Рішення № 140017404, 15.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9032/26

провадження № 2/753/10620/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

15 вересня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняу відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.08.2025 року о 18 год. 50 хв. в м. Києві по вул. Бориспільській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Subaru», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Renault Clio», д.н.з. НОМЕР_2 .На дату ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина водія, ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та в скоєнні правопорушення, передбачених ст.124, ч. 4 ст.130 КУпАП, підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26.09.2025 р. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений транспортний засіб «Renault Clio», д.н.з. НОМЕР_2 . Відповідно до звіту № 9545/08/25, складеного 03.09.2025 р. ТОВ «Сател Груп» вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Renault Clio», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 68 424,72 грн. МТСБУ виплатило потерпілому відшкодування в сумі 68 424,72 грн. та понесло додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 2 050 грн. Позивач послався на те, що фактичні витрати МТСБУ, пов`язані з регламентною виплатою по страховому випадку, складають 70 474,72 грн. (68 424,72 грн. + 2 050 грн), які МТСБУ просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01.06.2026 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив. У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України за згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 13.08.2025 року о 18 год. 50 хв. в м. Києві по вул. Бориспільській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Subaru», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Renault Clio», д.н.з. НОМЕР_2 .

На дату ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26.09.2025 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та в скоєнні правопорушень, передбачених ст. 124, ч.4 ч. 130 КУпАП (а.с.18-20).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у скоєнні ДТП є підтвердженою.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений транспортний засіб «Renault Clio», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 .

Відповідно до звіту № 9545/08/25, складеного 03.09.2025 р. ТОВ «Сател Груп» вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Renault Clio», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 68 424,72 грн. (а.с.28-53).

Будь - яких доказів які б викликали сумнів у повності, ясності, правильності звіту оцінювача, чи доказів пов`язаних з його недостатньою професійною кваліфікацією, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, і може бути взятим до уваги судом при ухваленні рішення.

Враховуючи, що на дату ДТП, ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 06.10.2025 р. ОСОБА_2 , (власник пошкодженого автомобіля «Renault Clio»)з метою отримання відшкодування звернувся з відповідною заявою до МТСБУ (а.с.11).

Судом встановлено, що у зв`язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілому в розмірі 68 424,72 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № 0032692 від 21.10.2025 р. (а.с.87)

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч. 2 ст. 1166 ЦК України у деліктних зобов`язаннях передбачено презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року у справі №686/11256/16-ц).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 39.1. ст. 39 Закону України 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. 39.2.1. ст. 39 Закону України 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основним завданням МТСБУ, зокрема, є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Статтею 29 Закону України 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього закону та майну, яке знаходилось в такому транспортному засобі.

Згідно п.п. 2.1 ст. 38 Закону України 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 40.3 ст. 40 Закону 1961-IV, МТСБУ має право залучати експертів або юридичних осіб, у штаті яких є експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ з метою визначення розміру заподіяної шкоди, залучило суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Сател Груп», у зв`язку з чим понесло додаткові витрати у розмірі 2 050 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №29965 від 26.09.2025, №29973 від 26.09.2025 (а.с.88,89); копіями рахунків-фактур від 25.08.2025 та від 04.09.2025 (а.с.80,83); актами виконаних робіт (а.с.79, 82).

Як встановлено судом, МТСБУ відшкодовано шкоду, завдану відповідачем у результаті дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим в межах виплаченого відшкодування МТСБУ набуло право зворотної вимоги до відповідача.

В матеріалах справи міститься лист позивача, адресований відповідачу щодо компенсації витрат, пов`язаних з регламентною виплатою по страховому випадку (а.с.85).

Однак, докази здійснення відповідачем вказаної компенсації в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи та положень чинного законодавства, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі понесених витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодуванняв сумі 70 474,72 грн. (68 424,72 грн. + 2 050 грн).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких заперечень по суті позовних вимог Відповідачем суду не надано.

Оскільки відповідач визнаний винним у скоєній ДТП та на момент завдання шкоди не мав чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, то саме він зобов`язаний відшкодувати заподіяні збитки, що сталися в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог, у зв`язку із чим позов слід задовольнити.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про РНОКПП відсутні) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування у розмірі 70 474,72 грн., та судовий збір в розмірі 3 328 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА