- ТОВ Укрінтросервіс 22.12.2017 отримано письмову заявку на поставку товару та в цей же день укладено договір на перевезення вантажу № 22/12/17 з Товариством з обмеженою відповідальністю Грузовик транссервіс, подано замовлення № 02 про надання автотранспорту для перевезення вантажу - екскаватору АТЕК- 881 за маршрутом м. Київ - м. Самбір Львівської області на 25.12.2017;

- відповідно до товарно-транспортної накладної від 25.12.2017 № Р384 товар був прийнятий відповідальною особою вантажоодержувача - структурним підрозділом Служба матеріально-технічного забезпечення філії;

- разом з поставкою товару Залізниці були надані товаросупроводжувальні документи: видаткова накладна від 25.12.2017 № 384; рахунок на оплату від 25.12.2017 № 474; сертифікат якості; декларація постачальника про відповідність поставленого товару; товарно-транспортна накладна від 25.12.2017 № Р384;

- у зв`язку з відмовою представників Залізниці розвантажити товар, 28.12.2017 на адресу начальника структурного підрозділу Служба матеріально-технічного забезпечення філії Сенишина I.A. надіслано лист за вихідним № 525 з проханням дотримуватися умов Договору та здійснити дії щодо розвантаження поставленого товару, так як останній протягом трьох днів знаходився у місці поставки на напівпричепі, але представники Залізниці відмовлялися його розвантажувати;

- факт поставки товару підтверджується листом начальника структурного підрозділу Служба матеріально-технічного забезпечення філії Сенишина I.A. від 29.12.2017 вих. № НХЛьв.1/8752, в якому останнім підтверджується факт поставки товару до місця поставки, передбаченого договором, водночас останній просив направити представника ТОВ Укрінтросервіс для врегулювання питань щодо виявлених недоліків товару;

- про виявлені недоліки поставленого товару складено акт про усунення недоліків товару згідно з умовами договору; акт складено у присутності представника ТОВ Укрінтросервіс Крисенко С.А., представника Залізниці Катинського В.Я. та представника перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю Грузовик транссервіс Новака І.І. про те, що під час приймання товару виявлені недоліки у вигляді тріщини зварювальних швів екскаватора АТЕК-881;

- разом з тим, ТОВ Укрінтросервіс зазначає, що не дивлячись на те, що товар повністю відповідав умовам ТУ 00240112.023-094 (15.09.1994, від 08.07.1996 № 1, від 14.03.2004 Зм. № 2), і така підстава, як тріщини зварювальних швів не могла рахуватися як постачання неякісного товару, ТОВ Укрінтросервіс прийняло рішення виправити виявлені недоліки товару за власний рахунок;

- на підтвердження якості товару були надані декларація про відповідність від 08.11.2017 № 026 та сертифікат якості відповідно до пункту 2.2 Договору;

- на адресу Залізниці надіслано лист від 17.01.2018 № 17 про те, що недоліки товару усунуті і ТОВ Укрінтросервіс просить направити свого представника за адресою: м. Самбір, вул. Промислова, 4 для отримання товару;

- таким чином, ТОВ Укрінтросервіс повністю виконало умови договору щодо усунення виявлених під час прийомки товару недоліків, як це передбачено пунктом 7.4 договору, тобто у термін не більше 20 днів усунув недоліки за власний рахунок, повернувши товар Залізниці 18.01.2018, тобто на двадцятий день після складання акта про усунення недоліків товару згідно з умовами договору;

- відповідно до товарно-транспортної накладної від 18.01.2018 № Р11 товар було завантажено і відправлено у пункт призначення;

- на адресу Залізниці та її структурних підрозділів 18.01.2018 надіслані вимоги № 18, № 19 та № 21 про виконання зобов`язань щодо прийняття товару і проведення оплати вартості товару згідно з умовами договору.

На виконання зазначеного рішення у справі № 910/10784/18 та умов Договору Укрзалізницею прийнято товар (екскаватор) від Товариства, що підтверджується актом №1 приймання-передачі Товару від 29.12.2018.

Вказаний акт підписано повноважними представниками сторін без зауважень та без претензій.

14.01.2019 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/10784/18 видано відповідні накази.

У травні 2019 року Залізниця звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/10784/18 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 910/10784/18, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020, відмовлено Залізниці у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/10784/18; рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/10784/18 залишено в силі.

У вказаних судових рішеннях про перегляд рішення у справі № 910/10784/18 за нововиявленими обставинами, зокрема, зазначено, що:

- відповідно до пункту 2.6 договору поставки вхідний контроль товару здійснюється кінцевим одержувачем - виробничим підрозділом залізниці, згідно з вимогами ГОСТ 24297-87;

- пунктом 3.2 ГОСТу 24297-87 передбачено, що під час проведення вхідного контролю необхідно: перевірити супровідні документи, підтверджуючи якість продукції, і зареєструвати продукцію в журналах обліку результатів вхідного контролю; проконтролювати відбір складськими працівниками проб, перевірити комплектність, упаковку, маркування, зовнішній вигляд та заповнити акт відбору проб; провести контроль якості продукції по технологічному процесу вхідного контролю або передати у відповідний підрозділ проби для випробувань;

- отже, працівники Залізниці, уповноважені на прийомку екскаватора АТЕК-881, повинні були перевірити комплектність, маркування, зовнішній вигляд екскаватора, зареєструвати його в журналі обліку вхідного контролю; після чого, згідно з пунктом 4.1 ГОСТу 24297-87 за результатами вхідного контролю скласти висновок про відповідність продукції встановленим вимогам та заповнити журнал обліку результатів вхідного контролю;

- відповідно до пункту 4.3 ГОСТу 24297-87 у разі відповідності продукції встановленим вимогам підрозділ вхідного контролю приймає рішення про передачу її у виробництво; при виявленні в процесі вхідного контролю невідповідності встановленим вимогам продукція бракується і повертається постачальнику з пред`явленням рекламації;

- пунктами 2.7 - 2.9 договору передбачений порядок дій в разі виявлення недоліків постановленого товару, який передбачає обов`язкову участь представника постачальника для складання двостороннього акта; також передбачено, що протягом гарантійного терміну експлуатації постачальник за свій рахунок усуває недоліки або замінює невідповідний товар на якісний, і лише в разі виявлення істотних порушень вимог щодо якості товару покупець має право розірвати договір та вимагати повернення сплаченої за товар суми грошей; згідно з пунктом 7.4 договору при постачанні неякісного товару постачальник у погоджений термін, але не більше 20 днів з моменту складання відповідного акта, проводить заміну цього неякісного товару або усуває недоліки за власний рахунок;

- приймання товару за кількістю і якістю відповідно до пункту 5.5 договору здійснюється згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція № П-7);

- пунктами 17 - 22, 29 - 32 Інструкції № П-7 передбачений порядок дій покупця в разі виявлення дефектів поставленої продукції під час її експлуатації; дані норми також передбачають складання акта виявлених недоліків разом з представником продавця продукції, порядок повідомлення продавця про необхідністю участі в складанні даного акта; пункти 35 - 42 Інструкції № П-7 передбачають право продавця опротестувати висновки експертів та фахівців щодо неналежної якості товару, а також регламентують порядок пред`явлення претензій щодо якості товару;

- як зазначає ТОВ Укрінтросервіс і не спростовано залізницею, останньою не дотримано норми, які регламентують прийомку товару за якістю, хоча дотримання даних норм чітко передбачено умовами договору і їх виконання є обов`язковим для сторін договору;

- крім того, зі змісту поданої заявником заяви вбачається, що єдиним доказом того, що поставлений Залізниці екскаватор АТЕК-881 є товаром неналежної якості є лист Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 20.03.2019 № 13-13/1863, в якому зазначено, що виробником екскаватора є не ЗАТ АТЕК, і потужність екскаватора зазначена у свідоцтві про реєстрацію не відповідає заявленій;

- проте, жодного висновку, наданого відповідним фахівцем, залізницею до заяви не долучено;

- водночас ТОВ Укрінтросервіс вказує про порушення процедури оформлення факту виявлення недоліків товару, яка, крім іншого, передбачає присутність постачальника товару під час складання акта виявлених недоліків;

- такі дії Залізниці, як зазначає ТОВ Укрінтросервіс, не тільки суперечать умовам договору, а й позбавляють ТОВ Укрінтросервіс можливості спростувати доводи Залізниці щодо наявності недоліків у поставленому екскаваторі АТЕК-881, зокрема, скористатися правом на оскарження висновку відповідного фахівця щодо виявлених недоліків;

- наведені твердження ТОВ Укрінтросервіс Залізницею спростовано не було, доказів протилежного також не надано;

- таким чином, відсутні докази того, що поставлений екскаватор АТЕК-881 не відповідає умовам ТУ 00240112.023-94 (15.09.1994, від 08.07.1996 Зм. № 1, від 14.03.2004 Зм. № 2); посиланням Залізниці на те, що цей екскаватор не вироблявся ЗАТ АТЕК і це є суттєвою обставиною для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами з прийняттям рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ Укрінтросервіс не є обґрунтованим, так як виробництво даного екскаватору саме ЗАТ АТЕК не було істотною умовою договору, тому порушення цієї умови не є підставою для невиконання умов договору;

- підтвердженням того, що виробник екскаватора не мав суттєвого значення при укладанні договору поставки та подальшому його виконанні є тендерна документація, яка подавалася Залізницею для проведення відкритих торгів з купівлі екскаватора і міститься на сайті публічних закупівель Рrozzoro;

- серед вимог до предмета закупівлі немає жодного посилання на те, що виробником екскаватора має бути ЗАТ АТЕК;

- у поданій заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами Залізниця посилалася на лист Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 20.03.2019 № 13-13/1863, в якому зазначено, що в реєстрації екскаватора АТЕК-881 відмовлено, так як документи на реєстрацію подано з порушенням закону; в цьому листі Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області посилається на підпункт 2 пункту 10 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, зазначаючи, що документи подано з іншим порушенням закону;

- в той же час, екскаватор АТЕК-881 поставлений відповідачу згідно з договором до його реалізації був поставлений на облік ГУ Держпроджспоживслужби в м. Києві, жодних зауважень щодо невідповідності документів на момент його постановки на облік не було, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію машини Серія ЕЕ № 186120;

- разом з тим, сертифікатом відповідності серії ТМС № 001057, виданим Товариством з обмеженою відповідальністю Тестметрстандарт, підтверджується відповідність екскаватора ATEК-881 вимогам ГОСТ 30067-93;

- отже, як на доказ наявності нововиявлених обставин залізниця посилається, зокрема, на лист Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 20.03.2019 № 13-13/1863, в якому, за твердженнями заявника, найшли відображення обставини щодо перегляду рішення від 28.11.2018 за нововиявленими обставинами;

- проте лист Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 20.03.2019 № 13-13/1863 про відмову в реєстрації екскаватора не свідчить про невідповідність його умовам договору, а Залізниця не позбавлена права оскаржити такі дії щодо відмови у визначеному законом порядку;

- також судом не прийнято посилання Залізниці на наявність кримінального провадження № 42019101070000078, оскільки Залізницею не надано вирок суду, що набрав законної сили;

- наданими Залізницею доказами, з якими остання пов`язує наявність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, не підтверджено невідповідність вказаного екскаватора умовам Договору та ГОСТу 30067-93.

Також встановлено, що у вересні 2019 року Залізницею подано до Господарського суду міста Києва позов до ТОВ Укрінтросервіс про розірвання Договору. Підстави позову є аналогічними підставам, вказаним Залізницею у заяві про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/10784/18 за нововиявленими обставинами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 у справі № 910/12037/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020, у задоволенні позову залізниці відмовлено.

Також з матеріалів справи вбачається, що Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 23.12.2019 прийнято рішення № 63/112-р/к, згідно з яким:

- визнано дії ТОВ Еврогрупмаш і ТОВ Укрінтросервіс щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю Екскаватор Код ДК 2021-2015 (CPV): 43260000-3 - Механічні лопати, екскаватори та ковшові навантажувачі, гірнича техніка, (ідентифікатор закупівлі UA-2017-10-18-001059-b, оголошення від 18.10.2017) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (пункт 1 резолютивної частини рішення № 63/112-р/к);

- за вчинене порушення, вказане у пункті 1 резолютивної частини рішення № 63/112-р/к, на ТОВ Еврогрупмаш накладено штраф у сумі 68 000 грн (пункт 2 резолютивної частини рішення № 63/112-р/к);

- за вчинене порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини рішення № 63/112-р/к, на ТОВ Укрінтросервіс накладено штраф у сумі 68 000 грн (пункт 3 резолютивної частини рішення № 63/112-р/к).

ТОВ Укрінтросервіс 17.04.2020 подано до Господарського суду Львівської області позов до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ТОВ Еврогрупмаш, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача філія Залізниці, про визнання недійсним рішення № 63/112-р/к.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.09.2020 у справі № 914/938/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.

У серпні 2021 року Залізницею в особі філії подано до Господарського суду міста Києва позов до ТОВ Укрінтросервіс про визнання недійсним оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій від 14.11.20217 № 17 рішення тендерного комітету філії у закупівлі № UA-2017-10-18-001059-b про визнання пропозиції учасника ТОВ Укрінтросервіс переможцем відкритих торгів на закупівлю екскаватора та про намір укласти з ним договір.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі № 910/11625/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2023, у задоволенні позову відмовлено.

У вказаних судових рішеннях у справі № 910/11625/21 зазначено, зокрема, що:

- дізнавшись про факт порушення учасниками торгів законодавства про захист економічної конкуренції, філія Залізниці 19.07.2021 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій від 14.11.20217 № 17 рішення тендерного комітету філії у закупівлі №UA-2017-10-18-001059-b, про визнання пропозиції учасника ТОВ Укрінтросервіс переможцем відкритих торгів на закупівлю екскаватора та про намір укласти з ним договір;

- судом не встановлено наявності на момент прийняття рішення тендерного комітету філії у закупівлі № UA-2017-10-18-001059-b про визнання пропозиції учасника ТОВ Укрінтросервіс переможцем відкритих торгів на закупівлю екскаватора та про намір укласти з ним договір, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій від 14.11.20217 № 17, доказів, які свідчили б про притягнення відповідача протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, передбачене пунктом четвертим частини 2 статті 6, пункту першого частини 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів);

- посилання філії на рішення Відділення АМК № 63/112-р/к, яким визнано дії ТОВ Еврогрупмаш і ТОВ Укрінтросервіс щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю екскаватора порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом четвертим частини 2 статті 6 та пунктом першим частини 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів, суд відхилив, оскільки вказаного рішення не існувало на момент прийняття замовником рішення, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій від 14.11.20217 № 17, про визнання пропозиції учасника ТОВ Укрінтросервіс переможцем відкритих торгів на закупівлю екскаватора та про намір укласти з ним договір;

- рішенню Відділення АМК № 63/112-р/к не надається преюдиційна сила в розумінні частини четвертої статті 75 ГПК України; судом лише встановлено юридичну силу рішення Відділення АМК № 63/112-р/к на підставі частини 12 статті 18 Закону України Про публічні закупівлі, та зазначено, що воно є обов`язковим для виконання особами, яких вони стосуються, що є відмінним від преюдиційності обставин, визначених частиною четвертою статті 75 ГПК України;

- тендерним комітетом філії було розглянуто тендерну пропозицію ТОВ Укрінтросервіс на відповідність вимогам тендерної документації, однак ним не було встановлено підстав для її відхилення, внаслідок чого і прийнято рішення, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій від 14.11.2017 № 17, про визнання пропозиції учасника ТОВ Укрінтросервіс переможцем відкритих торгів на закупівлю екскаватора та про намір укласти з ним договір;

- позовна вимога про визнання недійсним оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій від 14.11.2017 № 17 рішення тендерного комітету філії у закупівлі № UA-2017-10-18-001059-b, про визнання пропозиції учасника ТОВ Укрінтросервіс переможцем відкритих торгів на закупівлю екскаватора та про намір укласти з ним договір не може бути спрямована до ТОВ Укрінтросервіс, оскільки останнє не проводило та не могло проводити вказану публічну закупівлю та не виносило оспорюване рішення.

З посиланням на те, що договір укладений з порушенням вимог частин першої, четвертої статті 42 Конституції України, абзацу 1 статті 1, частини другої статті 4, частини першої, пункту 4 частини другої статті 6, пункту 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, статті 3, пунктів 5, 28 частини першої статті 1, частини шостої статті 28, пункту 3 частини першої статті 30, частини першої статті 31 Закону України Про публічні закупівлі, пункту 6 статті 3, частин першої, п`ятої статті 13 ЦК України, частин другої, п`ятої статті 5 ГК України, позивач звернувся з позовом до суду у цій справі про визнання Договору недійсним.

Так, підставою позову зазначено те, що спірний договір укладений з порушенням антиконкурентного законодавства, оскільки процедура закупівлі, за результатами якої укладено договір, супроводжувалася антиконкурентними узгодженими діями між відповідачем та ТОВ Еврогрупмаш, що встановлено рішенням Відділення АМК № 63/112-р/к та за обставин пов`язаності учасників спірних торгів, зокрема, через фізичну особу ОСОБА_1 .

Верховний Суд у постанові від 20.01.2026 у даній справі вказав про: - необхідність з`ясування обставин на предмет пов`язаності учасників та порушення/непорушення ними в такий спосіб принципу добросовісної конкуренції;

- врахування під час розгляду справи рішення № 63/112-р/к та матеріалів антимонопольної справи,

- дослідження фактичних обставин, зокрема, встановлених судовими рішеннями у справі № 914/938/20, що набрали законної сили. При цьому, судом касаційної інстанції було вказано, що фактичні обставини мають преюдиційне значення у цій справі (вони не підлягають доказуванню), а отже їм має бути надана належна правова оцінка, в тому числі, щодо порушення ТОВ Укрінтросервіс норм Закону України Про публічні закупівлі;

- необхідність розгляду заявлених позовних вимог з урахуванням підстав заявленого позивачем, як стороною договору, позову щодо не відповідності укладеного договору, зокрема, вимогам Закону України Про публічні закупівлі.

При цьому, Верховним Судом було вказано, що позивач (і на цьому останнім було наголошено) не посилався в обгрунтування заявлених позовних вимог на ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 20.01.2026, суд виходить з наступного.

Положення частини другої статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 3 , 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття заінтересована особа такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України Про публічні закупівлі, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 3 Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що закупівля здійснюється за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Необхідно зазначити, що змагальність учасників конкурентних процедур закупівель ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами. У випадку, коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій усувається непевність, а відтак усувається конкуренція між ними. Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.

Таким чином, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

Антиконкурентні узгоджені дії в силу Закону характеризується антиконкурентною домовленістю між кількома (щонайменше двома) суб`єктами господарювання щодо їхньої поведінки на торгах. Метою антиконкурентних узгоджених дій на торгах, як правило, є підвищення ціни закупівлі вище конкурентного рівня, що зазвичай близька, дорівнює чи перевищує очікувану вартість.

За змістом статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: 1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; 2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; 3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; 4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; 5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб`єктів господарювання, покупців, продавців; 6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб`єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; 7) укладення угод за умови прийняття іншими суб`єктами господарювання додаткових зобов`язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; 8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання на ринку без об`єктивно виправданих на те причин.

При кваліфікації дій суб`єктів господарювання за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки) полягає саме в обміні інформацією, заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, в результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів здійснення конкурентного відбору.

Узгодження дій між суб`єктами господарювання в процесі здійснення державних закупівель усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спростовує результат, тобто порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

При цьому за змістом приписів статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим з`ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливість настання таких наслідків.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону України Про захист економічної конкуренції змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Суд зауважує, що узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює та спростовує результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

Так, як вже було встановлено судом, Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 23.12.2019 було прийнято рішення № 63/112-р/к, згідно з яким визнано дії ТОВ Еврогрупмаш і ТОВ Укрінтросервіс щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю Екскаватор Код ДК 2021-2015 (CPV): 43260000-3 - Механічні лопати, екскаватори та ковшові навантажувачі, гірнича техніка, (ідентифікатор закупівлі UA-2017-10-18-001059-b, оголошення від 18.10.2017) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (пункт 1 резолютивної частини рішення № 63/112-р/к);

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.09.2020 у справі № 914/938/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2021, у задоволенні позову було відмовлено повністю.

У вказаних судових рішеннях у справі № 914/938/20 судами було, зокрема, встановлено, що:

- для участі у закупівлі пропозиції конкурсних торгів подали такі суб`єкти господарювання: ТОВ Укрінтросервіс і ТОВ Еврогрупмаш з ціновими пропозиціями 2 742 000 грн та 2 784 000 грн відповідно;

- згідно з протоколом розкриття пропозицій конкурсних торгів найбільш економічно вигідною визнано пропозицію ТОВ Укрінтросервіс;

- за результатами аналізу інформації та матеріалів, отриманих Відділенням АМК під час розслідування справи № 3-01-11/2018, спеціалісти Відділення АМК виявили обставини, які свідчать, що ТОВ Еврогрупмаш та ТОВ Укрінтросервіс узгодили між собою умови участі в торгах на закупівлю;

- ТОВ Еврогрупмаш та ТОВ Укрінтросервіс на час проведення торгів знаходились за однією адресою: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 28/2, відповідно до інформації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також яка зазначена на офіційних бланках товариств та в деклараціях постачальника про відповідність, що є сприятливою умовою для обміну інформацією між учасниками відкритих торгів;

- Відділенням АМК встановлено, що між вказаними товариствами існують договірні відносини, а саме: договір суборенди нежитлових приміщень від 01.11.2016 № 16, згідно з яким суборендар ТОВ Укрінтросервіс передає субсуборендарю ТОВ Еврогрупмаш в тимчасове використання нежитлове приміщення (ангар № 2) площею 100 кв.м, що створює певні умови для узгодженої поведінки між відповідачами в антимонопонольній справі та, як наслідок, усувають конкуренцію між ними при участі у конкурсних торгах;

- за інформацією, наданою Державним підприємством Prozorro згідно з листом від 29.03.2018 № 206/750/03, ТОВ Еврогрупмаш початкову пропозицію для участі в аукціоні подало з авторизованого електронного майданчика Е-ТЕНДЕР (04119, м. Київ. вул. Дегтярівська, буд. 21, літ. Л), ТОВ Укрінтросервіс початкову пропозицію для участі в аукціоні подало з авторизованого електронного майданчика SmartTender.biz (02140, м. Київ. вул. Є. Чавдар, 5, оф.212);

- у подальшому ТОВ Е-ТЕНДЕР і ТОВ Смарттендер надали інформацію про те, що ТОВ Еврогрупмаш подало пропозицію для участі у торгах 09.11.2017 з ІР-адреси: 94.178.166.228 о 14:39:56 год., ТОВ Укрінтросервіс подало пропозицію для участі у торгах 09.11.2017 з ІР-адреси НОМЕР_1 о 16:53:21 год. Тобто, відповідачі в антимонопольній справі подавали свої тендерні пропозиції з однієї ІР-адреси;

- Відділенням АМК встановлено, що ТОВ Укрінтросервіс і ТОВ Еврогрупмаш пов`язані між собою через спільних працівників;

- так, листом від 18.02.2019 № 31898/06 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надало перелік застрахованих осіб, які упродовж листопада - грудня 2017 року (на час проведення торгів) одночасно перебували у трудових відносинах з ТОВ Еврогрупмаш та ТОВ Укрінтросервіс, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ;

- крім того, згідно з наказом від 25.09.2017 № 1к Сергієнко В.М. 25.09.2017 призначений на посаду директора ТОВ Укрінтросервіс. Тобто на час підготовки та подання тендерних пропозицій директор ТОВ Укрінтросервіс ОСОБА_1 одночасно перебував у трудових відносинах та отримував заробітну плату як у ТОВ Укрінтросервіс, так і в ТОВ Еврогрупмаш, які були конкурентами у торгах;

- у свою чергу, власник та директор ТОВ Еврогрупмаш ОСОБА_4 значиться контактною особою на сайті ТОВ Укрінтросервіс, зокрема, на одному з них представлений як менеджер відділу автозапчастин;

- отже, Відділенням АМК встановлено, що ТОВ Укрінтросервіс і ТОВ Еврогрупмаш пов`язані між собою через фізичних осіб, які протягом здійснення господарської діяльності названими юридичними особами (як до проведення торгів, так і під час та після їх проведення) були їх працівниками, займали ключові посади (директор, заступник директора, менеджер), що сприяло обміну інформацією між ТОВ Укрінтросервіс і ТОВ Еврогрупмаш та створило умови для узгодження поведінки під час підготовки участі у торгах;

- також встановлено схожість в оформленні документів, яка простежується у поданих учасниками довідках: довідці в довільній формі про відсутність підстав для відмови у процедурі закупівлі (відповідно до вимог статті 17 Закону України Про публічні закупівлі), довідці в довільній формі, що відносно нього не відкрито ліквідаційну процедуру, довідці-гарантії в довільній формі, яка засвідчує, що учасник протягом останніх 3-х років не притягався до відповідальності за порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, довідці у довільній формі про відсутність відомостей про юридичну особу, яка є учасником внесених до Єдиного держаного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, документах про наявність антикорупційної програми та уповноваженого і антикорупційної програми юридичної особи;

- відповідачі в антимонопольній справі у своїх тендерних пропозиціях надали відповідну інформацію у вигляді інформаційної довідки, яка є ідентична за оформленням та змістом. Однакове оформлення та представлення інформації не може пояснюватися випадковим збігом, що свідчить про те, що ТОВ Укрінтросервіс та ТОВ Еврогрупмаш спільно (узгоджено) готували свої інформаційні довідки, відповідно у відповідачів була змога обмінюватися інформацією на стадії підготовки своїх пропозицій конкурсних торгів;

- ТОВ Еврогрупмаш у своїй тендерній пропозиції не надало довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, що свідчить про його незацікавленість у перемозі у торгах;

- відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі підприємств та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ Еврогрупмаш, в графі інформація про здійснення зв`язку з юридичною особою вказано номер телефону 0672993177 і такий самий номер телефону вказано ТОВ Укрінтросервіс на сайті ukrintrozapchast.com.ua як контактний номер телефону;

- крім того, ТОВ Еврогрупмаш і ТОВ Укрінтросервіс у своїй діяльності використовують ще один спільний контактний номер телефону: НОМЕР_2 ;

- під час участі у торгах відповідачі в антимонопольній справі реалізовували продукцію (екскаватор АТВК 881) одного виробника ЗАТ АТЕК і цінові пропозиції відповідачів несуттєво відрізняються (1,5%). Крім цього, під час проведення аукціону ТОВ Еврогрупмаш і ТОВ Укрінтросервіс не намагалися конкурувати, так як в усіх раундах не знижували своїх цінових пропозицій;

- також Відділенням АМК встановлено, що документи, подані учасниками торгів, мають однакові властивості, що свідчить про спільну підготовку тендерних пропозицій. Аналіз тендерних пропозицій, поданих відповідачами в антимонопольній справі під час участі у торгах, свідчить про те, що документи, подані ними, мають однакові властивості, зокрема у параметрах: Програма творець, Програма виробник та Версія програми PDF;

- на підставі аналізу дій учасників торгів ТОВ Еврогрупмаш і ТОВ Укрінтросервіс Відділення АМК встановило, що на стадії підготовки своїх тендерних пропозицій учасники конкурсних торгів були обізнані щодо конкурсних пропозицій один одного, що дозволило забезпечити перемогу у торгах певному суб`єкту господарювання, а саме, ТОВ Укрінтросервіс, а інший учасник - ТОВ Еврогрупмаш бере участь у торгах як технічний учасник;

- отже, відповідачі в антимонопольній справі під час підготовки та участі у торгах діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі в конкурентних процедурах закупівель. Внаслідок узгодженості поведінки відповідачів в антимонопольній справі право на укладання договору за результатом торгів одним з учасників (ТОВ Укрінтросервіс) одержано не на конкурентних засадах, чим спотворено результати цих торгів;

- таким чином, за висновком Відділення АМК дії ТОВ Еврогрупмаш і ТОВ Укрінтросервіс щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю екскаватора є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вказаної статті в даній справі суд приймає до уваги ту обставину, що рішеннями судів у справі № 914/938/20 були встановлені обставини, що мають преюдиційне значення, пов`язаність ТОВ Еврогрупмаш і ТОВ Укрінтросервіс, узгодженість їх поведінки, що стосується спотворення результатів торгів.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.

Отже, враховуючи вказані норми закону, оскільки тендерна пропозиція подана ТОВ Укрінтросервіс, що є пов`язаною особою з ТОВ Еврогрупмаш, то Залізниця, як замовник закупівлі, мала б відхилити тендерну пропозицію ТОВ Укрінтросервіс, проте, відповідачем з Залізницею був укладений спірний договір закупівлі від 27.11.2017 № Л/НХ-171426/НЮ, що свідчить про істотне порушення процедури.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, на час спірних правовідносин) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

Суд зазначає, що, насправді, поведінка ТОВ Укрінтросервіс та ТОВ Еврогрупмаш під час участі в тендері була несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель, та у їх діях наявний умисел, що полягає у домовленості їх представників.

Разом з тим, суд зазначає, що судами під час розгляду справи № 910/12037/19 був встановлений факт поставки ТОВ Укрінтросервіс товару Залізниці, що є предметом спірного договору, до місця поставки, а під час розгляду справи № 910/10784/18 також виконання ТОВ Укрінтросервіс умов договору щодо усунення виявлених під час прийомки товару недоліків, як це було передбачено п. 7.4 договору. Також було встановлено, що відповідно до ТТН від 18.01.2018 № Р11 товар було завантажено і відправлено в пункт призначення, та на виконання зазначеного рішення у справі № 910/10784/18 та умов договору Укрзалізницею було прийнято товар (екскаватор) від ТОВ Укрінтросервіс, що підтверджується актом №1 приймання-передачі товару від 29.12.2018. Вказаний акт підписано повноважними представниками сторін без зауважень та без претензій.

У подальшому Залізниця зверталась із заявою про перегляд рішення у справі № 910/10784/18 за нововиявленими обставинами, однак ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019, яка була залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та постановою Верховного Суду від 10.03.2020, Акціонерному товариству "Українська залізниця" відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі №910/10784/18, рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/10784/18 залишено в силі.

Листом від 04.03.2019 ТОВ Укрінтросервіс вимагало оплатити заборгованість за договором в сумі 2 742 000 грн., у відповідь на який, Залізницею листом від 20.03.2019 було повідомлено ТОВ Укрінтросервіс, що здійснення оплати затримується через ускладнення реєстрації транспортного засобу в державних органах.

А як вже було зазначено, під час розгляду справи № 910/12037/19 за позовом АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" до ТОВ "Укрінтросервіс" про розірвання договору було встановлено, що Залізницею не надано належних та допустимих доказів того, що поставлений ТОВ Укрінтросервіс товар не відповідає умовам договору та ГОСТу 30067-93, а тому були відсутні підстави для розірвання договору поставки, що є предметом розгляду даної справи.

Отже, судами у справах № 910/10784/18 та № 910/12037/19, було встановлено, що уклавши спірний договір від 27.11.2017 № Л/НХ-171426/НЮ, сторони почали його виконувати.

При цьому, АТ "Українська залізниця" під час виконання зазначеного договору жодних заперечень саме щодо дійсності укладеного сторонами правочину у цілому не висловлювала.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що однією з основних засад законодавства є добросовісність, а дії учасників правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Зокрема доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на давньоримській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). По суті згаданий принцип римського права є вираженням equitable estoppel однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. В основі цієї доктрини є принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України). Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 43 ГПК України, аналогічно частина перша статті 44 ЦПК України).

Наведені висновки сформульовані зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 925/457/23 (провадження № 12-33гс24).

Тож, позивач звернувшись із позовом у цій справі та заявивши вимоги про недійсність договору, діяв всупереч судовим рішенням у справі № 910/10784/18 (які є обов`язковими для виконання на всій території України), якими було зобов`язано АТ "Українська залізниця" прийняти товар за спірним правочином та зобов`язано останнього виконати обов`язки за договором поставки від 27.11.2017 щодо сплати вартості поставленого товару, яка становить 2 742 000,00 грн. Проте, фактично прийнявши товар, у тому числі на виконання судових рішень у справі № 910/10784/18 позивач між тим став заперечувати дійсність договору у цій справі після того, як Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 23.12.2019 було прийнято рішення № 63/112-р/к, згідно з яким було визнано дії ТОВ Еврогрупмаш і ТОВ Укрінтросервіс щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю (ідентифікатор закупівлі UA-2017-10-18-001059-b, оголошення від 18.10.2017) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

Отже, господарський суд, спираючись на правову позицію Верховного Суду дійшов висновку про порушення позивачем принципу добросовісності, заперечуючи дійсність договору після його фактичного визнання та часткового виконання згідно з судовим рішенням.

При цьому, позов про визнання недійсним договору за визначеним позивачем порушеним правом у даній справі, фактично полягає у звільненні від виконання обов`язку зі сплати вартості поставленого його товару, який був покладений на нього спірним правочином та рішенням суду у справі № 910/10784/18.

Суд зазначає, що договір, в тому числі й поставки, є недійсним з моменту його вчинення не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу прямої вказівки закону - ч. 1 ст. 236 ЦК України, а тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) він є недійсним з моменту його вчинення, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про такий момент його недійсності. Натомість зобов`язання (ст. 509 ЦК України) сторін за недійсним договором припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішенням суду про визнання правочину (договору) недійсним навіть і у випадку незазначення про таке припинення у резолютивні частині рішення.

У даному випадку, суд враховує, що на виконання рішення у справі № 910/10784/18 позивач прийняв без заперечень та зауважень товар за актом №1 приймання-передачі від 29.12.2018. Вказаний акт підписано повноважними представниками сторін без зауважень та без претензій. Проте, оплати за вказаний товар, обов`язок якої був покладений на Залізницю рішенням у справі № 910/10784/18 здійснено не було.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Порушеним правом слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

За таких обставин, суд зазначає, що саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 по справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 по справі № 910/11511/18.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі №910/7164/19.

Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у ч.1 ст. 2 ГПК (ч.1 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України). Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5- 5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

Отже, зважаючи на всі встановлені судом обставини, судом враховано, що поведінка ТОВ Укрінтросервіс та ТОВ Еврогрупмаш під час участі в тендері була несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель, що також було встановлено у справі № 914/938/20, проте, зважаючи на судові рішення у справі № 910/10784/18, що є обов`язковими на всій території України відповідно до ст. 327 ГПК України, якими було зобов`язано Залізницю прийняти товар та оплатити його вартість, свідчить про відсутність підстав для висновку про наявність порушеного права замовника, а відтак, і про відсутність підстав для його захисту.

Згідно з частинами 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведене та з урахуванням судових рішень у справі № 910/10784/18, позивач не довів наявність його порушеного права, тому суд вважає, що у задоволенні даного позову необхідно відмовити, оскільки відсутність порушених прав та інтересів позивача внаслідок укладення спірного договору від 27.11.2017 № Л/НХ-171426/НЮ є самостійною підставою для відмови в позові (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 916/3146/17, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи та встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги АТ Українська залізниця задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову витрати зі сплати судового збору, покладаються на позивача, у тому числі за подання апеляційної та касаційної скарг відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815) в особі його Регіональної філії Львівська залізниця (вул. Гоголя, буд. 1, м. Львів, 79007; ідентифікаційний код 40081195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінтросервіс (вул. Сирецька, буд. 38, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 38390976) 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн судового збору за подання апеляційної скарги та 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн судового збору за подання касаційної скарги.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Котков