Ухвала суду № 139981915, 23.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 вересня 2026 рокуСправа №160/29897/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Філінського Антона Леонідовича до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування постанови про арешт майна боржника та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21.09.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Філінського Антона Леонідовича до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича, третя особа - ОСОБА_2 , в якій представник заявника просить суд:

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича з прийняття до виконання напису №739 від 05.07.2019 та з накладення арешту постановою від 11.08.2026 року;

- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича щодо заяви представника від 14.09.2026 року (не призначення ознайомлення, ненадання копій матеріалів ВП та ідентифікатора АСВП);

- скасувати постанову про арешт майна боржника від 11.08.2026 року у ВП НОМЕР_1;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича у триденний строк надати представнику ознайомлення з матеріалами ВП НОМЕР_1 і надіслати на ІНФОРМАЦІЯ_1 копії постанови про відкриття від 10.08.2026, напису №739 і додатків стягувача, розрахунку, доказів направлення (трекінг R067252182320), ідентифікатора АСВП.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса № 739 від 05.07.2019 року про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у розмірі 6 000 000,00 грн. та 1 000,00 грн. витрат. Позивач зазначає, що постановою приватного виконавця від 10.08.2026 року відкрито виконавче провадження, а постановою від 11.08.2026 року накладено арешт на його майно. На думку позивача, вказані дії та рішення приватного виконавця є протиправними, оскільки виконавчий напис, на підставі якого здійснюється примусове виконання, стосується заборгованості, яка, як стверджує позивач, фактично не існувала та не була безспірною. Зокрема, позивач посилається на те, що грошових коштів у сумі 6 000 000,00 грн. за договором позики він фактично не отримував, розписки про отримання коштів не складав та не підписував, а тому вважає, що правові підстави для стягнення зазначеної суми були відсутні. Крім того, позивач зазначає про відсутність доказів належного направлення йому вимоги про погашення заборгованості до моменту вчинення виконавчого напису від 05.07.2019 року. Також позивач посилається на те, що свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю нотаріуса Павловської Г.О. (Андреєвої) було анульовано наказом Міністерства юстиції України № 3951/5 від 10.12.2019 року, у зв`язку з чим ставить під сумнів законність вчиненого нею виконавчого напису №739 від 05.07.2019 року. Окремо позивач зазначає, що 14.09.2026 року його представник звернувся до приватного виконавця із заявою про підтвердження представництва, надання можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження та надання копій документів, на підставі яких здійснюється примусове виконання. За твердженням позивача, незважаючи на отримання відповідного звернення, приватний виконавець не визначив дату та час ознайомлення, не надав запитуваних копій документів та не надав ідентифікатора автоматизованої системи виконавчого провадження. У зв`язку з цим позивач вважає, що така бездіяльність приватного виконавця порушує його права як боржника у виконавчому провадженні та перешкоджає належній реалізації права на захист. Крім того, позивач посилається на свій вік, проживання за межами України та необхідність запобігання можливому опису, оцінці та реалізації належного йому майна до вирішення спору по суті.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2026 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.

В поданій до суду позовній заяві серед заявлених позовних вимог представником заявника адвокатом Філінським А.Л. було заявлено клопотання про забезпечення позову, за наслідками розгляду якого, ухвалою суду від 23.09.2026 року повернуто без розгляду.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,

За подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру щодо: визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича з прийняття до виконання напису №739 від 05.07.2019 та з накладення арешту постановою від 11.08.2026 року; визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича щодо заяви представника від 14.09.2026 року (не призначення ознайомлення, ненадання копій матеріалів ВП та ідентифікатора АСВП); скасування постанови про арешт майна боржника від 11.08.2026 року у ВП НОМЕР_1 та зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича у триденний строк надати представнику ознайомлення з матеріалами ВП НОМЕР_1 і надіслати на ІНФОРМАЦІЯ_1 копії постанови про відкриття від 10.08.2026, напису №739 і додатків стягувача, розрахунку, доказів направлення (трекінг R067252182320), ідентифікатора АСВП.

А відтак, позивач мав сплатити судовий збір за чотири позовні вимоги немайнового характеру та за дві вимоги майнового характеру у загальному розмірі 5324,80 грн. (1331,20 грн х 4).

Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 5324,80 грн. сплаченого на наступні реквізити:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП

код банку отримувача (МФО): 899998

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Також, відповідно ч.5 ст.49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Отже, зміст наведених норм процесуального Закону свідчить на користь висновку, що саме суд уповноважений вирішувати питання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача чи відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання (в залежності від порядку провадження- спрощене чи загальне), з власної ініціативи або за клопотанням учасників справи.

Згідно ч.4 ст.49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, визначені ст. 167 КАС України.

Відтак, самостійне залучення позивачем до участі в справі третьої особи шляхом зазначення її в позовній заяві суперечить вимогам статей 49 та 160 КАС України, позаяк вступ третіх осіб до участі у справі відбувається за ухвалою суду.

У разі необхідності, позивач одночасно з поданням до суду позовної заяви може подати заяву про залучення третьої особи на стороні позивача чи відповідача. Втім, вказана заява повинна бути викладена окремо, з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України, та додана до позову відповідно ч.5 ст.161 КАС України.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Водночас право на звернення до адміністративного суду реалізується з дотриманням процесуальних строків, установлених законом.

Особливості оскарження рішень, дій або бездіяльності державного чи приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

Так, відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження, крім державного виконавця, приватного виконавця, а також особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця, приватного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності.

Пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України встановлено спеціальний строк звернення до адміністративного суду у таких справах, відповідно до якого позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Отже, законодавцем для спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного або приватного виконавця встановлено спеціальний, скорочений строк звернення до адміністративного суду, перебіг якого пов`язується не безпосередньо з датою прийняття відповідного рішення виконавцем, а з моментом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду.

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 28.05.2021 року у справі № 380/2355/20 зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду необхідно чітко розмежовувати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатися». День, коли особа дізналася про порушення свого права, є встановленим доказами днем, коли їй стало відомо про прийняття відповідного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів. Якщо такий день встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про відповідне порушення.

При цьому Верховний Суд виходить із того, що категорію «повинна була дізнатися» необхідно розуміти не як обов`язок особи постійно з`ясовувати стан своїх прав, а як об`єктивну неможливість не знати про їх порушення або наявність високої вірогідності того, що особа могла дізнатися про відповідне рішення чи дію. Особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй були відомі обставини прийняття відповідного рішення чи вчинення дії і при цьому не існувало перешкод для того, щоб дізнатися, яке саме рішення прийнято або які саме дії вчинено. Аналогічний підхід викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21.02.2020 року у справі № 340/1019/19 та постанові від 02.04.2024 року у справі № 560/8194/20.

Водночас Верховний Суд наголошує на необхідності встановлення саме фактичного моменту, з якого особа могла реалізувати право на судове оскарження. Зокрема, у постанові від 28.05.2026 року у справі № 520/22570/25 Верховний Суд зазначив, що для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду необхідно встановити, коли особа фактично дізналася або об`єктивно могла дізнатися про прийняття рішення та порушення своїх прав. Сам лише факт направлення відповідного рішення не завжди є достатнім доказом того, що особа реально могла дізнатися про його зміст.

Таким чином, для правильного визначення початку перебігу десятиденного строку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України, необхідно встановити конкретні фактичні обставини, зокрема дату отримання особою оскаржуваного рішення, дату фактичного ознайомлення з ним або інші обставини, які достовірно свідчать про те, що особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Як убачається з поданої до суду позовної заяви, однією із заявлених позовних вимог є вимога про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича про арешт майна боржника від 11.08.2026 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Разом із тим копію оскаржуваної постанови приватного виконавця від 11.08.2026 року до позовної заяви не додано.

Також позивачем не надано належних доказів на підтвердження дати отримання ним зазначеної постанови, фактичного ознайомлення з її змістом або інших доказів, які б давали можливість достовірно встановити момент, коли позивач дізнався чи повинен був дізнатися про прийняття постанови про арешт його майна.

При цьому суд звертає увагу, що сама по собі дата прийняття приватним виконавцем оскаржуваної постанови - 11.08.2026 року - не може автоматично вважатися датою, з якої розпочинається перебіг строку звернення до адміністративного суду.

З огляду на положення пункту 1 частини другої статті 287 КАС України юридично значущою для обчислення строку є саме дата, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, за відсутності самої постанови від 11.08.2026 року та доказів її вручення чи отримання суд позбавлений можливості перевірити, чи дотримано позивачем спеціального десятиденного строку звернення до адміністративного суду в частині оскарження зазначеної постанови.

При цьому з позовної заяви вбачається, що приватним виконавцем 04.09.2026 року було винесено вимогу №01-29/19200, яку, за твердженням позивача, останній отримав 11.09.2026 року.

Крім того, представник позивача 14.09.2026 року звернувся до приватного виконавця із заявою про підтвердження повноважень, надання можливості ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та надання копій відповідних документів.

Однак зазначені обставини самі по собі не дають суду можливості визначити, коли саме позивач дізнався або повинен був дізнатися про прийняття постанови про арешт майна від 11.08.2026 року.

Зокрема, з матеріалів, доданих до позовної заяви, не вбачається, чи була постанова від 11.08.2026 року направлена позивачу, яким способом вона направлялася, коли була вручена, чи отримував її представник позивача, а також чи мав позивач можливість ознайомитися з її змістом до звернення до суду.

