Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні позову
23 вересня 2026 року справа № 320/33666/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕНОМЕН Ю.М.», про визнання протиправними та скасування розпорядження, визнання протиправними дій,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Київського міського голови (адреса 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36 ЄДРПОУ 22883141), Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32 ЄДРПОУ 26345558), Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32 ЄДРПОУ 31108609), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕНОМЕН Ю.М.» (адреса 04211, м. Київ, вул. Йорданська, буд. 6 ЄДРПОУ 36025119), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Київського міського голови від 20.08.2025 № 690 «Про внесення змін до Переліку окремих елементів благоустрою комунальної власності для розміщення на них тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, станцій зарядки електромобілів, платіжних пристроїв, автоматів з продажу товарів (послуг), вендингових автоматів, поштоматів» у частині включення до Переліку (додатка) позиції № 680: Святошинський район, вулиця Академіка Палладіна, 22, площею 30 кв.м.;
- визнати протиправним та скасувати Паспорт прив`язки тимчасової споруди № 08924-СВ.11235.937 від 11.02.2026, виданий Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), щодо розміщення тимчасової споруди за адресою: м. Київ, Святошинський район, проспект Академіка Палладіна, 22, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:061:0024;
- визнати протиправними дії Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з організації та проведення електронного аукціону з передачі в оренду окремого елемента благоустрою за адресою: м. Київ, Святошинський район, проспект Академіка Палладіна, 22, площею 30 кв.м (лот № СВ-ТС-000055), результати якого оформлено протоколом про результати електронного аукціону № LLE001-UA 20260225-55574, сформованим 05.03.2026.
Ухвалою суду від 04.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представником позивачки було подано до суду заяву про забезпечення позову, застосувати такі заходи забезпечення позову:
1) зупинити дію розпорядження Київського міського голови від 20.08.2025 № 690 «Про внесення змін до Переліку окремих елементів благоустрою комунальної власності для розміщення на них тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, станцій зарядки електромобілів, платіжних пристроїв, автоматів з продажу товарів (послуг), вендингових автоматів, поштоматів» у частині включення до Переліку (додатка) позиції №680: Святошинський район, вулиця Академіка Палладіна, 22, площею 30 кв.м, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/33666/26 (пункт 1 частини першої статті 151 КАС України);
2) зупинити дію Паспорта прив`язки тимчасової споруди № 08924-СВ.11235.937 від 11.02.2026, виданого Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/33666/26 (пункт 1 частини першої статті 151 КАС України);
3) заборонити Комунальному підприємству «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/33666/26 вчиняти розпорядчі дії щодо окремого елемента благоустрою площею 30 кв.м, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:061:0024 та позначеного в оскаржуваних актах як «проспект Академіка Палладіна, 22» (лот № СВ-ТС-000055), а саме: укладати щодо нього нові договори та додаткові угоди, продовжувати строк дії договору оренди № СВ-ТС-000055 від 02.04.2026, змінювати орендаря, проводити нові електронні аукціони (пункт 2 частини першої статті 151 КАС України);
4) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФЕНОМЕН - Ю.М.», а також будь-яким іншим особам до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/33666/26 вчиняти на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:061:0024 у межах окремого елемента благоустрою площею 30 кв.м, позначеного в оскаржуваних актах як «проспект Академіка Палладіна, 22», будь-які земляні, бетонні, демонтажні та інші будівельні роботи, що призводять до руйнування, переміщення, приховування або зміни залишків фундаменту нежитлової будівлі (магазину) літ. А, а також роботи зі зміни площі, конфігурації чи конструкції встановленої тимчасової споруди та роботи з її підключення до інженерних мереж (пункт 4 частини першої статті 151 КАС України);
5) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФЕНОМЕН - Ю.М.» до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/33666/26 передавати права та обов`язки за договором оренди окремого елемента благоустрою № СВ ТС-000055 від 02.04.2026 іншим особам, у тому числі шляхом суборенди, відступлення права вимоги або переведення боргу (пункт 4 частини першої статті 151 КАС України).
Вказана заява мотивована тим, що позивачу на праві власності належала нежитлова будівля (магазин) загальною площею 52,2 кв. м., яку 22.07.2025 демонтовано. На місці демонтажу зберігся її капітальний фундамент (цоколь). Правомірність демонтажу є предметом розгляду в адміністративній справі № 320/44049/25, яка перебуває на апеляційному перегляді в Шостому апеляційному адміністративному суді (провадження № А/855/35478/26).
У подальшому, в липні 2026 року на спірному місці встановлено та введено в експлуатацію тимчасову споруду.
З 02.04.2026 до 18.07.2026 на спірному місці виконано комплекс робіт: змонтовано тимчасову споруду, влаштовано покриття та мощення прилеглої території, виконано підключення до електричних мереж, встановлено зовнішнє освітлення та обладнання. Частину залишків фундаменту демонтованої будівлі позивача цими роботами вже перекрито.
Позивач не визнає правильності адресного позначення спірного місця, застосованого в оскаржуваних актах («вулиця Академіка Палладіна, 22» у розпорядженні № 690; «проспект Академіка Палладіна, 22» у Паспорті прив`язки, протоколі аукціону та договорі оренди), і саме безпідставність цього позначення є однією з підстав позову.
