Постанова № 140014975, 23.09.2026, Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/589/25

Номер провадження 2/719/200/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

23 вересня 2026 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області у складі судді Вербіцької М. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву представниці позивача ОСОБА_1 , адвокатки Марчук Д. П. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

07.09.2026 до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Ухвалою суду від 08.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Новодністровського міського суду Чернівецької області від 17.09.2026 суд позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП задовольнив повністю та скасував постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R729622 від 26.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

21.09.2026 до суду надійшла заява адвокатки Марчук Д. П. про ухвалення додаткового рішення, у якій остання просила стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 147,20 грн.

Свою заяву обґрунтовувала тим, що під час звернення до суду з адміністративним позовом позивачем у позовній заяві зазначено про намір подати докази, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, після ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, позивачем вказано, що відповідні документи, а саме договір про надання правничої допомоги, детальний опис виконаних робіт, акти приймання-передачі наданих послуг та фінансові документи, будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до вимог частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

До заяви адвокатка додала копії договору про надання правничої допомоги 04/09-01 від 04.09.2026, додаткової угоди № 1 від 04.09.2026, квитанції від 04.09.2026, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер СЕ № 1149464 від 04.09.2026.

Своєю чергою, у відзиві на позов ІНФОРМАЦІЯ_3 висловив свою позицію щодо стягнення судових витрат, зазначивши таке.

Під час вирішення питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, про які позивачем зазначено в позові, прошу суд звернути увагу на висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19. У яких визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також прошу суд застосувати ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.). Крім цього, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації та діяльність яких фінансується з державного бюджету.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ) у рішенні від 23.01.2014 року у справі «Еа81Л?е8і АНіапсе Ьітіїесі» проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Отже, покладення додаткових зобов`язань на ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно компенсації витрат позивачу на професійну правничу допомогу, накладе додаткове навантаження на державний бюджет, оскільки буде стягуватися за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Прошу суд взяти то уваги те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_4 , який і проводить фінансування діяльності, однак у 2026 році у ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутнє фінансування по статтях видатків, що передбачають можливість виконання рішень судів в частині стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справ у судах. Виконання вказаних рішень судів здійснюється з рахунків, які передбачені для виплати одноразової допомоги сім`ям загиблих військовослужбовців.

Отже, суд резюмує, що відповідач заперечив розмір судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Відповідно до приписів ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Виходячи із наведеного суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши зміст поданої представницею позивача заяви та матеріали адміністративної справи суд доходить такого висновку.

Положеннями статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні розміру судових витрат позивача, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, суд виходить із таких міркувань.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Положеннями статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (постанова ВП ВС від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

Позивач на підтвердження витрат на правничу допомогу надав суду: копії договору про надання правничої допомоги № 04/09-01 від 04.09.2026, додаткової угоди № 1 від 04.09.2026, квитанції від 04.09.2026.

У договорі № 04/09-01 від 04.09.2026 визначено, що розмір та порядок оплати адвокату гонорару та фактичних витрат, пов`язаних з виконанням цього договору, у т. ч. з детальним переліком послуг або без такого, окремо обумовлюється сторонами та може визначатися додатковими угодами до нього (п. 5.1).

У додатковій угоді № 1 сторони узгодили розмір гонорару 10 816 грн, детально описавши у її п. 1.1-1.4 за які послуги нарахована ця сума, зокрема:

1.1 832 грн консультація клієнта (30 хв.);

1.2 3 328 грн підготовка позовної заяви з додатками (2 год.);

1.3 3 328 грн складання заяви про забезпечення позову(2 год.);

1.4 3328 складання інших процесуальних документів (зокрема, заяви про ухвалення додаткового рішення) (2 год.).

Поруч з тим, суд наголошує, що у самій заяві про ухвалення додаткового рішення представниця позивача вказує розмір гонорару 12 147,20 грн.

Такий розмір суд уважає безпідставним.

З огляду на послуги та їх об`єм, які надавалися адвокаткою, зважаючи на складність справи (такі справи є типовими станом на сьогодні), розмір адміністративного стягнення, накладеного за результатами оскаржуваної постанови (17 000 грн), а також на обсяг наданих адвокаткою послуг, суд уважає, що слід досліджувану заяву задовольнити частково.

Зокрема, суд бере до уваги обсяг наданих адвокаткою послуг, у т. ч. виходячи із змісту додаткової угоди до договору про надання професійної правничої допомоги № 1.

Верховний Суд у справі № 824/268/21 (61-11632ав23) виснував: при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід і завантаженість адвоката, фінансовий стан клієнта та інші обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань (постанова від 08.08.2024).

Суд уважає достатньою таку оплату послуг адвокатки, зважаючи на реальні затрати часу, яких потребував кожен процесуальний документ, який нею складався:

1.1 416 грн консультація клієнта (15 хв.);

1.2 3 328 грн підготовка позовної заяви з додатками (2 год.);

1.3 1 664 грн складання заяви про забезпечення позову(1 год.);

1.4 416 грн складання інших процесуальних документів (зокрема, заяви про ухвалення додаткового рішення) (15хв.).

Отже, загальний розмір витрат ОСОБА_1 на послуги адвокатки, які підлягають до стягнення з відповідача, складає 5 824 грн.

Виходячи із наведеного та відповідно до ст. 132-134, 139, 143, 252, 293, 295, 297 КАС України

УХВАЛИВ:

Заяву представниці позивача ОСОБА_1 , адвокатки Марчук Д. П. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, задовольнити частково.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 824 гривень (п`яти тисяч вісімсот двадцяти чотирьох гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Повне додаткове рішення складено 23.09.2026.

Головуюча суддя: Мар`яна ВЕРБІЦЬКА