Ухвала суду № 140018860, 17.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/56/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.09.2026 Справа № 908/2108/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, за участю секретаря судового засідання Лісовик Олени Валеріївни, розглянувши у підготовчому засіданні матеріали заяви

кредитора ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю КРОЙДЕС АКТИВ, код ЄДРПОУ 44873418 (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд. 38, кабінет 47)

про відкриття провадження у справі про банкрутство,

представники учасників справи у судове засідання не з`явилися,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОЙДЕС АКТИВ», код ЄДРПОУ 44873418.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 заяву передано на розгляд судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.09.2026 року прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання призначено на 10 вересня 2026 року о 10 год. 15 хв.

09.09.2026 до суду надійшла заява від ОСОБА_2 , за змістом якої він заперечує наявність невиконаного грошового зобов`язання перед ОСОБА_1 .

Ухвалою від 10 вересня 2026 відкладено підготовче засідання на 17 вересня 2026 о 14 год 00 хв.

Учасники справи своїм правом на участь у судовому розгляді не скористались, у судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Кредитор не надав суду оригінали документів, копії яких додані до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Справа розглядається відповідно до приписів ст. 202 ГПК України - за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОЙДЕС АКТИВ» було зареєстровано 07.09.2022 за адресою: Україна, 61105, Харківська обл., місто Харків, пр. Героїв Сталінграда, будинок 41/1, офіс 28, основний вид діяльності - 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами, статутний капітал 500 грн.

01.06.2026 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано зміну керівника та єдиного учасника ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ».

29.07.2026 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано зміну місцезнаходження ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ»: Україна, 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Феросплавна, будинок 38, кабінет 47.

01.09.2026 Господарським судом Запорізької області зареєстровано заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ».

Перед цим, 30.06.2026 Господарським судом Харківської області була зареєстрована заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ», яка була прийнята до розгляду ухвалою у справі № 922/2342/26 від 13.07.2026.

Ухвалою від 21.07.2026 суд витребував у заявника оригінали документів, доданих до заяви, у тому числі оригінал розписки.

Ухвалою від 11.08.2026 суд задовольнив заяву ОСОБА_1 про відкликання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Отже, ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ» змінило місцезнаходження під час вирішення судом питання про відкриття провадження у справі № 922/2342/26 про банкрутство, після першого підготовчого засідання, на якому у ОСОБА_1 були витребувані оригінали документів, доданих до заяви.

Ініціюючий кредитор ОСОБА_1 у заяві, яка прийнята до розгляду у цій справі, просить суд відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ» та визнати його грошові вимоги до боржника у загальному розмірі 89 212 103,00 грн, у тому числі: 66 825 750,00 грн основного боргу за договором відступлення права вимоги від 10.06.2026; 22 275 250,00 грн основного боргу за договором відступлення права вимоги №11-06/26 від 11.06.2026; 77 823,00 грн витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому та 33 280,00 грн судового збору.

На підтвердження кредиторських вимог ОСОБА_1 додано до заяви копії наступних документів: розписку від17.03.2022, складену від імені ОСОБА_2 ; вимогу ОСОБА_1 , адресовану ОСОБА_2 , про повернення грошових коштів, переданих на зберігання згідно з розпискою від 17.03.2022; договір відступлення права вимоги № 11-06/26 від 11.06.2026, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ»; вимогу ОСОБА_1 від 16.06.2026, адресовану ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ»; відповідь ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ» № 26-06/18 від 19.06.2026.

Розглянувши подану заяву, суд доходить до наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Відповідно до статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що за загальним правилом, договір зберігання є реальним, тобто вважається укладеним з моменту передачі поклажодавцем речі зберігачу. Розписка, квитанція або інший документ є документом, який видається зберігачем поклажодавцю за договором зберігання, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання зберігачем від поклажодавцяпевної речі (речей).

Правовідносини, що витікають з договорів зберігання та договорів позики, передбачають передачу однією стороною іншій майно (кошти) на строк, після закінчення якого вони підлягають поверненню.

Договір зберігання, як і договір позики, є реальним, тобто вважається укладеним з моменту передачі речей чи грошових коштів та обов`язковим для виконання сторонами; факт передачі коштів посвідчується розпискою, квитанцією або іншим документом, який засвідчує не тільки отримання зберігачем чи позикодавцем відповідно певної речі (коштів) від кредитора (позикодавця чи поклажодавця), а й підтверджує як укладення цих договорів так і їх умови.

