Рішення № 140018757, 22.09.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026р. Справа № 905/384/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Сухіна В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про судові витрати у справі

за позовом: Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11; ЄДРПОУ 14360080)

до відповідача: ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ВОДОЛІЙ І КО" (85001, Донецька обл., Покровський р-н, місто Добропілля, Молодіжний мікрорайон, будинок 9, квартира 96; ЄДРПОУ 39128989)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АШЕР 8» (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Січеславська Набережна, будинок 39А; ЄДРПОУ 39934908)

про звернення стягнення на предмет застави

Представник сторін

Від позивача: представник Омельченко Є.В. (в режимі відеоконференції)

Від відповідачів: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.09.2026 у справі № 905/384/26 позовні вимоги Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" задоволено у повному обсязі.

При поданні позовної заяви Позивачем, серед іншого, було заявлено до стягнення з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частин 3, 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою суду від 08.09.2026 року на підставі статті 244 Господарського процесуального кодексу України призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на 22.09.2026 року, оскільки при ухваленні рішення від 08.09.2026 судом не було вирішено питання про судові витрати.

У судовому засіданні 22.09.2026, яке відбулося в режимі відеоконференції, взяв участь представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь-яких заперечень, пояснень або клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу (зокрема щодо стягнення гонорару успіху) до суду не подавав.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

При пред`явленні даного позову (поданого через систему «Електронний суд» 09.06.2026) позивачем у відповідності до вимог статті 124 Господарського процесуального кодексу України зазначено орієнтовний розрахунок судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме: витрати зі сплати судового збору у розмірі 146 770,64 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію Договору про надання правової допомоги № 2812-1/2023 разом із Додатковими угодами до нього.

Пунктом 4.2 Договору про надання правової допомоги сторонами узгоджено, що додатковий гонорар за ведення кожної конкретної судової справи клієнта виплачується адвокату у вигляді «Гонорару успіху». Визначено, що «Гонорар успіху» становить 5% (п`ять відсотків) від ціни позову, але не менше 3 000,00 грн та не більше 15 000,00 грн, а по справах немайнового характеру 5 000,00 грн.

Оцінюючи правову природу та обґрунтованість заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу у вигляді «гонорару успіху», суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У відповідності до ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесення Акціонерним товариством «Акцент-Банк», м.Дніпро витрат на правову допомогу до Господарського суду Донецької області надано: довіреність від 22.10.2025; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1305966; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4257; договір №2812-1/2023 від 28.12.2023 про надання правової допомоги, що укладений між позивачем та адвокатом Омельченком Євгеном Володимировичем, додаткова угода №2 від 31.12.2024 та додаткова угода №3 від 31.12.2025.

Згідно з договором №2812-1/2023 від 28.12.2023 про надання правової допомоги (договір), що укладений між АТ «Акцент-Банк» (клієнт) та адвокатом Омельченком Євгеном Володимировичем (адвокат), предметом договору є, зобов`язання адвоката щодо, зокрема, надання правової допомоги клієнту адвокатом, як його представником в судах всіх інстанцій, та зобов`язання клієнта сплатити адвокату гонорар за надані послуги, а також у випадку необхідності фактичні витрати, пов`язані з виконанням договору (відповідно до п.1.1. договору).

Згідно п. 4.1. договору (з урахуванням додаткової угоди №3), гонорар адвоката за загальне надання правової допомоги клієнту складає суму в розмірі 27 356,08грн. Додатково за ведення кожної окремої справи клієнт сплачує «Гонорару успіху» відповідно до п.4.2.

Відповідно до п.4.2. договору, додатковий гонорар за ведення кожної конкретної судової справи клієнта виплачується адвокату у вигляді «Гонорару успіху». «Гонорар успіху» становить 5% від ціни позову, але не менше 3000,00 грн та не більше 15 000,00грн, по справах немайнового характеру «Гонорару успіху» становить 5 000,00 грн.

Положеннями пункту 4.4. договору встановлено, що оплата «Гонорару успіху» проводиться після отримання відповідного судового рішення по справі.

Відповідно до п.7.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, але не раніше 01.01.2024 і діє до 31.12.2026 (з урахуванням додаткової угоди №3).

Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі №922/45/19.

Відповідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача гонорару успіху в розмірі 15 000,00 грн, суд зазначає, що передбачена між сторонами винагорода є додатковою винагородою адвоката, платою за ведення кожної конкретної судової справи, та є за своєю суттю так званим "гонораром успіху", нарахування та сплата якого залежать від настання певної події, а саме: після отримання відповідного рішення по справі.

З цього приводу суд зазначає, що хоча чинне законодавство і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Суд зазначає про те, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської етики надають визначення поняття "гонорар" без поділу цього поняття на види. Зокрема норми зазначених закону та Правил не передбачають такі різновиди винагороди (гонорару) як основний, додатковий чи "гонорар успіху", що свідчить про те, що поняття "гонорар", яке міститься у зазначених нормативно-правових актах, є загальним, під яким розуміється як основна, так і додаткова винагороди.

"Гонорар успіху", погоджений сторонами у договорі, є складовою частиною гонорару адвоката і належить до судових витрат, а відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати, зокрема, і гонорар успіху за критерієм розумності таких витрат, їх співмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для сторони справи.

Як вже було встановлено судом, сторони у п. 4.2. договору №2812-1/2023 від 28.12.2023 дійшли згоди, що «Гонорар успіху» становить 5% від ціни позову, але не менше 3 000,00 грн та не більше 15 000,00 грн, по справах немайнового характеру «Гонорару успіху» становить 5 000,00 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Враховуючи, що пунктом 4.2 Договору розмір «гонорару успіху» визначено у відсотковому співвідношенні до ціни позову (5%, але не більше 15 000,00 грн) за факт досягнення результату, а не у формі погодинної оплати, деталізація кількості витраченого часу на окремі процесуальні дії не вимагається.

Реальність наданої правничої допомоги повністю підтверджується матеріалами справи (подання позовної заяви через систему «Електронний суд», підготовка процесуальних документів, представництво інтересів), а факт настання відкладальної умови для виплати гонорару підтверджується ухваленням рішення Господарського суду від 08.09.2026 про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінюючи заявлений до стягнення «гонорар успіху» у розмірі 15 000,00 грн за критеріями співмірності, розумності та пропорційності, суд зазначає, що враховуючи ціну позову, яка зумовила сплату судового збору у розмірі 146 770,64 грн, граничний розмір гонорару у сумі 15 000,00 грн є повністю обґрунтованим, пропорційним до предмета спору та не є надмірним.

Заперечень або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача Фермерського господарства «Водолій і Ко» у порядку частин 5, 6 статті 126 ГПК України до суду не надходило.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у вигляді «гонорару успіху» в розмірі 15 000,00 грн підтверджені належними доказами, є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі на підставі статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позові вимоги Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до Фермерського господарства Водолій і Ко в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу (гонорару успіху) в розмірі 15 000,00 грн задовольнити повністю.

Cтягнути з Фермерського господарства Водолій і Ко (85001, Донецька обл., Покровський р-н, м.Добропілля, Молодіжний мікрорайон, будинок 9, квартира 96; ЄДРПОУ 39128989) на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (49074, м.Дніпро, вул. Батумська, 11; ЄДРПОУ 14360080) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 22.09.2026 оголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 24.09.2026.

Суддя Е.В. Зекунов