Рішення № 140018859, 03.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/36/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 Справа № 908/764/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянув у закритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу № 908/764/26

за позовом: Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Володимира Грищенка, 26, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 02909973) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -

позивача 1: Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00032945)

позивача 2: Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37472282)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАТІС (69068, м.Запоріжжя, вул. Кругова, буд. 111, кв. 43, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 34611194)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство УКРРИБА (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус А, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25592421)

про витребування на користь держави майна (гідротехнічних споруд) з чужого незаконного володіння та скасування його державної реєстрації,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Запорізька обласна прокуратура Ліпартія А.О. (в залі суду) - службове посвідчення №075797 від 01.03.2023

від позивача 1: не з`явився

від позивача 2: не з`явився

від відповідача : : не з`явився

від третьої особи: : не з`явився

Процесуальні дії у справі. Процесуальні питання, вирішені судом.

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі Електронний суд 25.03.2026, зареєстрований в канцелярії Господарського суду Запорізької області 26.03.2026 за вх. № 932/08-07/25) Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Фонду державного майна України, Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм до Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАТІС про:

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАТІС на комплекс будівель з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2364079523209 (дата державної реєстрації 19.05.2021), що розташовані за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калинова, 1;

- витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАТІС (вул. Кругова, буд. 111, кв. 43, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, код ЄДРПОУ: 34611194) на користь держави в особі Фонду державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9 м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 00032945) об`єктів нерухомого майна державних гідротехнічних споруд: будинку 2-х агрегатної насосної станції (інв. № 161); будинку водонапірної насосної станції (інв. № 165); водонапірної башти (інв. № 160); донного водоскиду з/б (інв. № 159); контурної і розподільної дамби (інв. № 149), що розташовані за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калинова, 1.

У позовній заяві прокурор також просить суд залучити до участі у справі Державне підприємство УКРРИБА (вул. Іоанна Павла II, вуд. 4/6, корпус А, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ: 25592421) як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 26.03.2026 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/764/26 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.

Ухвалою суду від 30.03.2026 позовна заява прийнята до розгляду, залучено до участі у справі третю особу Державне підприємство УКРРИБА, відкрито провадження у справі №908/764/26, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.04.2026 о 09 год. 30 хв.

У системі Електронний суд 07.04.2026 від першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області надійшло клопотання про долучення до справи копій листів Фонду Державного майна України: від 25.03.2026 № 10-72-7343 та від 01.04.2026 № 10-72-8158 з додатком Витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності.

У системі Електронний суд 24.04.2026 представником позивача 1 сформовано заяву про проведення підготовчого засідання у справі № 908/764/26, призначеного на 27.04.2026, в режимі відеоконференції за участі представника Руденко Катерини Миколаївни.

У підготовчому засіданні 27.04.2026 приймав участь прокурор Запорізької обласної прокуратури та позивач 1.

Представники позивача 2, відповідача, третьої особи у судове засідання не з`явились. Про причини неявки суд не повідомили. Будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру до суду від позивача 2, відповідача, третьої особи не надходило. Про дату, час та місце підготовчого засідання учасники справи повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі до їх електронних кабінетів, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, наявні в матеріалах справи.

Прокурор підтримав подане раніше клопотання про долучення доказів.

Представник позивача 1 не висловила заперечень щодо долучення доказів.

Суд долучив подані докази до матеріалів справи.

Представник позивача 1 заявила усне клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання часу для підготовки та подання письмових пояснень по суті позовної заяви.

Прокурор не заперечив проти заявленого клопотання.

Ухвалою суду від 27.04.2026 відкладено підготовче засідання на 19.05.2026 о/об 10 год. 30 хв.

Відповідачем у системі Електронний суд 27.04.2026 сформовано заяву щодо внесення даних РНОКПП представника Краєвської І.М. до додаткових відомостей про учасника справи. Також, з метою надання доступу до електронної справи в підсистемі "Електронний суд", представник просить перенести розгляд справи, призначений на 27.04.2026 о 09 год. 30 хв., у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та підготовки до судового засідання.

До Господарського суду Запорізької області 04.05.2026 надійшли пояснення від позивача 1 щодо позову. Представник позивача просить суд визнати поважними причини пропуску строку для подання пояснень та поновити цей строк. Крім того, просить розглядати справу без участі представника Фонду державного майна України, спираючись на наявні матеріали справи.

У підготовчому засіданні 19.05.2026 приймав участь прокурор Запорізької обласної прокуратури та представник відповідача.

Представники позивачів 1, 2 та представник третьої особи у судове засідання не з`явились. Про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце підготовчого засідання учасники справи повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі до їх електронних кабінетів, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, наявні в матеріалах справи.

Представник відповідача повідомила суд про те, що додаткові пояснення щодо позовної заяви були направлені через електронний кабінет. З огляду на це клопотала про відкладення підготовчого засідання для надання сторонам можливості ознайомитися з цими поясненнями. Крім того, представник просила визнати причини пропуску процесуальних строків подання пояснень поважними та поновити ці строки. Вона також просила долучити подані додаткові пояснення до матеріалів справи та врахувати їх під час подальшого розгляду.

Прокурор не заперечила щодо відкладення підготовчого засідання.

Заслухавши представників учасників справи, суд зазначив, що додаткові пояснення на час судового засідання до суду не надходили. Зважаючи на думку прокурора, суд вирішив задовольнити клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання. Також суд прийняв та долучив надані позивачем 1 письмові пояснення до матеріалів справи. Відклав підготовче засідання.

Ухвалою суду від 29.05.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання в межах строку підготовчого провадження на 22.06.2026 об 10 год. 30 хв.

Відповідачем через систему Електронний суд 19.05.2026 подано додаткові пояснення. Відповідач просить визнати поважними причини пропуску строку та долучити надані пояснення до матеріалів справи. Пояснення долучені до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 22.06.2026 приймав участь прокурор Запорізької обласної прокуратури та представник відповідача.

Представники позивачів 1, 2 та представник третьої особи у судове засідання не з`явились.

У підготовчому засіданні судом розглянуті питання, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України.

Судом у підготовчому засіданні 22.06.2026 з`ясовано у прокурора та представника позивача, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

Прокурор та представник відповідача повідомили суд, що всі докази надані та не заперечили проти призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 22.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07.2026 о 11 год. 30 хв.

У судовому засіданні 06.07.2026 приймав участь прокурор Запорізької обласної прокуратури та представник відповідача.

Представники позивачів 1, 2 та представник третьої особи у судове засідання не з`явились. Про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце підготовчого засідання учасники справи повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали суду до їх електронних кабінетів, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні прокурор у вступному слові підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у вступному слові частково заперечив проти заявлених позовних вимог.

Заслухавши думку представників сторін, зважаючи на обсяг доказів, що підлягають дослідженню, суд ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 27.07.2026 о 12 год. 30 хв.

У судовому засіданні 27.07.2026 приймали участь прокурор, представники позивача 1 та відповідача.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічного засобу, відповідно до положення ст. 222 ГПК України.

Суд закінчив з`ясування обставин справи та дослідження доказів, провів судові дебати, на підставі ст. 219 ГПК України оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомив про відкладення його проголошення до 03.08.2026 о 14 год. 15 хв.

У судовому засіданні 03.08.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення за участю прокурора.

Стислий виклад позицій прокурора, позивача, відповідача.

Перший заступник керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Фонду державного майна України, Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАТІС про:

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАТІС на комплекс будівель з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2364079523209 (дата державної реєстрації 19.05.2021), що розташовані за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калинова, 1;

- витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАТІС (вул. Кругова, буд. 111, кв. 43, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, код ЄДРПОУ: 34611194) на користь держави в особі Фонду державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9 м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 00032945) об`єктів нерухомого майна державних гідротехнічних споруд: будинку 2-х агрегатної насосної станції (інв. № 161); будинку водонапірної насосної станції (інв. № 165); водонапірної башти (інв. № 160); донного водоскиду з/б (інв. № 159); контурної і розподільної дамби (інв. № 149), що розташовані за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калинова, 1.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що окружною прокуратурою встановлено факт неправомірного вибуття з державної власності складових частин форелевого розплідника «Золотий ключик» внаслідок безпідставної реєстрації за ТОВ «АКВАТІС» права приватної власності на державні гідротехнічні споруди: 1) будинок 2-х агрегатної насосної станції (інв. № 161); 2) будинок водонапірної насосної станції (інв. № 165); 3) водонапірну башту (інв. №160); 4) донний водоскид з/б (інв. № 159); 5) контурну і розподільну дамбу (інв. №149), які розташовані за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калініна, 1 (Калинова, 1), шляхом включення їх до комплексу будівель з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2364079523209, зареєстрованого 19.05.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «АКВАТІС».

Правовими підставами позову прокурор зазначає, ст.ст. 1, 3, 6-8, 41, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 256, 257, 261, 316, 317, 319, 321, 387 Цивільного кодексу України.

Заявляючи про своє процесуальне право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації, прокурор посилається на статтю 23 Закону України «Про прокуратуру», а також зауважує, що вже самого факту бездіяльності позивача, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, для втручання прокурора є достатньо. Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Указане стало підставою для звернення до суду з позовною заявою.

Позивач 1 у своїх поясненнях підтримав позовні вимоги повністю, просив суд задовольнити позовні вимоги та розглядати справу без участі представника позивача 1.

Відповідач частково заперечив щодо позову та зазначив, що ТОВ «АКВАТІС» не заперечує проти вимог Прокурора в частині приналежності спірних об`єктів державі (громаді) та не претендує на них.

Водночас Відповідач наголошує, що заявлений Прокурором позов про витребування майна з чужого незаконного володіння є помилковим та необґрунтованим, оскільки Відповідач цим майном ніколи фактично не володів, а його поява в Державному реєстрі речових прав (ДРРП) є наслідком виключно технічної описки.

Зазначає, що право власності ТОВ «АКВАТІС» на законно набуті об`єкти нерухомого майна виникло 22 грудня 2006 року на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Харченко Ю.Г.

Згідно з вимогами законодавства, що діяло на момент укладення правочину, право власності було зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.12.2006 року (реєстраційний номер об`єкта: 16017776).

У подальшому, 19 травня 2021 року державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Гармаш Ю.О. було проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «АКВАТІС». Відповідач у своїх поясненнях наголосив, що вказана реєстраційна дія не є підставою для виникнення нового права власності на будь-які інші (у тому числі спірні) об`єкти.

ТОВ «АКВАТІС» вказує на те, що спірні об`єкти не належать Відповідачу, ніколи не перебували у його фактичному володінні, користуванні чи розпорядженні. Вони відсутні в первинному правовстановлюючому документі Договорі купівлі-продажу від 22.12.2006.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка фактично володіє ним без відповідної правової підстави (віндикація). Оскільки ТОВ «АКВАТІС» фактично не володіє цими об`єктами, не претендує на них і готове до того, щоб держава чи громада зафіксувала свій контроль над ними, у Прокурора відсутні правові підстави для застосування статті 387 та 388 ЦК України щодо витребування майна із «чужого незаконного володіння».

Уважає, що має місце не протиправне захоплення майна Відповідачем, а виключно реєстрова (технічна) помилка, яка виникла під час оцифрування даних у 2021 році.

Наявність цієї помилки в електронному реєстрі не означає, що Відповідач заволодів державним майном, і не може бути підставою для скасування або оскарження його реального, законного права власності на інше нерухоме майно, придбане у 2006 році.

ТОВ «АКВАТІС» підтверджує, що не має жодних прав та претензій на спірне майно, внесене до технічної документації помилково, та не заперечує проти повернення цього майна, а саме об`єкти нерухомого майна державні гідротехнічні споруди: будинок 2-х агрегатної насосної станції (інв. № 161); будинок водонапірної насосної станції (інв. № 165); водонапірну башту (інв. № 160); донний водоскид з/б (інв. № 159); контурну і розподільну дамбу (інв. № 149), що розташовані за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калинова, 1. законному власнику.

Проте, оскільки Відповідач не є фактичним володільцем цього майна, позов про його витребування (віндикація) є неналежним способом захисту та не підлягає задоволенню.

Одночасно, дана технічна помилка не може бути підставою для оскарження чи обмеження законного права власності ТОВ «АКВАТІС» на майно, визначене Договором від 22.12.2006.

Разом з тим, Відповідач категорично не згоден і заперечує проти задоволення позовної вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАТІС» на комплекс будівель з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2364079523209 (дата державної реєстрації 19.05.2021), що розташовані за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калинова, 1.

Задоволення вказаної вимоги у запропонованій прокурором редакції призведе до грубого порушення права власності ТОВ «АКВАТІС». Об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2364079523209 зареєстрований як «комплекс будівель». До складу цього комплексу входять не лише спірні об`єкти (гідротехнічні споруди), які є предметом витребування за даним позовом, а й інше нерухоме майно, яке на законних підставах належить ТОВ «АКВАТІС» на праві приватної власності і щодо якого прокурором чи позивачами жодних вимог не заявляється.

Скасування запису про право власності на весь комплекс об`єктів нерухомості (замість виділу спірного майна або внесення відповідних змін до Державного реєстру щодо складу комплексу) є непропорційним втручанням у мирне володіння майном ТОВ «АКВАТІС» та суперечить ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, Відповідач вважає, що вимога про повне скасування державної реєстрації права власності на комплекс будівель з реєстраційним номером 2364079523209 є юридично некоректною, необґрунтованою та такою, що порушує майнові права Відповідача на інші законні об`єкти нерухомості.

Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.

За адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калініна, 1 (Калинова, 1) розташовано форелевий розплідник «Золотий ключик», який перебуває в державній власності.

Відповідно до інформації Фонду державного майна про окреме нерухоме майно від 17.01.2025 № 10-72-1470, згідно з даними Класифікатора державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.03.2006 № 461, складові частини форелевого розплідника «Золотий ключик», розташовані с. Верхня Криниця Василівського району Запорізької області, а саме: 1) будинок 2-х агрегатної насосної станції (інв. № 161); 2) будинок водонапірної насосної станції (інв. № 165); 3) водонапірна башта (інв. №160); 4) донний водоскид з/б (інв. № 159); 5) контурна і розподільна дамба (інв. №149); 6) насосна установка СНП-5- (інв. № 1812) перебувають у власності держави та в управлінні Фонду державного майна України.

Балансоутримувачем вищевказаних об`єктів є Державне підприємство «УКРРИБА» (далі ДП «УКРРИБА»).

Вказане також підтверджується відомостями, наявними у «Переліку об`єктів права державної власності, які перебувають в управлінні Фонду державного майна України, не увійшли до статутного фонду ВАТ «Запорізький рибокомбінат» у процесі приватизації та перебувають на його балансі і передаються до сфери управління Міністерства аграрної політики України на баланс ДП «УКРРИБА», (далі Перелік).

Зазначений Перелік є додатком до Акту приймання передачі на баланс Державного підприємства «УКРРИБА» гідротехнічних споруд, які на момент приватизації не увійшли до статутного фонду ВАТ «Запорізький рибокомбінат», до сфери управління Міністерства аграрної політики України, затвердженого наказом Державного департаменту рибного господарства від 12.01.2004 № 4.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі РВ ФДМУ) та ТОВ «АКВАТІС» 31.01.2020 укладено договір оренди майна, що належить до державної власності № 12/1-3862/д.

Відповідно до указаного Договору та акту приймання передавання від 31.01.2020 РВ ФДМУ передано в оренду ТОВ «АКВАТІС» державне нерухоме майно (чотири з вказаних гідротехнічних споруд), а саме: 1) контурну і розподільну дамбу (інв. №149); 2) донний водоскид з/б (інв. № 159); 3) водонапірну башту (інв. №160); 4) будинок 2-х агрегатної насосної станції (інв. № 161), розташоване за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, Калинова, 1.

Договір оренди укладено строком на 2 роки 364 дні по 29.01.2023 включно. У подальшому Договором про зміни №1 від 11.02.2020 до Договору оренди від 31.01.2020 № 12/1-3862/д виключено зі складу об`єктів оренди наступні гідротехнічні споруди: донний водоскид з/б (інв. № 159) та водонапірну башту (інв. №160).

Відповідно до Акту приймання-передавання від 18.02.2020 до Договору про зміни №1 від 11.02.2020 РВ ФДМУ за участю Балансоутримувача - ДП «УКРРИБА» прийнято зі строкового платного користування ТОВ «АКВАТІС» державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди): донний водоскид з/б (інв. № 159), та водонапірну башту (інв. №160).

Отже, з дати підписання сторонами (18.02.2020) Акту приймання передавання до Договору про зміни №1 від 11.02.2020, у користуванні ТОВ «АКВАТІС» лишилося два об`єкти, які є гідротехнічними спорудами та перебувають у державній власності, а саме:

1) контурна і розподільна дамба (інв. № 149);

2) будинок 2-х агрегатної насосної станції (інв. № 161).

Таким чином, як щодо гідроспоруд, які залишались в оренді, так і щодо повернутих з оренди гідротехнічних споруд ТОВ «АКВАТІС» було обізнано про перебування їх у державній власності.

Разом з цим, установлено, 22.12.2006 ТОВ «АКВАТІС» за договором купівлі-продажу № 1999 (далі Договір купівлі-продажу) отримано у приватну власність комплекс будівель, який знаходиться у с. Верхня Криниця Василівського району Запорізької області по вул. Калініна, 1, про що 27.12.2006 до Реєстру прав власності на нерухоме майно (який є архівною частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) внесено запис про право приватної власності товариства на це майно з реєстраційним номером об`єкта нерухомості 16017776.

Указане підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.12.2006 № 13072916. У вказаному Реєстрі тип об`єкта не деталізований, лише зроблено посилання на Договір купівлі-продажу, як підставу виникнення права власності за товариством.

У Договорі купівлі-продажу, у п. 2 міститься вичерпний перелік об`єктів, які складають комплекс будівель, придбаний ТОВ «АКВАТІС» у ВАТ «Запорізький рибокомбінат» у 2006 році.

Розпорядженням Верхньокриничанської сільської ради Василівського району Запорізької області від 19.02.2016 № 09 вулицю Калініна перейменовано на вулицю Калинова (чим пояснюється різне відображення назви вулиці у документах, наведених у позові).

У подальшому, 19.05.2021, державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Гармаш Ю. О. з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перенесено запис про право власності ТОВ «АКВАТІС» (ЄДРПОУ: 34611194) на вищевказаний комплекс будівель під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2364079523209, із зазначенням вже відкоригованої адреси: Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калинова, 1 .

Водночас, запис перенесено із деталізацією переліку об`єктів, які увійшли у комплекс будівель, набутий товариством у 2006 році.

Під час перенесення запису державний реєстратор керувався Договором купівлі-продажу та технічним паспортом на указаний комплекс будівель, виготовленим у 2012 році на замовлення ТОВ «АКВАТІС».

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.05.2021 до складу комплексу будівель включено, зокрема: 1) насосну Д-1; 2) насосну Н-1; 3) водонапірну башту №15; 4) донний водоскид № 18; 5) дамбу №17. Водночас, у п. 2 Договору від 22.12.2006, який містить перелік об`єктів, що передані у власність ТОВ «АКВАТІС», відсутні такі об`єкти як : 1) насосна Д-1; 2) насосна Н-1; 3) водонапірна башта №15; 4) донний водоскид № 18; 5) дамба №17.

Також відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що гідротехнічні споруди форелевого розплідника «Золотий ключик», розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2320983001:04:002:0001 (без зазначення конкретної адреси), яка перебуває у власності Василівської міської ради.

Указана земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ «АКВАТІС» на підставі договору №549 від 16.12.2010, продовженого до 2031 року Додатковою угодою від 10.09.2021 до Договору оренди землі від 16.12.2010 № 549, укладеного між Василівською міською радою Запорізької області та ТОВ «АКВАТІС».

Договір оренди землі містить чітке формулювання щодо передачі в оренду земельної ділянки для розміщення та обслуговування форелевого рибопитомника «Золотий ключик» за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калініна, 1.

У подальшому, Додатковою угодою від 10.09.2021 відкореговано та зазначено вірну адресу розташування земельної ділянки в Договорі оренди землі: Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калинова, 1.

Відповідно до даних Паспорту рибогосподарської технологічної водойми за цією ж адресою (далі - Паспорт), виготовленого у 2019 році ТОВ «РИБППОМСЕРВІС» на замовлення ТОВ «АКВАТІС», в межах земель Верхньокриничанської сільської ради розташована рибогосподарська технологічна водойма 1982 року, яка складається з двох ставків-накопичувачів площею водного дзеркала 1,0545 га.

У межах рибогосподарської технологічної водойми розташовані наступні державні гідротехнічні споруди (далі - ГТС): 1) контурна і розподільна дамба (інв. №149); 2) донний водоскид з/б (інв. № 159); 3) водонапірна башта (інв. №160); 4) будинок 2-х агрегатної насосної станції (інв. № 161); 5) будинок водонапірної насосної станції (інв. № 165).

У Паспорті зазначено, що органом, уповноваженим управляти указаним майном, є Державне агентство рибного господарства України, балансоутримувачем ДП «УКРРИБА».

Будь-які інші гідротехнічні споруди у Паспорті не зазначені.

Також ДП «УКРРИБА» на запит Василівської окружної прокуратури від 02.01.2025 № 51-17 вих. 25 надано письмову інформацію від 27.02.2025 № 08-04/10 з копіями документів, зі змісту яких вбачається, що ДП «УКРРИБА» з 27.09.2021 по 01.10.2021 проведено інвентаризацію гідротехнічних споруд форелевого розплідника «Золотий ключик», розташованих у с. Верхня Криниця Василівського району Запорізької області щодо споруд, які знаходяться у позадоговірних відносинах та тих, які перебували на той момент в оренді ТОВ «АКВАТІС».

Так, відповідно до інвентаризаційних описів основних засобів № УР-0000108 та № УР-0000103 від 04.10.2021 на балансовому рахунку ДП «УКРРИБА» за № 103 значаться усі 6 вищевказаних гідротехнічних споруд:

- ті, що перебували на той момент у користуванні ТОВ «АКВАТІС» (будинок 2 х агрегатної насосної станції (інв. №161); будинок водонапірної насосної станції (інв. № 165); контурна і розподільна дамба (інв. № 149); насосна установка СНП-50 (інв. № 1812);

- ті, що перебувають у позадоговірних відносинах (водонапірна башта інв. № 160, донний водоскид з/б інв. № 159).

Водночас, із вищевказаної інформації ДП «УКРРИБА» встановлено, що на момент звернення прокурора до суду лише 2 з 6 гідротехнічних споруд: контурна і розподільна дамба (інв. № 149); та будинок 2-х агрегатної насосної станції (інв. № 161) є предметом Договору оренди № 12/1-3862/д від 31.01.2020, укладеного між РВ ФДМУ та ТОВ «АКВАТІС».

Із вище встановленого слідує, що на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 2320983001:04:002:0001 одночасно розташовані державний форелевий розплідник «Золотий ключик» та комплекс будівель, зареєстрований у 2021 році за ТОВ «АКВАТІС».

Як зазначає прокурор, опрацюванням матеріалів Публічної кадастрової карти України; кадастрового плану, та план-схеми указаної комунальної земельної ділянки з кадастровим номером 2320983001:04:002:0001; додатків до договору оренди землі від 16.12.2010 № 549 та додатків до Додаткової угоди від 10.09.2021 до договору оренди землі від 16.12.2010 № 549; паспорта рибогосподарської технологічної водойми, розташованої в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2320983001:04:002:0001, за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калинова, 1, виготовленого у 2019 році на замовлення ТОВ «АКВАТІС» з Карто-схемою ставків, що використовуються ТОВ «АКВАТІС»; інформації Фонду державного майна України від 17.01.2025 № 10-72-1470 про спірні гідротехнічні споруди (їх технічні характеристики, місцезнаходження, інвентарні номери); технічного паспорту, виготовленого 30.11.2012 РКП «Василівське БТІ» на комплекс будівель, що належить ТОВ «АКВАТІС» на праві приватної власності, розташованих за однією адресою, установлено, наступне.

ТОВ «АКВАТІС» у 2021 році безпідставно зареєструвало за собою право приватної власності на державні гідротехнічні споруди, а саме: 1) будинок 2-х агрегатної насосної станції (інв. № 161); будинок водонапірної насосної станції (інв. № 165); 3) водонапірна башта (інв. № 160); 4) донний водоскид з/б (інв. № 159); 5) контурна і розподільна дамба (інв. № 149), як складові частини комплексу будівель з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2364079523209 (номер відомостей про речове право 42060127, дата державної реєстрації 19.05.2021) з наступними реквізитами (характеристиками): 1) водонапірна башта № 15; 2) донний водоскид № 18; 3) насосна Д-1; 4) насосна Н-1; 5) дамба № 17, що розташовані по вул. Калинова, 1 у с. Верхня Криниця, Василівського району Запорізької області.

Так, зі змісту договору оренди землі № 549 віл 16.12.2010 та додатків до нього у порівнянні з даними Паспорту рибогосподарської технологічної водойми 2019 року установлено, що 5 перелічених вище державних гідротехнічних споруд державного форелевого розплідника «Золотий ключик» знаходяться саме на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 2320983001:04:002:0001, яка з 2010 року перебуває в оренді ТОВ «АКВАТІС». Інші гідротехнічні споруди на цій земельній ділянці відсутні.

Також згідно з даними технічного паспорта на комплекс будівель, виготовлення якого також замовлено ТОВ «АКВАТІС» у 2012 році, на цій же земельній ділянці розташовані: 1) водонапірна башта № 15; 2) донний водоскид № 18; 3) насосна Д-1; 4) насосна Н-1; 5) дамба № 17, що входять до комплексу будівель з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2364079523209. Унаслідок складання цього технічного паспорту спірним гідротехнічним спорудам присвоєно літери, які потім знайшли своє відтворення при державній реєстрації комплексу будівель за товариством.

Розташування державних гідротехнічних споруд на Карто-схемі ставків, що використовуються ТОВ «АКВАТІС» (додаток до Паспорту рибогосподарської технологічної водойми, виготовленого у 2019 році) у порівнянні із розташуванням на Схематичному плані земельної ділянки комплексу будівель, зареєстрованих 19.05.2021 за ТОВ «АКВАТІС» (наявному у технічному паспорті на комплекс будівель по вул. Калініна,1 (Калинова,1) у с. Верхня Криниця, Василівського району Запорізької області) свідчить, що всі 5 гідротехнічних споруд, право власності на які зареєстровано за ТОВ «АКВАТІС» у складі комплексу будівель та споруд (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2364079523209) належать до державної власності. При цьому гідротехнічні споруди товариства територіально розташовані на схемі на тих самих місцях, де і державні гідротехнічні споруди форелевого розплідника «Золотий ключик».

Інформація про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2320983001:04:002:0001 розташовані декілька дамб, донних водоскидів, водонапірних башт та насосних станцій у наявних документах відсутня.

Таким чином, встановлено тотожність безпідставно зареєстрованих за ТОВ «АКВАТІС» об`єктів з гідротехнічними спорудами, які знаходяться у державній власності та перебувають на балансі Державного підприємства «УКРРИБА». Як наслідок, встановлено наступне ототожнення державних ГТС з об`єктами, зареєстрованими за ТОВ «АКВАТІС» у 2021 році у складі комплексу будівель за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2364079523209:

1) будинок 2-х агрегатної насосної станції інв. №161 відповідає Насосній Д-1;

2) будинок водонапірної насосної станції інв. №165 відповідає Насосній Н-1;

3) водонапірна башта інв. №160 відповідає водонапірній башті №15;

4) донний водоскид з/б інв. № 159 відповідає донному водоскиду №18;

5) контурна і роздільна дамба інв. №149 відповідає дамбі №17.

Відтак, ТОВ «АКВАТІС» 19.05.2021 безпідставно зареєструвало за собою вищевказані гідротехнічні споруди державного форелевого розплідника «Золотий ключик», включивши їх у свій комплекс будівель (з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2364079523209) за іншими номерами, що є порушенням інтересів держави, які потребують захисту.

Зазначені обставини визнані відповідачем та ним під час розгляду справи не оспорювались.

Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.

Щодо наявності підстав представництва інтересів держави прокурором.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження , а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статі.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України, до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави , необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. 3.1.

Порушення інтересів держави у цих правовідносинах полягає в наступному.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді.

Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних тощо) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін.

Водночас ЄСПЛ звертав увагу на категорії справ, в яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Підкреслюючи необхідність дотримання принципу рівності процесуальних можливостей сторін, у справі «Бацаніна проти Росії» в пункті 27 ЄСПЛ визначив, що підтримка прокуратурою однієї із сторін може бути виправдана за певних обставин, в тому числі, у випадку, коли інтереси держави потребують захисту (рішення у справі «Бацаніна проти Росії» № 8927/02 від 26 травня 2009 року).

За змістом ст. ст. 317, 321 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У спірних правовідносинах незаконне відчуження Відповідачем з державної власності гідротехнічних споруд безумовно зачіпає суспільний інтерес та порушує інтереси Держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в Україні.

Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст. 1, 3, 6-8, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності під час користування державною власністю, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме всіх можливих законних способів та засобів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на дане майно.

Важливо зазначити, що державна власність за своєю правовою природою є публічною власністю, призначення якої є забезпечення загальних потреб держави, а не індивідуальних потреб конкретного індивіда. Державна власність має особливий статус, встановлений законом правовий режим, за яким майно належить державі та управляється органами влади. Його головні особливості включають обмеження у відчуженні (приватизація), використання на правах господарського відання чи оперативного управління, а також пріоритет публічних інтересів.

Згідно з Законом України «Про управління об`єктами державної власності» уповноважені Кабінетом Міністрів України органи здійснюють повноваження щодо реалізації прав держави як власника об`єктів державної власності, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Тобто державна (публічна) власність покликана в першу чергу забезпечувати такі суспільні інтереси як інтереси українського народу, а не приватні, індивідуальні інтереси.

Більше того, ТОВ «АКВАТІС» безпідставно заволоділо не звичайним державним майном, яке і так має спеціальний статус, а гідротехнічними спорудами рибогосподарської технологічної водойми.

Гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми об`єкти нерухомого майна, зокрема державної власності, що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Безпідставне вибуття таких споруд із державної власності та безконтрольність з боку уповноважених державних органів може призвести до негативних наслідків, зокрема, руйнування указаних споруд, у зв`язку з чим повної втрати водного об`єкта та як наслідок місцевої рибної фауни.

Отже, порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження нерухомістю, що перебуває у державній власності, спричиняють шкоду її інтересам і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду про повернення таких об`єктів.

Нездійснення уповноваженим суб`єктом владних повноважень захисту державних інтересів у цих правовідносинах полягає в наступному.

Із наведених положень законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (постанова Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18).

Прокурор, вважаючи, що діями (бездіяльністю) відповідача порушуються державні інтереси, має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених процесуальним Законом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15).

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт не звернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду.

Позиція щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку бездіяльності уповноважених на здійснення функцій держави органів закріплена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

Верховний Суд в своїй постанові у справі №912/2385/18 від 26.05.2020 роз`яснив, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуванні порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо передбаченого статтею 23 ЗУ «Про прокуратуру» дотриматися порядку, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Указані правові висновки викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Відповідно до інформації Фонду державного майна України від 17.01.2025 № 10-72-1470 спірне майно, а саме: будинок 2-х агрегатної насосної станції інв. №161; будинок водонапірної насосної станції інв. №165; водонапірна башта інв. №160; донний водоскид з/б інв. №159; контурна і розподільна дамба інв. №149, що розташовані за адресою Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калинова, 1 перебуває в державній власності та обліковується в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності. Органом управління вказаним державним майном з 07.06.2024 є Фонд Державного майна України, а балансоутримувачем Державне підприємство «УКРРИБА».

Передача зазначеного державного майна до сфери управління Фонду державного майна України здійснена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 910-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» , яким визначено передати Державне підприємство «УКРРИБА» зі сфери управління Держрибагентсва до сфері управління Фонду.

Зазначене підтверджено також інформацією Фонду державного майна України від 16.09.2025 № 10-72-23253, наданою на запити окружної прокуратури.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» управління об`єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

У Законі України «Про Фонд державного майна України» Фонд є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Таким чином, після повернення спірного майна державі в особі Фонду, який одночасно є і центральним державним органом у сфері обігу державного майна, останнім буде забезпечено реалізацію прав держави як власника об`єкта державної власності, пов`язану з володінням, користуванням і розпорядженням цим майном відповідно до повноважень Фонду, визначених нормативно-правовими актами, з метою задоволення державних та соціальних потреб, у тому числі з урахуванням особливостей воєнного стану.

Оскільки саме Фонд Державного майна України з 07.06.2024 реалізує права держави як власника відносно спірного нерухомого майна гідротехнічних споруд, то саме Фонд уповноважений відповідно до вимог ст. 387 Цивільного кодексу України витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним - ТОВ «АКВАТІС», а отже є тим суб`єктом владних повноважень, який покликаний захищати інтереси держави у цих правовідносинах.

Спірні Гідротехнічні споруди до 07.06.2024 перебували в управлінні Держрибагентства. Беручи до уваги, що на момент незаконного відчуження державних гідротехнічних споруд (19.05.2021) на користь ТОВ «АКВАТІС», органом управління указаного державного майна було Держрибагентство, то вимогу про скасування державної реєстрації прав ТОВ «АКВАТІС» на оспорюваний комплекс будівель, до суду могло пред`явити й указане агентство.

Відповідно до ч. 1 Положення про Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895, Держрибагентство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення, гідротехнічної меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

У зв`язку із зазначеним, керуючись ст. 47 ГПК України, Держрибагентство також є позивачем у вказаній справі.

З метою з`ясування позиції цих уповноважених суб`єктів владних повноважень щодо здійснення захисту порушених інтересів держави у цих правовідносинах Василівська окружна прокуратура упродовж 2025 року неодноразово зверталася до Фонду державного майна України (листи від 02.01.2025 № 51-17вих-25, 26.08.2025 № 51-1632 вих. 25, від 31.10.2025№ 51-2055 вих-25) та Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (від 31.10.2025 № 51-2053 вих. 25), у листах також запитувалась інформація та наявні докази, які б підтверджували тотожність об`єктів, що у 2021 році були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «АКВАТІС», з об`єктами державної власності складових форелевого розплідника «Золотий ключик».

З відповідей, отриманих від Фонду державного майна України від 17.01.2025 за № 10-72-1470 та від 16.09.2025 № 10-72-23253 вбачається, що у Фонду відсутня інформація стосовно порушення вимог законодавства при використанні зазначених у вищевказаних запитах прокурора гідротехнічних споруд, у зв`язку з чим заходи претензійно-позовного характеру Фондом не вживались. Відомостями про вибуття з державної власності гідротехнічних споруд форелевого розплідника «Золотий ключик» Фонд не володіє.

Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у своїй відповіді від 19.11.2025 № 1-10.1-9/7527-25 зазначило, що також не володіє запитуваною прокурором інформацією та копіями документів стосовно форелевого розплідника «Золотий ключик».

Листом від 09.03.2026 № 51-98-433 вих. 26 окружна прокуратура у черговий раз повідомила Фонд Державного майна України як орган, що здійснює контроль у сфері обігу державного майна та є органом управління спірним державним майном, а також Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (яке у 2021 році на момент вибуття з державної власності складових частин форелевого розплідника «Золотий ключик» було органом управління даного майна), про виявлені порушення порядку державної реєстрації прав власності на нерухомість, внаслідок якого відбулося протиправне вибуття із власності держави гідротехнічних споруд, які є складовими форелевого розплідника «Золотий ключик». Одночасно запитано позицію цих органів щодо самостійного судового захисту порушених інтересів держави. До указаного листа окружною прокуратурою долучено самостійно отримані копії паспорта водного об`єкта та схеми земельної ділянки, на якій розташовані указані споруди, тобто чергові докази протиправності такого вибуття.

Фондом державного майна України, попри сплив строку, зазначеного у листі прокурора, відповіді на час надання позову не надано. У разі отримання прокуратурою відповіді від ФДМУ після подання указаної заяви її буде надано суду.

Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у свою чергу листом від 18.03.2026 № 1-10.1-9/1729-26 інформувало, що гідротехнічні споруди, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2320983001:04:002:0001, за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калинова, 1, не належать до сфери управління Держрибагентства. Також вказаною інформацією повідомлено, що Держрибагентством заходи претензійно позовного характеру не вживались, та підстави для звернення до суду Держрибагентством не вбачаються.

Відтак, чинному власнику спірного майна в особі Фонду Державного майна України та Державному агентству України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (який у 2021 році на момент вибуття з державної власності складових частин форелевого розплідника «Золотий ключик» був визначений органом управління даним майном) ще з січня 2025 року відомо про порушення майнових прав шляхом вибуття із державної власності гідротехнічних споруд, а саме: 1) будинку 2-х агрегатної насосної станції інв. №161; 2) будинку водонапірної насосної станції інв. №165; 3) водонапірної башти інв. №160; 4) донного водоскиду з/б інв. № 159; 5) контурної і роздільної дамби інв. №149 та об`єктів, що зареєстровані 19.05.2021 за ТОВ «АКВАТІС» у складі комплексу будівель за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2364079523209 (Насосна Д-1; Насосна Н-1; водонапірна башта №15; донний водоскид №18; дамба №17), що розташовані за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калинова, 1.

У відповідних державних органів був у розпорядженні більш ніж розумний строк для самостійного збору необхідних доказів та підготовки позову, чого ними попри неодноразові листи прокуратури зроблено не було, що свідчить про їх бездіяльність.

Конституційний Суд України рішенням від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 визнав неконституційними окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Водночас у пунктах 3 та 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027, та що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Державне майно, зокрема гідротехнічні споруди, має особливий статус та вимагає належного урядування, що має наслідком не лише його збереження, а й ефективне управління, яке базується на верховенстві права та діє в інтересах суспільства. Належне урядування включає також законне використання такого майна, що спрямоване на максимальну вигоду для платників податків, а отже і для задоволення суспільного інтересу.

Водночас, як зазначено вище, уповноваженими державними органами, попри обізнаність про викладені обставини, проявлено тривалу бездіяльність щодо захисту порушених державних та суспільних інтересів.

У зв`язку з цим, у випадку невтручання прокурора подальше витребування указаних гідротехнічних споруд може бути унеможливлено через сплив строків позовної давності.

Щодо позовних вимог прокурора.

Статтею15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі№ 910/2861/18.

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовну презумпцію права такої особи (пункт 6.13. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №199/8324/19).

У пунктах 109, 146, 147, 148 та 154 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна.

Згідно зі статтею 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 ЦК України).

Отже, за змістом ст.ст. 317, 321 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Саме власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння в особи, яка заволоділа ним без відповідної правової підстави (ст. 387 ЦК України).

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Власник, який втратив володіння його нерухомим майном витребовує останнє з безпосереднього володіння того суб`єкта, за яким зареєстроване право власності на це майно (ст. ст. 387 ЦК України).

Як установив суд на підставі наявних у справі доказів, ТОВ «АКВАТІС» у 2021 році зареєструвало за собою право приватної власності на комплекс будівель, включаючи спірні державні гідротехнічні споруди, на підставі Договору купівлі-продажу від 22.12.2006, хоча останній серед переліку викупленого майна їх не містив. Будь-яких інших документів на підтвердження права приватної власності на ці об`єкти державному реєстратору не надано. Більш того, саме в цей період частина спірних гідротехнічних споруд орендувались товариством у держави, частина їх до цього часу перебувала в оренді. Одночасно ТОВ «АКВАТІС» у 2019 році самостійно замовило паспорт рибогосопдарської технологічної водойми, в якому відображено саме державну приналежність цих споруд. Отже, усвідомлюючи дійсний державний статус гідротехнічних споруд та невключення їх до обсягу комплексу власних будівель, Відповідач без будь-якої правової підстави заволодів ними.

Безпідставність проведення державної реєстрації на об`єкти нерухомості за ТОВ «АКВАТІС» додатково підтверджується наступним.

Василівською окружною прокуратурою листом від 31.10.2025 № 51-2054 вих. 25 ініційовано перед Міністерством юстиції України проведення камеральної перевірки державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Гармаш (Александрової) Ю.О., яким проведено реєстрацію речових прав за ТОВ «АКВАТІС» на комплекс будівель з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2364079523209.

Міністерством юстиції України листом від 05.01.2026 № 1216/193247-7 25/19.1.1 надано Акт про результати проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Гармаш (Александрової) Ю.О., яким проведено відповідну реєстрацію.

Камеральною перевіркою встановлено, що державним реєстратором за наслідками розгляду заяви представника ТОВ «АКВАТІС» прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58261419 від 21.05.2021, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ № 2364079523209 на комплекс будівель, розташований за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калинова, буд. 1 (далі Комплекс будівель), та внесено запис про право власності за ТОВ «АКВАТІС» (номер запису 42060127).

Згідно з відомостями Державного реєстру прав до Заяви додано: 1) договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Харченко Ю.Г. 22.12.2006 за реєстраційним № 1999; 2) витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.12.2006 за № 13072916, виданий районним комунальним підприємством Василівської районної ради «Василівське бюро технічної інвентаризації»; 3) розпорядження Верхньокриничанської сільської ради Василівського району Запорізької області від 19.02.2016 № 09 «Про перейменування вулиць села Верхня Криниця Василівського району Запорізької області»; 4) технічний паспорт, виготовлений станом на 30.11.2012 районним комунальним підприємством Василівської районної ради «Василівське бюро технічної інвентаризації» (далі Технічний паспорт).

Однією із засад державної реєстрації прав є те, що внесення відомостей до Державного реєстру прав відбувається виключно на підставах та в порядку, визначених Законом (п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - далі Закону).

Частиною восьмою статті 18 Закону визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Камеральною перевіркою встановлено, що відповідно до Договору купівлі продажу складовими частинами Комплексу будівель є: будівля інкубцеху «А-2», будівля складу і кормокухні «Б-1», будівля котельні «В-1», будівля каналізаційної і біоочисної станції «Є-1», навіс над залізобетонними лотками «Ж-1, З-1, I-1, К-1», огорожа території з залізобетонних плат « 1», пруд-відстійник з залізобетонних плит « 6», внутрішньоплощадні мережі металеві, залізобетонні « 11,12,13,14», асфальтове покриття «I», літньо-маточні пруди з залізобетонних плит « 7,8,9», залізобетонний резервуар з залізобетонних плит « 10», артезіанська свердловина з залізобетонних плат « 16».

У свою чергу, під час проведення реєстраційних дій державним реєстратором додатково внесено до складових частин Державного реєстру прав об`єкти, які не зазначені у Договорі купівлі продажу, а відображені у Технічному паспорті, а саме: насосні «Д-1, Н-1», їдальню для персоналу «Л-1», бесідку «М-1», котельню «О-1», водонапірну башту №15, дамбу №17, донний водоскид №18, побутову будівлю №19, розподільний вузол №20, ставок накопичувач №21.

Як засвідчено камеральною перевіркою, результати якої висвітлені в Акті від 05.01.2026, у вказаному випадку реєстраційні дії проведені всупереч вимогам ст.ст. 3, 10, 18, 24, 27 Закону, та п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015, на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Водночас, саме лише витребування державного майна від ТОВ «АКВАТІС» у спірних правовідносинах не буде достатнім способом захисту у спірних правовідносинах, оскільки безпідставно відчужені з державної власності гідроспоруди зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у складі комплексу будівель поряд з іншими належними Відповідачеві на законних підставах об`єктами під єдиним реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2364079523209.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.09.2025 у справі №911/906/23 зроблено правовий висновок про способи захисту права на земельну ділянку, яка припинила існування внаслідок її безпідставного об`єднання з іншою земельною ділянкою та утворення тим самим нової земельної ділянки з новим кадастровим номером, а саме шляхом її витребування з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації на указану новостворену земельну ділянку.

Справа, яку розглядала Велика Палата Верховного Суду, подібна до правовідносин, про які зазначено у позові. У цих двох випадках відповідні суб`єкти (ТОВ «Нива Фарм»/ТОВ «АКВАТІС») зареєстрували у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на об`єкт, як єдиний об`єкт цивільного права (об`єднану земельну ділянку/комплекс будівель відповідно), до якого увійшли як ті об`єкти, що правомірно належать суб`єктам на праві власності, так і ті, які ними безпідставно набуті (земельна ділянка державної форми власності/державні ГТС відповідно).

У наведеній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що лише задоволення позовної вимоги про витребування спірної частини земельної ділянки неможливе у зв`язку з її сформованістю з іншими земельними ділянками як єдиного об`єкта цивільних прав. У такому разі віндикація може бути застосованою винятково одночасно з позовом про припинення речових прав на новостворену земельну ділянку шляхом зобов`язання скасувати її державну реєстрацію, супроводжувати його в одному позові, але аж ніяк не заміняти собою цей позов чи передувати йому.

Задоволення лише віндикаційного позову шляхом витребування не приведе до повного відновлення порушеного права законного власника цих ділянок, який не зможе вчиняти щодо свого майна будь-які дії, а отже, не приведе до ефективного вирішення спору.

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у спірних правовідносинах за жодних умов такий згаданий спосіб захисту, як скасування її державної реєстрації, не може бути застосовані окремо як самостійний спосіб, бо їхнє призначення полягає в забезпеченні реалізації віндикації як основного способу відновлення порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли земельна ділянка включає як землі, які належать неволодіючому власнику, так і землі, що належать новому володільцю (аналогічна ситуація з реєстрацію ТОВ «АКВАТІС» за собою комплексу будівель до якого увійшли як об`єкти, які належать товариству на праві власності, так і державні ГТС), ефективний спосіб захисту має усувати перешкоди позивачу в поновленні права володіння первісною земельною ділянкою шляхом скасування її державної реєстрації та витребування спірних земельних ділянок. Це дозволить поновити права неволодіючого власника спірних земельних ділянок, наскільки це можливо, не створюючи стан невизначеності у відносинах між сторонами спору, не вимагаючи від них надалі вчинення дій для вичерпання конфлікту та не продовжуючи подальших судових спорів (п. 143, 144, 145, 146 постанови ВП ВС від 03.09.2025 у справі № 911/906/23).

Реалізація позовної вимоги про витребування спірних земельних ділянок, яка є основною у спірних правовідносинах, є можливою винятково за умови одночасного застосування такого способу захисту, як припинення права власності відповідача на новостворену земельну ділянку, яка набута ним з істотними (дефектами), оскільки складається як із ділянок, на які відповідач має право, так і з ділянок, на які він законного права не має, що виключає можливість збереження за відповідачем права власності на цю (новостворену) ділянку цілком. Та обставина, що новостворена земельна ділянка як окремий об`єкт цивільних прав не може правомірно належати відповідачу, має наслідком також скасування її державної реєстрації.

Тож іншого правового механізму вирішення ситуації, яка склалася у справі, крім як задовольнити не лише основну вимогу про витребування спірної земельної ділянки, а й допоміжну вимогу про скасування державної реєстрації новоствореної земельної ділянки не має.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що витребування спірних ділянок та їх виключення зі складу новоутвореної земельної ділянки не має впливати на права відповідача на ті ділянки, які правомірно належали йому до такого протиправного об`єднання.

Припинення права власності відповідача на новоутворену (об`єднану) земельну ділянку, скасування її державної реєстрації та прав на неї не позбавляє відповідача можливості зареєструвати нову земельну ділянку, щодо якої немає спору, тобто ділянку за винятком спірних ділянок.

У зв`язку із зазначеним, указані висновки Верховного Суду, в частині обраного способу захисту за аналогією можливо застосувати до спірних правовідносин.

Крім того, у абз. 2 та 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, відповідні права припиняються. У разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію припинення речових прав, відповідні права повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації.

Отже, належним способом захисту у вказаних правовідносинах є: витребування державного майна гідротехнічних споруд (будинок 2-х агрегатної насосної станції інв. № 161; будинок водонапірної насосної станції інв. № 165; водонапірна башта інв. № 160; донний водоскид з/б інв. № 159; контурна і розподільна дамба інв. № 149, що розташовані за адресою Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калинова, 1, з незаконного (без відповідної правової підстави) володіння ТОВ «АКВАТІС» та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права ТОВ «АКВАТІС» на комплекс будівель з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2364079523209, адже такий спосіб призведе до відновлення становища, яке існувало до порушення.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора є доведеними та обґрунтованими, обраний спосіб захисту належним та ефективним, відтак, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на те, що право власності на належні державі гідротехнічні споруди зареєстровано за Відповідачем усупереч приписам закону, без належних правових підстав, такі об`єкти підлягають витребуванню у нього, а відповідна державна реєстрація скасуванню.

При цьому суд зазначає, що, зважаючи на положення ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наслідком такого скасування буде повернення у стан, який передував незаконній державній реєстрації, відтак права Відповідача на мирне володіння майном, що придбано ним на законних підставах, не буде порушено.

Висновки суду.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, ураховуючи вище встановлені обставини, предмет та визначені прокурором підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги прокурора слід задовольнити повністю.

Щодо решти пояснень та доводів учасників справи суд зауважує таке.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд із цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.

Судові витрати.

Судовий збір на підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини, шляхом стягнення з останнього на Запорізької обласної прокуратури в особі Василівської окружної прокуратури Запорізької області кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 6 053 (шість тисяч п`ятдесят три) гривні 30 копійок за пред`явлення позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАТІС» на комплекс будівель з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2364079523209 (дата державної реєстрації 19.05.2021), що розташовані за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Верхня Криниця, вул. Калинова, 1.

Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАТІС» (вул. Кругова, буд. 111, кв. 43, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, код ЄДРПОУ: 34611194) на користь держави в особі Фонду державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9 м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 00032945) об`єкти нерухомого майна державні гідротехнічні споруди: будинок 2-х агрегатної насосної станції (інв. № 161); будинок водонапірної насосної станції (інв. № 165); водонапірну башту (інв. № 160); донний водоскид з/б (інв. № 159); контурну і розподільну дамбу (інв. № 149), що розташовані за адресою: Запорізька область, Василівський район, с.Верхня Криниця, вул. Калинова, 1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАТІС» (вул. Кругова, буд.111, кв. 43, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, код ЄДРПОУ: 34611194) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Василівської окружної прокуратури Запорізької області (вул. Дмитра Апухтіна, 29а, м. Запоріжжя, 69005, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м.Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 6 053 (шість тисяч п`ятдесят три) гривні 30 копійок за пред`явлення позовної заяви.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 24.09.2026 у зв`язку із перебуванням судді у відпустці та на лікарняному.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Лєскіна