Рішення № 140012285, 22.09.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 642/2718/26

Провадження № 2/342/831/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Малик Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та після зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» суму заборгованості за договором позики № 71448342 у розмірі 11017,16 грн, суму заборгованості за договором позики № 8925264 в розмірі 18730,45 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 гривень.

Позовні вимоги мотивував тим, що 20.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №71448342, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 10000 грн строком на 30 днів (з 20.04.2025 по 19.05.2025 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.125 %, що нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту; комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1500 грн); за понадстрокове користування кредитом нараховується 4%.

19.05.2025 року між позикодавцем та позичальником, за ініціативою останнього, укладено додаткову угоду №14967800 до договору позики №71448342, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 30 днів- до 18.06.2025 року та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,125 % на 1 %. 12.06.2025 року між позикодавцем та позичальником, за ініціативою останнього, укладено додаткову угоду №15137388 до Договору позики №71448342, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування до 02.07.2025 року та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. 01.07.2025 року між позикодавцем та позичальником, за ініціативою останнього, укладено додаткову угоду №15262969 до договору позики №71448342, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування до 18.07.2025 року та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. 18.07.2025 року між позикодавцем та позичальником, за ініціативою останнього, укладено додаткову угоду №71448342 до Договору позики №71448342, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування до 09.08.2025 року та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. 08.08.2025 року між позикодавцем та позичальником, за ініціативою останнього, укладено додаткову угоду №15518872 до договору позики №71448342, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування до 23.08.2025 року та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 персональні дані останнього, в тому числі електронну адресу, на яку, в подальшому, направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів.

Підписанням договору кредиту позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71448342 від 20.04.2025 року виконав свої зобов`язання, зокрема, передав відповідачу грошові кошти в розмірі 10 000 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

30.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №8925264, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 10100 грн строком на 360 днів (з 30.04.2025 по 24.04.2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 %, що нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту; комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1742,25 грн); за понадстрокове користування кредитом нараховується неустойка у розмірі 505 гривень.

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ отримавши від «CreditAgricole» за згодою ОСОБА_1 персональні дані останнього, в тому числі електронну адресу, на яку, в подальшому, направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів.

Підписанням договору кредиту позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №8925264 від 30.04.2025 року виконав свої зобов`язання, зокрема, передав відповідачу грошові кошти в розмірі 10 100 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

В подальшому ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП») уклали договір факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 року, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договорами кредиту №71448342 від 20.04.2025 року та №8925264 від 30.04.2025.

Заборгованість відповідача за договором кредиту №71448342 від 20.04.2025 року складає 11017,16 грн, зокрема, 4603,06 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 4914,08 грн сума заборгованості за процентами; 1 500 грн сума заборгованості за комісією.

Заборгованість відповідача за договором кредиту №8925264 від 30.04.2025 року складає 18730,45 грн, зокрема, 10100 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 8630,45 грн сума заборгованості за процентами.

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення заборгованості за кредитами не виконав ні перед кредитодавцем, ані перед ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», що набуло право вимоги за договорами кредиту на підставі договору факторингу.

27.07.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву та 03.08.2026, після зменшення позивачем позовних вимог, додаткові пояснення, просив відмовити у задоволенні комісії за договором №71448342 у розмірі 1500 гривень, оскільки позивач не довів, що відповідачу було надано окрему послугу; перевірити відповідність заявлених до стягнення процентів вимогам ЗУ «Про споживче кредитування»; у разі задоволення позову визначити до стягнення фактично доведену належними доказами суму заборгованості. Звернув увагу щодо договору №8925264 позивач подав до суду позов 08.04.2026, в той час як строк кредитування за договором до 24.04.2026. Позивач не надав доказів ознайомлення відповідача із електронним повідомленням від 28.10.2025 «вимога про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав», а тому право на звернення до суду щодо повної суми заборгованості до закінчення строку кредитування є недоведеним. Щодо стягнення процентів за договором №8925264 у розмірі 8630,45 грн, то сума до стягнення становить 85% від суми кредиту та фактично дорівнює сумі основного боргу, що призводить до дисбалансу прав і обов`язків сторін. Також за договором відповідач добровільно сплатив 93% від суми отриманих коштів, що свідчить про реальне виконання зобов`язань. Також просив зменшити витрати на правову допомогу до розумного та співмірного розміру.

У судове засідання представник позивача не з`явився, будучи повідомленим про розгляд справи належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення судом.

У судові засідання відповідач не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності її учасників.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Суд, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 20.04.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71448342.

Відповідно до п.2.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту.

За умовами договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10000 грн, строком на 30 днів з процентною ставкою (фіксована) 0,125% в день (фіксована) та комісією за надання кредиту 15% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1500 грн). Дата повернення кредиту: 19.05.2025. Денна процентна ставка 0,625 % в день, проценти за понадстрокове користування кредитом 4% в день. Пеня 4% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 769,67%. Орієнтовна загальна вартість кредиту: 11875 гривень.

Відповідно до п.6.1. договору за користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю Проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування Кредитом нараховуються на суму Кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування Кредитом, за кожен день (календарну дату) користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення Заборгованості за Договором.

Згідно п. 10.6. договору вбачається, що сторони погодили, що строк позовної давності для стягнення неустойки (пені, штрафу) та процентів за понадстрокове користування Кредитом, у разі їх нарахування, становить 5 (п`ять років).

Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 46246.

Також, відповідачем підписано одноразовим ідентифікатором 46246 таблицю обчислення загальної вартості кредиту, яка є додатком №1 до договору.

19.05.2025 року між позикодавцем та позичальником, за ініціативою останнього, укладено додаткову угоду №14967800 до договору позики №71448342, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 30 днів- до 18.06.2025 року та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,125 % на 1 %.

12.06.2025 року між позикодавцем та позичальником, за ініціативою останнього, укладено додаткову угоду №15137388 до Договору позики №71448342, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування до 02.07.2025 року та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

01.07.2025 року між позикодавцем та позичальником, за ініціативою останнього, укладено додаткову угоду №15262969 до договору позики №71448342, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування до 18.07.2025 року та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

18.07.2025 року між позикодавцем та позичальником, за ініціативою останнього, укладено додаткову угоду №71448342 до Договору позики №71448342, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування до 09.08.2025 року та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

08.08.2025 року між позикодавцем та позичальником, за ініціативою останнього, укладено додаткову угоду №15518872 до договору позики №71448342, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування до 23.08.2025 року та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

Додаткові угоди підписано електронним підписом позичальника.

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір ідентифікований ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» шляхом використання одноразового ідентифікатора.

20.04.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» перерахувало грошові кошти в сумі 10000 грн на банківську карту відповідача через ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», що підтверджується довідкою від 05.01.2026.

Згідно відповіді АТ «ТАСКОМБАНК», що надійшла до суду 24.08.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку відкрито рахунок № НОМЕР_2 та 20.04.2025 на вказану картку зараховано платіж у сумі 10000 гривень.

Із розрахунку заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за Договором про надання коштів у кредит №71448342 від 20.04.2025 року встановлено, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 15852,56 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4603,06 грн, заборгованості за процентами в розмірі 4914,08 грн, заборгованості за відсотками за понадстрокове користування у розмірі 4835,42 гривень, заборгованості за комісією у розмірі 1500 гривень.

30.04.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №8925264.

Відповідно до п.2.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту.

За умовами договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10100 грн, строком на 360 днів з процентною ставкою (фіксована) 0,95% в день (фіксована) та комісією за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1742,25 грн). Дата повернення кредиту: 24.04.2026. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 46384,25%. Неустойка 505 грн за день.

Відповідно до п.6.1. договору за користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю Проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування Кредитом нараховуються на суму Кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування Кредитом, за кожен день (календарну дату) користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення Заборгованості за Договором.

Згідно п. 9.7. договору вбачається, що сторони погодили, що строк позовної давності для стягнення неустойки у разі її нарахування, становить 5 (п`ять років).

Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 600283.

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір ідентифікований ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» шляхом використання одноразового ідентифікатора.

30.04.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» перерахувало грошові кошти в сумі 10100 грн на банківську карту відповідача через ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», що підтверджується довідкою від 24.12.2026.

Згідно відповіді АТ «ТАСКОМБАНК», що надійшла до суду 24.08.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку відкрито рахунок № НОМЕР_2 та 30.04.2025 на вказану картку зараховано платіж у сумі 10100 гривень.

Із розрахунку заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за Договором про надання коштів у кредит №8925264 від 30.04.2025 року встановлено, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 23780,45 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10100 грн, заборгованості за процентами у розмірі 8630,45 гривень, неустойка 5050 гривень.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Таким чином, між сторонами укладено кредитні договори у електронній формі.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити.

У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 зазначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо розміру отриманого та погашеного тіла кредиту за кредитним договором.

До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

При визначенні дійсності вимоги підлягають застосуванню норми статті 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 916/1171/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 910/8682/18, від 30 серпня 2018 року у справі № 904/8978/17, від 04 березня 2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10 вересня 2019 року у справі № 9017/317/19, від 09 липня 2019 року у справі № 903/849/17.

16.09.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 р. за умовами якого ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договорами кредиту №71448342 від 20.04.2025 року та №8925264 від 30.04.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25-02 від 23.12.2025 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №16/09/25 від 16.09.2025 року, в тому числі до відповідача:

за договором №71448342 від 20.04.2025 року в сумі 15852,56 грн, з яких 4603,06 грн - сума заборгованості за тілом, 4914,08 грн - сума заборгованості за відсотками, 4835,42 грн - сума заборгованості процентами за понад строкове користування, 1500 грн комісія;

за договором №8925264 від 30.04.2025 року в сумі 23780,45 грн, з яких 10100 грн - сума заборгованості за тілом, 8630,45 грн - сума заборгованості за відсотками, 5050 грн неустойка.

Договір факторингу (відступлення права вимоги) у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності вказаного правочину.

Долучені документи підтверджують факт переходу до позивача права вимоги до відповідача за укладеними кредитними договорами.

Позивач просить стягнути з відповідача за договором кредиту №71448342 від 20.04.2025 року заборгованість у розмірі 11017,16 грн, зокрема, 4603,06 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 4914,08 грн сума заборгованості за процентами; 1 500 грн сума заборгованості за комісією та за кредитним договором №8925264 від 30.04.2025 року заборгованість у розмірі 18730,45 грн, зокрема, 10100 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 8630,45 грн сума заборгованості за процентами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настють правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ст. 1049 ЦК України закріплено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За нормами ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст.77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитних договорів, та всупереч їх умовам відповідач повністю не виконав своїх зобов`язань та не погасив заборгованість, тобто між сторонами виник спір щодо належного виконання їх умов.

Встановленими вище судом обставинами підтверджується факт укладення кредитних договорів № 71448342 від 20.04.2025 та №8925264 від 30.04.2025, те, що відповідач ознайомився і погодився з його умовами, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договорів.

Відповідач не заперечив факту укладення договорів та підтвердив часткову сплату на виконання їх умов.

Кредитні договори містять повну інформацію щодо умов кредитування, а саме щодо суми та періоду надання кредиту і розміру процентної ставки, порядку надання і погашення кредиту, відповідальності за порушення умов договору.

Отже, ОСОБА_1 з моменту укладення договорів був обізнаним щодо обов`язку вносити проценти за користування кредитом, порядок їх сплат, комісії, проте умови договору не виконував належним чином та доказів протилежного суду не надано.

Нарахування процентів за договорами здійснювалося у межах строку кредитування та із застосуванням погодженої сторонами відсоткової ставки, що відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо доводів відповідача про неправомірне дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитом №8925264 від 30.04.2025 суд зауважує, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором та у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно розрахунку заборгованості відсотки за договором №8925264 від 30.04.2025 нараховані позивачем за період з 30.04.2025 по 27.10.2025, а вимога про повернення кредиту датована 28.10.2025.

Таким чином, вимоги позову у частині стягнення тіла кредиту та відсотків за договорами № 71448342, №8925264, з врахуванням сплачених відповідачем сум,є обґрунтованими.

Щодо нарахування комісії за надання кредиту за договором №71448342 у розмірі 1500 грн, відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.

Платежі за додаткові та супутні послуги третіх осіб, пов`язані з договором про споживчий кредит, не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Якщо укладення договору про надання додаткових чи супутніх послуг третіми особами є обов`язковим для отримання кредиту або для отримання кредиту на умовах, що пропонуються кредитодавцем, споживач має бути прямо проінформований про це у письмовій формі.

Нарахування комісії за надання кредиту передбачено умовами договору у розмірі 1500 грн, ця комісія є разовим платежем, її нарахування не суперечить статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», з її нарахуванням погодився відповідач, підписавши умови договору і графік платежів, тому в цій частині вимоги позову також є підставними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволенні позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №71448342 у розмірі 11017,16 гривень, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4603,06 гривні, заборгованості за відсотками у розмірі 4914,08 гривень, комісії у розмірі 1500 гривень та за кредитним договором №8925264 у розмірі 18730,45 гривень, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10100 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 8630,45 гривень.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України).

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються копією договору про надання правової допомоги від 22.08.2025 № 22/08/25/ДІЛ, укладеним між Товариством та адвокатом Ткаченко Ю.О., копію витягу з акту №4-ДІЛ від 30.12.2025 на суму 4500 грн, копією акта прийому-передачі справ на надання правничої допомоги.

Враховуючи наведене, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, заперечення відповідача у цій частині, суд вважає що заявлені позивачем витрати у сумі 4500 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим представником обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі ст.ст.2, 15, 526, 530, 536, 610-612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити.

Стягути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», ЄДРПОУ 44280974 заборгованість:

за договором про надання коштів у кредит №71448342 від 20.04.2025 у розмірі 11017,16 (одинадцять тисяч сімнадцять) гривень 16 копійок, з яких заборгованість за тілом кредиту - 4603,06 ( чотири тисячі шістсот три) гривні 06 копійок, заборгованість за відсотками 4914,08 (чотири тисячі дев`ятсот чотирнадцять) гривень 08 копійок, комісія - 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень;

за договором кредитної лінії №8925264 від 30.04.2025 у розмірі 18730,45 (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять) гривень 45 копійок, з яких заборгованість за тілом кредиту - 10100 ( десять тисяч сто) гривень, заборгованість за відсотками 8630,45 (вісім тисяч шістсот тридцять) гривень 45 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та 3000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», місцезнаходження: Україна, 08205, місто Ірпінь, вул.Садова, 31/33, офіс 40/3;

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 22.09.2026.

Суддя: Андріюк І.Г.