Ухвала суду № 139978021, 23.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.09.2026 р. Справа № 914/1353/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Цікала А. І., розглянувши заяву ОСОБА_1

про:відвід судді Цікала А. І.у справі:№ 914/1353/16про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет» (ідентифікаційний код 13835841)

Учасники у справі не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.06.2016 порушено провадження у справі № 914/1353/16 про банкрутство ТзОВ «Мальви-Маркет», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Львівської області від 20.07.2016 р. у справі № 914/1353/16 ТзОВ «Мальви-Маркет» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТзОВ «Мальви-Маркет» призначено арбітражного керуючого Босака О. Є.

Ухвалою суду від 07.09.2016 у справі № 914/1353/16 достроково припинено повноваження арбітражного керуючого Босака О. Є. як ліквідатора ТзОВ «Мальви-Маркет», ліквідатором ТзОВ «Мальви-Маркет» призначено Кривича Р. І.

Ухвалою суду від 24.02.2021 у справі № 914/1353/16 відсторонено Кривича Р. І. від виконання повноважень ліквідатора ТзОВ «Мальви-Маркет», ліквідатором ТзОВ «Мальви-Маркет» призначено арбітражного керуючого Плесканку О. В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024, справу № 914/1353/16 про банкрутство ТзОВ «Мальви-Маркет» передано для розгляду судді Цікало А. І.

Ухвалою суду від 09.07.2026 розгляд справи № 914/1353/16 відкладено на 24.09.2026.

22.09.2026 до суду за вх. № 26646/26 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Цікала А. І. від розгляду справи № 914/1353/16 та від розгляду заяви АТ «Мегабанк» від 19.02.2024 з кредиторськими вимогами до ТзОВ «Мальви-Маркет».

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заява ОСОБА_1 про відвід обґрунтована тим, що 09.07.2026 з системи Електронний суд йому стало відомо, що постановою Верховного Суду від 02.07.2026 залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2025 у справі №914/1353/16(914/3218/23) в частині визнання за АТ «Мегабанк» права іпотеки на підставі договору іпотеки на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Литвиненка, 3.

До розгляду справи № 914/1353/16(914/3218/23) ОСОБА_1 залучено не було, про дану справу йому також жодним чином повідомлено не було.

Таким чином, заявник вважає, що судом першої інстанції розглянуто справу № 914/1353/16(914/3218/23) в межах справи про банкрутство ТОВ «Мальви-Маркет» щодо вимог АТ «Мегабанк» без участі ОСОБА_1 , як кредитора, вимоги якого визнані у встановленому порядку.

Також ОСОБА_1 вказує, що 21.09.2026 з Єдиного державного реєстру судових рішень йому стало відомо, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.09.2026 у справі № 914/1353/16(53/321-10), що розглядається у межах справи про банкрутство ТзОВ «Мальви-Маркет» було відмовлено у задоволенні заяви ТзОВ «Мальви-Маркет» від 06.08.2026 вих. № 6/08 про визнання наказів Господарського суду Харківської області від 13.04.2011 у справі № 53/321-10 такими, що не підлягають виконанню.

ОСОБА_1 зазначає, що до розгляду цієї справи він, як кредитор ТзОВ «Мальви-Маркет», також не був залучений.

ОСОБА_1 вважає, що судом при розгляді справи № 914/1353/16(53/321-10) без його участі порушені принципи господарського судочинства зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

На думку ОСОБА_1 , суд розглядаючи заяву ТОВ «Мальви-Маркет» у справі № 914/1353/16(53/321-10) дійшов до висновків, які суперечать судовим рішенням у № 914/1353/16, які набрали законної сили та є обов`язковими до виконання.

ОСОБА_1 вважає, що суд при розгляді справи № 914/1353/16(53/321-10) допустив ігнорування судового рішення, яке набрало законної сили та надав іншу оцінку встановленим обставинам справи.

ОСОБА_1 зазначає, що навіть до розгляду справи про банкрутство № 914/1353/16 його не було залучено, судові рішення, заяви учасників справи та інші процесуальні документи йому не надходять у його особистий кабінет - таким чином він розумію що суд вирішив і всю справу №914/1353/16 розглянути без участі ОСОБА_1 та взагалі його не повідомляти про процесуальні рішення та порушення його прав.

На думку ОСОБА_1 , суд першої інстанції під головуванням судді Цікала А. І. вже надав іншу оцінку обставинам, які необхідні для розгляду кредиторських вимог АТ «Мегабанк» у справі № 914/1353/16(53/321-10).

У зв`язку з цим, заявник вважає, що суд є упередженим та розгляд заяви АТ «Мегабанк» про визнання кредиторських вимог до ТОВ «Мальви-Маркет» фактично не здійснюватиметься оскільки розгляд є наперед відомий.

На думку ОСОБА_1 , зазначені обставини є підставою для відводу судді Цікала А. І. від розгляду справи № 914/1353/16.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Інститут відводу заінтересованих в результаті справи суддів є гарантією об`єктивності дослідження фактичних обставин справи та вчинення інших процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.

Як з`ясовано із заяви про відвід судді, заявник вказує, що має сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Цікала А. І., адже останнім ухвалювалось судові рішення у справі № 914/1353/16(914/3218/23) та у справі № 914/1353/16(53/321-10).

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 р. № 6-рп\2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Заявлена підстава відводу за своєю суттю зводиться до незгоди ОСОБА_1 з процесуальною діяльністю судді в інших справах (постановленням відповідних судових рішень при розгляді позову про визнання права іпотекодержателя та заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню).

Потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості такого судді. При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю.

Саме тому, законодавцем включено до статті 35 Господарського процесуального кодексу України частину четверту, якою встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 р. зазначено: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Щодо твердження ОСОБА_1 про незалучення його до розгляду справи № 914/1353/16 про банкрутство ТзОВ «Мальви-Маркет», суд зазначає таке.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.03.2019 р. у справі № 914/1353/16 визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет» в сумі 2674983,10 грн. як такі, що не є конкурсними та будуть погашатися в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Отже, ОСОБА_1 є конкурсним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет», вимоги якого визнано ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.03.2019 р. у справі № 914/1353/16, а отже є стороною у справі № 914/1353/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет».

ОСОБА_1 не зазначає, які саме дії необхідно було вчинити судом для залучення його до розгляду справи № 914/1353/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет».

Щодо твердження ОСОБА_1 про незалучення його до участі у справах № 914/1353/16(914/3218/23) та № 914/1353/16(53/321-10), як кредитора ТзОВ «Мальви-Маркет» у справі № 914/1353/16, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до абз. 1 та абз. 2 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Правову позицію щодо розмежування судових рішень у процедурі банкрутства на дві групи, одна з яких стосується розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства (непозовне провадження), а друга група - виключно вирішення спорів, стороною в яких є боржник (виокремлене позовне провадження), викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах про банкрутство (неплатоспроможність) склад учасників справи визначається Кодексом України з процедур банкрутства.

У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Кодексом України з процедур банкрутства, натомість справи позовного провадження (які розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства) мають суб`єктний склад сторін (учасників) спору, що визначається Господарським процесуальним кодексем України.

Суб`єктний склад учасників господарського процесу в межах позовного провадження відповідно до Господарського процесуального кодексу України не є тотожним складу учасників у справі про банкрутство за Кодексом України з процедур банкрутства.

Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20 виклав правову позицію про те, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство.

Отже, ОСОБА_1 , як кредитор у справі № 914/1353/16, не є учасником справи відокремленого позовного провадження.

При цьому, ОСОБА_1 не був позбавлений права звернутись до суду із заява про вступ у справу відокремленого позовного провадження в порядку ч. 1 ст. 50 ГПК України, чого зроблено не було.

З урахуванням наведених обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Враховуючи те, що заява про відвід надійшла пізніше ніж за три робочі дні до наступного судового засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді.

Керуючись ст. ст. 2, 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заявлений ОСОБА_1 відвід судді Цікало А. І. у справі № 914/1353/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет» визнати необґрунтованим та відмовити в його задоволенні.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачений ст. 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Веб-сторінка на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/fair/sud5015.

Суддя Цікало А.І.