Основна ж відмінність позики від зберігання полягає в тому, що за договором позики право власності переходить до позичальника, а згідно з договором зберігання зберігач не має права здійснювати права власника стосовно речі, не може розпоряджатися нею, а має її просто зберігати.

Статтею 545 ЦК України передбачено презумпцію належності виконання обов`язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов`язку

Отже, у разі пред`явлення вимоги кредитором (поклажодавцем) він повинен підтвердити своє право вимагати від боржника (зберігача) виконання боргового зобов`язання. Для цього суд повинен встановити наявність у кредитора (поклажодавця) оригіналу розписки.

Оскільки ОСОБА_1 не надано суду оригінал розписки, копія якої додана до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ», то ним не доведено невиконання обов`язку ОСОБА_2 .

З ухвал Господарського суду Харківської області у справі № 922/2342/26 вбачається ненадання ОСОБА_1 оригіналів документів, копії яких були додані до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ», у тому числі розписки.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відсутні докази існування заборгованості ОСОБА_2 за розпискою від 17.03.2022 перед ОСОБА_1 , то Кредитором належними доказами не доведено перехід прав вимоги за договором відступлення права вимоги № 11-06/26 від 11.06.2026, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ».

Зазначені обставини свідчать про ненадання ініціюючим кредитором належних та допустимих доказів безспірності грошових вимог до Боржника та дійсності права вимоги до ОСОБА_2 . Це у свою чергу свідчить про неоднозначність, яка вказує на існування спору про право, який не може бути вирішений судом у підготовчому засіданні.

Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет:

1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання (у розумінні визначеного частиною першою статті 1 КУзПБ терміну);

2) встановлення наявності / відсутності спору про право;

3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі;

4) пред`явлення таких вимог до суб`єкта господарювання - оптового постачальника електричної енергії.

Суд зауважує, що відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

У разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур, передбачених КУзПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Тож чинне законодавство, окрім добровільного погашення боржником кредиторської заборгованості, визначає два основних способи її погашення із застосуванням державного примусу: шляхом вирішення судом спору між кредитором та боржником про стягнення відповідної суми заборгованості в позовному порядку або шляхом задоволення відповідних вимог у межах провадження у справі про банкрутство.

Відсутність спору про право у розумінні процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, факту наявності, суті (предмету), підстави виникнення, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Одним із методів встановлення факту відсутності або наявності спору про право є:

- дослідження господарським судом відзиву боржника, який надається до господарського суду та заявнику до дати проведення підготовчого засідання із зазначенням у відзиві, зокрема заперечень боржника щодо вимог заявника, доказів необґрунтованості вимог заявника (за наявності), інших відомостей, що мають значення для розгляду справи (частини перша, друга статті 36 КУзПБ);

- оцінка обґрунтованості як вимог заявника, так і викладених у відзиві боржника заперечень (частини перша, друга статті 39 цього Кодексу);

- заслуховування пояснень представників і заявника, і боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище (частина друга статті 39 КУзПБ).

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі та у порядку, передбаченому статтями 74, 76-77 ГПК України, виходячи із правової природи правовідносин, які виникли між боржником та його кредитором.

Враховуючи правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, по суті, є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

На господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження (постановаВерховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Якщо для дослідження та оцінки судом обґрунтованості таких вимог процесуальний закон вимагає та суд потребує тих процесуальних строків, заходів /дій та, відповідно, форми провадження, що відповідає виключно позовному провадженню, і без їх застосування суд позбавлений можливості дослідити, оцінити та встановити обґрунтованість заявлених ініціюючим кредитором вимог до боржника у справі, то є підстави для ствердження про існування між зазначеними учасниками спору про право у розумінні частини шостої статті 39 ГПК України, що виключає можливість відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за відповідною заявою кредитора (постанова Верховного Суду від 25.03.2025 в справі № 907/600/24).

При цьому, існує певна відмінність у розгляді та визнанні господарським судом грошових вимог кредитора до боржника, що виникли на підставі боргової розписки, від вирішення спору у позовному провадженні про стягнення заборгованості за борговою розпискою. Необхідним, у такому випадку, може бути документальне підтвердження джерел походження коштів, наданих фізичною особою-кредитором. У разі ж ненадання зазначеним кредитором сукупності необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема щодо підтвердження реальності грошового зобов`язання, господарський суд відмовляє у визнанні таких вимог (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 902/221/22).

У матеріалах справи відсутні відомості про здійснення Боржником господарської діяльності протягом 2022-2026 років та володіння будь-яким майном. ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ» не надано суду документів, з яких би вбачалась потенційна можливість Боржника виконати взяте на себе зобов`язання, враховуючи його значний розмір та короткий строк виконання. З наявних документів не вбачається жодного взаємозв`язку між Боржником, ініціюючим кредитором та ОСОБА_2 . У зв`язку з цим судом не встановленожодної причини та економічної доцільності для ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ» взяти на себе виконання грошовогозобов`язання перед ОСОБА_1 за договором відступлення права вимоги № 11-06/26 від 11.06.2026, предметом якого є розписка ОСОБА_2 від 17.03.2022.

Проаналізувавши хронологію подій та заяву ініціюючого кредитора ОСОБА_1 з додатками, у суду виникли сумніви щодо реальності грошових зобов`язань та справжньої мети ініціювання Крючковим Л.В. справи про банкрутство ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ», до того ж враховуючи процесуальну бездіяльність останнього.

Визначальним для всіх цивільних правовідносинах є дотримання загальних засад цивільного законодавства справедливості, добросовісності та розумності (ст.3 ЦК України). При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ст.13 ЦК України).

Відкликання ініціюючим кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ» у Господарському суді Харківської області після витребування цим судом оригіналів документів, доданих до заяви, а після цього повторне звернення вже до Господарського суду Запорізької області з аналогічною заявою свідчить про недобросовісну поведінку учасників справи та зловживання ініціюючим кредитором своїми процесуальними правами.

Вчинення Боржником та ініціюючим кредитором протягом короткого проміжку часу сукупності послідовних дій: реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змінивідомостей про учасника, керівника та місцезнаходження ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ», укладання договору між ОСОБА_1 та ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ», направлення вимоги від імені ОСОБА_1 та надання відповіді ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ», реєстрація Боржником електронного кабінету напередодні звернення ініціюючого кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка була відкликана одразу після витребування судом оригіналів документів, доданих до заяви, враховуючи їх ненадання суду, повторне подання заяви вже до іншого суду, свідчить про узгодженість дій Боржника та ініціюючого Кредитора зі створення штучної кредиторської заборгованостіта використання процедури банкрутства задля досягнення нелегітимної мети.

На переконання суду, ініціювання справи про банкрутство ТОВ «КРОЙДЕС АКТИВ» має на меті встановити в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство юридично значущі факти та преюдиційні обставини стосовно ОСОБА_2 , зокрема дійсність грошового зобов`язання перед ОСОБА_1 за відсутності оригіналу розписки. При цьому, враховуючи обмежене коло учасників справи про банкрутство, особливо на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство, ОСОБА_2 , не маючи жодного процесуального статусу, не зміг би оскаржити відповідну ухвалу та спростувати обставини нею встановлені. Тим саме мало би місце порушення прав та інтересів ОСОБА_2 з боку ОСОБА_1 за відсутності процесуальних механізмів на їх захист та відновлення.

У зв`язку з цим суд вбачає в діях ініціюючого кредитора приховані мотиви та використання процедури банкрутства в недобросовісних цілях.

У матеріалах справи відсутні відомості, що ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_2 із позовом у цивільному судочинстві, за результатом розгляду якого було ухваленесудове рішення, яке набрало законної сили. Враховуючи специфіку правовідносин, виключно в межах загального позовного провадження з використанням всіх притаманних йому процесуальних механізмів (витребування доказів, призначення експертиз), які не застосовуються у процедурібанкрутства, можуть бути встановлені дійсні обставини спору.

Процедура банкрутства призначена для відновлення платоспроможності боржника та задоволення кредиторських вимог, а не для обходу загального позовного провадження, встановлення фактів та обставин, які необхідно довести в окремому судовому провадженні.

Суд враховує усталену судову практику, що для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, а також постанова Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог, без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Крім того такий підхід у справі про банкрутство порушує як права кредиторів, так і права боржника (постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Отже, обставини про які вказано вище, у своїй сукупності свідчать про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника.

Керуючись статтями 1, 2, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 232 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОЙДЕС АКТИВ», код ЄДРПОУ 44873418.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 254 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 24.09.26.

Суддя О.О. Юлдашев