Рішення № 140003370, 22.09.2026, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/229/26

Провадження №2/291/341/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 вересня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Федорчук І.В.,

за участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Ружинська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Ружинська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин.

Представник позивача вимоги обґрунтовує тим, що мати позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилась спадщина. За життя мати склала заповіт посвідчений секретарем Зарудинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області 11.11.2025 року у тому числі на його користь в частині 1/3 приватизованої земельної ділянки згідно державного акту на право власності на земельну ділянку 043709, виданого Ружинською районною адміністрацією 10.01.2003 року та 1/3 майнового паю серії жи-6 № 073976, виданий Зарудинецькою сільською радою Ружинського району 22.11.2012 року.

Згідно заповіту матір заповідала позивачу 1/3 частину від усього майна. 11 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Ружинської державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, однак йому було відмовлено про що видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. В мотивувальній частині вказано що ОСОБА_6 державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори встановлено, що у документах, які підтверджують родинні відносини наявні розбіжності, що в свою чергу унеможливлює підтвердження родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Отже в заповіті його прізвище зазначене як « ОСОБА_7 », що відповідає його свідоцтву про народження. Однак у паспорті позивача прізвище написане як « ОСОБА_8 », що відрізняється однією буквою.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, згідно з поданою заявою просила проводити слухання справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять суд позов задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про розгляд справи, причини неявки суду не повідомили, відзиву від них до суду не надходило.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, в поданій до суду письмовій заяві просив розгляд справи проводити за їх відсутності, заявлені позовні вимоги покладає на розсуд суду.

Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тож у суду наявні підстави для ухвалення заочного рішення.

Згідно з ст. 247 ч.2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача, представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов такого висновку.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 1216 ЦК України, який діяв на час смерті батька позивача та діє на даний час, передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України)

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки ( ст. 1261 ЦК України).

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до §23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Як встановлено, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Після її смерті відкрилась спадщина, зокрема, на приватизовану земельну ділянку згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 043709, виданого Ружинською районною державною адміністрацією 10.01.2003 та майновий пай серії ЖИ -6 № 073976, виданий Зарудинецькою сільською радою Ружинського району 22.11.2002 року.

Вказаним заповітом вона заповіла належну їй земельну ділянку та майновий пай, в рівних частинах, а саме 1/3, своїм дітям: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Зазначене стверджується:

-паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 20.12.2001 року Святошинським РУ ГУ МВС України у місті Києві (а.с.10-12);

-свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , виданим 14.05.2025 року Ружинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с.77);

-свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Зарудинецькою сільською Радрою Ружинського району Житомирської області 04.04.1962 року, де матір`ю позивача ОСОБА_1 , значиться ОСОБА_5 (а.с.15);

-копією заповіту від 11.11.2005 року посвідченого секретарем Зарудинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області, та внесеного до реєстру за №26, убачається, що ОСОБА_5 заповіла належну йому 1/3 приватизованої земельної ділянки, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №043709 та майновий пай серії ЖИ-6 № 073976 своєму синові ОСОБА_1 (а.с.9).

Згідно копії витягу про реєстрацію в Спадкову реєстрі №82499242 від 11.09.2025 державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори Ставничим О.В. було відкрито спадкову справу №172/2025 (а.с.73).

Згідно копії спадкової справи за № 172/2025, яка заведена 11.09.2025 Ружинською державною нотаріальною конторою після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , позивач ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Ружинської державної нотаріальної контори Житомирської області із заявою про прийняття спадщини (а.с.83).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 571/02-31 від 11.11.2025 було відмовлено гр.. ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлої ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з розбіжностями у документах, які підтверджують родинні відносини.

Відповідно до експертного висновку № 056/1814-m від 13.11.2025 Українським бюро лінгвістичних експертиз, на запит ОСОБА_1 , було підтверджено, що написання « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_8 » походить від одного антропоніма в документах наданих на експертизу, прізвища зазначених осіб є ідентичними а розбіжності виникли внаслідок міжмовної інтерференції та відхилення від орфографічних норм в ситуації контактного білінгвізму. Згідно з чинними правилами та з урахуванням парадигми зазначено нормативний запис українською мовою НИЖНИК (а.с.8).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті, а у разі відсутності заповіту - особи, визначені в статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти.

Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням. Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.

Встановлення факту родинних відносин позивачу з померлою ОСОБА_9 необхідне для пільгового оподаткування отриманої спадщини його мати.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами, а тому є підставою для задоволення позову.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 15, 81, 82, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним сином померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт належності документа, а саме, що написання прізвищ « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_8 », які містяться у заповіті, свідоцтві про народження та в паспорті позивача, належать одній і тій самій особі ОСОБА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

представник позивача ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

відповідач ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 ;

відповідач ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 ;

третя особа Ружинська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: 13601, Житомирська область, Бердичівський район, с-ще Ружин, вул.. О.Бурди, 2.

Повний текст рішення виготовлено 22.09.2026.

Суддя І.В. Федорчук