Також позивачка зазначає, що фактичне використання тимчасової споруди (заклад громадського харчування з посадковими місцями) не відповідає цільовому призначенню, визначеному Паспортом прив`язки (продаж товарів широкого вжитку), а облаштоване поряд зі спорудою обладнання столики, крісла, парасолі, вазони не передбачене схемою розміщення тимчасової споруди, у Паспорті прив`язки площу додаткового обладнання зазначено 0,00 кв.м.
Оскаржувані акти діють до 11.02.2031, а договір оренди укладено на п`ять років. Без вжиття заходів забезпечення стан, який позивач вважає протиправним, буде не лише збережений, а й поглиблений протягом усього строку розгляду справи шляхом виконання подальших будівельних робіт, розширення площі та зміни конструкції споруди й прилеглого обладнання, продовження строку користування, зміни орендаря або передачі прав за договором третім особам. Заявлені заходи спрямовані виключно на збереження існуючого стану та недопущення його погіршення до вирішення спору по суті.
Також позивачка вказує на ознаки очевидної протиправності оскаржуваних рішень і дій.
Негативні наслідки для відповідачів і третьої особи, на думку позивачки, є мінімальними та обмежуються тимчасовою неможливістю вчиняти нові розпорядчі дії щодо спірного місця та виконувати на ньому нові будівельні роботи. Натомість для позивача невжиття заходів означає ризик втрати речового доказу та остаточної втрати можливості відновити становище, що існувало до порушення.
Таким чином, позивач вважає, що наявні підстави для забезпечення позову в цій справі.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відтак, розгляд заяви про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.
Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову письмовими доказами, суд дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню з наступних мотивів і підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, суд може забезпечити позов лише за наявності однієї з двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішень, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.
Водночас, згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Обов`язок доведення підстав для вжиття заходів забезпечення позову покладається на заявника (п. 3 ч.1 ст.152 КАС України).
Забезпечення позову має на меті гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має встановити зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, а також встановити, що певний захід забезпечення позову відповідає обраному способу судового захисту, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
З аналізу вказаних норм вбачається, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.
Із системного аналізу вимог наведених статей також вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення позову - це вжиття судом, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
При цьому у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивачкою не наведено достатньої обґрунтованості доводів очевидності небезпеки заподіяння шкоди її правам та інтересам.
Разом з тим, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних розпорядження, Паспорту прив`язки, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Відповідність оскаржуваних документів критеріям правомірності, підлягає дослідженню при судовому розгляді, а не при вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову, у зв`язку з чим задоволення такої заяви призведе до фактичного вирішення справи по суті без розгляду справи, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Крім того, очевидні ознаки протиправності рішення, дій бездіяльності та порушення ними прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що рішення, дії, бездіяльність відповідача явно суперечать вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.05.2021 у справі № 420/2719/20, від 23.09.2021 у справі № 420/11076/20 та від 01.06.2022 у справі № 580/5656/21, від 14.03.2024 у справі № 540/7262/21 та у справі № ЗПП/320/99/23.
Щодо таких заходів забезпечення позову як заборонити Комунальному підприємству «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/33666/26 укладати щодо нього нові договори та додаткові угоди, продовжувати строк дії договору оренди № СВ-ТС-000055 від 02.04.2026, змінювати орендаря, проводити нові електронні аукціони щодо окремого елемента благоустрою площею 30 кв.м, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:061:0024 та позначеного в оскаржуваних актах як «проспект Академіка Палладіна, 22» (лот № СВ-ТС-000055); заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФЕНОМЕН - Ю.М.», а також будь-яким іншим особам до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/33666/26 вчиняти на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:061:0024 у межах окремого елемента благоустрою площею 30 кв.м, позначеного в оскаржуваних актах як «проспект Академіка Палладіна, 22», будь-які земляні, бетонні, демонтажні та інші будівельні роботи, що призводять до руйнування, переміщення, приховування або зміни залишків фундаменту нежитлової будівлі (магазину) літ. А, а також роботи зі зміни площі, конфігурації чи конструкції встановленої тимчасової споруди та роботи з її підключення до інженерних мереж (пункт 4 частини першої статті 151 КАС України); заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФЕНОМЕН - Ю.М.» до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/33666/26 передавати права та обов`язки за договором оренди окремого елемента благоустрою № СВ ТС-000055 від 02.04.2026 іншим особам, у тому числі шляхом суборенди, відступлення права вимоги або переведення боргу (пункт 4 частини першої статті 151 КАС України), суд зазначає, що позивачем не доведено та не надано жодних доказів щодо вчинення вищезазначених дій.
Як зазначає позивачка в заяві про забезпечення позову, оскаржувані акти діють до 11.02.2031, а договір оренди укладено на п`ять років. Тобто, вчинення будь-яких робіт на земельній ділянці, передача прав та обов`язків за договором оренди окремого елемента благоустрою № СВ ТС-000055 від 02.04.2026 іншим особам є лише припущенням заявниці і не підтверджується жодними доказами.
Суд зазначає, що заява про забезпечення позову не містить жодних доказів на підтвердження того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що матеріали заяви про забезпечення позову не свідчать про очевидність протиправності оскаржуваних рішень, наявність небезпеки заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя Діска А.Б.
Судове рішення № 139982825, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/33666/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: