Єдиний державний реєстр судових рішень номер провадження справи 7/74/26
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.09.2026 Справа № 908/1563/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни розглянув у порядку загального позовного провадження справу № 908/1563/26
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Електротрейдінг Груп (04116, м.Київ, вул. Старокиївська, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42190690)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38983006)
про стягнення коштів
за участю представників учасників справи:
від позивача: Горбаченко Н.В., (в режимі відео конференції) дов. б/н від 22.10.2026, свідоцтво адвоката серія ЧН №000574 від 11.09.2020.
від відповідача: не з`явився
Процесуальні дії у справі.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі Електронний суд 25.06.2026, зареєстрований в канцелярії Господарського суду Запорізької області вх. № 1818/08-07/26 від 26.06.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю Електротрейдінг Груп до Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат про стягнення грошових коштів в сумі 1 213 074,11 грн, з яких: 3% річних в розмірі 287 328,03 грн, інфляційні втрати у розмірі 925 746,08 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 26.06.2026 судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1563/26 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
Ухвалою суду від 30.06.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №908/1563/26, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.07.2026 о/об 10 год. 30 хв.
Через систему Електронний суд 02.07.2026 представник позивача Горбаченко Наталія Володимирівна подала заяву, в якій просить суд надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 27.07.2026 о 10 год. 30 хв., та у всіх інших судових засідань у режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 06.07.2026 заява представника ТОВ Електротрейдінг Груп судом задоволена.
У підготовчому засіданні 27.07.2026 приймав участь представник позивача.
Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру до суду від відповідача не надходило. Про дату, час та місце підготовчого засідання відповідач повідомлений належним чином, через електронний кабінет, відповідна довідка знаходиться в матеріалах справи.
У підготовчому засіданні суд з`ясував у представника позивача про можливість проведення підготовчого засідання за відсутності представника відповідача.
Представник позивача не заперечив.
У підготовчому засіданні судом розглянуті питання, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України.
Судом у підготовчому засіданні 27.07.2026 з`ясовано у представника позивача, чи про всі обставини повідомлено суд, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
Представник позивача повідомив суд, що ним повідомлено про всі обставини, всі докази надані, не заперечив проти призначення справи до судового розгляду по суті.
За таких обставин суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.09.2026 о/об 12 год. 30 хв.
У судовому засіданні 23.09.2026 приймав участь представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру до суду від відповідача не надходило. Про дату, час та місце підготовчого засідання відповідач повідомлений належним чином, через електронний кабінет, відповідна довідка знаходиться в матеріалах справи.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічного засобу, відповідно до положення ст. 222 ГПК України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, зазначених у позовній заяві.
Суд здійснив з`ясування обставин справи, дослідив докази, провів судові дебати.
Суд 23.09.2026 проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позицій учасників страви.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Електротрейдінг Груп звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат про стягнення грошових коштів в сумі 1 213 074,11 грн, з яких: 3% річних в розмірі 287 328,03 грн, інфляційні втрати у розмірі 925746,08грн.
Як підставу для звернення з позовом позивач зазначив, що 10.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» укладено договір №БГ-21/0322 про участь у балансуючій групі. Зазначає, що на виконання умов Договору 16.02.2022 о 17год.01хв Позивач (info@etg.co.ua) направив Відповідачу (sitiz@ztmc.zp.ua) в одному файлі під назвою «ЗТМК НБ за 01.22р.pdf» скановані копії наступних документів: Акт №ВН-2022/1-38983006 від 31.01.2022 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у січні 2022 року; рахунок №ВН1-2022/1-38983006 від 16.02.2022 на оплату Відповідачем вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2022 року на суму 6 473 748,84 грн; рахунок на оплату Позивачем вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2022 року на суму 334 477,87 грн для належного його оформлення Відповідачем. 17.02.2022 о 09 год. 12 хв. від Відповідача (redko.m@ztmc.zp.ua) надійшла належним чином оформлена сканована копія Рахунку №22-0000076 від 16.02.2022 на оплату Позивачем вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2022 року на суму 334 477,87 грн., що, в свою чергу, підтверджує факт отримання Відповідачем вищевказаних сканованих копій від Позивача по електронній пошті. Оригінальні примірники вказаних документів були надіслані Позивачем Відповідачу у паперовому вигляді. Листом №86-13/31 від 23.02.2022 Відповідач повернув Позивачу належним чином оформлений на паперовому носії інформації примірник Акту №ВН-2022/1-38983006 від 31.01.2022, але виставлений Позивачем Рахунок №ВН1-2022/1-38983006 від 16.02.2022 на оплату Відповідачем вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2022 року на суму 6 473 748,84 грн. залишився не оплаченим. У зв`язку з викладеним, позивач зазначає, що у Відповідача утворилася заборгованість на суму 6 473 748,84 грн.
