Рішення № 139952810, 27.08.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1240/26

Провадження № 2/392/1504/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 серпня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., за участю секретаря судового засідання Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Обґрунтування позову.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 23 000,60 грн, а також судових витрат, які складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 28 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Кредитний договір № 2442809. Відповідно до умов вказаного Договору відповідачці було надано фінансовий кредит у розмірі 9 800,00 грн строком на 30 днів (Строк А, з 28.11.2021 по 28.12.2021) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,9900% за кожен день строку користування. Умовами договору (п. 1.7) також передбачено можливість автоматичного продовження (пролонгації) строку кредитування на 30 календарних днів (Строк Б, пролонгований строк) зі сплатою процентів за користування коштами у розмірі 2,50% на день від суми кредиту.

Первинний кредитор ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» належним чином виконав свої зобов`язання за договором, перерахувавши кошти в сумі 9 800,00 грн на банківську платіжну картку відповідачки Visa № НОМЕР_1 що підтверджується квитанцією № 71625690 від 28 листопада 2021 року. Строк повернення грошових коштів за договором настав, однак відповідачка свої зобов`язання не виконала, грошові кошти не повернула та нараховані проценти не сплатила.

Надалі право вимоги за Кредитним договором № 2442809 неодноразово відступалося на підставі договорів факторингу, а саме: 30 січня 2023 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № ФК28-01/30/1; 01 грудня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу № 01-12/25.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2442809 від 28 листопада 2021 року.

Станом на дату пред`явлення позову загальний розмір заборгованості відповідачки перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» складає 23 000,60 грн, з яких: 9 800,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту), 13 200,60 грн - заборгованість за нарахованими процентами в межах строку кредитування.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивач просить суд стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості, а також покласти на неї понесені судові витрати.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву сплив (навіть з урахуванням строку поштового обігу).

При зверненні до суду із позовною заявою представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, відповідно якого просив розглянути справу без участі представника товариства, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Рух справи.

01 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Маловисківського районного суду Кіровоградської області надійшла зазначена позовна заява.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 червня 2026 року справу передано на розгляд судді Кратку Д.М.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився .

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 13 липня 2026 року, 27 серпня 2026 року не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином в розумінні положень пункту 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, що підтверджується повернутими на адресу суду конвертами. Крім того, повідомлялася шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади України про виклик відповідача в судове засідання, при чому з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази, від нього не надходили, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує представник позивача.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (частина 2 статті 247 ЦПК України).

Встановлені судом фактичні обставини справи, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

28 листопада 2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» (первинний кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця було укладено Кредитний договір № 2442809. Невід`ємними частинами договору є Заявка на отримання кредиту від 28.11.2021 року, Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів (Додаток № 1 до Договору).

З матеріалів справи вбачається, що договір та додатки до нього підписані відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором B-244389, надісланим на її фінансовий номер мобільного телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до умов Кредитного договору: сума кредиту становить 9 800,00 грн (п. 1.3); строк надання кредиту: 30 днів (основний строк, Строк А), дата повернення кредиту - 28 грудня 2021 року (п.п. 1.4, 1.5); процентна ставка за користування кредитом протягом Строку А становить 1,9900% за кожен день користування кредитом (п. 1.6); за умовами пункту 1.7 Договору, у разі невиконання позичальником зобов`язань зі сплати процентів та повернення кредиту строк кредиту автоматично продовжується на строк 30 календарних днів (Строк Б, пролонгований строк, по 26 січня 2022 року включно), під час якого позичальник сплачує проценти у розмірі 2,50% від суми кредиту за кожний день пролонгованого строку; строк дії договору: до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше одного календарного року (п. 1.12).

На виконання умов договору первинний кредитор ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» 28 листопада 2021 року перерахував кредитні кошти в сумі 9 800,00 грн на банківську платіжну картку відповідачки Visa № НОМЕР_1, що підтверджується Квитанцією № 71625690 від 28.11.2021 року (надавач платіжних послуг ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», банк-еквайр: АТ КБ «ПриватБанк»).

Таким чином, первинний кредитор у повному обсязі виконав свої обов`язки за договором, а відповідачка ОСОБА_1 отримала кредитні кошти.

30 січня 2023 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» (Клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (Фактор) було укладено Договір факторингу № ФК28-01/30/1. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників (Додаток № 1 до договору від 30.01.2023, порядковий номер запису 2240) право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2442809 перейшло до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» у загальному розмірі 23 000,60 грн (з яких: 9 800,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 200,60 грн - заборгованість за нарахованими процентами). Оплата за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією № 110 від 30.01.2023 року на суму 428 695,70 грн.

01 грудня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (Клієнт) та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 01-12/25. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 1 (Додаток № 1 до договору від 01.12.2025, порядковий номер запису 4939) право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2442809 перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у розмірі 23 000,60 грн (основне зобов`язання - 9 800,00 грн, нараховані проценти - 13 200,60 грн). Факт передачі Реєстру підтверджується Актами приймання-передачі від 01.12.2025 року, а факт оплати суми фінансування - платіжною інструкцією № 0584320000 від 02.12.2025 року на суму 2 708 312,88 грн.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 2442809. Згідно з розрахунком: за основний строк користування кредитом (30 днів, з 28.11.2021 по 27.12.2021 включно) за ставкою 1,9900% на день нараховано проценти в сумі 5 850,60 грн (30 днів ? 195,02 грн); за пролонгований строк користування кредитом (30 днів, з 28.12.2021 по 26.01.2022 включно) за ставкою 2,50% на день нараховано проценти в сумі 7 350,00 грн (30 днів ? 245,00 грн); після 26 січня 2022 року нарахування процентів кредитором припинено; платежів на погашення кредиту та процентів відповідачкою здійснено не було.

Таким чином, загальний обсяг заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2442809 від 28 листопада 2021 року становить 23 000,60 грн (9 800,00 грн - тіло кредиту, 13 200,60 грн - проценти за користування кредитом).

Мотиви суду та застосовані норми права.

Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів у справі встановив факти, обставини та правовідносини.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Суд враховує усталену практику Верховного Суду, відповідно до якої використання одноразового ідентифікатора (SMS-коду) є належним способом підписання електронного договору відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та підтверджує волевиявлення позичальника.

Відповідно до матеріалів справи одноразовий ідентифікатор B-244389 був надісланий на фінансовий номер мобільного телефону, зазначений позичальницею при оформленні кредиту, та використаний нею для підписання електронного документа.

При цьому факт укладення договору підтверджується не лише електронним документом із накладеним одноразовим ідентифікатором, а й сукупністю інших доказів, зокрема заявкою на отримання кредиту, паспортом споживчого кредиту, графіком платежів та доказом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки.

За таких обставин суд доходить висновку, що волевиявлення відповідачки на укладення Кредитного договору було належним чином зафіксовано в електронній формі, а договір укладено у встановленій законом формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту частини 1 статті 638 та статті 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

За статтями 526, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, що передбачено частиною 1 статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Зі змісту наданих позивачем договорів факторингу, витягів з реєстрів боржників та актів приймання-передачі вбачається, що право грошової вимоги саме до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2442809 від 28 листопада 2021 року було включене до реєстру боржників та передане від первісного кредитора до наступного кредитора, а в подальшому - до ТОВ «Факторинг Партнерс».

Отже, позивачем надано докази не лише укладення договорів факторингу, а й переходу конкретного права грошової вимоги, яке є предметом спору у цій справі.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, де зазначено, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним», а також Верховним Судом в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 522/22802/17, які суд враховує відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Нараховані проценти є складовою загальної вартості кредиту та враховується при обчисленні загальної вартості кредиту для позичальника. Зазначене повністю узгоджується з положеннями Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності на час укладення між сторонами кредитного договору.

Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що умовами пункту 1.7 Кредитного договору сторони погодили можливість автоматичного продовження строку кредитування на 30 календарних днів у разі невиконання позичальником зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів. На період такого продовження договором встановлено процентну ставку у розмірі 2,50 % від суми кредиту за кожний день користування кредитними коштами.

Враховуючи, що відповідачка не виконала передбачені договором зобов`язання у строк до 28 грудня 2021 року та не здійснила платежів, передбачених договором, настали передбачені пунктом 1.7 договору умови його автоматичного продовження на 30 календарних днів - до 26 січня 2022 року включно.

Отже, нарахування процентів за ставкою 2,50 % на день здійснювалося не як штрафна санкція за прострочення виконання грошового зобов`язання, а як передбачена договором плата за користування кредитними коштами протягом погодженого сторонами пролонгованого строку кредитування.

При цьому суд бере до уваги, що позивач не нараховував та не заявляє до стягнення проценти за користування кредитом після 26 січня 2022 року, тобто після закінчення передбаченого договором строку кредитування.

Таким чином, заявлена до стягнення сума процентів охоплює виключно періоди, протягом яких відповідно до умов договору здійснювалося користування кредитними коштами: основний строк кредитування з 28 листопада 2021 року по 27 грудня 2021 року включно та пролонгований строк з 28 грудня 2021 року по 26 січня 2022 року включно.

Після закінчення строку кредитування позивачем проценти за користування кредитом не нараховувалися, у зв`язку з чим підстав для їх стягнення за період після 26 січня 2022 року судом не встановлено.

Відповідачкою доказів повернення кредиту, сплати передбачених договором процентів або повного чи часткового виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором суду не надано.

Таким чином, факт отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 9 800,00 грн та відсутність їх повернення підтверджуються матеріалами справи, а обов`язок щодо повернення отриманих коштів та сплати процентів відповідно до погоджених умов договору відповідачкою не виконаний.

З огляду на те, що відповідач прострочив погашення поточних платежів за кредитним договором та не повернув отримані кошти, не виконавши взятих за договором зобов`язань, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Факторинг Партнерс" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2442809 від 28 листопада 2021 року у загальному розмірі 23 000,60 грн з яких: 9800,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13200,60 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Крім того, позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн у відповідності до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 610-612, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 141, 223, 259, 263-265, 280 - 282, 284 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», заборгованість за Кредитним договором № 2442809 від 28 листопада 2021 року в загальному розмірі 23 000 (двадцять три тисячі) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач:Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1

Суддя Д.М. Кратко