Рішення № 139977146, 07.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026м. ДніпроСправа № 904/3433/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Мороза А.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, площа Молодіжна, буд. 1; ідентифікаційний номер 33874388)

до Приватного підприємства "Харківенергоресурс" (50019, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Прорізна, буд. 87/16; ідентифікаційний код 35229781)

про стягнення 593 771 грн. 92 коп.

Представники:

від позивача: Скляр Н.М. - представник (самопредстаництво)(в режимі відеоконференції);

від відповідача: Лісовий Д.О. - адвокат (в режимі відеоконференції).

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Криворізька міська рада звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2604/26 від 09.06.2026) до Приватного підприємства "Харківенергоресурс" про стягнення 593 771 грн. 92 коп. - безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:08:158:0088, за період з 01.01.2025 по 31.12.2025.

Також просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 7 125 грн. 26 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке відбудеться 20.07.2026 о 16:30 год.

Позивач у заяві (вх.№30187/26 від 18.06.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду просить надати можливість участі у судовому засіданні по справі №904/3433/26 та у всіх наступних призначених судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку "ЄСІТС", з вимогами Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку та відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах ознайомлена.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2026 задоволено заяву Криворізької міської ради (вх.№30187/26 від 18.06.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції частково.

Відповідач у відзиві (вх.№32341/26 від 30.06.2026) на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовної заяви Криворізької міської ради від 09.06.2026 року у справі 904/3433/26, посилаючись на те, що: - рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2025 року у справі № 904/5252/25 (суддя Татарчук В.О.) стягнуто з Приватного підприємства "Харківенергоресурс" на користь Криворізької міської ради 134 011,03 грн. - безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та 3 633,60грн - витрат по сплаті судового збору; - не погоджуючись з рішенням суду по справі 904/5252/25 ПП "Харківенергоресурс" подало апеляційну скаргу на рішення суду від 21.11.2025 та з 02.02.2026 апеляційна скарга розглядається в Центральному апеляційному господарському суді, станом на 29.06.2026 рішення по апеляційній скарзі не прийнято; - у судовому рішенні зазначено, що Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Харківенергоресурс" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави в розмірі 134 011,03грн., судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача, позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:08:158:0088 фактично перебуває у користуванні відповідача без достатньої правової підстави, а саме відповідач у період з 30.09.2024 по 31.12.2024 користувався земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки та не сплачував при цьому плату у відповідному розмірі, що у свою чергу позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати; - суд не врахував того, що власником вказаної земельної ділянки, площею 0.8788 га кадастровий номер 1211000000 : 08 : 158 : 0088 розташованої за адресою Дніпропетровська область місто Кривий Ріг вулиця Прорізна 87/16 є не Криворізька міська рада, а територіальна громада Кривого Рогу, інтереси якої має представляти місцева рада, як орган місцевого самоврядування, згідно ч.3 ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку встановленому законом, тобто, позивачем має бути зазначено Територіальну громаду міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради; - вказана справа стосується стягнення з відповідача грошової суми у вигляді плати за землю, яка є податковим платежем і має адмініструватися державними податковими органами в порядку, визначеному Податковим кодексом України, тому до участі у справі мало бути залучено Головне управління податкової служби у Дніпропетровській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України, чого здійснено не було; - як зазначено в мотивувальній частині судового рішення, предметом позову має бути стягнення плати за землю при доведеності фактичного користування відповідачем земельною ділянкою, власником якої є позивач; - позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що відповідач фактично користується вказаною земельною ділянкою, як доказ суд дослідив лише довідку про наявність у відповідача права власності на будівлю за адресою вулиця Модрівська 87/16, при цьому суду не надано ніякого доказу того, що вулиця Модрівська і вулиця Прорізна є одним і тим же предметом, будь-яких доказів щодо зміни назви вулиці судом не досліджено; - суд першої інстанції автоматично погодився із правильністю розрахунку суми стягнення грошової суми, не навівши в судовому рішенні формули такого розрахунку, що вказує на невмотивованість цього рішення; - стосовно розглядаємої позовної заяви Криворізької міської ради від 09.06.2026 у справі № 904/3433/26 зазначено, що відповідач стосовно позовної заяви займає позицію не відповідності суми нарахування боргу, саме сума нарахування боргу є невідповідною стану речей, коли ціна вартості землі в промисловій зоні розрахована майже рівною центральній частині міста Кривий Ріг, правильність розрахунку вартості орендної плати за землю (завищена в 4-7 разів) на сьогодні оспорено в суді і є сподівання, що на час розгляду справи №904/3433/26 відповідач надасть матеріали на підтвердження заявленого.

Позивач у відповіді (вх.№32745/26 від 01.07.2026) на відзив просить задовольнити позовні вимоги Криворізької міської ради до ПП "Харківенергоресурс" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та судовий збір, обґрунтовуючи це тим, що: - та обставина, що позивачем у справі зазначено Криворізьку міську раду, а не територіальну громаду міста Кривого Рогу у спорах щодо сплати безпідставно збережених коштів за користуванням комунальною власністю (землею) не є порушенням, оскільки міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси громади та наділені повноваженнями здійснювати права власника від її імені, разом з цим, Криворізька міська рада не позбавлена можливості від імені та в інтересах Криворізької міської територіальної громади як власника природних ресурсів на території міста, здійснювати увесь спектр правомочностей, направлений на забезпечення економічних основ місцевого самоврядування, які залежать, у тому числі від повного надходження плати за користування землею; - відсутні підстави для залучення третьої особи Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, адже рішення у даній справі жодним чином не вплине на права та обов`язки останнього щодо однієї зі сторін; - відповідач не є власником або постійними землекористувачами спірної земельної ділянки вони не є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), тому розмір коштів, які підлягають стягненню за користування земельною ділянкою розраховано на рівні орендної плати; - як то підтверджують відомості з Державного реєстру речових прав від 22.05.2026 за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Модрівська (на теперішній час - вулиця Прорізна), будинок 87/16, розміщена будівля (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 175671512110), яку у період з 01.01.2025 до 31.12.2025 на праві власності було зареєстровано за Приватним підприємством "Харківенергоресурс", код ЄДРПОУ 35229781 (номер відомостей про речове право 56897445), право власності на нерухоме майно зареєстровано за відповідачем з 30.09.2024, а тому у спірний період власником нерухомого майна - комплексу, розташованого на спірній земельній ділянці, був відповідач; - формула обчислення розміру орендної плати та безпідставно збережених коштів з урахуванням нормативної грошової оцінки та індексації передбачена на законодавчому рівні, в пунктах 1.12, 3.1, 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" зазначено, якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок, при цьому, суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем), проте, відповідачем контррозрахунок наданий не був; - Криворізькою міською радою у позовній заяві було у повній мірі обґрунтовано наявність існуючої заборгованості за відповідачем та надано деталізований розрахунок, який був виконаний Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради з урахуванням витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506, яким встановлюється річна ставка з орендної плати, листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про те, що відповідач не є платником плати за землю.

У судове засідання 20.07.2026 з`явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 12.08.2026 о 15:30 год.

Позивач у заяві (вх.№36121/26 від 21.07.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду просить надати можливість участі у судовому засіданні по справі №904/3433/26 12.08.2026 по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку "ЄСІТС", з вимогами Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку та відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах ознайомлена.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2026 задоволено заяву Криворізької міської ради (вх.№36121/26 від 21.07.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідач у клопотанні (вх. №39668/26 від 12.08.2026) про відкладення розгляду справи на інший день, надання матеріалів справи для ознайомлення, внесення РНОКПП представника до додаткових відомостей про учасника справи просить суд відкласти розгляд справи на інший день, надати усі матеріали справи для ознайомлення, у тому ж числі, в електронному вигляді, внести дані представника РНОКПП - 3245116375 до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до справи в електронному вигляді.

У судове засідання 12.08.2026 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференції), представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2026 задоволено клопотання Приватного підприємства "Харківенергоресурс" (вх.39668/26 від 12.08.2026) про відкладення розгляду справи на інший день, надання матеріалів справи для ознайомлення, внесення РНОКПП представника до додаткових відомостей про учасника справи, відкладено розгляд справи по суті (загальне позовне провадження) на 26.08.2026 о 14:10 год.

Позивач у заяві (вх.№39813/26 від 12.08.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду просить надати можливість участі у судовому засіданні по справі №904/3433/26 26.08.2026 по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку "ЄСІТС", з вимогами Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку та відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах ознайомлена.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2026 задоволено заяву Криворізької міської ради (вх.№39813/26 від 12.08.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідач у заяві (вх.№41280/26 від 24.08.2026) про участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції просить проводити усі судові засідання по справі за участі відповідача у режимі відеоконференції, призначати судові засідання у режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon" чи ЄСІТС, судові засідання у режимі відеоконференції проводити за участі Адвоката - Лісового Дениса Олександровича ( НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), забезпечити участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції Адвоката - Лісового Дениса Олександровича.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2026 задоволено заяву Приватного підприємства "Харківенергоресурс" (вх.№41280/26 від 24.08.2026) про участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції частково.

Відповідач у письмових поясненнях (вх.№41737/26 від 26.08.2026) щодо розрахунків заборгованості та доцільності зупинення провадження у справі (з урахуванням висновку судового експерта від 30.12.2025) просить долучити дані письмові пояснення із додатками до матеріалів справи та враховувати їх при розгляді справи, відмовити позивачу у позовних вимогах у повному обсязі, посилаючись на те, що: - як вбачається із матеріалів справи відповідач не погоджується зі нарахованою заборгованістю, у тому ж числі, із тих підстав, що нарахована позивачем заборгованість здійснена на підставі та з урахуванням незаконної технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу 2020, яка затверджена незаконним рішенням Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу", які не відповідають вимогам законодавства, що є наразі предметом судового оскарження у рамках пов`язаної адміністративної справи №160/25282/24; - 02.02.2026 у рамках адміністративної судової справи №160/25282/24 було надано висновок судового експерта - Арашина Олександра Леонідовича від 30.12.2025 №175/10.20/2025 щодо оскарження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу 2020 року (на підставі якої нараховано заборгованість у нашій справі), в якому було встановлено, що середня (базова) вартість земель, грн/м2 неправомірно завищена майже в 1,75 рази та має становити орієнтовно - 335,51грн. - 347,59грн. в залежності від обставин зазначених на сторінці 27 висновку експерта (абзаци 6 - 8) та з урахуванням зауважень, встановлених судовою експертизою; - натомість, згідно технічної документації 2020 вартість 1 м2 становить - 608,90грн., тобто, з урахуванням такого висновку судового експерта можна робити висновок, що за спірний період має місце невірно визначений позивачем розмір заборгованості, який неправомірно завищений щонайменше у 1,75 рази, і такий висновок судового експерта подається у даній справі із поважних причин лише на стадії апеляційного розгляду.

Також відповідач у клопотанні (вх.№41739/26 від 26.08.2026) про зупинення провадження у справі просить зупинити провадження у справі до закінчення вирішення пов`язаної із нею адміністративної справи №160/25282/24 щодо визнання незаконним (протиправним та нечинним) із моменту прийняття рішення Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу", до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/25282/24, обґрунтовуючи це тим, що: - як вбачається із матеріалів справи в обґрунтування позову по даній справі позивач посилається на те, що Криворізькою міською радою, як органом місцевого самоврядування було прийнято рішення за №523 від 26.05.2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривий Ріг", що впливає на визначення розміру плати за землю, проте, відповідач заперечує проти такої заборгованості, у тому числі, у зв`язку із тим, що таке рішення позивача, яке покладено в основу розрахунку заборгованості є незаконним, протиправним та таким, що безпідставно збільшує вартість 1м2 землі у місті, тим самим незаконно впливає на розмір плати за землю, більше того, таке рішення позивача - Криворізької міської ради за №523 від 26.05.2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривий Ріг" наразі оскаржується в установленому законом порядку; - не зупинення провадження у справі та скасування у майбутньому рішення Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" буде свідчити про те, що суд сприяє у застосуванні до землекористувача (відповідача) протиправного та нечинного рішення органу місцевого самоврядування, також, не зупинення провадження у справі та розгляд справи по суті свідчить, що суд застосовує невиправданий формальний підхід до вирішення спору, за таких обставин, вважає, що оскарження рішення Криворізької міської ради від №523 від 26.05.2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" свідчить про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи та до матеріалів справи можуть бути надані додаткові докази, які дозволяють додатково спростувати позицію позивача, а тому, слід дійти висновку, що суд буде діяти правомірно, якщо зупинить провадження у справі.

Позивач у запереченні (вх.№41746/26 від 26.08.2026) на клопотання про зупинення до розгляду справи №160/25282/25 просить відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №904/3433/26 від 26.08.2026 через те, що: - дана справа вже перебуває на стадії розгляду по суті, зупинення її провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України не передбачено процесуальним законом, при цьому, за частиною третьою статті 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу, а відтак, враховуючи що дана справа вже перебуває на стадії розгляду по суті зупинення її провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України не передбачено процесуальним законом; - питання щодо зупинення провадження до розгляду адміністративної справи №160/25282/24 вже було розглянуто Верховним Судом за участі самого адвоката Лісового Д.О., який і подавав аналогічні клопотання про зупинення провадження у справі; - за частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, і такими є постанови Верховного Суду від 14.10.2025 у справі №904/2963/24, та постанова Верховного Суду від 18.05.2026 у справі №904/2335/25 у справі з повністю подібних правовідносин; - клопотання представника відповідача - адвоката Лісового Д.О. про зупинення провадження у справі №904/3433/26 не підлягає задоволенню, оскільки зупинення розгляду справи на стадії її розгляду по суті на підставі пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України імперативно заборонено частиною третьою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, а також суперечить сталій правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 14.10.2025 у справі №904/2963/24 та від 18.05.2026 у справі №904/2335/25, якими встановлено відсутність об`єктивної неможливості розгляду судових спорів до вирішення адміністративної справи №160/25282/24 та наголошено на неприпустимості порушення принципів розумності строків судового розгляду.

Крім того, позивач у запереченні (вх.№41804/26 від 26.08.2026) на письмові пояснення та висновку експерта зазначає, що письмові пояснення представника відповідача - адвоката Лісового Д.О. не підлягають урахуванню судом, оскільки правильність використаного позивачем розрахунку та застосованого витягу з НГО вже встановлена судовим рішенням у справі №904/5252/25, а доданий до письмових пояснень висновок експерта Арашина О.Л. не лише не стосується предмета доказування, а і поданий із процесуальним порушенням строків, визначених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України (поза межами підготовчого провадження та за відсутності клопотання про поновлення строку), що за приписами частини восьмої статті 80 та частини другої статті 207 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою залишення такого доказу без розгляду.

У судове засідання 26.08.2026 з`явились представники сторін.

У судовому засіданні оголошено перерву до 01.09.2026 о 15:30 год.

Відповідач у клопотанні (вх.№41842/26 від 26.08.2026) про участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції просить проводити усі судові засідання по справі за участі відповідача у режимі відеоконференції, призначати судові засідання у режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС, судові засідання у режимі відеоконференції проводити за участі Адвоката - Лісового Дениса Олександровича ( НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), забезпечити участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції Адвоката - Лісового Дениса Олександровича.

Позивач у заяві (вх.№41848/26 від 26.08.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду просить надати можливість участі у судовому засіданні по справі №904/3433/26 01.09.2026 о 15:30 год. по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку "ЄСІТС", з вимогами Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку та відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах ознайомлена.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2026 задоволено клопотання Приватного підприємства "Харківенергоресурс" (вх.№41842/26 від 26.08.2026) та заяву Криворізької міської ради (вх.№41848/26 від 26.08.2026) про участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції частково.

Відповідач у відповіді (вх.№42579/26 від 01.09.2026) на письмові заперечення позивача від 26.08.2026 просить долучити дану письмову відповідь на заперечення позивача від 26.08.2026 до матеріалів справи та враховувати її при розгляді справи і раніше поданих клопотань і пояснень, тощо, відмовити позивачу у позовних вимогах у повному обсязі, посилаючись на те, що: - передусім з приводу зауважень позивача щодо нібито несвоєчасності подання доказів по справі та клопотання про зупинення провадження у справі, то ще раз наголошує на тому, що фактичний розгляд справи по суті розпочався лише з 26.08.2026, а з огляду на правову позицію Верховного суду, яка була викладена у постановах від 13 січня 2022 року у справі №910/9490/20, від 29.11.2018 у справі № 910/22824/17, від 13.10.2021 у справі № 903/126/21, та інших, саме з моменту оголошення головуючим судового засідання з розгляду справи по суті відкритим розпочинається фактичний розгляд справи по суті, разом з тим, згідно усталеної практики, яка викладена, зокрема, у постанові Верховного суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, суди першої інстанції можуть здійснити повернення до підготовчого засідання для проведення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані саме на стадії підготовчого провадження; - відповідач лише після того, як звернувся до адвоката дізнався про наявність адміністративної судової справи №160/25282/24, в якій було надано висновок судового експерта №175/10.20/2025 від 30.12.2025 року щодо оскарження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу 2020 року (на підставі якої нараховано заборгованість у нашій справі), а тому, лише 26.08.2026 у рамках даної справи було подано клопотання про зупинення провадження у справі та письмові пояснення із висновком судового експерта; - є всі підстави для розгляду заявлених клопотань відповідача та їх врахування при розгляді справи, а у разі дійсно пропущеного строку є всі підстави для його поновлення, оскільки пропуск такого строку зумовлений об`єктивними та незалежними від відповідача обставинами, а саме відсутністю у відповідача до моменту звернення за професійною правничою допомогою інформації про існування адміністративної справи №160/25282/24 та висновку судового експерта №175/10.20/2025 від 30.12.2025 року, який не перебував у його володінні та не міг бути поданий раніше, а після встановлення зазначених обставин відповідач без зволікання звернувся до суду 26.08.2026 року.

У судове засідання 01.09.2026 з`явились представники сторін.

У судовому засіданні оголошено перерву до 07.09.2026 о 16:00 год.

Позивач у заяві (вх.№42718/26 від 01.09.2026) просить надати можливість участі у судовому засіданні по справі №904/3433/26 07.09.2026 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку "ЄСІТС", з вимогами Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку та відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах ознайомлений.

Відповідач у клопотанні (вх.№42748/26 від 02.09.2026) про участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції просить проводити усі судові засідання по справі за участі відповідача у режимі відеоконференції, призначати судові засідання у режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС, судові засідання у режимі відеоконференції проводити за участі Адвоката - Лісового Дениса Олександровича ( НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), забезпечити участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції адвоката - Лісового Дениса Олександровича.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2026 задоволено заяву Криворізької міської ради (вх.№42718/26 від 01.09.2026) та клопотання Приватного підприємства "Харківенергоресурс" (вх.№42748/26 від 02.09.2026) про участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції частково.

У судове засідання 07.09.2026 з`явились представники сторін.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, земельна ділянка площею 0,8788 га з кадастровим номером 1211000000:08:158:0088, яка розташована за адресою: вул. Прорізна, 87/16 у Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу є сформованою з 28.03.2017, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.05.2026 №НВ-0000876722026 (а.с. 34-40).

Відомості щодо вказаної земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №175671512110, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22.05.2026 №478477076 (а.с. 46-47).

Також із зазначеної довідки вбачається, що за відповідачем в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.09.2024 на праві приватної власності зареєстровано будівлю за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Модрівська (нова назва - Прорізна), 87/16, реєстраційний номер майна: 175671512110.

З наведеного вбачається, що з 30.09.2024 Приватне підприємство "Харківенергоресурс" є власником будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Модрівська (нова назва - Прорізна), 87/16, реєстраційний номер майна: 175671512110 та користувачем земельної ділянки за зазначеною адресою з кадастровим номером 1211000000:08:158:0088.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", яке набрало чинності з 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу (а.с. 32).

Відповідно до пункту 4 рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 з моменту набрання чинності зазначеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 втрачає чинність.

26.05.2021 Криворізькою міською радою прийнято рішення №506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу", яким установлено, зокрема, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 (додаток 2 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2022 (а.с. 16-27).

26.01.2022 Криворізькою міською радою прийнято рішення №1140 Про внесення змін до рішення міської ради від 26.05.2021 №506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу" (а.с. 31).

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.05.2026 №НВ-0000876722026 цільове призначення земельної ділянки, що використовується відповідачем за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вулиця Прорізна, 87/16, кадастровий номер 1211000000:08:158:0088 віднесено до секції 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком, що у період з 01.01.2025 по 31.12.2025 включно відповідає розміру ставки орендної плати 3,000% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в додатку 2 до рішення від 26.05.2021 №506.

Як вбачається з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.09.2023 №212628 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:158:0088 становить 16 814 256 грн. 16 коп. (а.с. 41).

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:158:0088 площею 0,8788 га на вул. Прорізній, 87/16 у Центрально-Міському районі відповідачем за період з 30.09.2024 по 15.04.2026 податкові зобов`язання з плати за земллю не визначаються та не сплачуються (а.с. 48).

В матеріалах справи міститься копія листа позивача від 02.02.2026 №17/04-01-02-08/388 "Про врегулювання земельних відносин", яким відповідачу запропоновано добровільно в 30-денний термін погасити заборгованість з плати за землю в розмірі 593 771 грн. 92 коп. (а.с. 49).

Позивач стверджує, що використання відповідачем земельної ділянки без належного правового оформлення у спірний період позбавило позивача, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати, тому відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:158:0088, без достатньої правової підстави за рахунок позивача зберіг у себе кошти в розмірі 593 771 грн. 92 коп., зобов`язаний повернути ці кошти позивачу - власнику земельної ділянки на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України; що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно зі статтями 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив правову позицію щодо того, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (постанова від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: - фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; - площу земельної ділянки; - суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); - період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20.

Як вбачається з матеріалів справи, площа земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:158:0088 - 0,8788 га.

Це відображено у Витязі з Державного земельного кадастру, копія якого міститься в матеріалах справи. При цьому, самостійне (самовільне) зменшення розміру площі земельної ділянки для цілей оплати не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру Формування земельних ділянок здійснюється: - у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; - шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; - шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; - шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; - за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); - за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. (частини 1-5 статті 79-1 Земельного кодексу України).

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка є сформованою та зареєстрованою в Державному земельному кадастрі:

- земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:08:158:0088 - 28.03.2017; вид цільового призначення земельної ділянки: 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком.

Як вже зазначалося вище, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:08:158:0088, яка розташована по вул. Прорізна, 87/16 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, розміщена будівля (реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна 175671512110), яка належить відповідачеві на праві власності (дата внесення запису 30.09.2024).

З наведеного вбачається, що відповідач є власником будівлі (реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна 175671512110), що розташована по вул. Прорізна, 87/16 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та користувачем земельної ділянки за зазначеною адресою з кадастровим номером 1211000000:08:158:0088.

Отже, відповідач повинен був належним чином оформити право користування земельною ділянкою протягом всього строку її використання.

Використання земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення у спірний період позбавило позивача, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідач за земельну ділянку не сплачує кошти.

Фактичне землекористування відповідача презюмується в силу статей 181 Цивільного кодексу України, 120 Земельного кодексу України, якими закріплюється загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Ніхто інший не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна відповідача.

У зв`язку з користуванням відповідачем його нерухомим майном, розташованим на сформованій земельній ділянці презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

Аналогічний правовий висновок міситься в постанові Верховного Суду від 16.08.2021 у справі №922/1646/20.

В постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського констатує, що Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом "в" статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані сплачувати земельний податок або орендну плату.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Положеннями частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Як вбачається, відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно, безпідставно збережені відповідачем кошти дорівнюють розміру орендної плати.

Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено (підпункти 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України).

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

У відповідності до статті 23 цього ж Закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Так, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу", яке набрало чинності з 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Відповідно до пункту 4 рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 з моменту набрання чинності зазначеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 втрачає чинність.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.09.2023 №212628, сформована Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 16 814 256 грн. 16 коп.

Поряд з цим, в силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Розмір ставки орендної плати в місті Кривому Розі для земель з відповідним кодом (11.02) відповідно до рішень Криворізької міської ради становив - 3,000% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в додатку 2 до рішення від 26.05.2021 №506).

Згідно з приписами статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Подібні положення закріплює і Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до змісту частини першої статті 73 якого акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з пунктами 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України, на своєму офіційному сайті публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно з якими для земель населених пунктів вони становлять: 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножатні, пасовища та перелоги)); 2016 рік - 1,6 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножатні, пасовища та перелоги) і 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 рік - 1,0, 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги)) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножатні, пасовища та перелоги)) та 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), 2023 рік- 1,051.

Крім того, як повідомляє Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, витяги, які були сформовані автоматично програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в період з 1 січня до 13 січня 2023 року, не містять коефіцієнтів індексації за 2022 рік, відповідно, значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зазначене в цих витягах, потребує перерахунку із застосуванням коефіцієнта індексації за 2022 рік.

З урахуванням викладеного, у період з 01.01.2025 по 31.12.2025 (включно) відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти за користування земельною з кадастровим номером 1211000000:08:158:0088, у розмірі 593 771 грн. 92 коп., які до цього часу ним не сплачені.

За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідач за вказану земельну ділянку у період з 01.01.2025 по 31.12.2025 податкові зобов`язання не визначає та не сплачує.

На час розгляду справи доказів сплати позивачеві безпідставно збережених коштів в розмірі 593 771 грн. 92 коп. відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою відповідачем є достатньо вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7 125 грн. 26 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, площа Молодіжна, буд. 1; ідентифікаційний номер 33874388) до Приватного підприємства "Харківенергоресурс" (50019, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Прорізна, буд. 87/16; ідентифікаційний код 35229781) про стягнення 593 771 грн. 92 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Харківенергоресурс" (50019, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Прорізна, буд. 87/16; ідентифікаційний код 35229781) на користь Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, площа Молодіжна, буд. 1; ідентифікаційний код 33874388) 593 771 (п`ятсот дев`яносто три тисячі сімсот сімдесят одна) грн. 92 коп. - безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:08:158:0088, за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 та 7 125 (сім тисяч сто двадцять п`ять) грн. 26 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

22.09.2026