Позивач вказує, що зазначені обставини встановлені у рішенні Господарського суду Запорізької області від 11.11.2022 у справі №908/1045/22, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано - магнієвий комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» вартість придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2022 року в сумі 6 473 748,84 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 97 106,23 грн.
Крім того позивач зауважує, що відповідно до п. 6.7, 14.17 договору, граничним строком виконання відповідачем свого обов`язку з оплати вартості електричної енергії є 22.02.2022 року.
На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2022 №908/1045/22, яке набрало законної сили 13.12.2022, судом було видано наказ від 12.01.2023. На виконання додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2022 №908/1045/22, яке набрало законної сили 06.01.2023, судом було видано наказ від 12.01.2023.
На підставі частини 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачеві та заявлено до стягнення за прострочення виконання грошових зобов`язань зі сплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів січня 2022 року, яке виникло на підставі Договору та підтверджено рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.11.2022 по справі №908/1045/22, суму трьох процентів річних за період з 01.01.2025 по 24.06.2026 в розмірі 287328,03 грн, інфляційні втрати за період з січеня 2025 по 24.06.2026 - 925746,08 грн.
Відповідач не скористався правом на подання до суду відзиву. Інші заяви або клопотання від відповідача до суду не надходили.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують.
Господарським судом Запорізької області 11.11.2022 було ухвалено рішення у справі №908/1045/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про стягнення коштів.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» вартість придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2022 року в сумі 6 473 748,84 грн (шість мільйонів чотириста сімдесят три тисячі сімсот сорок вісім гривень 84 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 97 106,23 грн (дев`яносто сім тисяч сто шість гривень 23 коп.). Рішення набрало законної сили 13.12.2022.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 3 ст. 75 ГПК України).
Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі №910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Оскільки рішення господарського суду Запорізької області від 11.11.2022 року у справі №908/1045/22 набрало законної сили, воно має преюдиціальне значення, а встановлені в ньому факти повторного доведення не потребують.
Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.11.2022 встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» (позивач, сторона, відповідальна за баланс, або СВБ) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (відповідач, учасник балансуючої групи або учасник) укладено договір №БГ-21/0322 про участь у балансуючій групі.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що СВБ зобов`язується нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії балансуючої групи перед оператором системи передачі (ОСП), а учасник балансуючої групи зобов`язується нести фінансову відповідальність за свої небаланси електричної енергії перед СВБ.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що його ціна складається із сум:
3.1.1. Вартості електричної енергії для врегулювання позитивних небалансів Учасника балансуючої групи;
3.1.2. Вартості електричної енергії для врегулювання негативних небалансів Учасника балансуючої групи;
3.1.3. Вартості послуг СВБ з адміністрування фінансової гарантії Учасника.
Відповідно до п. 4.14. договору, після закінчення розрахункового місяця СВБ формує Акт надання послуг з адміністрування фінансової гарантії та відповідний рахунок на оплату.
Пунктом 4.15. договору передбачено, що протягом 2 (двох) робочих днів, наступних за розрахунковим місяцем, СВБ направляє на електронну адресу Учаснику балансуючої групи Акт надання послуг з адміністрування фінансової гарантії в електронній формі, підписаний ЕЦП уповноваженої особи СВБ, - у разі наявності КЕП у відповідних осіб Учасника.
У разі відсутності КЕП у уповноважених осіб Учасника, СВБ у строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, направляє на електронну адресу Учасника балансуючої групи в сканованому виді та в паперовій формі засобами поштового зв`язку на поштову адресу Учасника балансуючої групи, що зазначена в Розділі 15 цього Договору, 2 (два) примірники підписаного зі сторони СВБ Акту надання послуг з адміністрування фінансової гарантії.
Пунктом 4.16. договору сторони погодили, що разом з Актом надання послуг з адміністрування фінансової гарантії СВБ направляє Учаснику відповідний рахунок на оплату.
Згідно п. 4.17. договору, за відсутності заперечень Учасник підписує Акт надання послуг з адміністрування фінансової гарантії (в т.ч. шляхом проставлення ЕЦП уповноваженої особи Учасника) та направляє (відповідно в електронному, або сканованому та паперовому вигляді) один примірник підписаного акту на адресу СВБ протягом 2-х робочих днів з моменту отримання від СВБ.
Пунктом 4.18. Договору передбачено, що рахунок на оплату послуг з адміністрування фінансової гарантії підлягає оплаті Учасником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його отримання за відсутності заперечень у Учасника балансуючої групи до обсягу та вартості наданих послуг.
Пунктом 4.19. договору сторони погодили, що у випадку не підписання протягом 2 (двох) робочих днів без поважних причин (викладених у письмових запереченнях) та не направлення Учасником Акту надання послуг з адміністрування фінансової гарантії, зазначений акт вважається погодженим та прийнятим Учасником без заперечень та є підставою для здійснення розрахунків.
Пунктом 5.2. договору визначено, що фактичні обсяги купівлі-продажу електричної енергії, продані однією Стороною і куповані іншою Стороною з метою врегулювання небалансів, визначаються в Акті купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів з урахуванням коригувань, який оформлюється Сторонами в порядку, визначеному цим договором.
Пунктом 6.3. договору передбачено, що протягом 4 (чотирьох) робочих днів, що настають після 16 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, СВБ направляє на електронну адресу Учасника балансуючої групи Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий місяць в електронній формі, підписаний КЕП уповноваженої особи СВБ, - у разі наявності КЕП у уповноважених осіб Учасника.
У разі відсутності КЕП у уповноважених осіб Учасника, СВБ у строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, направляє на електронну адресу Учасника балансуючої групи в сканованому виді та в паперовій формі засобами поштового зв`язку на поштову адресу Учасника балансуючої групи, що зазначена в Розділі 15 цього договору, 2 (два) примірники підписаного зі сторони СВБ Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий місяць.
Пунктом 6.4. договору передбачено, що разом з Актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий місяць СВБ направляє Учаснику:
рахунок на оплату вартості електричної енергії, що купується Учасником балансуючої групи у СВБ для врегулювання небалансів (для оплати);
рахунок на оплату вартості електричної енергії, що купується СВБ у Учасника балансуючої групи для врегулювання небалансів (для інформації).
Учасник балансуючої групи підписує Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий місяць (в т.ч. шляхом проставлення КЕП уповноваженої особи Учасника) та направляє (відповідно в електронному, або сканованому та паперовому вигляді) один примірник підписаного акту на адресу СВБ протягом одного робочого дня з моменту отримання акту від СВБ (п. 6.5. договору).
Згідно пункту 6.7. договору, рахунки, складені на підставі Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий місяць, підлягають оплаті:
Учасником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання рахунку на електронну адресу;
СВБ протягом 3 (трьох) банківських днів з дати оформлення Учасником відповідного рахунку.
На виконання умов договору позивачем 16.02.2022 підписано та направлено відповідачу в сервісі електронного документообігу:
- Акт №ВН-2022/1-38983006 від 31.01.2022 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у січні 2022;
- рахунок №ВН1 2022/1-38983006 від 16.02.2022 на оплату вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2022 року на суму 6 473 748,84 грн;
- рахунок на оплату вартості електричної енергії для врегулювання небалансів у січні 2022 на суму 334 477,87 грн.
У подальшому, 17.02.2022 о 09 год. 12 хв. за допомогою електронної пошти відповідач направив на адресу позивача належним чином оформлену скановану копію рахунку-фактури № 22-0000076 від 16.02.2022 на оплату позивачем вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2022 на суму 334 477,87 грн.
Листом № 86-13/31 від 23.02.2022 відповідач повернув позивачу належним чином оформлений на паперовому носії інформації примірник акту № ВН-2022/1-38983006 від 31.01.2022.
Отже, за висновком суду, відповідач взяті на себе за договором зобов`язання не виконав, не здійснив оплату вартості придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2022 у розмірі 6 473 48,84 грн .
Господарським судом Запорізької області 12.01.2023 було видано наказ на виконання рішення Господарського суду Запорізької області 11.11.2022 по справі №908/1045/22, яке набрало законної сили 13.12.2022.
Зазначений накази господарського суду був пред`явлений позивачем до виконання. Постановою про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2023 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №71079491 з виконання наказу господарського суду Запорізької області №908/1045/22 від 12.01.2023 про стягнення з ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на користь ТОВ «Електротрейдінг Груп» вартості придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2022 року в сумі 6 473 748,84 грн, витрат по сплаті судового збору в розмірі 97106,23 грн.
Разом із цим, 20.02.2023 вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №908/1045/22 від 12.01.2023 про стягнення з ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на користь ТОВ «Електротрейдінг Груп» вартості придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2022 року в сумі 6 473 748,84 грн, витрат по сплаті судового збору в розмірі 97106,23 грн зупинено, про що головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено Постанову про зупинення виконавчих дій у ВП №71079491 та ВП №71079595.
Доказів сплати відповідачем грошових сум, стягнутих рішенням господарського суду Запорізької області від 11.11.2022 у справі №908/1045/22 матеріали справи не містять.
