Рішення № 140003369, 23.09.2026, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/921/26

Провадження №2/291/801/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

23 вересня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Гарбарук І.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу №291/921/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

17 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» через представника Романенка Михайла Едуардовича звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 8 квітня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 255125. За його умовами відповідачці надано 7 000,00 грн строком на 90 днів, до 6 липня 2024 року, зі сплатою 2,2 % від суми кредиту за кожен день користування ним.

Первісний кредитор перерахував відповідачці 7 000,00 грн, однак остання кредит та проценти у визначений договором строк не повернула.

23 грудня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 23122024/1, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 255125 від 8 квітня 2024 року.

Згідно з витягом з реєстру боржників та розрахунком заборгованості сума боргу становить 23 818,20 грн, з яких 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 818,20 грн - заборгованість за процентами та 14 000,00 грн - пеня.

Позивач просить стягнути з відповідачки 23 818,20 грн заборгованості, 2 662,40 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позиція відповідача

Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала, обставин, на які посилається позивач, не спростувала, доказів повного або часткового погашення заборгованості та власного розрахунку боргу суду не надала.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

17.08.2026 через «Електронний суд» на адресу суду надійшов вказаний позов.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026 головуючим суддею по справі визначено суддю Гарбарук І.М.

18.08.2026 судом отримано відповідь №3191467 з Єдиного державного демографічного реєстру відомості щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

19.08.2026 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію.

18.09.2026 представником АТ КБ «ПриватБанк» направлено витребувану інформацію.

Відповідно ч.8 ст. 128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачу було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

До суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно з електронного сайту Ружинського районного суду Житомирської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд, але не подав відзиву на позов, за погодженням представника позивача суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Позовна заява з доданими матеріалами надсилалася на зареєстровану адресу місця проживання відповідача.

Обставини справи, встановлені судом

8 квітня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 255125. Договір підписаний відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором KL5241, надісланим 8 квітня 2024 року о 15 год 20 хв 09 с на зазначений нею номер мобільного телефону. Під час ідентифікації відповідачка вказала платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до пунктів 1.1-1.4 договору кредитодавець надав відповідачці 7 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Строк кредитування становив 90 днів, тобто до 6 липня 2024 року. За користування кредитом встановлено фіксовану процентну ставку 2,2 % на день, що відповідає 803 % річних. Договором також передбачено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 25 % від суми кредиту.

Графіком розрахунків передбачено сплату 7 000,00 грн тіла кредиту, 13 860,00 грн процентів і 1 750,00 грн комісії. Загальна вартість кредиту становить 22 610,00 грн.

Надання кредитних коштів підтверджується документом ТОВ «ПрофітГід» про успішний переказ 8 квітня 2024 року о 15 год 20 хв суми 7 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк». Номер транзакції 41257-88108-42193, код авторизації 816371, RRN 409915849927, призначення переказу - видача кредиту № 255125.

Згідно з повідомленням АТ КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-260903/26095-БТ від 08.09.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Відповідно до банківської виписки 08.04.2024 на цю картку зараховано 7 000,00 грн кредитних коштів.

23 грудня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» і ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 23122024/1. За його умовами клієнт відступає фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити суму фінансування. Право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру.

Згідно з актом приймання-передачі реєстру прав вимоги та витягом з реєстру боржників ТОВ «Клай Інвест» відступило, а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 255125 від 8 квітня 2024 року в загальному розмірі 23 818,20 грн, з яких 7 000,00 грн - тіло кредиту, 2 818,20 грн - проценти та 14 000,00 грн - пеня.

Доказів повернення кредиту, сплати процентів або пені відповідачка суду не надала.

Норми права, застосовані судом, та висновки суду

Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 Верховний Суд зазначив, що підписання договору одноразовим паролем-ідентифікатором підтверджує укладення електронного правочину.

Договір, довідка про ідентифікацію відповідачки та підтвердження переказу коштів у сукупності доводять укладення кредитного договору в електронній формі й одержання відповідачкою 7 000,00 грн кредитних коштів.

За змістом статей 509, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином, у встановлений строк і відповідно до умов договору. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а договір є обов`язковим для сторін.

Відповідно до статей 1048, 1049, 1054 та 1056-1 ЦК України кредитодавець надає позичальникові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.

Щодо переходу права вимоги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином. Відповідно до статей 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу, а заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Договір факторингу, акт приймання-передачі та витяг з реєстру боржників підтверджують набуття ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги до відповідачки за кредитним договором № 255125.

Щодо заборгованості за кредитом і процентами

Сторони погодили строк кредитування з 8 квітня 2024 року до 6 липня 2024 року включно, що становить 90 календарних днів. Процентна ставка є фіксованою і становить 2,2 % від суми кредиту за кожен день користування ним.

Проценти за повний строк кредитування обчислюються так: 7 000,00 грн ? 2,2 % ? 90 днів = 13 860,00 грн. Ця сума відповідає графіку розрахунків, що є додатком до кредитного договору.

Позивач заявив до стягнення 2 818,20 грн процентів, тобто суму, що не перевищує розмір процентів, які кредитодавець мав право нарахувати в межах погодженого 90-денного строку кредитування.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки відповідачка отримала кредитні кошти, у встановлений строк їх не повернула, заявлена сума процентів не перевищує договірного нарахування за 90 днів, а доказів погашення боргу не надано, з відповідачки підлягає стягненню 9 818,20 грн, з яких 7 000,00 грн - тіло кредиту та 2 818,20 грн - проценти.

Досліджений розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України.

Щодо пені

Позивач просить стягнути з відповідачки 14 000,00 грн пені, нарахованої у зв`язку з простроченням виконання кредитного зобов`язання.

Відповідно до частин першої та третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Кредитний договір укладено 8 квітня 2024 року, строк його виконання настав 6 липня 2024 року, тобто як укладення договору, так і весь можливий період прострочення припали на час дії воєнного стану. Тому відповідачка звільнена від обов`язку сплачувати пеню за таке прострочення, а вимога про стягнення 14 000,00 грн пені задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов подано через підсистему «Електронний суд», тому позивач сплатив 2 662,40 грн судового збору із застосуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Позовні вимоги задовольняються в розмірі 9 818,20 грн із заявлених 23 818,20 грн, тобто на 41,22 %.

Тому з відповідачки на користь позивача належить стягнути 1 097,44 грн судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Позивач просить стягнути з відповідачки 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат надано договір про надання правової допомоги, додаткову угоду, акт надання послуг та детальний опис виконаних адвокатом робіт.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Під час вирішення питання про розподіл витрат суд виходить із критеріїв їх дійсності, необхідності, обґрунтованості та розумності.

Верховний Суд у постанові від 1 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19 зазначив, що розмір відшкодування витрат має бути співмірним із ціною позову та не повинен бути явно завищеним порівняно з нею. Суд з урахуванням обставин конкретної справи може обмежити розмір відшкодування, виходячи з розумної необхідності відповідних витрат.

Подібний підхід щодо оцінки реальності та розумності витрат викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 911/969/24.

Європейський суд з прав людини у справі «East/West Alliance Limited проти України» вказав, що компенсації підлягають лише фактичні й неминучі витрати, розмір яких є обґрунтованим. У рішенні «Лавентс проти Латвії» Європейський суд з прав людини зазначив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд враховує, що справа є малозначною, розглянута у спрощеному провадженні без повідомлення сторін і проведення судових засідань. Позов стосується типового для позивача спору про стягнення кредитної заборгованості, а підготовка документів не вимагала значного обсягу правового аналізу або часу. Крім того, позовні вимоги задоволено частково у розмірі 41,22 % ціни позову.

З огляду на характер спору, ціну позову, обсяг фактично наданих послуг, тривалість розгляду та засади розумності і справедливості заявлений розмір витрат 6 000,00 грн є непропорційним предмету спору. Суд вважає обґрунтованим, розумним та пропорційним стягнення з відповідачки 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У відшкодуванні решти таких витрат слід відмовити.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 255125 від 8 квітня 2024 року в розмірі 9 818 (дев`ять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 20 коп., з яких 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 2 818,20 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 1 097 (одну тисячу дев`яносто сім) грн 44 коп. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 23.09.2026.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області І.М. Гарбарук