Ухвала суду № 139978022, 23.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.09.2026 Справа № 914/649/26

За позовом Яворівської окружної прокуратури Львівської області, м. Яворів Львівської області

в інтересах держави в особі позивача: Новояворівської міської ради, м. Новояворівськ Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Яворівбуд, м. Новояворівськ Львівської області

про стягнення 148 313, 76 грн

Суддя Никон О.З.

Секретар судового засідання Тарас Ю.Р.

За участю представників:

від прокуратури: Цинайко Н.І. прокурор;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Миська Т.Г. представник

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Новояворівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Яворівбуд про стягнення 148 313, 76 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.05.2026 підготовче засідання призначено на 17.06.2026.

У судовому засіданні 17.06.2026 прокурор повідомила про надіслання заяви про збільшення позовних вимог та зміну предмета позову, однак така ще не була передана складу суду.

17.06.2026 суд зареєстрував заяву про збільшення позовних вимог та зміну предмета позову, в якій прокурор просив стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти пайової участі на суму 814 826, 63 грн, у тому числі 444 617, 72 грн за наслідками невиконання зобов`язань зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, 170 007, 04 грн - інфляційні втрати, 200 201, 87 грн 3% річних за користування грошовими коштами.

24.07.2026 від відповідача надійшли заперечення щодо прийняття заяви прокурора про збільшення позовних вимог. Відповідач ствердив, що прокурор фактично не здійснює збільшення розміру позовних вимог, а додає нові позовні вимоги та змінює підстави їх визначення шляхом застосування нового підходу до розрахунку пайової участі, що суперечить порядку розрахунку, який було ним використано при поданні позовної заяви. Збільшення заявленої до стягнення суми є наслідком зміни підстав позову, а не звичайним збільшенням кількісного показника раніше заявленої вимоги.

Звернув увагу на те, що у заяві прокурор послався на нову судову практику та зазначив про необхідність врахування висновків прийнятої Верховним Судом постанови від 17.02.2026 у справі №916/848/25 на основі якої прокурор повністю змінив методологію розрахунку та почав визначати пайову участь виходячи із загальної площі будинку. Таким чином змінився не лише розмір вимог, а й база розрахунку, спосіб визначення вартості будівництва, правове обґрунтування позову. Вважає, що фактично прокурор відмовився від первісної правової позиції та заявив нову.

У додаткових поясненнях від 28.07.2026 прокурор зазначив, що саме з метою приведення позовних вимог у відповідність з актуальною судовою практикою Верховного суду у подібних правовідносинах, прокурор подав заяву, в якій доповнив позовні вимоги стягненням із замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі та інфляційних втрат за несвоєчасно виконане грошове зобов`язання. При цьому, вважає, що підстави позову залишаються незмінними.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.08.2026 підготовче засідання призначено на 23.09.2026

Відповідач у письмових поясненнях заперечив щодо позиції прокурора про незмінність позовних вимог та зазначив, що фактично позиція ґрунтується не на несплаті відповідачем пайової участі, оскільки вона сплачена, а на твердженні про неправильність визначення її розміру Новояворівською міською радою. У первісно поданому позові прокурор виходив з іншого порядку визначення розміру пайового внеску, зокрема, щодо бази його розрахунку та площі об`єкта. Натомість наразі прокурор, посилаючись на іншу правову позицію та судову практику, здійснює новий розрахунок, вважаючи, що відповідач сплатив недостатню суму. Отже, якщо підставою позову є несплата пайової участі, така підстава спростовується фактом її повної сплати. Якщо ж прокурор вважає, що пайова участь сплачена, але в неналежному розмірі, то предметом спору фактично є правильність визначення її розміру, а не несплата пайової участі як така.

23.09.2026 від прокурора надійшли ще одні додаткові пояснення щодо заяви про збільшення позовних вимог та зміну предмета позову.

У судовому засіданні 23.09.2026 прокурор підтримала подану заяву та просила її прийняти.

Представник відповідача заперечив щодо наявності підстав для прийняття заяви, ствердив, що фактично така є зміною підстав та предмета позову, тому не підлягає прийняттю.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Суд, розглянувши заяву прокурора встановив, що така заява за своїм змістом є заявою про зміну предмета і підстав позову та не підлягає прийняттю, враховуючи таке.

За приписами статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов`язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Під зменшенням позовних вимог, як зазначалось вище, слід розуміти зміну кількісних показників щодо початково заявленої вимоги, яка обґрунтована певними обставинами. Обставини позову, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу становлять підстави позову. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимоги позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Суд зазначає, що під предметом позову слід розуміти певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Оскільки під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково визначених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Також вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у справі № 922/2523/22 від 12.08.2025, в якій також зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про доповнення або уточнення позовних вимог, або заявлення додаткових позовних вимог і т.п.

Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Підставою для звернення прокурора до суду із цим позовом у позовній заяві зазначено порушення відповідачем строків сплати до місцевого бюджету Новояворівської міської ради коштів пайової участі за будівництво багатоквартирних житлових будинків у м. Новояворівськ. У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати основного зобов`язання, прокурор на підставі ст. 549, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України заявив до стягнення 148 313, 76 грн 3% річних від простроченої суми основного боргу.

Прокурор зазначив, що сума пайової участі за об`єкт будівництва мала становити 1 548 913, 29 грн і саме на цю суму за період з 12.11.2022 по 20.01.2026 нарахував та заявив до стягнення 148 313, 76 грн 3% річних.

В свою чергу, у заяві про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 814 826, 63 грн, з яких: 444 617, 72 грн за наслідками невиконання зобов`язань зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, 170 007, 04 грн - інфляційні втрати, 200 201, 87 грн 3% річних за користування грошовими коштами.

У заяві прокурор ствердив, що розмір пайової участі по спірному об`єкту становить 2 074 013, 96 грн, тому враховуючи сплату відповідачем коштів, неоплаченими залишились 444 617, 72 грн пайової участі. Крім того, прокурор просив стягнути з відповідача 3 % річних, нараховані за період з 12.11.2022 по 20.01.2026 на суму боргу 2 074 013, 96 грн, за період з 21.01.2026 по 05.03.2026 на суму боргу 444 617, 72 грн, а також інфляційні втрати.

Однак заявлені прокурором вимоги щодо стягнення з відповідача коштів пайової участі та інфляційних втрат не заявлялись ним при поданні позовної заяви, позовні вимоги не обґрунтовувались несплатою пайової участі. Прокурор подав позов про стягнення 3% річних внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання, що не є тотожним поняттю несплати коштів та їх стягненню. Також прокурор змінив не тільки період нарахування 3% річних, а й базу нарахування (суму боргу, на яку нараховано 3 % річних).

Тому фактично прокурор змінив не лише предмет позовних вимог, а і його підстави, виклав нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначив нові правові підстави, що фактично є поданням нового позову.

Враховуючи наведене, заява про збільшення позовних вимог за своїм змістом є заявою про зміну предмета і підстав позову.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з процесуальним законодавством України підставами позову є фактичні обставини, якими обґрунтовуються вимоги, а не правові висновки чи роз`яснення судів. Еволюція чи перегляд правових позицій Верховного Суду не змінює первинних фактичних обставин, на яких ґрунтується спір, і не дає права одночасно чи довільно змінювати предмет і підстави вимог поза встановленими законом процесуальними правилами.

Оскільки одночасна зміна і предмета, і підстав позову нормами процесуального законодавства не допускається, суд відмовляє в прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог та зміну предмета позову.

Водночас у судовому засіданні суд також з`ясовував позицію учасників справи щодо наявності підстав для зупинення провадження у цій справі до перегляду у касаційному порядку справ № 903/953/25, № 922/2047/25.

Прокурор не заперечила щодо зупинення провадження у справі.

Представник відповідача поклав на розсуд суду встановлення наявності підстав для зупинення провадження у справі.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Керуючись практикою оцінки подібності правовідносин, зокрема, правовими висновками Великої Палати Верховного Суду щодо критеріїв встановлення відповідної подібності, викладеними у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20), суд дійшов висновку про подібність правовідносин у цій справі та справах № 922/2047/25, № 903/953/25. Результати розгляду та вирішення правових питань, які поставлені перед Об`єднаною палатою Верховного суду мають істотне значення для розгляду справи № 914/649/26.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи на предмет та підстави позову, суд дійшов висновку про зупинення провадження у цій справі закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справ № 903/953/25, № 922/2047/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повних текстів судових рішень.

Керуючись ст.ст. 46, 177, 183, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у прийнятті заяви прокурора про збільшення позовних вимог та зміну предмета позову.

2. Зупинити провадження у справі № 914/649/26 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справ № 903/953/25, № 922/2047/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повних текстів судових рішень.

3. Учасникам справи повідомити суд про усунення обставини, що слугувала підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та оскаржується в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Никон О. З.