Рішення № 139941507, 21.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/8961/26

Провадження № 2/756/7796/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

21 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за договором кредитної лінії № 729837506 від 24.01.2025 у розмірі 22 243,83 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 24.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 729837506, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 7 300 грн. Договір укладено в електронній формі шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на платіжну картку відповідача. У подальшому на підставі договору факторингу № МВ-ТП/37 від 27.05.2025 право вимоги за кредитним договором відступлено первісним кредитором Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», а на підставі договору факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025 - Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал». Позивач зазначав, що відповідач умови договору належним чином не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка складається з тіла кредиту 7 299,06 грн та процентів за користування кредитом 14 944,77 грн; вимог про стягнення штрафних санкцій позивач не заявляв.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, повідомлена про розгляд справи в установленому порядку, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У позовній заяві представник позивача просив розглядати справу за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав з наведених у позовній заяві мотивів та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином, відзиву на позовну заяву у встановлений строк не подала, про причини цього суд не повідомила, а позивач проти такого вирішення справи не заперечує, суд ухвалив провести заочний розгляд справи. Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

24.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 729837506 у формі електронного документа. Договір підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надіслано відповідачу 24.01.2025 о 18:16:21 та введено нею 24.01.2025 о 18:16:47.

За умовами договору загальний розмір кредиту (перший транш) становить 7 300 грн (п. 2.2 договору) і надається позичальнику 24.01.2025, що є датою надання кредиту (п. 2.3 договору), шляхом кредитового переказу коштів на рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 5.1 договору).

Договором установлено дисконтний період кредитування тривалістю 22 дні - з 24.01.2025 по 15.02.2025 (п. 3.1, 7.1 договору), протягом якого проценти за користування кредитом обчислюються за зниженою (дисконтною) ставкою 0,34% від суми кредиту за кожен день користування, що становить 124,10% річних (п. 8.7.1 договору), а їх загальний розмір за 22 дні дисконтного періоду становить 546,04 грн (п. 3.3 договору). Комісія за надання кредиту становить 365 грн (п. 8.5 договору) і підлягала сплаті не пізніше 15.02.2025 (п. 7.5 договору).

Установлений строк дисконтного періоду може бути продовжений позичальником (Пролонгація) шляхом сплати протягом дисконтного та пільгового періодів усіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань, строк оплати яких настав; кількість днів, на які продовжується дисконтний період, обчислюється за формулою Z = 30 - (Х - Y), де Х - поточна дата закінчення дисконтного періоду, а Y - дата ініціації продовження (п. 3.2 договору). Для здійснення першої Пролонгації позичальнику необхідно сплатити нараховані за перші 22 дні проценти в розмірі 546,04 грн та комісію за надання кредиту в розмірі 365 грн (п. 3.3 договору). Якщо строк дисконтного періоду закінчився, позичальник має можливість повернутися в дисконтний період (Поновлення), сплативши протягом 30 календарних днів з дати його закінчення всі фактично нараховані проценти та інші нарахування, строк оплати яких настав; після Поновлення тривалість дисконтного періоду складає 30 календарних днів (п. 3.3 договору). Пільговий період становить три календарних дні після спливу дисконтного періоду (п. 1.1.30 договору).

За умови продовження або поновлення дисконтного періоду проценти за наступний період обчислюються за індивідуальною процентною ставкою 0,98% від суми кредиту за кожен день користування, що становить 357,70% річних (п. 8.7.2 договору); базова процентна ставка становить 0,98% від суми залишку кредиту за кожен день користування, що також становить 357,70% річних (п. 8.3 договору). Проценти сплачуються не пізніше останнього дня дисконтного періоду, а в разі його продовження чи поновлення - не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду; після закінчення дисконтного періоду проценти сплачуються щоденно (п. 7.4.1, 7.4.2 договору).

Строк кредитування за паспортом споживчого кредиту визначено «до 1826 днів (Дисконтний період 22 днів, з можливістю продовження та поновлення)», кінцевою датою повернення кредиту зазначено 23.02.2030 (п. 7.3 договору), а сам договір діє протягом п`яти років (п. 11.1 договору). Датою повного повернення всієї суми кредиту п. 7.1 договору визначено дату закінчення дисконтного періоду кредитування - 15.02.2025, яка в разі Пролонгації чи Поновлення зміщується на відповідну нову дату закінчення дисконтного періоду. Пунктом 12.4 договору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Пунктом 7.8 договору встановлено черговість погашення вимог кредитодавця в разі недостатності суми здійсненого платежу: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу - сума кредиту та нараховані проценти; у третю - неустойка та інші платежі.

Первісний кредитор виконав обов`язок із надання кредитних коштів. Факт перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 7 300 грн підтверджується платіжним дорученням № 1645803f-cd07-4e43-97d8-b40cbf915236 від 24.01.2025, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало на користь отримувача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 кошти в сумі 7 300 грн з призначенням платежу «Переказ коштів згідно договору № 729837506 від 24.01.2025, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 ». На платіжному дорученні міститься відмітка про його проведення банком 24.01.2025.

Зазначені обставини підтверджуються також довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» № 729837506/11122025/Э від 11.12.2025, згідно з якою на виконання кредитного договору кредитодавцем ініційовано платіжну операцію на суму 7 300 грн на рахунок (платіжну картку) отримувача ОСОБА_1 № НОМЕР_1; ідентифікатор платіжної операції - 43773-54110-84933; дата ініціювання платіжної інструкції - 24.01.2025 о 18:16:50; дата завершення платіжної операції - 24.01.2025 о 18:16:52; надавачем платіжних послуг отримувача зазначено АТ «Райффайзен Банк».

Номер платіжної картки, зазначений у наведених платіжних документах, збігається з реквізитами платіжної картки, указаними в п. 5.1 договору (НОМЕР_1), що дає підстави вважати доведеним перерахування кредитних коштів саме відповідачу.

27.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/37, за яким право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги від 27.05.2025 (позиція 814), який містить прізвище, ім`я та по батькові відповідача, її реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер і дату кредитного договору та розмір відступленої вимоги - 15 736,10 грн.

04.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/1225-01, за яким право грошової вимоги до відповідача відступлено позивачу, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 2 від 04.12.2025 (позиція 2005) та актом прийому-передачі реєстру прав вимог № 2 від 04.12.2025. Згідно із зазначеним реєстром до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором № 729837506 від 24.01.2025 на загальну суму 25 893,36 грн, у тому числі заборгованість за тілом кредиту 7 299,06 грн, за процентами 14 944,77 грн та неустойка 3 649,53 грн.

Розмір заборгованості підтверджується розрахунками заборгованості, складеними первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (за період з 24.01.2025 по 27.05.2025) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (за період з 27.05.2025 по 04.12.2025), які містять щоденне нарахування процентів, облік здійснених відповідачем платежів та проміжні залишки заборгованості.

За дисконтний період (з 24.01.2025 по 15.02.2025) проценти нараховано за дисконтною ставкою 0,34% в день (24,82 грн на день), а всього 546,04 грн. 14.02.2025 відповідач сплатила 887 грн, з яких 521,22 грн зараховано в рахунок нарахованих станом на цю дату процентів, 365 грн - у рахунок комісії за надання кредиту, а 0,78 грн - у рахунок тіла кредиту. Надалі проценти за користування кредитом нараховувалися за ставкою 0,98% в день (71,53 грн на день). 21.03.2025 відповідач сплатила 2 457 грн, з яких 2 456,84 грн зараховано в рахунок усіх нарахованих станом на цю дату процентів, а 0,16 грн - у рахунок тіла кредиту, унаслідок чого залишок заборгованості за тілом кредиту становив 7 299,06 грн. 05.05.2025 відповідач сплатила 5 грн.

04.05.2025 та 11.05.2025 первісний кредитор нарахував відповідачу неустойку (штраф) на загальну суму 3 649,53 грн, що становить 50% від суми кредиту, яка була в користуванні позичальника.

Листом № ТП/729837506 від 17.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» повідомило відповідача про дострокове розірвання кредитного договору з 17.10.2025 на підставі п. 9.1.1.7 договору та ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», а також про необхідність сплати заборгованості в розмірі 25 893,36 грн. Нарахування процентів за користування кредитом за розрахунком Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» здійснено по 16.10.2025.

До стягнення позивач заявив заборгованість у розмірі 22 243,83 грн, що складається з тіла кредиту 7 299,06 грн та процентів за користування кредитом 14 944,77 грн; вимог про стягнення неустойки позивач не заявляв.

Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»; електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст. 3, 11, 12 Закону). Судом встановлено, що договір № 729837506 укладено відповідачем у такий спосіб.

Відповідно до ст. 512, 514, 1077, 1078 ЦК України право грошової вимоги за зобов`язанням може бути передане іншій особі за договором факторингу; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України). Дослідивши договори факторингу від 27.05.2025 та від 04.12.2025, витяги з реєстрів прав вимоги та акт прийому-передачі реєстру прав вимог, суд встановив, що право грошової вимоги до відповідача за договором № 729837506 у встановленому порядку перейшло до позивача; зазначені договори недійсними не визнавалися.

Оскільки факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 7 300 грн та перехід права вимоги до позивача підтверджені належними доказами, а доказів повернення тіла кредиту відповідач не надала, вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 299,06 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить із такого.

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити проценти за користування кредитом у розмірі та в порядку, встановлених договором. За змістом наведених норм проценти є платою за час правомірного користування кредитними коштами і можуть нараховуватися лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) вказала, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, а права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України. У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).

З огляду на наведене для вирішення спору суд має встановити межі строку правомірного (регулятивного) користування кредитом, у яких за ст. 1048 ЦК України нараховуються проценти за користування.

За умовами договору таким строком є дисконтний період кредитування, який на момент укладення договору становив 22 дні (з 24.01.2025 по 15.02.2025) і міг бути продовжений або поновлений позичальником шляхом сплати всіх фактично нарахованих процентів (пп. 1.1.5, 1.1.28, 1.1.29, 3.1-3.3 договору). Договір розмежовує строк своєї дії та строк користування кредитом на погоджених (дисконтних) умовах: за прямим застереженням п. 3.4 договору Пролонгація та Поновлення дисконтного періоду не змінюють істотних умов договору, зокрема строку його дії, а щоденне нарахування процентів за базовою ставкою договором установлено лише для випадку користування кредитом після закінчення дисконтного періоду (п. 7.4.2, 8.3 договору). Узгоджується з наведеним і п. 7.1 договору, за яким датою повного повернення всієї суми кредиту визначено саме дату закінчення дисконтного періоду - 15.02.2025, яка в разі Пролонгації чи Поновлення зміщується на відповідну нову дату закінчення дисконтного періоду; кредитний продукт «СМАРТ» за своїм визначенням передбачає повернення кредиту в кінці погодженого строку (п. 1.1.32 договору).

З огляду на це посилання договору та паспорта споживчого кредиту на строк «до 1826 днів» і кінцеву дату повернення 23.02.2030 (п. 7.3, 11.1 договору) самостійного строку кредитування не визначають, а є лише граничною межею строку дії договору. Та обставина, що визначену п. 7.1 договору дату повного повернення кредиту сформульовано як «рекомендовану (не обов`язкову)», наведеного висновку не спростовує, оскільки згідно зі ст. 213 ЦК України ця умова засвідчує намір сторін пов`язати повернення кредиту саме із закінченням дисконтного періоду. За змістом ст. 213, 637 ЦК України та усталеної судової практики, у разі якщо умови договору допускають неоднозначне тлумачення, вони мають тлумачитися на користь споживача за принципом contra proferentem (правовий висновок у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц).

Судом встановлено, що 14.02.2025, у межах дисконтного періоду, відповідач сплатила 887 грн, з яких 521,22 грн зараховано в рахунок усіх фактично нарахованих на день платежу процентів, а 365 грн - у рахунок комісії за надання кредиту. Такими діями відповідач у порядку, передбаченому п. 3.2, 3.3 договору, продовжила дисконтний період; за визначеною п. 3.2 договору формулою дисконтний період продовжено на 29 днів - по 16.03.2025.

21.03.2025 відповідач сплатила 2 457 грн, з яких 2 456,84 грн зараховано в рахунок усіх нарахованих на день платежу процентів. Оскільки цей платіж здійснено після закінчення дисконтного та пільгового періодів, проте в межах 30 календарних днів з дати закінчення дисконтного періоду, ним у порядку, передбаченому п. 3.3 договору, здійснено Поновлення дисконтного періоду тривалістю 30 календарних днів - по 20.04.2025.

Наведене узгоджується з розрахунком первісного кредитора, за яким проценти за перші 22 дні залишено нарахованими за зниженою дисконтною ставкою 0,34% в день, а за наступні періоди їх нараховано за ставкою 0,98% в день, тобто за умовами, передбаченими п. 8.7.2 договору для випадку Пролонгації чи Поновлення дисконтного періоду. Узгоджується з цим і момент нарахування первісним кредитором неустойки: перший штраф нараховано 04.05.2025, а другий - 11.05.2025, тобто відповідно на 14-й та 21-й день після 20.04.2025, як це передбачено п. 12.3 договору для порушення строку оплати платежу.

Таким чином, строк правомірного користування кредитом за договором тривав з 24.01.2025 по 20.04.2025. Проценти за користування кредитом, нараховані за період з 24.01.2025 по 21.03.2025, відповідач сплатила в повному обсязі платежами 14.02.2025 та 21.03.2025. За поновлений дисконтний період (з 22.03.2025 по 20.04.2025) нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 2 145,90 грн (71,53 грн х 30 днів), які відповідач не сплатила. Здійснений відповідачем 05.05.2025 платіж у розмірі 5 грн згідно з установленою п. 7.8 договору черговістю підлягає зарахуванню в рахунок прострочених процентів. Отже, заборгованість за процентами за користування кредитом у межах строку кредитування становить 2 140,90 грн (2 145,90 грн - 5 грн).

Після 20.04.2025 відповідач дисконтний період не продовжувала і не поновлювала, дострокового повного погашення кредиту не здійснила, у зв`язку з чим користування кредитом вийшло за межі строку правомірного (регулятивного) користування. За таких обставин право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом (ст. 1048 ЦК України) за період після 20.04.2025 припинилося. Наведене узгоджується і з п. 12.4 договору, за яким проценти, нараховані після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто заходом відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, а не платою за правомірне користування кредитом. Крім того, 17.10.2025 новий кредитор повідомив відповідача про дострокове розірвання договору, що в силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України також є самостійною підставою припинення нарахування договірних процентів.

Позивач заявив до стягнення саме проценти за користування кредитом (ст. 1048 ЦК України), а не проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України), при цьому суд не вправі самостійно змінювати підстави позову. За таких обставин у стягненні заявлених процентів за користування кредитом у частині, нарахованій за період після 20.04.2025, у розмірі 12 803,87 грн належить відмовити. Крім того, оскільки таке прострочення мало місце в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у силу п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальник у будь-якому разі звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором кредитної лінії № 729837506 від 24.01.2025 у розмірі 9 439,96 грн, з якої 7 299,06 грн - заборгованість за тілом кредиту та 2 140,90 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 22.03.2025 по 20.04.2025. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 12 803,87 грн належить відмовити.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн суд зазначає таке. На підтвердження їх понесення позивач надав договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткову угоду № 25771517594 від 21.01.2026 до нього та акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026, згідно з яким Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» надано послуги з вивчення матеріалів справи (1 000 грн), складання позовної заяви (5 000 грн), підготовки адвокатського запиту (500 грн) та підготовки клопотання (500 грн).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін; оцінку цих критеріїв суд здійснює незалежно від наявності клопотання іншої сторони. Враховуючи, що справа є малозначною і належить до типової категорії спорів про стягнення заборгованості за кредитним договором, не потребувала дослідження значного обсягу доказів, а також ціну позову, суд вважає обґрунтованим і пропорційним до предмета спору розмір витрат на професійну правничу допомогу 5 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 121,93 грн (5 000 грн х 9 439,96 грн : 22 243,83 грн) та судовий збір у розмірі 1 129,88 грн (2 662,40 грн х 9 439,96 грн : 22 243,83 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії № 729837506 від 24.01.2025 у розмірі 9 439,96 грн, судовий збір у розмірі 1 129,88 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 121,93 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО