Рішення № 139988211, 22.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19198/26

провадження № 2/753/16382/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2026 року ТОВ «Промінь-С» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, пов`язаної з утриманням будинку, споруд і прибудинкової території та наданням комунальних послуг щодо квартири АДРЕСА_1 .

Позивач просив стягнути з відповідача 13 951,36 грн., з яких: 10 111,44 грн. основного боргу, 1 289,92 грн. інфляційних втрат, 429,18 грн. трьох процентів річних та 2 120,82 грн. пені. Також позивач просив стягнути 3 328,00 грн. судового збору, 1 200,00 грн. витрат, пов`язаних з отриманням відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та витрати на професійну правничу допомогу, попередній розмір яких визначив у сумі 45 000,00 грн.

В обґрунтування позову ТОВ «Промінь-С» посилалося на договір № 74555 від 26.06.2018 про відшкодування витрат експлуатуючої організації на утримання будинку, споруд та прибудинкової території і надання комунальних послуг, укладений між ТОВ «Промінь-С», ОСОБА_1 та ПАТ АКБ «АРКАДА». Позивач зазначав, що надавав послуги, однак відповідач оплатив їх не в повному обсязі.

На підтвердження вимог позивач подав копію договору № 74555 від 26.06.2018, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, рахунки за період із березня 2022 року до червня 2026 року, особовий рахунок, розрахунок заборгованості та штрафних санкцій, документи про окремі платежі відповідача, документи щодо представництва, сплати судового збору та правничої допомоги.

24.08.2026 ухвалою Дарницького районного суду міста Києва справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

07 вересня 2026 року відповідач подав відзив, у якому позов не визнав. Зазначив, що сплачує послуги з утримання будинку за передбаченим договором тарифом 7,40 грн. за 1 кв. м, а також оплачує фактично спожиті воду, електричну та теплову енергію. Стверджував, що додаткових угод про зміну тарифу не підписував, з новими тарифами не погоджувався, а позивач не надав первинних документів, які підтверджували б фактичні витрати та надання послуг.

Відповідач також посилався на неналежне надання окремих послуг, несправність вантажного ліфта з 29.12.2023 до 31.01.2024, відсутність прибирання в окремі періоди, неналежне освітлення та обслуговування інженерних систем. На підтвердження цього подав копії колективних звернень мешканців, листування з позивачем та звернень щодо надання інформації про структуру тарифу.

Разом із відзивом відповідач подав клопотання про витребування у позивача помісячних актів виконаних робіт, первинних бухгалтерських документів, розрахунків тарифів, документів про фактичне надання послуг та договорів із підрядниками.

Ухвалою суду від 08.09.2026 клопотання відповідача задоволено частково. Витребувано у ТОВ «Промінь-С» (код ЄДРПОУ 33587098, 02140, м. Київ, вул. Є. Чавдар, 32, кімн. 6) та зобов`язано в десятиденний строк з часу отримання копії ухвали надати Дарницькому районному суду міста Києва належним чином засвідчені копії документів щодо квартири АДРЕСА_1 за період, за який заявлено до стягнення основну заборгованість, а саме: Помісячний розрахунок нарахувань та заборгованості із зазначенням виду послуги, тарифу, обсягу послуг, сум нарахувань і платежів; акти виконаних робіт, наряди, акти надання послуг, показники приладів обліку та інші документи, що підтверджують фактичне надання послуг, вартість яких включено до спірних нарахувань; розрахунок тарифу, який застосовувався для нарахування платежів відповідачу, із зазначенням його складових; первинні бухгалтерські документи, що підтверджують витрати, включені до складових тарифу та спірних нарахувань; копії договорів із субпідрядниками, а також актів виконаних ними робіт, якщо витрати за такими договорами включалися до тарифу або нарахувань, заявлених до стягнення з відповідача.

14 вересня 2026 року представник позивача подав заяву про виконання ухвали. Позивач зазначив, що помісячні нарахування відображені у рахунках, та подав відомості щодо показників будинкових приладів обліку, розрахунки тарифів 10,82 грн., 11,85 грн. і 14,20 грн., оголошення про зміну тарифів, копії рішень та ухвал у справах щодо інших мешканців будинку, а також відомості про платіж відповідача від 12.09.2026 у сумі 1 116,66 грн.

Водночас позивач повідомив, що акти виконаних робіт, наряди, акти надання послуг, первинні бухгалтерські документи, договори із субпідрядниками та акти виконаних ними робіт не можуть бути надані через наявність у них конфіденційної інформації.

19 вересня 2026 року відповідач подав заперечення та заяву про неналежне виконання ухвали суду. Просив визнати пояснення позивача маніпулятивними, повторно витребувати документи, застосувати заходи процесуального примусу, визнати докази позивача неналежними та недопустимими.

Відповідач також подав документ під назвою «Експертний юридичний висновок», у якому викладено правову оцінку тарифів позивача, а також додаткові пояснення від 19.09.2026 і 21.09.2026 щодо одностороннього підвищення тарифу, діяльності ОСББ «Буковина ЖК Патріотика» та постанови Київського апеляційного суду від 17.09.2026 у справі № 753/2404/26.

Вирішуючи процесуальні звернення відповідача, суд виходить із такого.

Клопотання про витребування доказів вирішено ухвалою суду від 08.09.2026. Подані позивачем документи свідчать лише про часткове виконання цієї ухвали. Посилання на конфіденційність не є поважною причиною для невиконання судового рішення, оскільки відповідні документи могли бути подані із зазначенням необхідності обмеження доступу, проведення закритого засідання, вилучення персональних даних або застосування інших передбачених законом заходів захисту інформації.

Разом із тим повторне витребування тих самих документів на стадії ухвалення рішення не є необхідним. Згідно із частиною десятою статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду. Підстав для застосування до позивача заходів процесуального примусу суд не встановив. Неподання позивачем доказів, якими він зобов`язаний довести свої вимоги, має наслідком покладення на нього ризику недоведеності відповідних обставин.

Вимоги відповідача про окреме визнання дій позивача незаконними, скасування тарифів і визнання нарахувань неправомірними виходять за межі предмета позову та не були заявлені у формі зустрічного позову. Тому суд оцінює ці доводи як заперечення проти позову, але не вирішує окремих вимог немайнового характеру.

Поданий відповідачем «Експертний юридичний висновок» не містить відомостей про його складення судовим експертом, кваліфікацію автора, проведені дослідження та попередження про кримінальну відповідальність. Документ підписаний самим відповідачем та стосується переважно тлумачення норм права. Тому він не є висновком експерта у розумінні статей 102, 106 ЦПК України й оцінюється судом як письмові пояснення відповідача.

Посилання відповідача на преюдиційність постанови Київського апеляційного суду від 17.09.2026 у справі № 753/2404/26 є помилковим. Зазначене рішення стосується іншого відповідача, іншої квартири та іншого договору, тому встановлені у ньому фактичні обставини не мають преюдиційного значення для цієї справи відповідно до статті 82 ЦПК України. Водночас викладені апеляційним судом підходи щодо необхідності доведення договірної підстави зміни ціни та надання прозорого розрахунку боргу враховуються судом як правова позиція.

Так само рішення та ухвали, подані позивачем у справах щодо інших мешканців будинку, не доводять наявність і розмір заборгованості саме ОСОБА_1 . Ухвали про закриття проваджень у зв`язку з відмовою від позову або погашенням боргу іншими особами не містять вирішення спору по суті.

Учасникам справи було надано передбачену процесуальним законом можливість подати заяви по суті справи, докази, письмові пояснення та заперечення. Відповідач подав відзив, додаткові пояснення і заперечення, а позивач подав заяву щодо виконання ухвали суду та додаткові докази. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін учасники справи не заявляли. Враховуючи реалізацію сторонами процесуальних прав та наявність у справі достатніх матеріалів, суд вирішує справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наспупні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 525 ЦПК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим у ч. 1 ст. 903 ЦК України зазначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 п.5 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно ч.5 та 6 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів об`єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів у порядку, визначеному частиною двадцять шостою статті 6 цього Закону, або в іншому порядку, визначеному загальними зборами об`єднання.

Водночас за частинами першою-третьою статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, встановлюється договором та включає витрати відповідно до кошторису і винагороду управителю.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно із ч.2 ст. 10 цього Закону вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Якщо управитель визначений органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу. Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов`язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Управитель у порядку та з періодичністю, визначеними договором, та/або на вимогу споживача зобов`язаний інформувати споживача про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території. На вимогу органу місцевого самоврядування надається інформація про кількісні та якісні показники наданих послуг з управління, їхню вартість, а також галузева звітність. У разі якщо прибудинкова територія багатоквартирного будинку не оформлена у власність або користування співвласників багатоквартирного будинку, прибирання та інші послуги з обслуговування території навколо такого багатоквартирного будинку можуть бути включені до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (у тому числі при визначенні управителя на конкурсних засадах) виключно за згодою споживачів із визначенням на договірних засадах та погодженням з органом місцевого самоврядування меж та площі території, яку співвласники згодні утримувати.

Отже, системний аналіз наведених положень свідчить, що ціна послуги з управління багатоквартирним будинком має договірну природу. Вона не може визначатися або змінюватися управителем на власний розсуд. Для застосування зміненої ціни необхідно встановити наявність погодження сторін, передбачених договором підстав для її зміни, дотримання встановленої договором процедури, а також економічну та документальну обґрунтованість складових відповідної ціни.

Саме повідомлення споживача про намір управителя застосовувати новий тариф не є тотожним погодженню такого тарифу. Розміщення оголошення у будинку або на вебсайті управителя підтверджує лише доведення певної інформації до невизначеного кола осіб, однак не підтверджує волевиявлення конкретного споживача на зміну ціни укладеного ним договору.

Таким чином, доводи відповідача про те, що ціна послуги з управління безпосередньо та вичерпно визначається постановою КМУ № 869, не відповідають чинному правовому регулюванню. Для цієї послуги визначальними є Закон, умови договору, кошторис та погоджена сторонами ціна.

За договором № 74555 від 26.06.2018 відповідач зобов`язався відшкодовувати позивачу витрати на утримання будинку та надання комунальних послуг. Додатком до договору передбачено тариф 7,40 грн. за 1 кв. м.

Пунктом 3.3.4 договору передбачено можливість проведення нарахувань за новими тарифами у разі збільшення витрат виконавця з письмовим повідомленням користувача. Водночас пункти 7.3 і 7.4 договору передбачають оформлення змін та доповнень до договору додатковими угодами.

Зазначені положення повинні застосовуватися у взаємному зв`язку. Право позивача здійснювати нарахування за зміненими тарифами не звільняє його від обов`язку довести фактичне збільшення відповідних витрат, структуру нового тарифу, дотримання погодженого договором порядку повідомлення та правильність застосування тарифу до конкретного споживача.

Надані оголошення підтверджують повідомлення невизначеного кола мешканців про застосування з 01.06.2023 тарифу 10,82 грн., розміщення з 01.06.2024 нового кошторису та намір змінити тариф з 01.06.2026. Проте доказів направлення ОСОБА_1 індивідуального письмового повідомлення, передбаченого пунктом 3.3.4 договору, позивач не подав.

Кошториси тарифів 10,82 грн., 11,85 грн. і 14,20 грн. є складеними самим позивачем розрахунковими документами. Без первинних бухгалтерських документів, договорів із підрядниками, актів виконаних робіт, документів про оплату відповідних робіт і матеріалів вони не підтверджують фактичного понесення заявлених витрат.

Відомості приладів обліку підтверджують певні обсяги споживання комунальних ресурсів будинком, але не доводять обсягу та вартості послуг з управління, прибирання, обслуговування ліфтів, інженерних систем, поточного ремонту й інших складових спірних тарифів.

Рахунки та особовий рахунок є документами одностороннього обліку позивача. Вони підтверджують здійснення нарахувань, але самі по собі не доводять їх правомірності, фактичного надання всіх включених до тарифу послуг та правильності визначення їх вартості.

Твердження позивача про те, що відповідач не заперечує факт і якість послуг, спростовується відзивом, зверненнями мешканців та додатковими поясненнями відповідача. Разом із тим надані відповідачем звернення також не дають підстав установити повне ненадання всіх послуг упродовж усього спірного періоду. Вони підтверджують наявність спору щодо обсягу та якості окремих послуг, що посилювало необхідність подання позивачем витребуваних первинних документів.

Позивач визнав отримання 12.09.2026, тобто після подання позову, платежу відповідача у сумі 1 116,66 грн. Однак уточненого розрахунку, який відображав би зарахування цього платежу в рахунок конкретних зобов`язань, залишок основного боргу та відповідне коригування інфляційних втрат, трьох процентів річних і пені, позивач не подав.

Отже, з урахуванням здійсненого відповідачем 12.09.2026 платежу в сумі 1 116,66 грн. заявлений позивачем до стягнення розмір основного боргу 10 111,44 грн. не є актуальним та не підтверджує дійсного розміру заборгованості на час вирішення справи.

Розрахунок позивача також не дає можливості виокремити суму, яка могла виникнути за погодженим договором тарифом 7,40 грн., від суми, нарахованої внаслідок застосування змінених тарифів. Самостійне складання судом нового розрахунку на підставі неповних вихідних даних означало б вихід за межі функції суду та фактичне виконання обов`язку доказування за позивача.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ризик настання наслідків невчинення процесуальної дії несе відповідний учасник справи.

Таким чином, позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами розміру основного боргу відповідача.

Вимоги про стягнення 1 289,92 грн. інфляційних втрат і 429,18 грн. трьох процентів річних мають похідний характер. Оскільки розмір основного простроченого зобов`язання та періоди його виникнення не доведені, відсутні підстави для задоволення цих вимог.

Вимога про стягнення 2 120,82 грн. пені також не підлягає задоволенню. Положення ч.1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином. Договір № 74555 не містить погодженого сторонами розміру пені за несвоєчасну оплату, тоді як позивач здійснив її розрахунок із застосуванням облікової ставки НБУ, не навівши належної договірної або законодавчої підстави.

Крім того, розрахунок пені містить посилання на квартиру АДРЕСА_2 , а розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат містять неузгодженості у датах і не враховують платіж від 12.09.2026. Це додатково виключає можливість визнати такі розрахунки достовірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір заявленої до стягнення основної заборгованості, а також не доведено правомірність формування всіх її складових.

За таких обставин позов ТОВ «Промінь-С» задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 141 ЦПК України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, отримання інформації з реєстру та професійної правничої допомоги покладаються на позивача і стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 12, 13, 76-84, 89, 102, 106, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 625, 629, 651, 901, 903 ЦК України, статтями 7, 9, 10, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені - залишити без задоволення.

У задоволенні заяв ОСОБА_1 про повторне витребування доказів, застосування до позивача заходів процесуального примусу, окреме визнання дій позивача незаконними, скасування тарифів та визнання всіх доказів позивача недопустимими - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 22.09.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.