Рішення № 139941506, 21.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11100/26

Провадження № 2-а/756/116/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

21 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив скасувати постанову серії ЕНА № 7395307 від 18.06.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 18.06.2026 інспектором 1 взводу 2 роти батальйону забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Шереметом А.С. винесено зазначену постанову, якою його визнано винним у тому, що він керував транспортним засобом «Citroen Berlingo», державний номерний знак НОМЕР_1 , який не пройшов обов`язковий технічний контроль. Транспортний засіб є службовим легковим автомобілем, належить ПІІ «ВІП-Рент», переданий в оперативний лізинг АТ «Укртелеком» і закріплений за позивачем як за працівником цього товариства для виконання трудових обов`язків.

18.06.2026 позивач використовував автомобіль виключно у службових цілях і не здійснював ним перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, а тому такий транспортний засіб обов`язковому технічному контролю не підлягає.

Позивач наголосив також на тому, що оскаржувана постанова не містить даних про мету використання автомобіля, а доказів вчинення ним правопорушення посадовою особою не зібрано.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.08.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. У відзиві зазначено, що позивач, керуючи транспортним засобом «Citroen Berlingo», державний номерний знак НОМЕР_1 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди, а під час перевірки документів встановлено, що транспортний засіб підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. Відповідач послався на те, що цей автомобіль належить ПІІ «ВІП-Рент», основним видом діяльності якого є надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, а отже використовується з метою отримання прибутку та відповідно до ч. 7 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» підлягає обов`язковому технічному контролю кожні два роки.

Відповіді на відзив від позивача не надходило.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Постановою серії ЕНА № 7395307 від 18.06.2026, винесеною інспектором 1 взводу 2 роти батальйону забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Шереметом А.С., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Зі змісту постанови вбачається, що 18.06.2026 о 10 год 23 хв у м. Києві на вул. Протасів Яр, 2Д водій, керуючи транспортним засобом, став учасником дорожньо-транспортної пригоди, а під час перевірки документів було встановлено, що транспортний засіб підлягає обов`язковому технічному контролю та своєчасно його не пройшов, чим порушено пп. «б» п. 31.3 Правил дорожнього руху України.

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 28.05.2024, автомобіль «Citroen Berlingo», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності ПІІ «ВІП-Рент», має категорію М1, тип кузова - загальний легковий універсал, кількість сидячих місць з місцем водія - 5.

Згідно з угодою оперативного лізингу (найму) від 12.02.2024 № 13882, укладеною між ПІІ «ВІП-Рент» та АТ «Укртелеком», зазначений автомобіль передано АТ «Укртелеком» у строкове платне володіння та користування; передачу автомобіля здійснено за актом приймання-передачі від 30.05.2024.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом діяльності АТ «Укртелеком» та його Київської міської філії є діяльність у сфері проводового електрозв`язку.

Наказом Київської міської філії АТ «Укртелеком» від 01.01.2026 № 1-Н-КУ «Про закріплення службових транспортних засобів Київської міської філії АТ «Укртелеком» зі змінами, внесеними наказом від 02.03.2026 № 36-Н-КУ, службовий автомобіль «Citroen Berlingo», державний номерний знак НОМЕР_1 , закріплено за ОСОБА_1 , якого призначено відповідальним за експлуатацію цього транспортного засобу та допущено до самостійного керування ним.

Автомобіль передано позивачу за актом приймання-передачі транспортного засобу від 02.03.2026.

Згідно з наказом Київської міської філії АТ «Укртелеком» від 13.02.2026 № 32-13-119-к та довідкою від 22.06.2026 ОСОБА_1 з 16.02.2026 працює на посаді інженера лінійних споруд електрозв`язку лінійної групи центру технічної інфраструктури № 1 м. Київ технічної служби технічного департаменту Київської міської філії АТ «Укртелеком».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Наявність складу правопорушення встановлюється сукупністю передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак - об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пп. «б» п. 31.3 Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, є керування транспортним засобом, який згідно із законом підлягає обов`язковому технічному контролю. Відсутність такого обов`язку виключає склад цього правопорушення.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов`язковому технічному контролю не підлягають, зокрема, легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 678/483/17 зазначено, що аналіз положень ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» дає підстави для висновку про те, що обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, тобто визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку. Верховний Суд указав, що автомобіль, яким керував позивач, є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку, і визнав необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що якщо транспортний засіб використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, то він підлягає обов`язковому проходженню технічного контролю.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 731/186/17.

У зазначених постановах Верховний Суд указав також, що для віднесення автомобіля до об`єкта обов`язкового технічного контролю слід використовувати термінологію, наведену у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 176, за змістом п. 7 яких дія цих Правил не поширюється на перевезення, що здійснюються службовими легковими автомобілями.

Матеріалами справи підтверджено, що автомобіль «Citroen Berlingo», державний номерний знак НОМЕР_1 , є легковим автомобілем категорії М1 і на час події був закріплений за позивачем як службовий транспортний засіб для виконання ним трудових обов`язків інженера лінійних споруд електрозв`язку. Доказів того, що 18.06.2026 цей автомобіль використовувався для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, матеріали справи не містять.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що транспортний засіб підлягав обов`язковому технічному контролю з огляду на належність його ПІІ «ВІП-Рент», основним видом діяльності якого є надання в оренду автомобілів, з огляду на наступне.

Закон України «Про дорожній рух» пов`язує обов`язок проходження обов`язкового технічного контролю не з комерційним характером діяльності власника транспортного засобу, а з метою фактичного використання самого транспортного засобу - для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Дохід ПІІ «ВІП-Рент» походить від передачі майна в оренду (лізинг), а не від перевезення цим транспортним засобом пасажирів чи вантажів. При цьому фактичним користувачем автомобіля на час події був не власник, а АТ «Укртелеком», яке перевезень пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку не здійснює і використовувало автомобіль як службовий для забезпечення власної статутної діяльності у сфері електрозв`язку.

Суд враховує, що згідно з пп. 15 п. 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, транспортним засобом, що використовується з метою отримання прибутку, є транспортний засіб (зокрема службовий легковий автомобіль), що експлуатується юридичними особами, які провадять господарську діяльність з метою отримання прибутку.

Разом з тим, коло транспортних засобів, які підлягають обов`язковому технічному контролю, визначено ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», і за змістом цієї норми визначальним критерієм є використання автомобіля саме для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Зазначеною статтею Кабінету Міністрів України делеговано визначення порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, а не розширення встановленого законом кола об`єктів такого контролю.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин до спірних правовідносин суд застосовує ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» у тлумаченні, наданому Верховним Судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що посадова особа обмежилася констатацією того, що транспортний засіб підлягає обов`язковому технічному контролю та своєчасно його не пройшов. Обставини, які мають визначальне значення для кваліфікації діяння за ч. 3 ст. 121 КУпАП, - мета фактичного використання автомобіля - під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не з`ясовувалися, і жодних даних про це постанова не містить.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, витяг з Інформаційного порталу Національної поліції України та відомості з вебсайту www.avisleasing.com.ua, на які послався відповідач, одержані після винесення оскаржуваної постанови і в її основу покладені не були, а тому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України не можуть бути підставою для висновку про правомірність цієї постанови.

Згідно зі ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що автомобіль «Citroen Berlingo», державний номерний знак НОМЕР_1 , є легковим автомобілем, який на час події використовувався як службовий і не використовувався для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, а тому обов`язковому технічному контролю не підлягав. Правомірності оскаржуваної постанови відповідач не довів.

За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 665,60 грн, який підлягає стягненню на його користь з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 77, 90, 139, 241-246, 286, 295 КАС України, ст. 7, 9, 121, 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», суд -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7395307 від 18.06.2026, винесену інспектором 1 взводу 2 роти батальйону забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Шереметом А.С., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП - за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Андрій ПУКАЛО