Ухвала суду № 139930273, 17.09.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17 вересня 2026 року м.ТернопільСправа № 921/407/26Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув заяву №2818907026 від 29.07.2026 (вх.№6000) Акціонерного товариства "СЕНС БАНК", місто Київ

про визнання грошових вимог

до боржника фізичної особи ОСОБА_1 , м. Тернопіль

у справі

про неплатоспроможність

за участю представників:

заявника (кредитора): не з`явився;

боржниці: не з`явився;

керуючого реструктуризацією боргів: Cабура С.О., арбітражна керуюча, Сідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражної керуючої №2137 від 04.07.2024.

Обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21 липня 2026 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи призначено арбітражного керуючого Сабуру Світлану Олександрівну.

З метою виявлення всіх кредиторів, відповідно до положень ч. 6 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства, 21.07.2026 на офіційному вебпорталі Судової влади України оприлюднено оголошення № 80034 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1

29.07.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області звернулося Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» із заявою № 2818907026 від 29.07.2026 (вх. № 6000) про визнання грошових вимог відносно боржниці ОСОБА_1 на загальну суму 339 014,84 грн, що обґрунтовані умовами Угоди про надання кредиту № 501257889 від 28.07.2020 та Угоди про надання споживчого кредиту № 507013589 від 18.03.2024 , а також 5 324,80 грн судового збору.

Ухвалою суду від 30 липня 2026 року заяву кредитора прийнято до розгляду та призначено її розгляд у попередньому засіданні на 17.09.2026.

Представник АТ «СЕНС БАНК» у попереднє судове засідання не з`явився; водночас, у прохальній частині заяви про визнання грошових вимог просив здійснювати розгляд заяви без участі представника Банку.

Керуючою реструктуризацією боргів Сабурою С.О. 12 серпня 2026 року сформовано та направлено засобами підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС Повідомлення № 02-01/18 від 11.08.2026 про результати розгляду вимог кредитора - АТ «СЕНС БАНК», згідно з яким арбітражною керуючою визнано грошові вимоги Банку частково в сумі 304 782,22 грн та 5 324,80 грн судового збору; вимоги на суму 34 232,62 грн комісії, - відхилено.

У попередньому судовому засіданні керуюча реструктуризацією підтримала доводи, наведені у Повідомленні № 02-01/18 від 11.08.2026.

Боржниця у попереднє судове засідання не з`явилася та причини неявки суду не повідомила. Про дату, час та місце розгляду заяви була повідомлена належним чином шляхом доставлення судової кореспонденції, зокрема ухвали суду від 30 липня 2026 року, в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, не є перешкодою для розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог відносно боржника.

З урахуванням клопотання кредитора про здійснення розгляду заявлених грошових вимог без його участі, належного повідомлення боржниці, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви кредитора у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 17.09.2026 оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.

Фактичні обставини, мотиви та норми закону, з яких виходить суд, постановляючи ухвалу.

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» звернулося до господарського суду 29 липня 2026 року із заявою № 2818907026 про визнання кредиторських вимог на загальну суму 339 014,84 грн основного боргу, з яких: за Угодою № 501257889 від 28.07.2020 вимоги складають 6 000,00 грн, в тому числі 568,21 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту, 631,79 грн нарахованих відсотків та 4 800,00 грн заборгованості по комісії; за Угодою № 507013589 від 18.03.2024 вимоги складають 333 014,84 грн, в тому числі 280 455,81 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту, 24 326,41 грн заборгованості за відсотками та 28 232,62 грн заборгованості по комісії.

Також кредитором заявлено 5 324,80 грн судового збору, сплаченого за подання заяви про визнання грошових вимог.

Частиною 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Судом встановлено, що заява АТ «СЕНС БАНК» подана в межах 30-денного строку, визначеного статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з вимогами статей 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про банкрутство (неплатоспроможність) господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, виписок, розрахунків тощо). При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер, зміст та розмір.

Судом досліджено надані заявником докази та встановлено, що 12.08.2022 на позачергових Загальних зборах акціонерів АТ «Альфа-Банк» прийнято рішення, оформлене протоколом №2/2022 від 18.08.2022, про зміну найменування юридичної особи. Найменування банку змінено з АТ «АЛЬФА-БАНК» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК». Відповідні зміни внесені до Статуту з реєстрацією таких у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджує факт правонаступництва та належність кредиторських вимог заявнику.

Статтею 643 Цивільного кодексу України визначено, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Дослідивши матеріали заяви з грошовими вимогами до боржниці, господарським судом з`ясовано, що ОСОБА_1 у дистанційній (електронній) формі укладено з АТ «СЕНС БАНК» дві угоди про надання кредиту шляхом формування оферт (пропозицій) у мобільному застосунку та їх акцептування Банком за допомогою електронного підпису.

Укладені між сторонами угоди є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, повний текст якого розміщено на офіційному сайті кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi. У Додатках № 1 до угод визначено складові загальної вартості кредиту, графік платежів з повернення кредиту та сплати відсотків, а також суми комісійної винагороди.

28.07.2020 між ОСОБА_1 як Позичальником та АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК», як Кредитодавцем/Банком укладено Угоду про надання кредиту № 501257889, за умовами якої Банк надав Позичальниці кредит безготівковим переказом на рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 20 000,00 грн зі строком користування на 24 місяці зі сплатою відсотків за користування у розмірі 21,99% річних.

Пунктом 1 оферти Угоди № 501257889 передбачено, що під час користування кредитом боржниця запропонувала Банку надавати їй послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором, за надання яких встановлюється комісійна винагорода, а саме: а) за надання кредиту - 0,00% від суми кредиту; б) за обслуговування кредиту - 2,40% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ.

Згідно з наданим Банком розрахунком заборгованості за Угодою № 501257889 від 28.07.2020, станом на 20.07.2026 заборгованість Позичальниці складає 6 000,00 грн, що складається з: простроченого тіла кредиту в розмірі 568,21 грн; заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 631,79 грн; заборгованості по комісії - 4 800,00 грн.

При цьому з матеріалів справи та розрахунку заборгованості встановлено, що за весь час дії Угоди № 501257889 Банком нараховано комісії за обслуговування кредиту на загальну суму 13 920,00 грн, з яких боржницею сплачено 9 120,00 грн, а залишкова сума комісії у розмірі 4 800,00 грн включена Банком до заявлених грошових вимог.

18.03.2024 між ОСОБА_1 як Позичальником та АТ «СЕНС БАНК» як Кредитодавцем/Банком укладено Угоду про надання споживчого кредиту № 507013589, за умовами якої Банк надав Позичальниці кредит шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_2 у розмірі 280 455,81 грн, строком на 120 місяців (до 18.03.2034) зі сплатою відсотків за фіксованою ставкою 4,99% річних (денна процентна ставка - 0,05%).

Умови щодо комісії викладено у підпункті «б» пункту 1 Угоди № 507013589, згідно з яким під час користування кредитом Банк надає Позичальнику послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором. За ці послуги встановлюється комісійна винагорода, а саме: б) за обслуговування (управління) кредиту щомісячно: за період з 1 по 12 місяць користування кредитом - 0.10% від суми кредиту, зазначеної в цьому Акцепті без ПДВ; за період з 13 по 24 місяць користування кредитом - 1.00% від суми кредиту, зазначеної в цьому Акцепті без ПДВ; за період з 25 по 120 місяць користування кредитом - 1.50% від суми кредиту, зазначеної в цьому Акцепті без ПДВ.

Також у пункті 1 Угоди № 507013589 наведено послуги, за надання яких встановлено комісію за обслуговування (управління) кредитом. Так, комісія є платою Позичальника Банку за: надання послуг з розрахунку суми чергового платежу за Угодою у випадку дострокового часткового повернення кредиту та/або суми повного дострокового повернення заборгованості; операційне супроводження кредиту, що полягає у обліку, зберіганні і актуалізації інформації, документів Позичальника, його кредитної справи; здійснення інформування про неналежне виконання зобов`язань з повернення кредиту; надання інформації (виписок) по рахунках з використанням SMS/або PUSH-повідомлень щодо суми платежу за Угодою про надання споживчого кредиту, тощо; надання довідок щодо стану заборгованості або про закриття кредиту за допомогою Системи в електронному вигляді; інформування Позичальника щодо діючих пропозицій, тарифів, змін у Банку, тощо шляхом SMS інформування або PUSH-повідомлень.

Станом на 20.07.2026, згідно наданого Банком розрахунку, заборгованість за Угодою № 507013589 становить 333 014,84 грн, з яких: 280 455,81 грн заборгованість за тілом кредиту; 24 326,41 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 28 232,62 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526, 629 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язаний надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за користування кредитом, тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно користуватися кредитом, натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за користування кредитом) за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Розглянувши вимоги Банку за Угодою № 507013589 від 18.03.2024 в частині тіла кредиту в розмірі 280 455,81 грн та нарахованих відсотків за користування кредитом в розмірі 24 326,41 грн, суд виходить з таких мотивів.

24.12.2023 набрав чинності Закон України від 22.11.2023 № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та встановлено імперативні обмеження максимального розміру денної процентної ставки за споживчими кредитами.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-IX), максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Пунктом 1-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено перехідний період: протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX (з 24.12.2023 по 21.04.2024) максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1,5% на день.

Угоду № 507013589 укладено 18.03.2024, тобто під час дії зазначеного перехідного періоду. Денну процентну ставку за цією угодою встановлено у розмірі 0,05% на день (4,99% річних), що значно нижче визначеного законом граничного розміру (1,5% та 1% на день).

Таким чином, розрахунок відсотків та умови Угоди № 507013589 від 18.03.2024 відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування» зі змінами, внесеними Законом № 3498-IX.

Вимоги Банку за Угодою № 507013589 у частині простроченого тіла кредиту в сумі 280 455,81 грн та відсотків у сумі 24 326,41 грн є обґрунтованими, підтверджуються банківськими виписками і первинними документами та підлягають визнанню.

Розглядаючи грошові вимоги АТ «СЕНС БАНК» у частині заборгованості по комісії, суд дійшов висновку про їх відхилення, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом, які включають, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування тощо.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» чітко розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-184цс20) викладено правовий висновок про те, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначена правова позиція є послідовною та сталою, наведена у постановах судових палат Верховного Суду, а саме:

- у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, у якій виснувано, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача. Оплата комісії за обслуговування кредиту, яка фактично встановлена за надання щомісячної базової інформації про стан заборгованості, є безпідставною, а відповідні пункти договору нікчемними;

- у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22, у якій виснувано, що встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) без надання позичальнику жодних інших додаткових чи супутніх послуг, окрім тих, що входять до обов`язку банку з ведення кредитної справи та обов`язкового безоплатного інформування споживача раз на місяць, суперечить ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та свідчить про нікчемність таких умов;

- у постановах Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 204/2820/21 та від 09 лютого 2024 року у справі № 337/3703/22, де звернуто увагу на те, що включення до кредитного договору обов`язку зі сплати щомісячної комісії за розрахунково-касове обслуговування кредиту та її значне перевищення по відношенню до щомісячних платежів/відсотків порушує вимогу пропорційності та створює дисбаланс у відносинах між банком і споживачем, що суперечить ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 203, 215 ЦК України;

- у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, де підкреслено, якщо в кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які дійсно надаються позичальнику і за які встановлена комісія, та якщо банк не надав доказів погодження зі споживачем надання саме таких додаткових послуг, положення договору щодо обов`язку щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними.

Як вбачається зі змісту підпункту «б» пункту 1 Угоди № 507013589 від 18.03.2024 року та п. 1 Оферти Угоди № 501257889 від 28.07.2020, заявлена Банком комісія за обслуговування (управління) кредитом нараховувалася щомісячно.

До переліку дій, включених Банком до обслуговування кредиту згідно з п. 1 Угоди № 507013589 включено, зокрема надання виписок по рахунках через SMS/PUSH, надання довідок про стан заборгованості в електронному вигляді, операційне супроводження кредитної справи, здійснення інформування про неналежне виконання зобов`язань, розрахунок суми чергового платежу через Контакт-центр, що охоплює виключно стандартні внутрішньобанківські операції із супроводу кредиту та стандартне щомісячне інформування споживача, яке за законом має надаватися безоплатно, тобто є обов`язком Банку з ведення кредитної справи.

Банком не надано жодних доказів того, що ним надавалися боржниці будь-які окремі, додаткові чи супутні послуги за її окремими запитами частіше одного разу на місяць.

З огляду на викладене, умови Угоди № 501257889 від 28.07.2020 та Угоди № 507013589 від 18.03.2024 в частині встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредиту є нікчемними.

Нарахована Банком за цими нікчемними умовами заборгованість по комісії в сумі 4 800,00 грн - за угодою № 501257889 від 28.07.2020 та в сумі 28 232,62 грн - за угодою №507013589 від 18.03.2024 підлягає відхиленню.

Щодо перерахунку та погашення заборгованості за угодою № 501257889 від 28.07.2020.

Аналізуючи стан розрахунків за Угодою № 501257889 від 28.07.2020, суд враховує розрахунок Банку та банківські виписки, з яких вбачається, що боржницею ОСОБА_1 протягом дії договорів сплачено на користь Банку в рахунок комісії за обслуговування кредиту комісію на суму 9 120,00 грн.

Оскільки умова про сплату комісії за обслуговування кредиту є нікчемною з моменту укладення угоди, суд вбачає наявність підстав для зарахування сплачених боржницею коштів в сумі 9 120,00 грн в рахунок погашення дійсної заборгованості за Угодою № 501257889 від 28.07.2020, яка станом на 20.07.2026 становить 568,21 грн - за простроченим тілом кредиту, 631,79 грн - за відсотками за користування кредитом; всього - 1 200,00 грн (568,21 грн + 631,79 грн).

Зараховуючи безпідставно сплачену боржницею комісію в розмірі 9 120,00 грн у рахунок погашення наявного боргу за тілом кредиту в розмірі 568,21 грн та нарахованими відсотками в розмірі 631,79 грн, суд констатує, що заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «СЕНС БАНК» за Угодою № 501257889 від 28.07.2020 є погашеною, а сума переплачених боржницею коштів становить 7 920,00 грн.

З огляду на це, заявлені АТ «СЕНС БАНК» грошові вимоги за Угодою № 501257889 від 28.07.2020 на суму 6 000,00 грн (в тому числі 568,21 грн тіла кредиту, 631,79 грн нарахованих відсотків та 4 800,00 грн комісії) підлягають відхиленню.

Таким чином, загальний розмір обґрунтованих та документально підтверджених кредиторських вимог АТ «СЕНС БАНК» до боржниці ОСОБА_1 складає 304 782,22 грн.

Відповідно до вимог статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

З врахуванням наведеного, кредиторські вимоги на загальну суму 304 782,22 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню та внесенню до другої черги Реєстру вимог кредиторів.

Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 6 ст. 45, ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору в розмірі 5 324,80 грн за подання заяви про визнання грошових вимог покладаються на боржницю та підлягають відшкодуванню кредитору у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст.42, 46, 73, 74, 80 126, 129, 234-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, ст.45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву №2818907026 від 29.07.2026 (вх.№6000 від 29.07.2026) Акціонерного товариства СЕНС БАНК, місто Київ про визнання грошових вимог відносно ОСОБА_1 , - задовольнити частково.

2. Визнати грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства СЕНС БАНК (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, ідентифікаційний код 23494714) відносно боржниці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) в розмірі 304 782,22 грн та включити їх в Реєстр вимог кредиторів. Черговість задоволення грошових кредиторських вимог друга.

3. В решті заяви, - вимоги відхилити.

4. Витрати на оплату судового збору в розмірі 5 324,80 грн покласти на боржницю, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Ухвала суду, постановлена у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (ст. 9 КУзПБ).

Повну ухвалу складено 21.09.2026.

Суддя Н.О. Андрусик