Ухвала суду № 139967029, 22.09.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2223/15-ц

Провадження № 6/945/143/26

УХВАЛА

22 вересня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Лопіна О.О. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Олійника Олега Станіславовича про відвід судді,

в с т а н о в и л а:

Представником ОСОБА_1 - адвокатом Олійником О.С. сформовано в системі Електронний суд заяву про визнання виконавчих листів такими що не підлягають виконанню в справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ПАТ «ВТБ Банк» про визнання недійсним кредитного договору, договорів поруки та іпотечного договору.

Заява обгрунтована тим, що постановою Миколаївського апеляційного суду від 15.07.2020 у справі № 480/2223/15-ц позов ПАТ «ВТБ Банк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у сумі 42 227,73 доларів США; стягнуто з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_3 заборгованість за тим самим договором у тій самій сумі. Вирішено питання розподілу судових витрат. Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2021 ПАТ «ВТБ Банк» замінено його правонаступником АТ «Універсал Банк».

14.06.2022 Миколаївським районним судом Миколаївської області на виконання зазначеної постанови видано шість виконавчих листів №480/2223/15-ц. ОСОБА_1 є боржником за двома першими із зазначених виконавчих листів та особою, з якої безпосередньо присуджено солідарне стягнення за двома іншими. Отже, він є боржником у розумінні частини першої статті 432 ЦПК України і має право на звернення з цією заявою.

Виконавчі листи були отримані стягувачем. Станом на день подання цієї заяви боржнику не відомо про жодне відкрите за цими виконавчими листами виконавче провадження. Постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику не надсилалися та не вручалися; жодних виконавчих дій щодо нього не вчинялося; вимог про самостійне виконання рішення у порядку статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» він не отримував.

Єдиною дією стягувача щодо цих виконавчих листів за весь час після їх видачі було подання 25.04.2023 заяви про виправлення помилки у виконавчих листах, розгляд якої триває дотепер.

Строк пред`явлення виконавчих листів до виконання, встановлений судом у самих виконавчих документах, сплив 15.07.2023. Виконавчі листи до виконання не пред`являлися. Підстав для переривання строку, передбачених частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», не було. Цей строк не є строком, визначеним Законом України «Про виконавче провадження» у розумінні пункту 10-2 розділу XIII його Прикінцевих та перехідних положень, а тому й не перериваний за цією нормою. Із заявою про його продовження до 15.07.2023 або про поновлення після цієї дати стягувач не звертався.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеного складу суду від 18.09.2026 у справі визначено головуючого суддю Лопіну О.О., справа отримання суддею 21.09.2026.

21.09.2026 представником ОСОБА_1 - адвокатом Олійник О.С. сформовано в системі Електронний суд заяву про відвід судді Лопіної О.О. Заява обґрунтована тим, що у Миколаївському районному суді Миколаївської області перебувала справа за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом цих осіб до ПАТ «ВТБ Банк» про визнання недійсними кредитного договору, договорів поруки та іпотечного договору. На примусове виконання судового рішення у цій справі 14.06.2022 видані виконавчі листи. Саме суддя Войнарівський М.М. був раніше визначеним у цій судовій справі суддею, який розглядав справу. Рішенням Вищої ради правосуддя № 1224/0/15-26 від 18.06.2026 суддю ОСОБА_4 звільнено з посади у зв`язку з поданням заяви про відставку. З 30.06.2026 він не здійснює правосуддя в Миколаївському районному суді Миколаївської області. Суддя ОСОБА_5 дану справу не розглядала, вона не входила до складу суду, який ухвалив судове рішення у цій справі, і не видавала виконавчих документів, про долю яких ідеться у заяві боржника. Єдине провадження у межах цієї справи, у якому суддю Лопіну О.О. визначено головуючою, провадження № 6/945/65/26 за заявою АТ «Універсал Банк» від 25.04.2023 про виправлення помилки у виконавчих листах, виданих 14.06.2022. Її визначено не шляхом передачі раніше визначеному судді, а за результатами повторного автоматизованого розподілу від 30.06.2026, проведеного на підставі розпорядження керівника апарату суду № 378 від 30.06.2026 саме у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 . Тобто у червні 2026 року суд констатував вибуття раніше визначеного у справі судді і застосував автоматизований розподіл. 18.09.2026 боржником ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подано заяву про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, у порядку статті 432 ЦПК України. Це самостійна заява з окремим предметом розгляду, якій присвоєно окремий номер провадження № 6/945/143/26. Визначення судді за цією заявою оформлено документом «Протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду» від 18.09.2026. Протокол не містить: посилання на конкретний підпункт Положення про автоматизовану систему документообігу суду, який став підставою передачі; відомостей про суддів, які брали участь у розподілі, та суддів, виключених із розподілу; відомостей про визначення судді за випадковим числом. Графа «Складність категорії справи», без якої неможливий розрахунок коефіцієнта навантаження, не заповнена. Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями (додаток 1 до підпункту 2.3.28 Положення) у цьому провадженні не складався. Про наведені обставини заявникові стало відомо 19.09.2026 з тексту зазначеного протоколу. Станом на 18.09.2026 передача заяви боржника «раніше визначеному складу суду» була неможливою того складу суду вже не існувало. Суддя Лопіна О.О. раніше визначеним у судовій справі суддею не є і не може ним вважатися. Визначення її головуючою в окремому провадженні за заявою стягувача, до того ж у порядку повторного автоматизованого розподілу після звільнення судді Войнарівського М.М., не перетворює її на «раніше визначеного в судовій справі суддю» для інших самостійних заяв, що надходять у межах справи. Протилежний підхід означав би, що результат випадкового розподілу, проведеного 30.06.2026 за однією заявою стягувача, назавжди визначає суддю для всіх наступних заяв усіх учасників справи, що позбавляє принцип випадковості (частина перша статті 33 ЦПК України) будь-якого змісту. Показовою є й непослідовність самого суду: за заявою стягувача про виправлення помилки у виконавчих листах (провадження № 6/945/65/26) суд 30.06.2026 провів повторний автоматизований розподіл саме через вибуття судді Войнарівського М.М., а за заявою боржника щодо тих самих виконавчих листів 18.09.2026 застосував передачу «раніше визначеному складу суду» попри те, що раніше визначений суддя, який розглядав справу, вибув ще у червні 2026 року. У межах однієї справи до двох однорідних заяв застосовано два взаємовиключні механізми визначення судді, причому відступ від випадкового розподілу зроблено щодо заяви, поданої боржником. Протокол не містить ні посилання на відповідний підпункт, ні посилання на рішення зборів суддів, ухвалене в порядку підпункту 2.3.40 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Це унеможливлює перевірку правомірності передачі та само собою свідчить про недотримання встановленої процедури. Істотним є й те, що протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду (додаток 8) створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду (підпункт 2.3.42 пункту 2.3 Положення), а не формується системою автоматично за результатом випадкового вибору. Тобто суддю для розгляду заяви боржника фактично визначено рішенням працівника апарату суду, а не автоматизованою системою за принципом випадковості. Елемент випадковості у визначенні складу суду був виключений повністю.

Також зазначає, що у провадженні судді Лопіної О.О. одночасно перебувають дві взаємно протилежні за спрямуванням заяви щодо одних і тих самих виконавчих листів від 14.06.2022, це заява стягувача про виправлення помилки у цих листах (провадження № 6/945/65/26) та заява боржника про визнання цих самих листів такими, що не підлягають виконанню (провадження № 6/945/143/26). Розглядаючи заяву стягувача, суддя вже надала завідомо необ`єктивну та упереджену оцінку обставинам, які входять до предмета доказування за заявою боржника, зокрема правовим наслідкам смерті солідарного боржника ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та питанню спадкового майна (ухвала від 08.09.2026). Заявник не ставить під сумнів право судді ухвалювати процесуальні рішення і не обґрунтовує відвід незгодою з ними (частина четверта статті 36 ЦПК України). Йдеться про об`єктивний критерій безсторонності: за усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Micallef проти Мальти», Велика Палата, заява № 17056/06, від 15.10.2009, пункти 9399) значення має не лише суб`єктивна позиція судді, а й те, чи існують факти, що дають підстави для об`єктивно виправданих сумнівів у безсторонності, «правосуддя має не лише чинитися, але й бути видимим». Сукупність обставин визначення судді поза процедурою випадкового розподілу та попередньо сформульована судом позиція щодо тих самих виконавчих документів такі сумніви об`єктивно виправдовує.

Вирішуючи заяву про відвід від участі у розгляді справи, суддя виходить із такого.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, тому сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників.

Порядок визначення складу суду регламентується статтею 33 ЦПК України.

Відповідно до частини першої указаної статті визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом (частина 11 статті 33 ЦПК України).

Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом (частина 14 статті 33 ЦПК України).

Пунктом 2.3.39 розділу «Розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді» Положення про автоматизовану систему документообігу суду передбачено, що передача судової справи раніше визначеному судді, судді -доповідачу проводиться щодо: заяви та клопотання з процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень, подані до суду, що розглядав справу.

Відповідно до п.2.3.41 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) у випадках, передбачених підпунктами 2.3.39.1-2.3.39.19, підпунктом 2.3.39 пункту 2.3 цього Положення, такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу за правилами, визначеними Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.

Результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду (додаток 8), що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду.

Протокол передачі судової справи раніше визначеному судді роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Пунктом 2.3.4. Положення про автоматизовану систему документообігу суду передбачено, що автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.

Як вбачається з 2.3.5.Положення, визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ.

Заява Пархомова С.Б. про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню в справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ПАТ «ВТБ Банк» про визнання недійсним кредитного договору, договорів поруки та іпотечного договору, уповноваженою особою апарату суду у відповідності до Положення поєднана із справою № 480/2223/15-ц.

Згідно п 2.3.7. Положення, обрання судді за випадковим числом здійснюється відповідно до коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи.

За допомогою вкладки Перегляд логу звіту, суддею Лопіною О.О. роздруковано та долучено до матеріалів заяви Звіт про передачу справи раніше визначеному складу суду.

Відповідно до звіту про передачу судової справи вбачається наступне: дата та час початку автоматизованого розподілу (18.09.2026 14:28:02); Суддя Войнарівський М.М. з основної справи не може брати участь у розгляді поточної за наступних причин: звільнено, неповноважність; Вибір доповідача: всього суддів 3 (Шаронова Н.О., Павленко І.В., Лопіна О.О.). Інформація щодо визначення судді за випадковим числом: обрано суддю за випадковим числом 126. ОСОБА_5 період з 01.01.2026 до 18.09.2026, Справ розподілено (приведена вага) 1136,00; КН 7,42. Час закінчення автоматизованого розподілу: 18.09.2026 14:28:05.

За наведених обставин, що підтверджується Звітом, у розподілі заяви ОСОБА_1 приймали участь 3 судді, суддю Лопіну О.О. обрано за випадковим числом 126, а тому доводи про порушення порядку визначення складу суду у справі № 480/2223/15 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню не знайшли свого підтвердження.

Оцінюючи доводи заявника щодо його сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді необхідно звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Доводи щодо наявності сумнівів в неупередженості судді зводяться до суб`єктивних припущень заявника, а лише загальні посилання на попередньо сформульованої судом позиції щодо тих самих виконавчих документів при розгляді іншої справи є формальними та не свідчить про упередженість судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 ЦПК України).

Подібна позиція висловлена й Радою суддів України у рішенні від 07 вересня 2017 року № 46, у пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних, чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів.

Зміст заяви представника ОСОБА_1 адвоката Олійника Олега Станіславовича про відвід судді у розгляді справи № 480/2223/15 не свідчить про наявність підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, а зводиться до суб`єктивних припущень заявника.

Слід зазначити, що провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню не відкрито, справу до розгляду не призначено, а тому враховуючи відсутність порушення порядку визначення складу суду при розподілі справи та необґрунтованість заявленого відводу судді, з метою забезпечення високого рівня довіри громадян до суду та усунення в подальшому обставин, які б могли вплинути на об`єктивний розгляд справи і недопущення недовіри до правосуддя, питання про відвід судді слід передати на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40, 260, 261, 353 ЦПК України,

ухвалила:

Заявлений представником ОСОБА_1 адвокатом Олійника Олега Станіславовича відвід судді у розгляді справи № 480/2223/15, провадження № 6/945/143/26 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню - визнати необґрунтованим.

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Олійника Олега Станіславовича про відвід судді Лопіної Олени Олександрівни передати до канцелярії суду для проведення автоматизованого розподілу щодо визначення судді для її вирішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Олена ЛОПІНА