Рішення № 139945481, 16.09.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 155/735/26

Провадження № 2/161/6204/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Мазура Д.Г.,

секретаря судового засідання Дручок О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Бізнес Позика»через свого представника Лебідь К.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 вересня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика»та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №558024-КС-001, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 38000,00 грн. На виконання умов договору позивач перерахував кредитні кошти у розмірі 38000,00 грн на банківську картку, зазначену відповідачем.

Однак відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, станом на 06 квітня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 119510,00 грн, з яких: 38000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 58520,00 грн заборгованість за процентами, 5510,00 грн заборгованість за комісією та 17480,00 грн заборгованість за процентами, нарахованими відповідно до ст. 625 ЦК України.

Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №558024-КС-001 від 19 вересня 2025 року у загальному розмірі 119510,00 грн, а також понесені судові витрати.

16 червня 2026 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У прохальній частині позовної заяви представник позивача просила проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Направлене відповідачу судове повідомлення повернулося до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній».

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач про розгляд справи повідомлявся судом у встановленому процесуальним законом порядку, однак у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив та відзиву на позовну заяву не подав. Представник позивача, у свою чергу, просив проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Отже, у цій справі одночасно наявні всі передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України умови для заочного розгляду справи. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 19 вересня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика»та ОСОБА_1 укладено договір №558024-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 38000,00 грн строком на 24 тижні.

З метою отримання кредитних коштів відповідач зазначив свої анкетні та паспортні дані, а також номер електронного платіжного засобу №4149-6090-5576-8446.

Відповідно до копії паспорта споживчого кредиту відповідач 19 вересня 2025 року ознайомився з умовами кредитування.

Згідно з довідкою про стан заборгованості за договором №558024-КС-001 від 19 вересня 2025 року станом на 06 квітня 2026 року загальний розмір заборгованості становить 119510,00 грн, з яких: 38000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 58520,00 грн заборгованість за процентами, 5510,00 грн заборгованість за комісією та 17480,00 грн заборгованість за процентами, нарахованими відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до анкети клієнта відповідач зазначив особисті дані, у тому числі номер банківської картки для перерахування кредитних коштів № НОМЕР_1 та бажану суму кредиту у розмірі 38000,00 грн.

Згідно з підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, наданим ТОВ «ПрофітГід», 19 вересня 2025 року на рахунок № НОМЕР_1 здійснено переказ грошових коштів у сумі 38000,00 грн.

Встановленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникли з кредитного договору та регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Досліджені судом докази підтверджують, що 19 вересня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір №558024-КС-001 про надання кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 38000,00 грн строком на 24 тижні. Факт надання кредитних коштів підтверджується здійсненням 19 вересня 2025 року переказу у розмірі 38000,00 грн на зазначений відповідачем рахунок.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 38000,00 грн, натомість ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині основної суми кредиту та процентів, нарахованих за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку кредитування, відповідає умовам укладеного договору та не спростований відповідачем.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 38000,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 58520,00 грн заборгованості за процентами.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 5510,00 грн суд виходить із наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Як вбачається з умов договору №558024-КС-001 від 19 вересня 2025 року, пунктом 2.5 договору сторони погодили комісію за видачу кредиту у розмірі 7600,00 грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату його видачі. Розмір комісії є фіксованим та не може бути збільшений кредитодавцем в односторонньому порядку.

Зазначена комісія була визначена безпосередньо у кредитному договорі, з її розміром та порядком нарахування відповідач був ознайомлений при укладенні договору, а відповідні витрати враховані при визначенні загальних витрат за споживчим кредитом та його загальної вартості.

Матеріалами справи підтверджується, що кредитодавець виконав свої зобов`язання та надав ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 38000,00 грн. При цьому з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що частина нарахованої комісії була погашена відповідачем, а залишок заборгованості за нею становить 5510,00 грн.

За таких обставин, враховуючи, що обов`язок зі сплати комісії та її розмір були прямо погоджені сторонами у кредитному договорі, а позивачем підтверджено виконання свого обов`язку щодо надання кредитних коштів, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією у розмірі 5510,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення 17480,00 грн, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Судом встановлено, що кредитний договір №558024-КС-001 укладено 19 вересня 2025 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, а заявлені позивачем до стягнення 17480,00 грн нараховані у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання за цим договором відповідно до ст. 625 ЦК України.

Отже, з огляду на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 17480,00 грн, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, відсутні.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №558024-КС-001 від 19 вересня 2025 року у загальному розмірі 102030,00 грн, з яких: 38000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 58520,00 грн заборгованість за процентами та 5510,00 грн заборгованість за комісією.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 17480,00 грн, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково у розмірі 102030,00 грн із заявлених 119510,00 грн, що становить 85,37 % заявлених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2272,82 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №558024-КС-001 від 19 вересня 2025 року у загальному розмірі 102030 (сто дві тисячі тридцять) гривень 00 копійок, з яких: 38000 (тридцять вісім тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за основною сумою кредиту; 58520 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок заборгованість за процентами; 5510 (п`ять тисяч п`ятсот десять) гривень 00 копійок заборгованість за комісією.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2272 (дві тисячі двісті сімдесят дві) гривні 82 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур