Рішення № 140006277, 21.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/10030/26

Провадження № 2/756/8302/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

21 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 30.11.2023-100003436 від 30.11.2023 у розмірі 6 930 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30.11.2023 між ним та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 3 500 грн строком на 42 дні з датою повернення 10.01.2024. Кредитні кошти перераховано відповідачу того ж дня на належний йому електронний платіжний засіб. Відповідач кредит у визначений строк не повернув та нарахованих процентів не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 6 930 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 3 500 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 3 430 грн.

Ухвалою суду від 15.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання. Цією ж ухвалою, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника за наявними у справі доказами.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив; відзив на позов у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 30.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 30.11.2023-100003436, що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (офертою), заявкою від 30.11.2023 та підтвердженням укладення кредитного договору від 30.11.2023.

Умовами кредитного договору сторони погодили: суму кредиту 3 500 грн (п. 2 заявки, яка є невід`ємною частиною договору); строк, на який надається кредит, 42 дні з дати його надання, з датою повернення кредиту 10.01.2024 (п. 3, 4 заявки); первинний період користування кредитом 14 днів з дня його надання, черговий період кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (п. 5, 6 заявки); процентну ставку «Економ» 2% за один день користування кредитом, що застосовується протягом первинного періоду, та процентну ставку «Стандарт» 2,5% за один день користування кредитом, що застосовується протягом усього строку кредитування, крім первинного періоду (п. 7, 8 заявки); порядок нарахування процентів шляхом множення суми кредиту (залишку кредиту) на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді (п. 9 заявки); графік платежів, за яким проценти сплачуються в останній день відповідного періоду, а сума кредиту одним платежем в останній день строку, на який надається кредит (п. 10 заявки). Комісії договором не встановлені (п. 11 заявки); продовження строку, на який надається кредит, договором не передбачене.

Згідно з п. 3.1 договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Способом надання позичальнику коштів у рахунок кредиту сторони визначили перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів належного позичальнику електронного платіжного засобу 5168-75XX-XXXX-7054 (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору він набирає чинності з дати отримання кредитодавцем в інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепту), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону, вказаний при реєстрації в інформаційній системі кредитодавця. Способом ідентифікації та верифікації споживача сторони визначили отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID Національного банку України (п. 15 заявки).

Як вбачається з відомостей, отриманих з центрального вузла Системи BankID Національного банку України, за результатами електронної ідентифікації встановлено позичальника ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону НОМЕР_2 , адресу реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 ; банком-ідентифікатором виступило АТ КБ «ПриватБанк».

Підписавши договір, відповідач підтвердив, що ознайомлений з його умовами, погодився з ними та зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти у строк та в розмірі, визначені договором.

Виконання позивачем обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується квитанцією про виплату від 30.11.2023, згідно з якою 30.11.2023 о 19 год 03 хв на платіжний інструмент MASTERCARD № 516875*54 перераховано 3 500 грн з призначенням платіжної операції «Видача за договором № 30.11.2023-100003436»; ідентифікатор операції 2398000738, ідентифікатор еквайра АТ КБ «ПриватБанк». Номер платіжного інструменту, зазначений у квитанції, збігається з реквізитами електронного платіжного засобу відповідача, указаними в п. 4.1 кредитного договору (5168-75XX-XXXX-7054), що дає підстави вважати доведеним перерахування кредитних коштів саме відповідачу.

У визначений договором строк до 10.01.2024 відповідач кредит не повернув, узятих на себе зобов`язань належним чином не виконав. Доказів повернення кредиту та сплати процентів матеріали справи не містять.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 30.11.2023-100003436, складеним позивачем станом на 28.05.2026, заборгованість відповідача становить 6 930 грн і складається з основного боргу (тіла кредиту) у розмірі 3 500 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 3 430 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону (зокрема з використанням одноразового ідентифікатора), вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин вирішується судом. Відповідний правовий висновок щодо стандарту доказування «вірогідності доказів» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Перевіряючи заявлений до стягнення розмір заборгованості, суд виходить з такого.

Основний борг (тіло кредиту) становить 3 500 грн і відповідає сумі фактично наданого відповідачу кредиту; доказів його повернення повністю або частково матеріали справи не містять.

Проценти за користування кредитом нараховані за період з 30.11.2023 по 10.01.2024, тобто в межах погодженого сторонами 42-денного строку кредитування: за перші 14 днів (первинний період) за ставкою 2% за день у розмірі 980 грн (3 500 грн ? 2% ? 14 днів), за наступні 28 днів за ставкою 2,5% за день у розмірі 2 450 грн (3 500 грн ? 2,5% ? 28 днів), а разом 3 430 грн. З 11.01.2024 нарахування процентів позивачем припинено. Розрахунок є арифметично правильним і відповідає узгодженим сторонами умовам договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 03.06.2026 № СЦ00111445.

Позивач також просив покласти на відповідача витрати у розмірі 116,58 грн, пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами. Надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду в електронній формі документів, а за відсутності в учасника електронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення, є обов`язком позивача (ч. 7 ст. 43, ч. 1 ст. 177 ЦПК України), виконання якого є необхідною умовою звернення до суду. Понесені у зв`язку з цим витрати належать до витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України), підтверджені квитанцією ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» від 03.06.2026 № 2094936 і описом вкладення до поштового відправлення, не перевищують суми, заявленої позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку, та є обґрунтованими і пропорційними до предмета спору. За таких обставин зазначені витрати на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

За таких обставин, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 30.11.2023-100003436 від 30.11.2023 у розмірі 6 930 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви з доданими до неї документами, у розмірі 116,58 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО