Рішення № 139964734, 10.09.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/3038/25

провадження № 2/445/567/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О. М.

секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "Приват Банк" про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «Приват Банк» про стягнення безпідставно списаних коштів з його рахунку в розмірі 1051531,50 грн. В обгрунтування позову вказав, що ним в АТ КБ «ПриватБанк» був відкритий рахунок НОМЕР_1 , на який йому, як військовослужбовцю, нараховувалося грошове забезпечення. 19.02.2023 року, під час його перебування в зоні бойових дій, з номеру телефону НОМЕР_2 зателефонувала невідома особа, яка представилася представником служби безпеки банку. Цього ж дня з його рахунку на невідомий рахунок, кількома транзакціями були переведені кошти на загальну суму 1051531,50 грн. Дізнавшись про це, при першій можливості, а саме 21.02.2023 він звернувся до Покровського РУП ГУНП в Донецькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення. На підставі його заяви до ЄРДР 21.02.2023 за №12023052410000140 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України. Позивач зазначає, що він не вчиняв дій чи бездіяльності, які б сприяли втраті, незаконному використанню персональних ідентифікаційних даних, не розголошував пін-код чи інші дані, а тому банк зобов`язаний відшкодувати кошти, списані внаслідок шахрайських дій третіх осіб. У зв`язку з наведеним просить суд стягнути з відповідача на його користь списані кошти та вирішити питання щодо судових витрат.

У відзиві на позовну заяву представник АТ КБ «Приват Банк» заперечив проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування заперечень представник відповідача вказав на дотримання відповідачем процедур авторизації та відсутність вини банку. Окрім того, зазначає, що всі оспорювані платіжні операції у системі «Приват24» були здійснені з ініціативи позивача шляхом дистанційного розпорядження. Для проведення списання коштів було правильно введено всі необхідні аутентифікаційні дані: логін, паролі, ПІН-код картки та одноразові підтверджувальні СМС-паролі. Вини чи протиправної бездіяльності зі сторони банку немає, оскільки банк лише технічно виконав розпорядження клієнта, сформовані через його авторизований акаунт. Згідно з укладеним договором та ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги», обов`язок щодо забезпечення надійного зберігання ПІН-кодів, паролів до «Приват24» та фінансового номера телефону покладається виключно на клієнта. Банк вважає, що спірні транзакції стали можливими внаслідок розголошення позивачем (чи втрати ним контролю) своїх персональних даних, паролів або фінансового телефону. Клієнт самостійно несе відповідальність за всі операції, здійснені до моменту його офіційного звернення про блокування картки. За позицією банку, банк не є набувачем спірних коштів, а лише перераховував їх за інструкцією клієнта. Кошти надійшли на рахунки третіх осіб (набувачів). Посилаючись на правові позиції Верховного Суду (зокрема, у справах № 591/1383/20, № 760/24494/20, № 757/22829/20-ц та рішення Великої Палати ВС),банк зазначає, що відповідальність за операції з введенням правильних даних покладається на клієнта, а належним способом захисту права є пред`явлення вимоги про повернення коштів безпосередньо до осіб, які їх фактично отримали (ст. 1212 ЦК України). У зв`язку з наведеним, представник позивача просив відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з безпідставністю таких.

У зв`язку із неявкою усіх учасників справи, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними звукозаписувальними засобами не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, встновивши дійсні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази та оцінивши такі в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статей 7680 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Відповідно до приписів ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є користувачем банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» та володільцем карткового рахункуНОМЕР_1 .

У період із 19.02.2023 року з карткового рахунку позивача було здійснено низку платіжних транзакцій (переказів) на загальну суму 1 051 531,50 грн. на користь третіх осіб. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на те, що зазначені грошові кошти були списані без його відома та згоди, внаслідок дій невідомих осіб (шахрайства).

Разом з тим, з виписки з банківської картки позивача, а також наданими відповідачем матеріалами службового розслідування, судом встановлено, що транзакції ініціювалися безпосередньо з його власного електронного кабінету / акаунту «Приват24» (перекази між картками чи на зовнішні рахунки, ініційовані з підтвердженого профілю користувача). Зазначені операції здійснювалися короткими проміжками часу одна за одною стандартними максимальними/лімітованими сумами (переважно по 29 145,00 грн з комісією 145,00 грн, а також 24 120 грн, 12 060 грн, 26 130 грн, 9 547,50 грн).

Згідно матеріалів службового розслідування, в програмних комплексах Банку рахується клієнт ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_3 , id НОМЕР_4 . Фінансовий номер телефону на момент оспорюваних транзакцій НОМЕР_5 , який рахувався за клієнтом починаючи з 26.05.2014 09:41:27 по 24.02.2023 13:37:13. Згідно руху коштів по карті НОМЕР_6 клієнта ОСОБА_1 в період 19.02.2023р. з 13:54:51 по 15:57:03 рахуються наступні видаткові операції в кількості 36шт. на загальну суму 993241,50 грн. проведені через Приват24 для фізичних осіб:

- перекази на карти 5355280214607457, 5355280214606681 банк отримувач JOINT STOCK COMPANY FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK;

- перекази на карти 5167803218706443, 5167803254660801 банк отримувач JSC OSCHADBANK;

- перекази на карти 5375411509219460, 5375411509463506 банк отримувач Monobank.

Заявкою на вибірку web, щодо зміни pin (ZMNPIN - Інформація про зміну ПІН КОДА, реф. заявки 260121RQ271773 ) отримано відповідь, що зміна pin-коду по картам відбулась 2023-02-21, відповідно після проведення оспорюваних транзакцій та заміни карток. Згідно даних ПК Адміна виявлені наступні зміни:

- 2023-02-19 13:34:47 здійснено зміну паролю доступу в Приват24 із використанням телефонного терміналу 2203129G|Xiaomi 7b42acea736b0c8e, даних картки НОМЕР_6 та VPN мережі доступу до Інтернет згідно IP-адреси 172.99.190.75;

- 2023-02-24 13:37:54 здійснено заміну фінансового № з НОМЕР_5 на +380986008058- 2023-02-24 13:41:58 здійснено зміну паролю доступу в Приват24 із використанням телефонного терміналу SM-A015F|samsung d87a495ec8eababa та даних карти 4149499996593396 (відкрита 21.02.2023 11:46:25).

Здійснення десятків однотипних транзакцій поспіль свідчить про використання автоматизованого або чітко згенерованого доступу до «Приват24», який став можливим виключно після повного проходження аутентифікації (введення пароля акаунту та СМС-підтверджень).

Заперечуючи проти позову, представник відповідач зазначив, що всі спірні операції в системі дистанційного обслуговування «Приват24» були здійснені з ініціативи та авторизацією користувача: шляхом правильного введення коду доступу, паролів, ПІН-коду картки та одноразових підтверджувальних СМС-паролів, які надсилалися на зареєстрований фінансовий номер телефону позивача.

Згідно зі ст. 1073 ЦК України, банк зобов`язаний зараховувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги», держатель електронного платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства та умов договору, вживати заходів для запобігання втраті електронного платіжного засобу та розголошенню ПІН-коду чи інших даних, що дають змогу ініціювати платіжні операції.

Аналогічні обов`язки клієнта закріплені в Умовах та правилах надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», які є невід`ємною частиною договору банківського обслуговування (п. 1.1.10.4.1, п. 1.1.10.10.1). Згідно з указаними Умовами, клієнт несе повну відповідальність за всі платіжні операції, здійснені з використанням його аутентифікаційних даних (ПІН-коду, паролів системи «Приват24», одноразових СМС-паролів тощо), до моменту офіційного повідомлення Банку про втрату картки чи загрозу несанкціонованого доступу.

Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023052410000140 від 21.02.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, який було витребувано ухвалою суду від 11.03.2026 за клопотанням позивача у Центрального районного суду м. Дніпра, 19.02.2023 року невстановлена особа під вигаданим приводом (представившись співробітником служби безпеки АТ КБ «ПриватБанк») під час телефонної розмови шляхом обману викликала у потерпілого ОСОБА_1 впевненість у необхідності повідомити конфіденційні дані, внаслідок цього потерпілий особисто повідомив (розголосив) реквізити своєї банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» та паролі, чим надав шахраям безперешкодний доступ до онлайн-банкінгу та можливість здійснювати керування рахунками через додаток «Приват24». В подальшому частина знятих коштів була перерахована на підконтрольну банківську картку, що перебувала у користуванні співучасника злочину ОСОБА_2 , який безпосередньо здійснював зняття готівкових коштів через банкомат.

Таким чином, судом встановлено, що безпідставне списання коштів із рахунку позивача стало можливим виключно внаслідок того, що сам позивач порушив вимоги законодавства та договору і повідомив третім особам (шахраям) свої персоніфіковані аутентифікаційні дані банківського рахунку.

За змістом п. 6 розділу VI Положення № 705 та п. 14.6. ст.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

За загальним правилом зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України). Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховний Суд, у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 591/1383/20 (провадження № 61-9478св21) та від 16 лютого 2024 року у справі № 757/14265/21-ц зазначив, що у разі порушення клієнтом умов зберігання даних автентифікації (ПІН-коду, паролів, коду доступу тощо), внаслідок чого треті особи отримали можливість скористатися такими даними, відповідальність за проведені операції несе сам клієнт.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.08.2023 року у справі № 176/1445/22 підкреслено, що розголошення клієнтом паролів та коду доступу до системи «Приват24» повністю виключає вину банку та його відповідальність за видані кошти.

Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.11.2025року у справі № 757/19840/20, банк у таких правовідносинах виступає лише як платіжний посередник, який виконує авторизовані інструкції, та не є набувачем коштів. Належним способом захисту порушеного права в даному випадку є пред`явлення вимог про відшкодування шкоди або повернення безпідставно набутих коштів (ст. 1166, ст. 1212 ЦК України) безпосередньо до встановлених винних осіб у межах кримінального провадження або в порядку цивільного судочинства.

Доводи позивача про те, що він не розголошував інформацію та не сприяв несанкціонованій операції, суперечить встановленим обставинам, та не узгоджуються із дослідженими судом доказами.

Ненадання позивачем належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» виконував платіжні інструкції, авторизовані за допомогою наданих позивачем паролів, банк не вчиняв протиправних дій, а отже, пред`явлені позовні вимоги до АТ КБ «ПриватБанк» є безпідставними.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» є необґрунтованими та в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 2,4,5,11,13, 141, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ "Приват Банк" про стягнення коштів - відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Кіпчарський