Рішення № 139932628, 16.09.2026, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 296/2148/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І. ,

з секретарем судового засідання Щипською І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»), від імені та в інтересах якого діє представник Мих Вікторія Олегівна, 27.02.2025 звернулося в Корольовський районний суд м.Житомир з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить на підставі ст.ст. 514, 516, 526, 530, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 9533843 від 07.12.2023 у загальному розмірі 47292 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 14000 грн., 32592 грн. - проценти за користування кредитом, 700 грн. - заборгованість за комісією, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 07.12.2023 ОСОБА_1 і Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») уклали електронний кредитний договір № 9533843, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 14000 грн. зі сплатою процентів за користування коштами, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. У відповідності до пункт 7.1 кредитного договору від 07.12.2023 № 9533843, кредитний договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Факт укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ Мілоан та відповідачем не був би укладений. Укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ «Мілоан». Підтвердженням добровільного укладення кредитного договору є Заява на кредит № 9533843, що заповнена відповідачем. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит. відповідач не виконав умов кредитного договору. Згідно з п.3.2.6 кредитного договору від 07.12.2023 № 9533843, позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. 26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - позивачем укладено договір відступлення прав вимоги № 105-МЛ, відповідно до умов якого позивачу відступлено права вимоги за кредитним договором від 07.12.2023 № 9533843, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги від 26.04.2024 № 105-МЛ сума заборгованості відповідача за кредитним договором від 07.12.2023 № 9533843 становить 47292 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 14000 грн., прострочена заборгованість за відсотками 32592 грн, прострочена заборгованість за комісією 700 грн. Позивачем надіслано письмову претензію про погашення заборгованості за кредитним договором від 04.02.2025 № 23577405/1829. Проте позичальник не виконав свого обов`язку, кредитні кошти у визначений строк не повернув. На підставі викладеного ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 07.12.2023 № 9533843 у розмірі 47292 грн. в судовому порядку та відшкодувати судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

13.03.2025 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомир справа № 296/2148/25 за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, направлена за підсудністю до Овруцького районного суду Житомирської області, так як відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 15.05.2025 про відкриття провадження та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін доставлено до стороні відповідача на електронну адресу 16.05.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного документу, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, мотивуючи зокрема тим, що у матеріалах справи відсутні електронні докази підписання сторонами кредитного договору № 9533843 від 07.12.2023 разом з додатками електронним цифровим підписом. Відсутні докази надання кредитних коштів відповідачу. Позивач належними та допустимими докази не довів наявності заборгованості відповідача перед позивачем у заявленому розмірі. Як вбачається з умов договору про споживчий кредит № 9533843 від 07.12.2023, розмір процентної ставки, встановлений 3,50 % в день (п.1.5.3 договору), що є несправедливим у розумінні п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів) та протиправним відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування». У відповідності до ч.2 ст.215 ЦК України договір про споживчий кредит № 9533843 від 07.12.2023 є нікчемним. Позивачем не доведено факту переходу права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до відповідача. Стягнення комісії, пов`язаної з обслуговуванням кредиту, нарахування якої передбачено п.1.5.1 про споживчий кредит № 9533843 від 07.12.2023 за ставкою 5% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, суперечить положенням ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ухвалою суду від 01.10.2025 за клопотанням позивача витребувано докази у ТОВ ФК «Контрактовий дім». Останнім на виконання ухвали суду 15.10.2025 надано інформацію щодо успішного переказу коштів 07.12.2023 від платника ТОВ «Мілоан», ЄДРПОУ 404884607, за платіжною операцією № 1335414406 на суму 17000 грн. на користь ОСОБА_1 , номер картки НОМЕР_1 (АТ «Сенс Банк») з призначенням платежу «кредитні кошти від ТОВ Мілоан Кошти згідно договору 9533843».

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Розглянувши вимоги та доводи позову, заперечення відзиву, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено, що 07.12.2023 відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Мілоан» через веб-сайт miloan.ua із Анкетою-заявою на кредит № 9533843 у розмірі 14000 грн. на строк кредитування 15 днів, з датою повернення кредиту: 22.12.2023, сумою повернення кредиту 16128 грн., яка складається із комісії за надання кредиту - 700 грн., що нараховується одноразово за ставкою 5% від суми кредиту за договором, та процентів за користування кредитом - 1428 грн., що нараховуються за ставкою 0,68% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. У Анкеті-заяві на кредит № 9533843 від 07.12.2023 позичальник - відповідач вказав свої персональні дані: прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП, дату народження, стать, вік, номер мобільного телефону, електронну адресу, документ, що посвідчує особу: паспорт серія та номер, ким виданий, адресу місця реєстрації та проживання, місце роботи та розмір щомісячного доходу.

07.12.2023 між ОСОБА_1 і ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 9533843, з додатками ( Додаток №1 - Графік платежів за договором про споживчий кредит, Додаток № 2 - Заява на отримання кредиту № 953384, Додаток № 3 - Додаткові контакті дані позичальника для взаємодії за Кредитним договором), згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 14000 грн загальним строком на 105 днів з 07.12.2023 (дата надання кредиту), який (загальний строк) складається із пільгового періоду 15 днів, що починається з дати видачі кредиту і завершується 22.12.2023 (рекомендована дата платежу), та поточного періоду 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 21.02.2024 (дата остаточного погашення заборгованості). У відповідності до п.1.4 договору позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 22.12.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 21.03.2024 (останнього для строку кредитування). У відповідності до п.1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 700 грн., яка нараховується за ставкою 5% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Згідно з п.1.5.2 договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 1428 грн., які нараховуються за ставкою 0,68% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку кредитування кредитом протягом пільгового періоду. Згідно з п.1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 44100 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку кредитування кредитом протягом поточного періоду. У відповідності до п.2.1 кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . У відповідності до пункт 7.1 договору, цей договір (з додатками № 1, № 2, № 3 та Правилами) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього договору (тобто переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника) і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Договір про споживчий кредит № 9533843 підписаний відповідачем 07.12.2023 за допомогою одноразового ідентифікатора 515063. Підтвердженням факту добровільного укладення відповідачем кредитного договору є заповнена відповідачем Анкета-заява на кредит № 9533843 від 07.12.2023 та Заява на отримання кредиту № 9533843 від 07.12.2023 із зазначенням його персональних даних та реквізитів платіжної картку позичальника, на яку має бути перераховано суму кредиту: MASTERCARD DEBIT НОМЕР_1 , номерів телефонів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , які належать позичальнику і через які кредитодавець має право здійснювати взаємодію з позичальником.

ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, перерахувавши відповідачу на картковий рахунок кредитні грошові кошти в сумі 14000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення 117119795 від 07.12.2023. Факт зарахування вказаного переказу на картковий рахунок відповідача, підтверджується інформацію ТОВ ФК «Контрактовий дім», наданою на виконання ухвали суду 15.10.2025, щодо успішного переказу коштів 07.12.2023 від платника ТОВ «Мілоан», ЄДРПОУ 404884607, за платіжною операцією № НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , номер картки НОМЕР_1 (АТ «Сенс Банк») з призначенням платежу «кредитні кошти від ТОВ Мілоан Кошти згідно договору 9533843».

Однак, відповідач не виконав умов кредитного договору та не повернув кредиту, не сплатив комісії та процентів за його користування у встановлений договором строк.

Згідно з п.3.2.6 договору про споживчий кредит № 9533843 від 07.12.2023, кредитодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

26.04.2024 між ТОВ «Мілоан», як кредитором, і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як новим кредитором, укладено договір відступлення прав вимоги № 105-МЛ, відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) новому кредитору (позивачу) за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги від 26.04.2024 № 105-МЛ позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 9533843 від 07.12.2023 на загальну суму заборгованості 47292 грн, з яких: залишок по тілу кредиту 14000 грн., залишок по відсотках 32592 грн., залишок по комісії 700 грн.

Позивачем надіслано письмову претензію № 23577405/1829 від 04.02.2025 про погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 47292 грн. Проте відповідач договірні зобов`язання не виконав, кредитні кошти не повернув.

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір про споживчий кредит, за яким позивач заявив вимоги у цій справі, укладено сторонами цього правочину в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Крім того, до укладення договору про споживчий кредит позивач підписав анкету-заяву на кредит № 9533843.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не ним, матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 погодився з тим, що «без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору».

Зібраними у справі доказами підтверджено, що кредитний договір укладено з дотриманням вимог закону. Встановлено, що договір про споживчий кредит з додатками, які підписані відповідачем, містять інформацію щодо кредитування, зокрема, суму кредиту, загальний строк кредитування, розмір пільгового та поточного періоду, комісію за надання кредиту, процентні ставки.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання договору кредиту, так і отримання позичальником грошових коштів на погоджених ним умовах та невиконання останнім свого обов`язку по своєчасному поверненню отриманих кредитних коштів.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим презумпцію правомірності укладеного кредитного договору під час розгляду справи відповідачем не спростовано. З цього приводу слід зазначити таке.

Згідно з п.1.5.2 договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 1428 грн., які нараховуються за ставкою 0,68% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку кредитування кредитом протягом пільгового періоду. Згідно з п.1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 44100 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку кредитування кредитом протягом поточного періоду.

На спростування позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості з відповідача останній у відзиві вказує, що встановлений у п.1.5.3 кредитного договору розмір процентної ставки 3,50 % в день є несправедливою умовою в розумінні п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та протиправною відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», а відтак, договір про споживчий кредит № 9533843 від 07.12.2023 у відповідності до ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Зокрема згідно з п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про: 5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Частиною 4 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Частиною 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Водночас, згідно з ч.5, ч.6, ч.7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Тобто несправедливі положення договору можуть бути змінені сторонами договору або можуть бути визнані недійсними. При цьому законом прямо не передбачено, що несправедливі умови договору із споживачем, які мають наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, є недійсними (нікчемними).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема ч.3 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Кредитний договір, зокрема в частині умов його пункту 1.5.3 чи інших, судом недійсним не визнавався.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що позивач у встановленому законом порядку набув право грошової вимоги за договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач уклав кредитний договір, фактично отримані кредитні грошові кошти в добровільному порядку на користь позивача не повернув, тому ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення заборгованості.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що спростовують факт укладення договору та розміру заборгованості за ним.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що свої зобов`язання за кредитним договором відповідач виконав неналежним чином та має непогашену заборгованість у розмірі 47292 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про споживчий кредит порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, то суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263265, 273, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (ЄДРПОУ 35234236, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28) заборгованість за договором про споживчий кредит № 9533843 від 07.12.2023 в сумі 47292,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.09.2026.

Суддя: В. І. Вачко