Відсутність таких відомостей має істотне значення для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду, оскільки відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, саме позивач, звертаючись до адміністративного суду із вимогою про скасування постанови приватного виконавця, повинен надати суду можливість встановити дотримання спеціального строку звернення до суду, зокрема шляхом зазначення відповідних обставин та надання належних доказів.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві, зокрема, зазначаються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначаються докази, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з пунктом 8 частини п`ятої статті 160 КАС України позивач повинен зазначити у позовній заяві перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви; зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, а також зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позовна заява залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, положення статей 123, 160, 161 та 287 КАС України у їх системному взаємозв`язку зобов`язують позивача належним чином обґрунтувати дотримання строку звернення до суду та надати докази, які дозволяють суду встановити момент, з якого такий строк розпочався.

У даному випадку така можливість відсутня, оскільки до позовної заяви не додано копії постанови приватного виконавця про арешт майна боржника від 11.08.2026 року, а також доказів її отримання позивачем або його представником.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у своїй практиці послідовно виходить із необхідності встановлення фактичного моменту, коли особа дізналася або об`єктивно повинна була дізнатися про порушення своїх прав. При цьому формальний підхід до визначення початку перебігу строку лише за датою прийняття відповідного рішення без встановлення моменту обізнаності особи не відповідає положенням статті 287 КАС України.

Разом із тим суд зазначає, що на цій стадії суд не робить остаточного висновку про пропуск позивачем десятиденного строку звернення до адміністративного суду, оскільки без копії оскаржуваної постанови та доказів її отримання встановити момент початку перебігу такого строку неможливо.

Натомість встановлені судом обставини свідчать про те, що позивачем не надано документів та відомостей, необхідних для перевірки дотримання строку звернення до адміністративного суду в частині оскарження постанови приватного виконавця від 11.08.2026 року.

З огляду на викладене позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

копії постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О. про арешт майна боржника від 11.08.2026 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;

доказів направлення та/або отримання зазначеної постанови позивачем чи його представником, у тому числі поштового повідомлення, трекінгу поштового відправлення, відомостей з автоматизованої системи виконавчого провадження, електронного підтвердження доставки або інших належних доказів;

письмових пояснень із зазначенням конкретної дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про прийняття постанови від 11.08.2026 року та накладення арешту на його майно.

У разі якщо за результатами подання зазначених документів буде встановлено, що позов подано після спливу десятиденного строку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України, позивачу необхідно також подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та доказами на їх підтвердження.

При цьому суд звертає увагу, що сама по собі необізнаність із точним змістом постанови не завжди означає, що особа не знала і не могла знати про порушення своїх прав. Для вирішення цього питання необхідно встановити конкретні обставини отримання інформації про арешт майна та доступу до відповідної постанови. Саме тому такі обставини мають бути належним чином викладені позивачем та підтверджені відповідними доказами.

Водночас звернення представника позивача 14.09.2026 року із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження може мати значення для встановлення моменту фактичного ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, однак саме по собі не підтверджує, що до цієї дати позивач не знав і не повинен був знати про існування постанови про арешт майна від 11.08.2026 року. Відповідні обставини підлягають підтвердженню належними доказами.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду про те, що дотримання строків звернення до суду є однією з умов реалізації права на судовий захист, а встановлення законодавцем скорочених строків для оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавців обумовлено необхідністю забезпечення оперативності судового контролю за виконавчим провадженням. Верховний Суд окремо звертав увагу на те, що статтею 287 КАС України встановлено саме спеціальні та найкоротші строки звернення до суду у справах цієї категорії.

Таким чином, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета оскарження та встановленого статтею 287 КАС України спеціального строку звернення до суду, позивач повинен надати суду документи, які дозволять встановити дату, з якої для нього розпочався перебіг десятиденного строку на оскарження постанови від 11.08.2026 року.

За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених, зокрема, статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суд доходить висновку, що подана позовна заява в частині вимоги про оскарження постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О. про арешт майна боржника від 11.08.2026 року не відповідає вимогам статей 160, 161 та 287 КАС України, оскільки позивачем не надано самої оскаржуваної постанови та доказів, які б дозволяли встановити момент, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Враховуючи викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків шляхом подання до суду копії постанови приватного виконавця від 11.08.2026 року, доказів її отримання (за наявності), письмових пояснень щодо моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про її прийняття, а у разі встановлення пропуску десятиденного строку - заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та належними доказами на їх підтвердження.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин приходжу переконання, що оскільки адміністративний позов подано без додержання вимог ст. ст. 122, 160, 161 КАС України, а відтак такий необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 243, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Філінського Антона Леонідовича до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування постанови про арешт майна боржника та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 5324,80 грн. сплаченого на наступні реквізити:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП

код банку отримувача (МФО): 899998

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа;

- заяви про залучення третьої особи, викладеної з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України;

- копії постанови приватного виконавця від 11.08.2026 року, доказів її отримання (за наявності), письмових пояснень щодо моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про її прийняття, а у разі встановлення пропуску десятиденного строку - заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та належними доказами на їх підтвердження.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис) С. В. Прудник

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді О.А. Осавуляк

23.09.2026