Рішення № 139945480, 16.09.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17109/26

Провадження № 2/161/8080/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Мазура Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання Дручок О.М.,

розглянувши в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» через свого представника Оболонкову Ю.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 вересня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) №03.09.2025-100002290, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 2500,00 грн строком на 168 днів.

Договором передбачено процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів та процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом протягом наступних чергових періодів. Комісія за надання кредиту становить 5 % від суми кредиту 125,00 грн.

06 вересня 2025 року між сторонами укладено додатковий договір, відповідно до якого суму кредиту збільшено до 5000,00 грн шляхом надання ОСОБА_1 другого траншу у розмірі 2500,00 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач зазначає, що заборгованість за кредитним договором становить 17075,00 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 6075,00 грн заборгованість за процентами, 250,00 грн комісія, 750,00 грн додаткова комісія та 5000,00 грн проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача 17075,00 грн заборгованості, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник ТОВ «Споживчий центр» у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач про розгляд справи повідомлявся судом у встановленому процесуальним законом порядку, однак у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив та відзиву на позовну заяву не подав. Представник позивача, у свою чергу, просив проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Отже, у цій справі одночасно наявні всі передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України умови для заочного розгляду справи. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Особливості укладення договорів в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, що 03 вересня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №03.09.2025-100002290. Договір складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції, які є його невід`ємними частинами.

Відповідно до заявки від 03 вересня 2025 року сума кредиту становила 2500,00 грн, строк кредитування 168 днів, а кінцевий строк повернення кредиту 17 лютого 2026 року.

Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е681, отриманим ним на номер телефону, зазначений під час оформлення кредиту.

06 вересня 2025 року сторонами укладено додатковий договір до кредитного договору №03.09.2025-100002290, відповідно до якого за ініціативою позичальника суму кредиту збільшено до 5000,00 грн шляхом надання другого траншу у розмірі 2500,00 грн. Додатковий договір підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором К444.

Таким чином, з урахуванням змісту кредитного договору, заявки, акцепту та додаткового договору суд дійшов висновку, що між сторонами виникли договірні правовідносини, за якими ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати відповідачу кредитні кошти, а ОСОБА_1 повернути їх у встановлений договором строк та сплатити передбачені договором платежі.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 5000,00 грн, що підтверджується, зокрема, листами ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-1804 від 18 квітня 2026 року.

Натомість відповідач зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів у визначені договором строки належним чином не виконав. Доказів повернення кредитних коштів у повному обсязі або погашення заявленої до стягнення заборгованості матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Згідно з наданим позивачем розрахунком загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 17075,00 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 6075,00 грн заборгованість за процентами, 250,00 грн комісія, 750,00 грн додаткова комісія та 5000,00 грн проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок у сукупності з умовами кредитного договору та іншими письмовими доказами, суд вважає вимоги про стягнення 5000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 6075,00 грн заборгованості за процентами обґрунтованими.

Розмір процентів визначений укладеним сторонами договором, а їх нарахування здійснено відповідно до погоджених сторонами умов користування кредитними коштами. Наданий позивачем розрахунок заборгованості в цій частині узгоджується з умовами кредитного договору та іншими матеріалами справи.

Відповідач відзиву на позов не подав, наведених позивачем обставин та розрахунку заборгованості не спростував, доказів належного виконання зобов`язань, погашення кредиту та процентів або існування заборгованості в іншому розмірі суду не надав.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення 5000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 6075,00 грн заборгованості за процентами підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення комісії суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі проценти, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця.

Отже, саме по собі встановлення кредитодавцем у договорі споживчого кредиту комісії не суперечить вимогам закону. Разом з тим при вирішенні питання про її стягнення підлягають врахуванню правова природа відповідної комісії, підстави її нарахування та зміст послуг, за які встановлена така плата.

Як вбачається з умов кредитного договору від 03 вересня 2025 року, сторонами погоджено комісію за надання кредиту у розмірі 5 % від суми кредиту. Після укладення 06 вересня 2025 року додаткового договору та збільшення суми кредиту до 5000,00 грн шляхом надання другого траншу у розмірі 2500,00 грн відповідним додатковим договором також передбачено комісію за надання другого траншу у розмірі 5 % від його суми 125,00 грн.

Отже, загальний розмір погодженої сторонами комісії за надання кредитних коштів становить 250,00 грн.

Зазначена комісія безпосередньо передбачена кредитним договором та додатковим договором, її розмір і порядок нарахування були визначені при укладенні відповідних правочинів, відображені у графіках платежів та враховані при визначенні загальних витрат за споживчим кредитом.

При цьому, матеріалами справи підтверджено фактичне надання відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 5000,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 250,00 грн.

Щодо заявленої позивачем до стягнення 750,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд виходить із наступного.

Пунктом 1.4 додаткового договору від 06 вересня 2025 року встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 250,00 грн у кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що така комісія встановлена, зокрема, за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника телефоном та в особистому кабінеті, забезпечення можливості відновлення забутого пароля, інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги та інші послуги, пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, повернуту суму кредиту, платежі, які сплачені та які належить сплатити, дати їх сплати, а також іншу передбачену законом та договором інформацію.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 звернула увагу на необхідність установлення конкретного змісту додаткових та супутніх послуг, за які кредитодавцем установлено комісію за обслуговування кредиту, та правомірності покладення відповідної плати на споживача.

У цьому випадку встановлена договором комісія за обслуговування кредитної заборгованості фактично охоплює, зокрема, надання позичальнику інформації щодо виконання кредитного договору та стану його заборгованості, яку кредитодавець у передбачених законом випадках зобов`язаний надавати споживачу безоплатно.

При цьому, позивачем не надано належних доказів фактичного надання відповідачу за плату будь-яких інших окремих додаткових чи супутніх послуг, які б обґрунтовували стягнення заявленої комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 750,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для стягнення з ОСОБА_1 750,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, суд виходить із наступного.

Позивач, також просить стягнути з відповідача 5000,00 грн процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено спеціальне правове регулювання відповідальності позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Зокрема, у зазначений період позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит (позику).

Судом встановлено, що кредитний договір №03.09.2025-100002290 укладено 03 вересня 2025 року, а додатковий договір 06 вересня 2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану. Заявлені позивачем до стягнення 5000,00 грн нараховані саме у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання за цим кредитним договором відповідно до ст. 625 ЦК України.

Отже, з огляду на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 5000,00 грн процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, відсутні.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №03.09.2025-100002290 від 03 вересня 2025 року у загальному розмірі 11325,00 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 6075,00 грн заборгованість за процентами та 250,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 750,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості та 5000,00 грн процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00133510 від 12 серпня 2026 року.

Крім того, позивачем понесено витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви з додатками, у розмірі 120,18 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача стягується судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1765,84 грн (11325 ? 2662,40 / 17075) та витрати, понесені позивачем внаслідок направлення позовної заяви з додатками відповідачу, у розмірі 79,71 грн (11325 ? 120,18 / 17075).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 03.09.2025-100002290 від 03 вересня 2025 року у загальному розмірі 11325 (одинадцять тисяч триста двадцять п`ять) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок; заборгованості за процентами в розмірі 6075 (шість тисяч сімдесят п`ять) гривень 00 копійок; заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1765 (одна тисяча сімсот шістдесят п`ять) гривень 84 копійки та витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви з додатками, у розмірі 79 (сімдесят дев`ять) гривень 71 копійка.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;

Відповідач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур