Рішення № 139980275, 17.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17902/26

Провадження № 2/127/5094/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено кредитний договір в електронній формі.

Зазначено, що відповідач звернувся до первісного кредитора через вебсайт moneyveo.ua, створив особистий кабінет, зазначив необхідні персональні дані та реквізити платіжної картки, пройшов процедуру ідентифікації та верифікації, ознайомився з умовами кредитування, прийняв пропозицію щодо укладення договору та підписав документи одноразовим ідентифікатором UQKP-5284.

За умовами кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 10 300 грн.

Позивач зазначає, що грошові кошти були перераховані відповідачу через банківську установу, що підтверджується наданими до матеріалів справи документами, а також відповіддю банківської установи на виконання ухвали суду про витребування доказів.

24 червня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/41.

Відповідно до реєстру прав вимоги від 24 червня 2025 року право вимоги до відповідача було передано ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», що підтверджується також актом звірки та протоколом.

04 грудня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 04/1225-01.

Відповідно до реєстру № 2 від 04 грудня 2025 року та акта приймання-передачі право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Таким чином, позивач вказує на перехід до нього права вимоги за кредитним договором, укладеним між відповідачем та первісним кредитором.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 36 370,86 грн, з яких 10 300 грн - сума основного боргу, 20 302,86 грн - проценти за користування кредитом, 618 грн - комісія, 5 150 грн - пеня.

Разом з тим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 31 220,86 грн, яка складається з 10 300 грн основного боргу, 20 302,86 грн процентів за користування кредитом та 618 грн комісії. Вимоги про стягнення пені у розмірі 5 150 грн позивачем у цій справі не заявляються.

Позивач також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду також задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов`язано АТ «А-БАНК» надати суду інформацію щодо належності відповідачу банківської картки № НОМЕР_1 , руху коштів за період з 23 квітня 2025 року по 28 квітня 2025 року, наявності у відповідача інших платіжних карток, належності відповідачу фінансового номера телефону, а також у разі підтвердження зарахування коштів - відповідні банківські документи, зокрема платіжну інструкцію.

На виконання ухвали суду АТ «А-БАНК» надало відповідь, відповідно до якої картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Банківською установою також повідомлено, що фінансовий номер телефону НОМЕР_3 знаходився в анкетних даних клієнта, а до матеріалів відповіді долучено рух коштів за відповідними рахунками та платіжну інструкцію на суму 10 300 грн.

Отже, надані банківською установою документи підтверджують належність відповідачу банківської картки, на яку здійснювалося перерахування коштів, належність відповідачу фінансового номера телефону, зазначеного під час оформлення кредиту, а також факт проведення операції на суму 10 300 грн.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Судова кореспонденція, направлена відповідачу за адресою, повернулася до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній».

Відзиву на позовну заяву відповідач до суду не подав, заяв чи клопотань щодо розгляду справи до суду не надходило.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при цьому позовні вимоги підтримано в повному обсязі та не заперечено проти розгляду справи за відсутності представника позивача.

За таких обставин суд, відповідно до вимог статей 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

При цьому відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронного договору шляхом прийняття пропозиції щодо його укладення, а підписання електронного правочину може здійснюватися, зокрема, шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Отже, саме по собі укладення кредитного договору в електронній формі не свідчить про відсутність між сторонами договірних правовідносин.

У цій справі позивачем надано документи, з яких вбачається укладення відповідачем кредитного договору в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора UQKP-5284.

Водночас факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується не лише документами первісного кредитора, а й доказами, отриманими судом безпосередньо від банківської установи.

Так, АТ «А-БАНК» підтвердило, що картка № 4323347364687365 емітована на ім`я ОСОБА_1 , а також надало рух коштів та платіжну інструкцію на суму 10 300 грн.

Таким чином, суд вважає доведеним факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 10 300 грн.

Щодо переходу права вимоги суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором послідовно переходило від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а в подальшому - до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Належність відповідача до переліку боржників, права вимоги до яких передавалися за відповідними договорами факторингу, підтверджується реєстрами прав вимоги та актами приймання-передачі, наданими суду.

Отже, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є належним кредитором за спірним зобов`язанням та має право вимагати виконання відповідачем обов`язку щодо погашення заборгованості.

Щодо суми основного боргу суд встановив, що відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 10 300 грн та доказів їх повернення суду не надано.

З огляду на положення статей 525, 526, 530, 599, 610, 612, 1049, 1054 ЦК України суд доходить висновку, що вимога про стягнення з відповідача 10 300 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом суд зазначає, що відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладеним між сторонами електронним кредитним договором визначено умови користування кредитними коштами та розмір плати за користування кредитом.

Наданим позивачем розрахунком визначено заборгованість за процентами у розмірі 20 302,86 грн.

Враховуючи встановлений судом факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, відсутність доказів їх повернення, а також наявність у матеріалах справи розрахунку заборгованості, який відповідачем не спростований, суд вважає доведеним право позивача на стягнення нарахованих відповідно до умов договору процентів у заявленому розмірі.

Разом з тим суд враховує, що спірні правовідносини виникли у сфері споживчого кредитування, а тому при визначенні обсягу грошових зобов`язань відповідача підлягають застосуванню також спеціальні норми Закону України «Про споживче кредитування», чинні на час виникнення відповідних правовідносин. Закон у чинній редакції регулює, зокрема, поняття денної процентної ставки та вимоги до договору про споживчий кредит.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що нараховані проценти становлять 20 302,86 грн. При цьому доказів того, що позивачем до стягнення включено суми, які не передбачені договором або нараховані понад встановлені законом обмеження, відповідачем не надано, а судом таких обставин не встановлено.

За таких обставин вимога про стягнення 20 302,86 грн процентів підлягає задоволенню.

Щодо комісії у розмірі 618 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та положень законодавства про споживче кредитування умови договору про споживчий кредит не можуть створювати істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Саме лише зазначення у розрахунку заборгованості суми комісії не є достатнім доказом існування у відповідача обов`язку сплатити таку суму.

Позивач повинен довести правову та договірну підставу нарахування комісії, її розмір, порядок обчислення, а також те, що така плата відповідає характеру фактично наданої споживачу послуги.

Належних доказів того, що сума 618 грн є платою за окрему фактично надану відповідачу послугу, відмінну від послуги з надання кредиту та таку, що може бути оплачена споживачем відповідно до законодавства про споживче кредитування, суду не надано.

За таких обставин вимога про стягнення 618 грн комісії задоволенню не підлягає.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, становить:10 300 грн - основний борг; 20 302,86 грн - проценти за користування кредитом, а всього - 30 602,86 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені суд зазначає, що позивачем пеня у розмірі 5 150 грн до стягнення у цій справі не заявлялася, а тому питання про її стягнення судом не вирішується.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позов задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Заявлені позовні вимоги становили 31 220,86 грн, задоволенню підлягають вимоги у розмірі 30 602,86 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 609,68 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що позивачем заявлено витрати у розмірі 7 000 грн.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. При визначенні розміру таких витрат суд враховує складність справи, час, витрачений адвокатом, обсяг наданих послуг та їх необхідність.

З урахуванням характеру спору, його фактичної та правової складності, обсягу підготовлених процесуальних документів та принципів співмірності суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

В іншій частині заявлених витрат на професійну правничу допомогу суд вважає їх такими, що не відповідають критеріям співмірності та розумності витрат з огляду на складність цієї справи та обсяг фактично виконаної роботи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 15, 16, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, статтями 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-282 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 602 (тридцять тисяч шістсот дві) гривні 86 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 609 (дві тисячі шістсот дев`ять) гривень 68 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 17.09.2026.

Суддя: