Ухвала суду № 139946170, 22.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття позовної заяви та відкриття спрощеного провадження у справі

22 вересня 2026 року Справа № 520/29789/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29 березня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29 березня 2022 року по 19 травня 2023року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Разом з адміністративним позовом було подано заяву, в якій представник позивача просив:

- поновити строк звернення до суду ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Розглянувши заяву представника позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

Предметом цього спору є нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення та пов`язаних із ним виплат за період проходження військової служби.

За усталеною практикою Верховного Суду поняття «грошове забезпечення» та «заробітна плата», які використовуються в законодавстві, що регулює трудові та службові правовідносини, є рівнозначними в аспекті застосування гарантій щодо оплати праці. Тому до правовідносин щодо визначення строку звернення до суду з вимогами про нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовця підлягають застосуванню положення статті 233 Кодексу законів про працю України як спеціальної норми.

У постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стаття 122 КАС України не містить норми, яка окремо врегульовувала б строк звернення осіб, які перебувають або перебували на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. За відсутності відповідного регулювання у спеціальному законодавстві до таких правовідносин застосовуються положення статті 233 КЗпП України.

До 19.07.2022 частиною другою статті 233 КЗпП України було встановлено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, статтю 233 КЗпП України викладено в новій редакції.

Частиною першою статті 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX було встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

У постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 Верховний Суд у складі судової палати сформував висновок про те, що у спорах щодо нарахування та виплати грошового забезпечення правовідносини, які виникли до 19.07.2022, регулюються положеннями статті 233 КЗпП України в редакції, чинній до цієї дати, а до правовідносин, які виникли починаючи з 19.07.2022, застосовується редакція статті 233 КЗпП України, запроваджена Законом №2352-IX.

Отже, заявлений позивачем період необхідно розмежувати залежно від редакції статті 233 КЗпП України, чинної на час виникнення відповідних правовідносин.

Вимоги щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 29.03.2022 по 18.07.2022 включно регулюються частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції, чинній до 19.07.2022, яка не обмежувала будь-яким строком право особи на звернення до суду з вимогами про виплату належної заробітної плати.

Таким чином, у частині вимог за період з 29.03.2022 по 18.07.2022 строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено, а тому підстави для його поновлення відсутні.

Щодо вимог за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 суд зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 частину першу статті 233 КЗпП України визнано такою, що не відповідає Конституції України, в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду з вимогами про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Конституційний Суд України виходив із того, що обмеження відповідного права тримісячним строком без урахування того, що трудові або службові правовідносини продовжуються, звужує зміст права особи на своєчасне одержання винагороди за працю та ефективний судовий захист.

У постанові від 24.02.2026 у справі №120/2933/25 Верховний Суд, застосувавши Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025, дійшов висновку, що особа, яка не звільнена та продовжує проходити військову службу, має необмежене в часі право на судовий захист щодо стягнення належних їй виплат за час проходження служби.

Водночас частиною другою статті 233 КЗпП України передбачено, що у справах про виплату всіх сум, які належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк із дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 Верховний Суд зазначив, що початок перебігу тримісячного строку звернення до суду у спорах щодо належних при звільненні виплат пов`язується з моментом, коли особа одержала достовірну та документально підтверджену інформацію про обсяг і характер нарахованих та виплачених їй сум, зокрема шляхом вручення грошового атестата.

У постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 Верховний Суд зазначив, що грошовий атестат є письмовим повідомленням про суми, нараховані та виплачені особі при звільненні, у розумінні частини другої статті 233 КЗпП України. Визначальним для початку перебігу строку є підтверджений факт і дата одержання такого документа, а не дата його складання.

Верховний Суд також зауважив, що подальше направлення інформаційного або адвокатського запиту та одержання відповіді на нього не розпочинають нового строку звернення до суду, якщо особа раніше одержала грошовий атестат чи інше письмове повідомлення про проведений із нею розрахунок.

Разом із тим матеріали позовної заяви не містять доказів вручення позивачу грошового атестата або іншого письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а також відомостей про дату одержання такого документа.

Таким чином, на стадії вирішення питання про відкриття провадження матеріалами позовної заяви не підтверджено факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до статті 234 КЗпП України поновленню підлягає лише строк, який був пропущений із поважних причин. Тому за відсутності встановленого факту пропуску строку вирішення питання про поважність причин його пропуску є передчасним.

Оскільки судом на час відкриття провадження у справі не встановлено пропуску строку звернення до суду, клопотання представника позивача є очевидно безпідставним та не потребує вирішення по суті.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

За таких обставин заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає поверненню без розгляду як очевидно безпідставна.

Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Подана позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. Справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.

Виходячи з положень ст. 171, 257 КАС України зазначена справа належить до справ незначної складності, а отже позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Керуючись положеннями ст. 19, 160-162, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом повернути заявнику без розгляду.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Запропонувати позивачу подати до суду у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву - відповідь на відзив та надати також до суду докази її надіслання (подання) іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення на відповідь позивача протягом п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив та надати до суду також докази надіслання (подання) їх копії іншим учасникам справи.

Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Роз`яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше строків, визначених КАС України.

Суддя роз`яснює, що згідно ч. 5-7 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до п. 59 Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Копії даної ухвали направити учасникам справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Роз`яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Полях