У зв`язку із зазначеним ТОВ «Електротрейдінг Груп» звернулося до Господарського суду за захистом порушених прав з позовом про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
Відповідно до 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; інші юридичні факти (частина 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі аналізу зазначених правових норм суд дійшов висновку, що прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.
Як вбачається з обставин спору, відповідачем не виконано грошове зобов`язання перед позивачем за Договором від 10.09.2021 про участь у балансуючій групі № БГ-21/0322 зі сплати вартості придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2022 року в сумі 6 473 748,84 грн, яке встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/1045/22 від 11.11.2022, що набрало законної сили.
Відповідач факт наявності простроченої заборгованості не спростував, доказів погашення вказаної заборгованості, стягнутої рішенням суду, під час розгляду справи не надав. Відтак наявні правові підстави для нарахування відповідачеві 3% річних та інфляційних втрат на зазначену суму заборгованості.
Визначаючи період нарахування сум 3% відсотків річних та інфляційних втрат на суму заборгованості в розмірі 6 473 748,84грн, визначену рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.11.2022 у справі №908/1045/22, суд зазначає, що у вказаному судовому рішенні не встановлено строк, в який відповідач мав виконати зобов`язання щодо сплати такої заборгованості.
Сторони за договором №БГ-21/0322 встановили строк оплати Учасником (відповідачем) придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий місяць - протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання рахунку на електронну адресу (п. 6.7 договору).
Позивачем підписано та 16.02.2022 направлено відповідачу в сервісі електронного документообігу, на електронну пошту та засобами поштового зв`язку Акт №ВН-2022/1-38983006 від 31.01.2022 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у січні 2022; рахунок №ВН1 2022/1-38983006 від 16.02.2022 на оплату вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2022 року на суму 6 473 748,84 грн 16.02.2022 року; рахунок №ВН2-38983006 від 16.02.2022 на оплату вартості електричної енергії для врегулювання небалансів у січні 2022 на суму 334 477,87 грн.
Відповідач 17.02.2022 повернув позивачеві скановану копію рахунку-фактури № 22-0000076 від 16.02.2022 на оплату позивачем вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2022 на суму 334 477,87 грн.
Відповідач 23.02.2022 повернув позивачу належним чином оформлений на паперовому носії інформації примірник акту № ВН-2022/1-38983006 від 31.01.2022.
Відтак, ураховуючи отримання відповідачем Акта №ВН-2022/1-38983006 від 31.01.2022 та рахунка №ВН1 2022/1-38983006 від 16.02.2022, повернення позивачеві 17.02.2022 рахунка №ВН2-38983006 від 16.02.2022, триденний строк виконання зобов`язання відповідача по оплаті придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів у січні 2022 спливає 22.02.2022 (з урахуванням вихідних днів).
Таким чином, суд вважає обґрунтованим нарахування відповідачеві 3% річних за період з 01.01.2025 по 24.06.2024 та інфляційних втрат за період з січня 2025 року по червень 2026 року відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України на суму основного боргу в розмірі 6 473 748,84 грн.
Перевіривши із використанням інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок 3% річних, нарахованих на суму основного боргу в розмірі 6 473 748,84 грн, який виконаний позивачем правильно, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми 287328,03 грн 3% річних за період з 01.01.2025 по 24.06.2026 та їх задоволення.
Перевіривши із використанням інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу в розмірі 6 473 748,84 грн за період з січня 2025 року по червень 2026 року у розмірі 925 746, 08 грн суд установив, що сума інфляційних втрат підлягає задоволенню частково у розмірі 915 212,66 грн.
У решті пред`явленої до стягнення суми інфляційних втрат слід відмовити, як пред`явленій необґрунтовано.
Відповідачем контррозрахунок суми річних відсотків та інфляційних нарахувань, заявлених позивачем до стягнення, суду не наданий.
Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, ураховуючи вище встановлені обставини, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги прокурора слід задовольнити частково.
Щодо решти пояснень та доводів учасників справи суд зауважує таке.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд із цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на викладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судові витрати.
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Судовий збір у сумі 14 411 (чотирнадцять тисяч чотириста одинадцять) гривень 32 копійки покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38983006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Електротрейдінг Груп (04116, м.Київ, вул. Старокиївська, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42190690) 287 328 (двісті вісімдесят сім тисяч триста двадцять вісім) гривень 03 копійки 3% річних, 915 212 (дев`ятсот п`ятнадцять тисяч двісті дванадцять) гривень 66 копійок інфляційних втрат, 14 411 (чотирнадцять тисяч чотириста одинадцять) гривень 32 копійки судового збору.
У решті позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 24.09.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна
Судове рішення № 140018861, Господарський суд Запорізької області було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/1563/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: