Рішення № 139982824, 23.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року Київ справа № 320/15992/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 , платник податків) звернулася до суду із позовом до Головного управління ДПС у Київській області (ГУ ДПС у Київській області, податковий орган, контролюючий орган).

Просила суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області форми «Ф» від 10.10.2023:

№1515635-2408-1027-11А32020010000093088, яким нараховане зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 89 333,18 грн;

№1515636-2408-1027-UA32020010000093088, яким нараховане зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 123 804,00 грн;

№1515637-2408-1027-UA32020010000093088, яким нараховане зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 134 121,00 грн.

В обґрунтування позову зазначала, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець, і видами її економічної діяльності є 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям (основний), 31.01 Виробництво меблів для офісів підприємств торгівлі, 31.02 Виробництво кухонних меблів, 31.09 Виробництво інших меблів, 46.65 Оптова торгівля офісними меблями, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів. Вказує, що у її власності перебуває об`єкт нежитлової нерухомості, який знаходиться за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Січневого прориву, 74а, розташований на земельній ділянці із цільовим призначенням 11.03 «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення». Позивач, посилаючись на підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, яким визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, вважає, що зазначена будівля не підлягає оподаткуванню, оскільки використовується нею у господарській діяльності, а тому відповідач безпідставно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення

Ухвалою від 19.08.2024 (суддя Донець В.А.) судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Згідно із частиною першою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

У силу вимог частини дев`ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Київського окружного адміністративного суду було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи з підстав, зазначених у ньому.

Внаслідок повторного автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Скрипці І.М.

Ухвалою судді Скрипки І.М. від 11.04.2025 адміністративну справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що позивачем не надано жодних відомостей на підтвердження того, що об`єкт нежитлової нерухомості, який знаходиться за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Січневого прориву, 74а, використовується у її господарській діяльності, що дало б можливість застосувати до такого майна передбачену законом податкову пільгу.

Також відповідачем подано до суду письмові пояснення з додатками, в яких наведено доводи, аналогічні тим, що містяться у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.01.2014, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР 2353000000003269 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області.

Із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що основним видом економічної діяльності позивача є: 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям (основний), 31.01 Виробництво меблів для офісів підприємств торгівлі, 31.02 Виробництво кухонних меблів, 31.09 Виробництво інших меблів, 46.65 Оптова торгівля офісними меблями, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Як видно із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №43682930 від 11.09.2015, позивач є власником нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ «А-2», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Об`єкт нерухомого майна «Адмінбудівля».

Відповідно до договору купівлі-продажу від 11.09.2015, земельна ділянка площею 0,1336 га, на якій знаходиться зазначена нежитлова будівля, має цільове призначення - 11.03 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, форма власності комунальна власність, вид використання земельної ділянки під розміщення виробничих приміщень, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 № 1051, не зареєстровані.

Головним управлінням ДПС у Київській області проведено розрахунок податку на зазначений об`єкт нерухомого майна за податкові періоди 2020-2023 роки та винесено податкові повідомлення-рішення 10.10.2023, якими позивачу визначено суми податкових зобов`язань за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, а саме:

№1515635-2408-1027-11А32020010000093088, яким нараховане зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 89 333,18 грн;

№1515636-2408-1027-UA32020010000093088, яким нараховане зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 123 804,00 грн;

№1515637-2408-1027-UA32020010000093088, яким нараховане зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 134 121,00 грн.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернулася із цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

За приписами статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Підстави та порядок обчислення та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачено статтею 266 Податкового кодексу України.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункти 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

У підпункті 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України закріплено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Спірним у межах заявлених позовних вимог є те, чи є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у 2020-2023 роках, належна позивачу нежитлова будівля літера «А-2», що розташована за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Січневого прориву, 74а. Об`єкт нерухомого майна «Адмінбудівля».

За визначенням у пункті 30.1 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 Податкового кодексу України).

Податкові пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлено положеннями підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла з 23.05.2020 до 31.12.2023) не є об`єктом оподаткування: будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

З аналізу цієї норми випливає, що її застосування передбачає наявність таких умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є промисловим товаровиробником, друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у промисловій діяльності, третя - безпосереднє використання власником (без здачі в оренду лізинг, позичку).

Застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2020 у справі №820/3556/17 та в подальшому неодноразово підтриманий в постановах Верховного Суду від 06.08.2024 у справі №200/3532/20-а, від 22.10.2024 у справі №260/8694/23 тощо.

При цьому, Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно із пунктом «ґ» підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, будівлі промислові та склади.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000), який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до ДК 018-2000 клас 1251 «Будівлі промислові» віднесено до групи 125 «Будівлі промислові та склади». Клас 1251 «Будівлі промислові» включає криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо.

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промислові», що включає підкласи: 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості»; 1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії»; 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості»; 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості»; 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості»; 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості»; 1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості»; 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро- фаянсової промисловості»; 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».

Таким чином, належний позивачу об`єкт нерухомості, а саме: адмінбудівля, що розташована за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Січневого прориву, 74 «А» не є будівлею промисловості, на яку може бути поширена податкова пільга, передбачена підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, за умови використання такої нерухомості за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва будь-якого виду.

Та обставина, що будівля знаходиться на земельній ділянці за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, не є достатньою підставою вважати, що об`єкт нерухомого майна, розташований на ній, використовується для промислового виробництва.

Варто зазначити і про те, що сама по собі специфіка об`єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме: статусу будівлі промисловості, також не може слугувати беззаперечною підставою для звільнення від оподаткування, оскільки законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки з його статусом (придатністю його до застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм у яких воно здійснюється), а й з фактичним використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №812/1800/18, від 27.01.2022 у справі №826/6649/17, від 31.05.2022 у справі №420/12318/21.

Так, за вимогами пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний, зокрема, повідомляти про всі об`єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за №1562/20300 (Порядок №1588).

Згідно із пунктом 8.1 Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Положеннями пункту 8.2 Порядку №1588 визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України. Повідомлення за формою №20-ОПП повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи-підприємці в разі - наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Отже, чинним податковим законодавством визначено, що повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування.

Платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

З матеріалів справи не встановлено, а позивачем не надано доказів виконання нею податкового обов`язку щодо подання до податкового органу повідомлення форми №20-ОПП про об`єкт оподаткування нерухомого майна, який належить позивачу та через який (як стверджує позивач) проводилася господарська діяльність за звітні періоди 2021, 2022 та 2023 роки, а саме: нежитлова будівля літера «А-2», що розташована за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Січневого прориву, 74а.

Щодо податкових декларацій платника єдиного податку, наданих позивачем, то суд враховує, що за визначенням у пункті 46.1. статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт це документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Відтак, податкова декларація за своєю суттю не є документом, що підтверджує виробництво тієї чи іншої продукції, а лише стосується відображення відомостей, необхідних для здійснення адміністрування та сплати загальнообов`язкових платежів до відповідного бюджету.

Суд наголошує, що встановлена законодавцем згідно з пунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України податкова пільга має на меті стимулювання розвитку промислового виробництва, створення для цього сприятливих умов, в тому числі, фінансових. Однак, позивачем не доведено здійснення у 2021, 2022 та 2023 роках промислового виробництва з використанням будівлі, про яку йдеться, з огляду на що право на фінансове сприяння з боку держави у вигляді звільнення від сплати вона не набула.

Отже, за встановлених у справі обставин щодо невикористання позивачем спірної будівлі в межах саме власної підприємницької діяльності за функціональним призначенням, права на пільгу, передбачену пунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, позивач не має.

За змістом частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.