Рішення № 140012284, 22.09.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 183/6115/26

Провадження № 2/342/838/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Пронь Л.М.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до Самарівського міськрайоного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 10376602 у розмірі 32 798,94 грн., витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.05.2025 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 103766024. Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 29.12.2025 було укладено договір № 29-12/2025/Т відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 103766024. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 103766024.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №103766024 від 02.05.2025 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 32798,94 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 8800,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6551,74 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 5447,20 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами 5000,00 грн., заборгованість за комісіями 0,00 грн., інфляційні збитки 0,00 грн., нараховані 3% річних - 0.00 грн.

Судові витрати у зв`язку з пред`явленням даного позову та розгляду справи складаються із судового збору в розмірі 2662.40 грн., та 13000.00 грн. витрат на правничу допомогу. На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування надано договір про надання правничої допомоги та акт про надання юридичної допомоги.

10.08.2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» відмовити повністю. У разі якщо суд дійде висновку про часткову обґрунтованість вимог: відмовити у стягненні 5 447,20 грн. процентів, нарахованих після відступлення права вимоги; відмовити у стягненні штрафних санкцій у сумі 5 000 грн.; виключити зі складу боргу всі недоведені складові заборгованості; зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу до розумного та співмірного розміру; судові витрати покласти на позивача. Зазначає, що із матеріалів справи неможливо встановити, яку саме суму заборгованості фактично просить стягнути позивач. У позовній заяві зазначено ціну позову 32 798,94 грн, тоді як арифметична сума складових вимоги становить 25 798,94 грн. Такі суперечності є істотними, оскільки стосуються самого предмета спору та не дають можливості встановити дійсний розмір позовних вимог. Із наданої позивачем відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що 29.12.2025 первісний кредитор здійснив списання: 7 000 грн тіла кредиту; 1 800 грн тіла кредиту; 6 509,55 грн процентів; 6 300 грн комісії; 3 980 грн штрафів; 1 020 грн процентів за порушення зобов`язання. Однак позивач не надав суду жодних первинних бухгалтерських документів, які б дозволяли встановити правову природу таких списань та їх вплив на обсяг права вимоги, переданого за договором факторингу. Внаслідок цього неможливо встановити: яка саме сума боргу існувала на дату відступлення права вимоги; які саме складові боргу були передані новому кредитору; чи не припинилися окремі складові боргу внаслідок проведених списань. За відсутності первинних бухгалтерських документів неможливо встановити, чи не було відповідне списання фактичним припиненням вимоги або її переведенням до категорії безнадійної заборгованості. Отже, позивач не довів належним чином розмір заявленої до стягнення заборгованості. Позивач безпідставно включив до позовних вимог проценти після відступлення права вимоги. сам позивач зазначає, що після відступлення права вимоги проценти нараховувалися за період з 30.12.2025 по 11.04.2026 за ставкою 220 % річних. Разом з тим сама по собі заміна кредитора не є достатньою правовою підставою для подальшого нарахування договірних процентів. Однак позивач не надав суду належних доказів того, що у період з 30.12.2025 по 11.04.2026 тривав строк правомірного користування кредитом та існували правові підстави для подальшого нарахування саме договірних процентів за ставкою 220 % річних. Вимоги про стягнення штрафних санкцій підлягають відхиленню. Витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними Позивач просить стягнути з відповідача 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Однак заявлений розмір витрат є явно неспівмірним складності справи та обсягу фактично виконаних робіт. У зв`язку з наведеним прошу суд відмовити у стягненні зазначених витрат або зменшити їх до розумного та співмірного розміру.

Позивачем, в особі директора Сердійчук Я.Я. подано до суду 14.08.2026 відповідь на відзив, в якій зазначено, що у своїх запереченнях відповідач зазначає, що заявлений Позивачем розмір заборгованості є безпідставним оскільки включає комісії та штрафні санкції, які, на думку відповідача, нараховані з порушенням вимог законодавства. Крім того, відповідач посилається на положення Закону України «Про споживче кредитування» та Цивільного кодексу України, вважаючи, що в період дії воєнного стану він звільнений від сплати штрафних санкцій. Насамперед позивач вважає за необхідне звернути увагу на правомірність нарахування відсотків за користування кредитом за Договором. Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який згідно вказаної норми не може перевищувати 1%. Саме така законодавчо встановлено денна процентна ставка передбачена і умовами Договору №103766024 від 02.05.2025 року. Відповідно, не можуть вважатися несправедливими умови договору щодо нарахування процентів, яке здійснювалось за процентною ставкою, розмір якої відповідає вимогам діючого законодавства (ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування»). Окремо слід зазначити, що відсотки були нараховані виключно в межах строку кредитування, передбаченого умовами договору. Так, із умов пункту 1.3 Договору вбачається, що строк кредитування становить 345 днів, а остаточний строк виконання зобов`язань визначений 12.04.2026 року. При цьому всі нарахування, як відсотків, так і інших платежів, були здійснені виключно за період користування кредитом у межах погодженого сторонами строку кредитування з 02.05.2025 року по 11.04.2026 року. спірний Договір №103766024 укладений 02.05.2025 року, тобто після набрання чинності зазначеними змінами, а відтак жодних законодавчих обмежень щодо встановлення договором штрафу на момент його укладення не існувало. Навпаки, закон прямо допускає застосування до споживача відповідальності за порушення умов договору за умови дотримання встановлених законом обмежень. Отже, умова кредитного договору щодо застосування штрафу відповідає положенням Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування», а тому вимога позивача про стягнення штрафу є правомірно, а, отже, підлягає задоволенню. Щодо правомірності встановлення комісії за надання та обслуговування кредиту слід зауважити, що інформація про комісію за обслуговування кредиту була чітко відображена як в тексті Кредитного договору, так і в Графіку платежів до нього, які було підписано відповідачем. Це свідчить про обізнаність Позичальника з усіма істотними умовами кредитування, у тому числі щодо включення комісії за обслуговування кредиту до загальної вартості кредиту та загальних витрат за відповідним Договором. Умови Кредитного договору щодо встановлення комісії за обслуговування кредиту відповідають вимогам спеціального законодавства, були відомі відповідачу до моменту укладення договору, не приховувалися кредитодавцем та не стосуються послуг, які відповідно до закону повинні надаватися безоплатно. Що стосується оплати за надані послуги з правничої допомоги, зауважують, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що спір виник виключно через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду, враховуючи складність справи, великий обсяг доказів, які необхідно було дослідити та описати, вважають, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на правову допомогу є обґрунтованою та співмірною зі складністю даної справи. Позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Відповідач подав до суду 14.08.2026 заперечення на відповідь на відзив, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, а в разі якщо суд дійде висновку про часткове задоволення позову, відмовити у стягненні всіх недоведених складових заборгованості. Визнати недоведеним розмір заявленої позивачем заборгованості. Відмовити у стягненні 5 447,20 грн процентів, нарахованих після відступлення права вимоги. Відмовити у стягненні штрафних санкцій у розмірі 5 000 грн. Зменшити витрати на професійну правничу допомогу до розумного та співмірного розміру. Судові витрати покласти на позивача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи позивач повідомлявся належним чином. В позовній заяві представник позивача просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечують. Позивач не довів не тільки розмір заявленої до стягнення заборгованості, а й саму структуру позовних вимог, що унеможливлює встановлення дійсного предмета спору та є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

20.08.2026 позивач подав до суду письмові пояснення, в яких просив суд позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити в повному обсязі. Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «МІЛОАН» за кредитним договором № 103766024 від 02.05.2025 року та розрахунку заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» станом на 27.04.2026 року, відповідачу нараховано заборгованість за комісією у розмірі 7 000,00 грн. Таким чином, відповідно до фактичних даних, відображених у розрахунках заборгованості, заборгованість за комісією становить саме 7 000,00 грн та є складовою загального розміру заборгованості, заявленого позивачем до стягнення Водночас при оформленні позовної заяви у структурі складових заборгованості була допущена технічна помилка: у графі «заборгованість за комісіями» помилково зазначено суму 0,00 грн замість фактичної суми 7 000,00 грн. Зазначена помилка не стосується самого розрахунку заборгованості. Розрахунок, поданий до матеріалів справи, містить відповідне нарахування та прямо визначає заборгованість за комісією у розмірі 7 000,00 грн. Отже, сума 7 000,00 грн входить до загальної ціни позову у розмірі 32 798,94 грн. Арифметична невідповідність, на яку посилається відповідач, виникла виключно внаслідок технічного зазначення у тексті позовної заяви суми 0,00 грн замість 7 000,00 грн у відповідній складовій заборгованості. При цьому зазначена сума не є новим нарахуванням та не свідчить про збільшення позивачем розміру позовних вимог. Сума 7 000,00 грн вже була врахована при визначенні загальної ціни позову та відображена у розрахунку заборгованості, поданому до суду разом із позовною заявою. Таким чином, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №103766024 від 02.05.2025 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 32798.94 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 8800.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6551.74 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 5447.20 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 5000.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 7000.00 грн. даним до суду. З огляду на викладене, вважають, що розрахунки заборгованості, наявні в матеріалах справи, містять всю необхідну інформацію, є достатніми та належними доказами, які підтверджують розмір заборгованості відповідача. Зазначення у розрахунку заборгованості ТОВ «МІЛОАН» операції зі списання тіла кредиту, процентів, комісії та штрафних санкцій 29.12.2025 року безпосередньо пов`язане з відступленням права вимоги за кредитним договором № 103766024, яке відбулося саме 29.12.2025 року на підставі договору факторингу № 29 12/2025/Т, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Тобто зазначене у розрахунку «списання» не є погашенням заборгованості відповідачем та не свідчить про припинення його грошового зобов`язання. Вказана операція відображає вибуття відповідної заборгованості з обліку первісного кредитора у зв`язку з відступленням права вимоги новому кредитору ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Разом з тим, відзив не містить посилань на жодну правову норму, вимоги якої порушено умовами кредитних договорів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства. 19.08.2026 відповідач подав до суду заяву про розгляд справи без участі, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів. Відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив підтримує у повному обсязі та просить врахувати викладені в них доводи під час ухвалення рішення у справі. Судові витрати покласти на позивача.

Передбачених ч.2 статті 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

02.05.2025 відповідач на сайті tengo.ua заповнив Анкету-заяву на кредит № 103766024. Цього ж дня було прийнято рішення, яким погоджено умови кредитування. (а.с.52)

02 травня 2025 року між ТОВ «Міолан» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений в електронній формі Договір про споживчий кредит № 103766024 (індивідуальна частина), який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 129997. (а.с.27-29)

Із копії довідки про ідентифікацію, яка видана ТОВ «Мілоан», вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір № 103766024 від 02.05.2025 ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) підписаний одноразовим ідентифікатором 129997, дата відправки ідентифікатора позичальнику 02.05.2025, номер телефону /електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_2 . (а.с.10)

Відповідно до умов даного Договору сума кредиту становить 10000,00 грн, кредит надається строком на 345 днів з 02.05.2025, термін (дата ) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (дата остаточного погашення заборгованості) 12.04.2026. Загальні витрати визначенні п.1.5 Договору. Комісія за надання кредиту - 1000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10.00% від суми кредиту одноразово. Комісія за обслуговування кредиту 15400,00 грн, що нараховується за ставкою 7,000% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховується за ставкою 110,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 220,00 % річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати процентів та комісії, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 Договору. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_3 . Також, згідно умов Договору кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 103766024 від 02.05.2025 є Графік платежів. (а.с.40)

02.05.2025 відповідачем була заповнена Заява на отримання кредиту № 103766024 на сайті tengo.ua, в якій була вказана сума кредиту 10000 грн, строк кредиту 345 днів, процентна ставка протягом першого розрахункового періоду - 110,00 відсотків річних, процентна ставка протягом решти строку кредитування - 220,00 % річних, комісія за надання кредиту 10,00% від суми кредиту, комісія за обслуговування 7,00% від суми кредиту за кожний розрахунковий період, платіжна картка позичальника на яку має бути перерахована сума кредиту - НОМЕР_3 . Також, в даній Заяві відповідач вказав свої анкетні дані, номер телефону, електронну пошту. Дана заява та додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором є додатками № 2 та № 3 до Договору. (а.с.46-47).

Із копії довідки № 20411 виданої ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 13.02.2026 вбачається, що ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на підставі договору № 27052020 від 27.05.2020, повідомляє ТОВ «Мілоан» про успішне здійснення переказу коштів 02.05.2025 в розмірі 10000 грн ОСОБА_1 згідно договору №103766024 на номер картки - НОМЕР_4 . (а.с.11)

Також, до позовної заяви долучено Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» (в редакції від 18.12.2024) та відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором 103766024 . (а.с.7-9, 13-16)

29 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (новий кредитор/фактор) було укладено договір факторингу № 29-12/2025/Т, згідно умов якого клієнт - первісний кредитор відступає за плату своє право вимоги до боржників у сумі 39 559 729,19 грн, а фактор здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, приймає право вимоги до боржників, що належить клієнту і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом і боржниками. (а.с.18-20)

29.12.2025 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» підписали Акт приймання-передачі Реєстру боржників для друку до Договору факторингу № 29-12/2025/Т від 29.12.2025. (а.с.26)

Із копії платіжної інструкції № 0594770000 від 29.12.2025 вбачається, що ТОВ «Факторинг Партнерс» здійснило переказ коштів на рахунок ТОВ «Мілоан» згідно договору факторингу № 29-12/2025/Т від 29.12.2025. (а.с.25)

30.12.2025 ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (новий кредитор/фактор) уклали Додаткову угоду № 1 до Договору факторингу № 29-12/2025/Т від 29.12.2025. (а.с.24)

Відповідно до Реєстру боржників для друку до договору факторингу № 229-12/2025/Т від 29.12.2025 (в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.12.2025), який є додатком №3 до Договору факторингу № 29-12/2025/Т від 29.12.2025 до позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 103766024 в розмірі 27 351,74 грн. яка складається із заборгованості за кредитом 8800,00 грн., заборгованості за процентами 6551,74 грн, заборгованості по комісії за надання кредиту - 0 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) 7000 грн, заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) 5000 грн. (а.с.34)

Із копії розрахунку заборгованості за кредитним договором № 103766024 від 02.05.2025 виданого ТОВ «Факторинг Партнерс» вбачається, що заборгованість відповідача по даному договору станом на 27.08.2026 становить 32 798,94 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 8800,00 грн., заборгованості за відсотками 11998,94 грн, заборгованості по комісією 7000 грн, заборгованість за пенею/штрафом 5000 грн. Із даного розрахунку вбачається, що позивачем після отримання права грошової вимоги до відповідача по даному кредитному договору здійснено нарахування відсотків у період з 30.12.2025 по 11.04.2026 в розмірі 5447,20 грн. (а.с.17)

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 1 ст. 1054, 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону,є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Згідно ст. 4, 5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.

Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

При цьому, судом, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Відповідно до пункту 1 ч.1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Судом встановлено, що відповідачем був укладений договір 02.05.2025 з ТОВ «Міолан», за яким кредитор свої зобов`язання за вказаним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов договору, що не спростовано в ході розгляду справи.

Також, позивач на підставі договору факторингу від 29.12.2025 набув право вимоги до відповідача за договором № 103766024 від 02.05.2025. Оскільки договір факторингу укладений у відповідності до вимог закону, містить всі істотні умови. Доказів визнання вказаного договору недійсним, неукладеним, чи його розірвання до матеріалів справи не надано.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за кредитним договором №103766024 від 02.05.2025.

Докази, які б спростовували вищевказану обставину в матеріалах справи відсутні, а тому заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8800 грн. підлягають до задоволення.

Що стосується нарахованих відсотків по кредитному договору, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що договір №103766024 було укладено 02.05.2025 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» поширюється на нього.

Ставку відсотків у розмірі 2,22% застосовано позивачем після набуття права вимоги з порушенням вищевказаних вимог закону.

Відповідно до п.1.3 Договору кредит надається позичальнику на 345 днів. Після відступлення права вимоги позивачем за 103 дні за ставкою 2,20% від суми 8800,00 грн. (тіло кредиту) нараховано відсотків в розмірі 11998,94 грн.

Такими чином, відповідно до вищенаведеного відсотки за договором становлять 9064,00 грн., а саме 8800 (тіло кредиту) х1,00% (максимальний розмір денної процентної ставки) х103 (строк незавершеного кредитування на дату відступлення права вимоги)/100.

Щодо стягнення заборгованості за комісією за обслуговування, суд приходить до наступного.

Позивач просить стягнути з відповідача за № 103766024 від 02.05.2025 комісію за обслуговування кредиту в сумі 7000,00 грн.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Зміст договору, за ч. 1 ст. 628 ЦК України, становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. При цьому свобода договору не є абсолютною і не може використовуватися для покладення на споживача платежів, які не відповідають природі наданої послуги та створюють істотний дисбаланс прав і обов`язків сторін.

За змістом Закону України "Про споживче кредитування" та Закону України "Про захист прав споживачів" умови договору споживчого кредиту мають бути зрозумілими для споживача, добросовісними та такими, що не створюють істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживачеві. Кредитодавець не вправі стягувати зі споживача плату за дії, які він вчиняє у власних інтересах, зокрема за супроводження, адміністрування, ведення обліку кредиту, якщо такі дії не є самостійною додатковою послугою, фактично наданою споживачу.

На переконання суду, встановлення комісії за обслуговування кредиту є незаконним, якщо вона не передбачає надання споживачу окремої послуги, а фактично є платою за дії, які кредитодавець вчиняє для управління власними ризиками та забезпечення власної діяльності.

Позивач не довів, у чому саме полягала самостійна послуга з обслуговування кредиту, окремо від надання кредитних коштів та користування ними, які дії були фактично вчинені на користь відповідача саме як споживача.

Також слід звернути увагу на те, що Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) дійшла висновку про те, що положення кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій є в силу статті 228 ЦК України нікчемними. У той же час Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредитом за договором №103766024 від 02.05.2025 в сумі 7000,00 грн слід відмовити.

Щодо стягнення пені/штрафу.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов`язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Відповідно до положень ст.ст. 549, 551 ЦК України, за якими неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не взмозі платити по кредитних зобов`язаннях. У зв`язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IXП «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 рокуза№ 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і діє на даний час.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідачу по кредитному договору нараховано суму пені/штрафу за період кредитування, тобто на період дії воєнного стану.

Відтак, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України Суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми пені/штрафу в розмірі 5000,00 грн. а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7 статті 81 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 103766024 від 02.05.2025 в розмірі 24415,74 грн., яка складається з : тіла кредиту 8800,00 грн, відсотків - 15615,74 грн., які складаються із нарахованих відсотків на дату відступлення права вимоги в розмірі 6551,74 грн. та 9064,00 грн. - нараховані відсотки позивачем після відступлення прав вимоги до дати остаточного погашення заборгованості, в іншій частині відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1981,91 гривень. (24415,74 х2662,40/32798,94)

Що стосується витрат на професійну правову допомогу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правову допомогу в розмірі 13000,00 грн., суд враховує наступне.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Крім того, діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Згідно наданих документів, встановлено, що 02.07.2024 між ТОВ "Факторинг Партнерс" та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладений договір № 02-07/2024 про надання правничої допомоги. Також, представником позивача надано копії Прай-листу АО, заявки на надання юридичної допомоги № 1731 від 02.03.2026, копії витягу з Акту №31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 з якого вбачається, що вартість послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за вищевказаними договорами становить 13000,00 грн. (а.с.41-45 )

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому слід зазначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, тому суд вважає за необхідне пропорційно до задоволених позовних вимог стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9677.20 грн. (13000*74,44%(відсоток задоволеного позову)/100)

На підставі викладеного, ст.ст. 207, 512, 514, 525, 526, 610, 612, 628, 639, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», 18 Закону України "Про захист прав споживачів", ч. 7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», керуючись ст.ст. ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором про споживчий кредит № 103766024 від 02.05.2025 у розмірі 24 415,74 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста п`ятнадцять гривень 74 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1981,91 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 9677,20 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місцезнаходження позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» - вул. Ґедройця Єжи,6 офіс 521 м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 42640371.

Місце реєстрації проживання відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщеної особи АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: Гайдич Р. М.