Рішення № 139941505, 21.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 175/9389/26

Провадження № 2-а/756/126/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

21 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7265650 від 27.05.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП;

- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 27.05.2026 інспектор відділення поліції № 2 (смт Слобожанське) Дніпровського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Миргородський В.О. виніс постанову серії ЕНА № 7265650, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Транспортним засобом LEXUS LX570, державний номерний знак НОМЕР_1 , позивач керував на законних підставах. На вимогу поліцейського він пред`явив наявні документи та повідомив про наявність електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу в мобільному застосунку «Дія». Під час спроби відкрити електронний документ виникли технічні труднощі в роботі застосунку та мережі передачі даних, унаслідок чого документ тимчасово не відображався. Про ці обставини позивач одразу повідомив поліцейського та просив надати кілька хвилин для повторного завантаження документа.

На місці зупинки в позивача були фотокопії документів на транспортний засіб, а також перебувала власниця транспортного засобу, яка могла підтвердити законність користування автомобілем. Попри це поліцейський не перевірив відомостей про реєстрацію транспортного засобу через інформаційні ресурси Міністерства внутрішніх справ України, не врахував наявних копій документів і не забезпечив повного та всебічного з`ясування обставин справи.

Позивач вважає, що тимчасова технічна неможливість відобразити електронний документ у застосунку не свідчить про його відсутність, а поліцейський помилково ототожнив ці явища. До оскаржуваної постанови не долучено жодного доказу, який підтверджував би вчинення ним правопорушення: відсутні відеозапис із нагрудної камери поліцейського, пояснення свідків і власниці транспортного засобу.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10.06.2026 справу передано за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва за місцем проживання позивача.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 20 липня 2026 року визначено головуючого суддю Оболонського районного суду м. Києва Діденка Є.В.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29.07.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи постановлено проводити без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали, позивачу для подання відповіді на відзив - п`ять днів з дня отримання відзиву.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 28 серпня 2026 року у зв`язку з призначенням судді Діденка Є.В. Указом Президента України від 21.08.2026 № 782/2026 на посаду судді Вищого антикорупційного суду визначено головуючого суддю Оболонського районного суду м. Києва Пукала А.В.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03.09.2026 справу прийнято до провадження судді Пукала А.В.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

05.08.2026 до суду надійшов відзив Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому відповідач проти позову заперечував.

У відзиві зазначено, що постанову винесено уповноваженою посадовою особою, яка має спеціальне звання, у межах повноважень, наданих ст. 222 КУпАП та п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію». За п. 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, постанова у справі про правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення правопорушення. Відповідач наголосив, що зі змісту постанови вбачається керування позивачем транспортним засобом без свідоцтва про реєстрацію на цей автомобіль, а ч. 1 ст. 126 КУпАП охоплює як непред`явлення паперового реєстраційного документа, так і непред`явлення електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Водночас відповідач повідомив, що у зв`язку з виникненням технічних несправностей у роботі портативного відеореєстратора поліцейського відеоматеріали правопорушення відсутні й надати відеозапис неможливо. Відповідач просив розглядати справу за відсутності свого представника.

Відповіді на відзив позивач не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7265650, винесеною 27.05.2026 о 10 год 52 хв інспектором відділення поліції № 2 (смт Слобожанське) Дніпровського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції Миргородським В.О., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що 27.05.2026 о 10 год 32 хв у селищі Обухівка Дніпровського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем LEXUS LX570, державний номерний знак НОМЕР_1 , без свідоцтва про реєстрацію на вказаний автомобіль, чим порушив пп. «б» п. 2.1 Правил дорожнього руху України.

Пункт 7 постанови, у якому зазначаються додатки до неї, не заповнений - жодного додатка до постанови не наведено.

У постанові зазначено, що автомобіль LEXUS LX570, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 .

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копію якого долучено до позовної заяви, автомобіль LEXUS LX 570, державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 .

Листом відділу правового забезпечення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 10.06.2026 № 217153-2026 повідомлено, що у зв`язку з виникненням технічних несправностей у роботі портативного відеореєстратора поліцейського відеоматеріали вказаного правопорушення відсутні. Ті самі відомості наведено у відзиві.

Інших доказів, крім оскаржуваної постанови, відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наявність складу правопорушення встановлюється сукупністю передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність, а саме таких необхідних елементів як об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона правопорушення, суб`єкт правопорушення та суб`єктивна сторона правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, законодавчо встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується. Це означає, що повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стаття 62 Конституції України встановлює, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, у тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, у цій справі полягає у непред`явленні поліцейському реєстраційного документа на транспортний засіб - чи то у спосіб, який дає можливість прочитати та зафіксувати дані паперового документа, чи то у формі електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Саме ця обставина й підлягала доказуванню відповідачем.

Позивач послідовно заперечує факт відмови від пред`явлення документа, посилаючись на те, що повідомив поліцейського про наявність електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та просив надати час для його завантаження.

Єдиним доказом, наданим відповідачем на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, є сама постанова. Пункт постанови, у якому зазначаються додатки, не заповнений; відеозапис із портативного відеореєстратора поліцейського відсутній, що відповідач визнав як у листі від 10.06.2026 № 217153-2026, так і у відзиві. Пояснень поліцейського, який виніс постанову, пояснень власниці транспортного засобу, свідків або будь-яких інших доказів матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що оскаржувана постанова не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 зазначено, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а вказано, що свідчення особи, яка склала постанову, не можуть вважатися об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконував функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху; за наявності у справі лише постанови про притягнення до відповідальності немає підстав стверджувати про допущення особою порушень Правил дорожнього руху України.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводів відповідача про те, що постанову винесено уповноваженою посадовою особою в межах наданих їй повноважень і з додержанням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, суд під сумнів не ставить. Водночас додержання вимог до компетенції посадової особи та до форми постанови саме по собі не замінює доказування події правопорушення і вини особи в його вчиненні.

Посилання відповідача на те, що ч. 1 ст. 126 КУпАП охоплює і непред`явлення електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є правильним, проте стосується кваліфікації діяння, а не його доведеності. Відповідач мав довести саму подію - що позивач на вимогу поліцейського не пред`явив реєстраційного документа в жодній із передбачених законом форм, - і таких доказів не надав.

Разом з тим, суд враховує, що позивач не подав доказів технічної несправності мобільного застосунку «Дія» станом на 27.05.2026, а копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу підтверджує лише існування такого документа, але не спосіб його пред`явлення поліцейському. Проте за ч. 2 ст. 77 КАС України тягар доказування правомірності оскаржуваного рішення покладено на відповідача, а суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень.

В силу принципу презумпції невинуватості, що діє в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, є недоведеним, що свідчить про відсутність у його діях складу цього адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За квитанцією про сплату № 0617-7110-5906-4396 від 04.06.2026 позивач сплатив судовий збір у розмірі 665,60 грн, який підлягає стягненню на його користь з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 272, 286, 295 КАС України, ст. 7, 9, 126, 245, 247, 251, 252, 280, 283 КУпАП, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7265650 від 27.05.2026, винесену інспектором відділення поліції № 2 (смт Слобожанське) Дніпровського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції Миргородським Володимиром Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП - за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-А).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Оскільки розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Андрій ПУКАЛО