Вирок № 139988213, 22.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13460/26

провадження № 1-кп/753/1919/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за №62025100120000388 від 01.07.2025 з угодою про визнання винуватості відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Москва РФ, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

- який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України,

сторони провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , маючи прямий умисел на внесення завідомо недостовірних відомостей до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, будучи суб`єктом декларування, а саме поліцейським взводу N? 1 роти N? 2 батальйону N? 2 полку N? 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, 15.03.2024, приблизно о 22:29 годині, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив вихід у мережу Інтернет з ІР-адреси НОМЕР_1 та заповнив на офіційному веб-сайті НАЗК за URL-адресою https://nazk.gov.ua затверджену НАЗК форму декларації та о 22 годині 43 хвилин із використанням свого сертифікату Акредитованого центру сертифікації ключів АТ КБ «Приватбанк» подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (унікальний ідентифікатор документа - НОМЕР_4).

Перелік інформації, яка зазначається у декларації, визначений ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому, під час заповнення декларації суб`єкти декларування, в тому числі і ОСОБА_3 ознайомлюються із методичними настановами щодо заповнення декларації. Таким чином, ОСОБА_3 був обізнаний із правилами заповнення декларації перед початком внесення інформації до розділів щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції закону № 3511-IX від 09.12.2023) (далі - Закон) у декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування; б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 46 ЗУ «Про запобігання корупції», у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 46 Закону у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 46 Закону дані про об`єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб`єкта декларування або членів його сім`ї, зазначаються в декларації, якщо такий об`єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

Відповідно до Форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка затверджена наказом Національного агентства від 23.07.2021 № 449/21, на початку заповнення декларації суб`єкт декларування ознайомлюється з Правилами заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Після ознайомлення проставляється відповідна відмітка.

Після заповнення всіх розділів декларації суб`єкт декларування ознайомлюється із внесеними до неї відомостями та проставляє відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подає декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Так, станом на 31.12.2023 ОСОБА_3 користувався квартирою АДРЕСА_3 , яка на праві приватної власності належить його матері ОСОБА_6 , ринкова вартість якої станом на 15.03.2024 складала 6107600, 00 грн.

Водночас, ОСОБА_3 у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» у декларації умисно зазначив, що у суб`єкта декларування чи членів його сім`ї відсутні об`єкти для декларування в цьому розділі, чим не дотримав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону.

Крім того, станом на 31.12.2023 ОСОБА_3 користувався транспортним засобом - автомобілем марки BMW 523I, 2011 р.в., VIN-код: НОМЕР_2 , ринкова вартість якого станом на 15.03.2024 складала 614320,00 грн.

Водночас, у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби декларації» ОСОБА_3 умисно зазначив, що у суб`єкта декларування чи членів його сім`ї відсутні об`єкти для декларування в цьому розділі, чим не дотримав вимоги п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону.

Крім того, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації ОСОБА_3 умисно не зазначив відомостей, про свій дохід, у розмірі 2840743, 79 грн. від здійснення підприємницької діяльності, зазначивши лише про дохід у розмірі 134668 грн., отриманий за основним місцем роботи.

При цьому, НАЗК у Роз`ясненнях щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 № 4 (зі змінами) орієнтувало суб`єктів декларування на те, що рух коштів сам по собі у готівковій або безготівковій формі між суб`єктом декларування та членами його сім`ї, відомості про яких зазначені в розділі 2.2 «Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування» декларації, не вважається доходом / видатком для цілей декларування та не підлягає відображенню в розділах 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування» декларації відповідно. Водночас якщо такі кошти є самостійним видом доходу (наприклад, подарунком, аліментами), відомості про нього мають бути відображені у декларації. У разі руху грошових коштів між суб`єктом декларування та особами, відомості про яких не зазначено в розділі 2.2 «Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування» декларації, такі грошові кошти підлягають декларуванню на загальних підставах, незалежно від наявності родинного зв`язку

Після цього, здійснив перевірку повноти та достовірності зазначеної інформації та о 22 годині 43 хвилин 15.03.2024 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 15.03.2024 становив 3028 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи працівником правоохоронного органу та суб`єктом декларування, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог пунктів 2, 3, 7 частини 1 статті 46 Закону, достовірно знаючи про його обов`язок вказати усі передбачені згаданим Законом відомості в декларації, повну та достовірну інформацію в усіх її розділах, вніс завідомо недостовірні відомості, не зазначивши відповідну інформацію у розділах 3, 6, 11 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік.

Відомості, що подані ОСОБА_3 , відрізняються від достовірних на загальну суму 9562663,79 грн, що становить розмір понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Окрім цього, ОСОБА_3 , маючи прямий умисел на внесення завідомо недостовірних відомостей до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, будучи суб`єктом декларування, а саме поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, за таких обставин.

Так, 23.02.2025, приблизно о 15:33 годині, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив вихід у мережу Інтернет з ІР-адреси НОМЕР_3 та заповнив на офіційному веб-сайті НАЗК за URL-адресою https://nazk.gov.ua затверджену НАЗК форму декларації та о 15 годині 37 хвилин із використанням свого сертифікату Акредитованого центру сертифікації ключів АТ КБ «Приватбанк» подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік (унікальний ідентифікатор документа - НОМЕР_5).

Перелік інформації, яка зазначається у декларації, визначений ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому під час заповнення декларації суб`єкти декларування, в тому числі і ОСОБА_3 ознайомлюються із методичними настановами щодо заповнення декларації. Таким чином, ОСОБА_3 був обізнаний із правилами заповнення декларації перед початком внесення інформації до розділів щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції закону № 3511-IX від 09.12.2023) (далі - Закон) у декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування; б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 46 ЗУ «Про запобігання корупції», у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 46 Закону у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 46 Закону дані про об`єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб`єкта декларування або членів його сім`ї, зазначаються в декларації, якщо такий об`єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

Відповідно до Форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка затверджена наказом Національного агентства від 23.07.2021 № 449/21, на початку заповнення декларації суб`єкт декларування ознайомлюється з Правилами заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Після ознайомлення проставляється відповідна відмітка.

Після заповнення всіх розділів декларації суб`єкт декларування ознайомлюється із внесеними до неї відомостями та проставляє відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подає декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Так, станом на 31.12.2023 ОСОБА_3 користувався квартирою АДРЕСА_3 , яка на праві приватної власності належить його матері ОСОБА_6 , ринкова вартість якої станом на 31.12.2024 складала 5 480 700, 00 грн.

Водночас, ОСОБА_3 у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» у декларації умисно зазначив, що у суб`єкта декларування чи членів його сім`ї відсутні об`єкти для декларування в цьому розділі, чим не дотримав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону.

Крім цього, станом на 31.12.2023 ОСОБА_3 достовірно знав, що його неповнолітній доньці, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві користування належала квартира АДРЕСА_4 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , ринкова вартість якої станом на 31.12.2024 складала 3 418 687, 22 грн.

Водночас, ОСОБА_3 у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» у декларації умисно зазначив, що у суб`єкта декларування чи членів його сім`ї відсутні об`єкти для декларування в цьому розділі, чим не дотримав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону.

Крім того, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації ОСОБА_3 умисно не зазначив відомостей, про свій дохід та дохід його доньки ОСОБА_7 , у розмірі 742 106,25 грн., зазначивши лише про дохід у розмірі 385 776 грн., отриманий за основним місцем роботи та 1000 грн. як «Зимова підтримка» від Міністерства економіки України.

При цьому, НАЗК у Роз`ясненнях щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 № 4 (зі змінами) орієнтувало суб`єктів декларування на те, що рух коштів сам по собі у готівковій або безготівковій формі між суб`єктом декларування та членами його сім`ї, відомості про яких зазначені в розділі 2.2 «Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування» декларації, не вважається доходом / видатком для цілей декларування та не підлягає відображенню в розділах 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування» декларації відповідно. Водночас якщо такі кошти є самостійним видом доходу (наприклад, подарунком, аліментами), відомості про нього мають бути відображені у декларації. У разі руху грошових коштів між суб`єктом декларування та особами, відомості про яких не зазначено в розділі 2.2 «Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування» декларації, такі грошові кошти підлягають декларуванню на загальних підставах, незалежно від наявності родинного зв`язку

Після цього, ОСОБА_3 здійснив перевірку повноти та достовірності зазначеної інформації та о 15 годині 37 хвилин 23.02.2025 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 23.02.2025 становив 3028 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи працівником правоохоронного органу та суб`єктом декларування, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог пунктів 2, 3, 7 частини 1 статті 46 Закону, достовірно знаючи про його обов`язок вказати усі передбачені згаданим Законом відомості в декларації, повну та достовірну інформацію в усіх її розділах, вніс завідомо недостовірні відомості, не зазначивши відповідну інформацію у розділах 3, 6, 11 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік.

Відомості, що подані ОСОБА_3 , відрізняються від достовірних на загальну суму 9 695 696,86 грн, що становить розмір понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, ОСОБА_3 умисно вніс як суб`єкт декларування завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», які відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366-2 КК України.

18 червня 2026 року між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою Сторони угоди про визнання винуватості підтвердили, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурором враховано обставини, передбачені ст. 470 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування сприяв у проведенні кримінального провадження щодо себе, беззаперечно визнав свою винуватість, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, молодий вік, має соціальні зв`язки. Крім того ОСОБА_3 здійснив благодійну пожертву в розмірі 250 000 гривень на користь Збройних Сил України з метою підтримки обороноздатності країни під час відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії воєнного стану. Крім того, враховано характер та тяжкість обвинувачення, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження в запобіганні повторного вчинення кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами, в тому числі і більш тяжких кримінальних правопорушень.

При узгодженні покарання враховано характер злочину у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , обставини, що пом`якшують покарання та у своїй сукупності істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, а саме, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, його щире каяття, а також дані, що характеризують особу.

Таким чином, сторони даної угоди узгодили покарання, яке має понести ОСОБА_3 , а самеза ч. 2 ст. 366-2 КК України у вигляді штрафу у розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зокрема, що для сторін є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України, а для підозрюваного - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1, 4, п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, які роз`ясненні підозрюваному ОСОБА_3

ОСОБА_3 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди при визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. При цьому укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі також допускається в разі надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В судовому засіданні прокурор, вважав, що при укладенні даної угоди дотриманні вимоги кримінально-процесуального та кримінального кодексів України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену в угоді міру покарання. Передбачені законом наслідки укладення, затвердження та невиконання обвинуваченою угоди вона розуміє.

Захисник вважав, що при укладенні угоди дотриманні вимоги закону та просив її затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання. ОСОБА_3 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні злочину в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Крім того, обвинувачений у судовому засіданні щиро розкаявся.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззаперечно визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Суд шляхом опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогами КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження цієї угоди.

Процесуальні витрати у кримінальному провадження покласти на обвинуваченого.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374, 475, 615 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду від 18 червня 2026 року про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченому ч. 2 ст. 366-2 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати загальна сума яких становить 11 588, 20 (одинадцять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) гривень 20 копійок.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: