Рішення № 139970008, 22.09.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/752/26

Єдиний унікальний №733/1140/26

Рішення

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого судді Вовченка А.В.,

за участю секретаря Мошенець Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 53 543,40 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 29 грудня 2021 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98511039000, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на суму 40 500 грн на споживчі цілі шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний рахунок позичальника. Відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору. Натомість, у порушення положень договору остання, користуючись коштами, наданими їй банком, не виконала своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання: не вносила платежі, передбачені умовами договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов договору у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 53 543,40 грн, з яких 39 368,40 грн - заборгованість за тілом кредиту та 14 175 грн - заборгованість за комісією. 25 квітня 2023 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 242, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за договором № 98511039000 від 29 грудня 2021 року. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 25 квітня 2023 року до договору факторингу № 242 від 25 квітня 2023 року, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 53 543,40 грн, з яких 39 368,40 грн - заборгованість за тілом кредиту та 14 175 грн - заборгованість за комісією. Зазначену суму заборгованості позивач просить стягнути на свою користь з відповідача разом із судовими витрати.

Ухвалою судді від 22 липня 2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи (а.с. 45).

Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але письмово просив розглянути справу у його відсутність, підтримавши позовні вимоги в повному обсязі, у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач у судове засідання також не з`явилася, яка про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлена.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 29 грудня 2021 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98511039000, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на суму 40 500 грн на споживчі цілі шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний рахунок позичальника (а.с. 10-14, 15, 16-17, 18, 19, 20).

Договір підписано власноручно ОСОБА_1 .

Так, відповідно до п. 1.1-1.2 Договору підписуючи цей договір, позичальник погоджується з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників AT «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків (далі - Правила), які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsіbbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур`єр» № 105 від 09 червня 2017 року (із усіма змінами і доповненнями): умовами надання споживчого кредиту позичальнику, його обслуговування і погашення, умовами відкриття та розрахунково-касового обслуговування поточних карткових рахунків.

Правила після підписання сторонами договору, стають його невід`ємною частиною. Підписуючи Договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами Договору, які викладені в цьому Договорі та в Правилах. Підписи сторін під цим Договором вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому, після підписання сторонами цього Договору, Правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно із підписанням цього Договору. Терміни, що вживаються в цьому Договорі мають значення, надане ним у Правилах.

Відповідно до п. 2.1-2.2 Договору Банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.

Відповідно до п. 3.1-3.11 Договору сума кредиту за Договором становить 40 500 грн 00 коп. Надання кредиту здійснюється у термін не пізніше ніж 30 календарних днів з моменту підписання Договору. Кредит надається позичальнику для особистих потреб: в сумі 40 000 грн на споживчі цілі шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 ; в сумі 500,00 грн на оплату страхового платежу. Відповідач зобов`язався повернути кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів відповідно до Графіку платежів, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 25 грудня 2024 року. Процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 0,00001 % річних. За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7,00001 %.

Розмір ануїтетного платежу становить: 2 543 грн. Ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 25 числа (включно) кожного місяця. Позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього договору та додатку № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

Згідно Додатку № 1 до договору № 98511039000 від 29 грудня 2021 року розмір щомісячної комісії за управління кредитом становить 3,5 % від суми кредиту (включається до суми ануїтетного платежу), розмір комісії за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу 500 грн, комісія за розрахунково-касове обслуговування згідно тарифів, коміся за управління кредитом при здійсненні переплати за ініціативою позичальника розраховується як різниця між сумою фактично сплаченого позичальником останнього ануїтетного платежу та сумою останнього ануїтетного платежу згідно графіку платежів, але не більше 10 грн (а.с. 15).

29 грудня 2021 року відповідачем ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту - Інформаційний лист (а.с. 18 на звороті-19).

Як вбачається з виписки за картковим рахунком клієнта за період з 29.12.2021 року по 25.04.2023 року відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором № 98511039000 від 29 грудня 2021 рокувиконувала частково, внаслідок чого заборгованість за вказаним кредитом у повному обсязі не погасила (а.с. 22 на звороті - 24).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 98511039000 від 29 грудня 2021 року ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 53 543,40 грн, з яких 39 368,40 грн - заборгованість за тілом кредиту та 14 175 грн - заборгованість за комісією (а.с. 25).

25 квітня 2023 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 242, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за договором № 98511039000 від 29 грудня 2021 року (а.с. 25 на звороті 28, 29, 30).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 25 квітня 2023 року до договору факторингу № 242 від 25 квітня 2023 року, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 53 543,40 грн, з яких 39 368,40 грн - заборгованість за тілом кредиту та 14 175 грн - заборгованість за комісією (а.с. 28 на звороті).

ОСОБА_2 було надіслано письмову досудову вимогу вих. № 22675163 від 07 липня 2026 року на адресу вказану нею в кредитному договорі (а.с. 30 на звороті).

За приписами ч.ч. 1, 2ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути

досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до положень статей 1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав

(наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

Відтак, оскільки ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 98511039000 від 29 грудня 2021 року належним чином не виконала, тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 39 368,40 грн.

Що стосується вимоги стягнення заборгованості по комісії в розмірі 14 175 грн, то суд прийшов до наступного.

Згідно Додатку № 1 до договору № 98511039000 від 29 грудня 2021 року розмір щомісячної комісії за управління кредитом становить 3,5 % від суми кредиту (включається до суми ануїтетного платежу), розмір комісії за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу 500 грн, комісія за розрахунково-касове обслуговування згідно тарифів, коміся за управління кредитом при здійсненні переплати за ініціативою позичальника розраховується як різниця між сумою фактично сплаченого позичальником останнього ануїтетного платежу та сумою останнього ануїтетного платежу згідно графіку платежів, але не більше 10 грн (а.с. 15).

Тобто, первісним стягувачем АТ «УКРСИББАНК» фактично встановлено сплату комісій, проте не зазначено, за які саме послуги ці комісії повинні сплачуватися позичальником.

Проте, жодних доказів вчинення АТ «УКРСИББАНК» будь-яких дій по управлінню кредитом, за які позикодавцем нараховувалися комісії, матеріали справи не містять.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних

реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Умовами кредитного договору визначено комісію за управління кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту, комісію за управління кредитом при здійсненні переплати, комісію за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при прострочені сплати, комісію за розрахунково-касове обслуговування.

Але позивач не роз`яснив за які конкретні дії з відповідача буде взята комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Розмір комісії встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг з обслуговування кредитної заборгованості, їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору. Так, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання

інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, в розрахунку заборгованості зазначено лише загальний розмір заборгованості за комісією у розмірі 14 175 грн, без зазначення її складових, тобто за які саме послуги банку нарахована комісія.

Суд зазначає, що обґрунтований розрахунок має відображати весь алгоритм обчислення: базову суму комісії, періоди нарахування, застосовані ставки, а також проміжні результати математичних дій.

Відсутність такого розрахунку позбавляє суд можливості перевірити арифметичну та методологічну правильність заявлених вимог, а відповідача - можливості реалізувати своє право на ефективний захист, зокрема шляхом надання обґрунтованих заперечень або контррозрахунку, що порушує основоположний принцип змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України).

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі 14 175 грн не підлягають до задоволення.

Враховуючи вказане вище, із відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» належить стягнути заборгованість за договором № 98511039000 від 29 грудня 2021 року у розмірі 39 368,40 грн.

Також позивачем ставиться питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (а.с. 33), копію акта наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10 липня 2026 року (а.с. 33 на звороті), копію детального опису робіт від 10 липня 2026 року (а.с. 34), копію ордера на надання правничої допомоги (а.с. 34 на звороті), копію довідки про укладення договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (а.с. 35).

Вирішуючи питання стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають

розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

А тому, з урахуванням пропорційності до задоволеної частини вимог, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 5 885,40 грн витрат за надання правничої допомоги (6000 х 73,53 % - задоволено судом вимоги заявленого позову).

На підставі статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 42185 від 14 липня 2026 року позивачем було сплачено 2662,40 грн судового збору (а.с. 5).

Оскільки позовні вимоги позивача були задоволенні частково, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 73,53 % від сплаченої суми судового збору, тобто 1 957,66 грн (2662,40 х 73,53 %).

Керуючись ст. ст. 11, 15-16, 509-510, 525, 526, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 19, 89, 137, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за договором

про надання споживчого кредиту № 98511039000 від 29 грудня 2021 року у розмірі 39 368 (тридцять дев`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 40 копійок, судовий збір в розмірі 1 957 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 66 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 5 885 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) гривень 40 копійок, а всього 47 211 (сорок сім тисяч двісті одинадцять) гривень 46 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місце розташування: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено та підписано 22 вересня 2026 року.

Суддя А. В. Вовченко