Ухвала суду № 139963116, 22.09.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 22.09.2026

Справа № 334/9231/26

Провадження № 1-кс/334/2487/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026087050000291 від 18.09.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

установив:

до суду надійшло вищевказане клопотання про арешт майна узгоджене із процесуальним прокурором прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 .

В обґрунтування свого клопотання слідчий вказав про те, що 17.09.2026 року до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 16.09.2026 невстановлена особа, шахрайським шляхом, а саме шляхом обману, під приводом надання послуг додаткового заробітку у соціальній мережі «Телеграм» заволоділа грошовими коштами, які останній 16.09.2026 о 12:31 зі своєї банківської картки НОМЕР_1 , яка відкрита у АТ «ПУМБ»» здійснив переказ грошових коштів у розмірі 7520 гривень на банківську картку НОМЕР_2 , яка відкрита у АТ «Банк Альянс»; 16.09.2026 о 14:26 зі своєї банківської картки НОМЕР_1 , яка відкрита у АТ «ПУМБ» здійснив переказ грошових коштів у розмірі 10000 гривень на банківську картку НОМЕР_3 , яка відкрита у АТ «Банк Альянс»; 16.09.2026 о 16:16 зі своєї банківської картки НОМЕР_4 , яка відкрита у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» здійснила переказ грошових коштів у розмірі 28300 гривень на розрахунковий рахунок НОМЕР_5 , який відкритий у АТ «БАНК АЛЬЯНС». Таким чином, заявнику ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 45820 гривень.

Допитаний як потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що 14.09.2026 у денний час, у месенджері «Telegram», обліковий запис у якому прив`язаний до абонентського номера оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_6 , отримав повідомлення від користувача під ім`ям « ОСОБА_6 ».

Вказане повідомлення ОСОБА_5 сприйняв як таке, що надійшло від його знайомої ОСОБА_7 , з якою напередодні у нього виник конфлікт. У зв`язку з цим він вирішив, що таким чином остання хоче вибачитися.

Відкривши повідомлення, ОСОБА_5 побачив посилання, за яким перейшов, після чого був перенаправлений до іншого чату в месенджері «Telegram». У зазначеному чаті він почав листування з особами, які представлялися менеджерами нібито інтернет-магазину «ROZETKA». Вказані особи запропонували йому заробіток шляхом виконання завдань, які полягали у проставленні відміток «подобається» («лайків») під товарами та їх просуванні.

Спочатку ОСОБА_5 надходили нескладні завдання, які він виконував, після чого отримував за це грошову винагороду. Протягом першого дня таким чином він отримав 130 гривень.

Крім того, ОСОБА_5 було надано доступ до особистого електронного кабінету, в якому відображався нібито отриманий ним дохід. До вказаного електронного кабінету також була прив`язана його банківська картка.

15.09.2026 ОСОБА_5 продовжив виконувати запропоновані йому завдання. Надалі особи, які представлялися менеджерами, повідомили, що він перейшов на інший рівень, у зв`язку з чим для отримання більшого доходу йому необхідно придбати товар у нібито юридичної особи, прорекламувати його, після чого сплачені грошові кошти мали бути повернуті йому разом із винагородою.

16.09.2026 ОСОБА_5 , бажаючи отримати більший дохід, почав обирати завдання на більші суми. Так, він вирішив придбати товар вартістю 7 520 гривень, після чого особа, яка представлялася менеджером, надала йому банківські реквізити нібито юридичної особи, на які необхідно було перерахувати грошові кошти.

Так, 16.09.2026 о 12:31 ОСОБА_5 зі своєї банківської картки № НОМЕР_1 , емітованої АТ «ПУМБ», перерахував на банківську картку № НОМЕР_2 , емітовану АТ «БАНК АЛЬЯНС», грошові кошти у сумі 7 520 гривень.

Після здійснення вказаного переказу у своєму електронному кабінеті ОСОБА_5 побачив, що сума коштів на його віртуальному рахунку збільшилася та становила більше ніж 7 520 гривень. Однак вивести вказані кошти він не міг, оскільки для цього, зі слів менеджерів, необхідно було продовжити виконання завдань та здійснювати подальший викуп товарів.

Вважаючи, що після виконання запропонованих умов зможе вивести свої грошові кошти разом із отриманим доходом, ОСОБА_5 погодився продовжити виконання завдань.

Так, 16.09.2026 о 14:26 ОСОБА_5 зі своєї банківської картки

№ НОМЕР_1 , емітованої АТ «ПУМБ», перерахував на банківську картку № НОМЕР_3 , емітовану АТ «БАНК АЛЬЯНС», грошові кошти у сумі 10 000 гривень.

Надалі, 16.09.2026 о 16:16 ОСОБА_5 зі своєї банківської картки № НОМЕР_4 , емітованої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», перерахував на банківський рахунок № НОМЕР_5 , відкритий в АТ «БАНК АЛЬЯНС» на ім`я ОСОБА_8 , грошові кошти у сумі 28 300 гривень.

Після цього особи, які представлялися менеджерами, продовжили повідомляти ОСОБА_5 , що для виведення грошових коштів, які відображалися на його віртуальному рахунку в електронному кабінеті, йому необхідно виконати наступне завдання та придбати товар на ще більшу суму.

Оскільки необхідної суми грошових коштів у ОСОБА_5 не було, а вивести вже перераховані ним кошти та нібито отриманий дохід він не міг, останній зрозумів, що його було введено в оману та що він має справу з шахраями.

Унаслідок вказаних дій ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 45 820 гривень.

Таким чином, матеріали досудового розслідування містять достатні підстави вважати, що грошові кошти в сумі 28 300 гривень, зараховані на банківський рахунок ОСОБА_8 № НОМЕР_5 , відкритого в

АТ «Банк Альянс», одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

З огляду на викладене, отримувач коштів не може вважатись добросовісним набувачем зазначених грошей незалежно від особистої причетності/непричетності до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий до судового засідання надав суду письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, підтримав свої вимоги та просив накласти арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Так, згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження такого, знищення, що в свою чергу суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись статями 98, 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12026087050000291 від 18.09.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти у розмірі 28 300 гривень, які знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_8 № НОМЕР_5 , відкритого в АТ «Банк Альянс», (ЄДРПОУ 14360506, розташованого за адресою: Україна, м. Київ, 04053, вул. Січових Стрільців, буд. 50), заборонивши здійснення видаткових операцій.

Ухвала про арешт виконується негайно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1