Рішення № 139927877, 21.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.09.2026Справа № 910/8708/26

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/8708/26,

за позовом Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9; код ЄДРПОУ: 00032106)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Буд Бізнес» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 20Б; код ЄДРПОУ: 42145187)

про стягнення заборгованості 155 619, 33 грн,

без виклику представників сторін,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Стислий виклад позовних вимог.

До Господарського суду міста Києва звернувся Національний банк України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Буд Бізнес» про стягнення штрафних санкцій за договором №108973 від 08.04.2025 у розмірі 155 619,33 грн (сто п`ятдесят п`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять гривень 33 копійки).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 08.04.2025 між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ БУД БІЗНЕС» (далі - ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД БІЗНЕС», відповідач, Контрагент) укладено договір №108973 (далі - Договір) про надання послуг з поточного ремонту адміністративної будівлі (літ. К та К') за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, будинок 9, корп. 2, код за ДК 021:2015 - 45450000-6 (далі - послуги).

Загальна вартість послуг за Договором становить 899 890,00 грн (вісімсот дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ (20%) - 149 981,67 грн (пункт 3.1 Договору).

Згідно з пунктами 2.1 та 2.5. Договору, послуги за цим Договором повинні бути надані Контрагентом у повному обсязі до 30.09.2025 року за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 9.

Відповідно до пункту 2.2. Договору сторони, шляхом обміну листами (додаються), погодили План-графік надання послуг, згідно з яким початок надання послуг за Договором було встановлено червень 2025 року.

Відповідно до пункту 2.12. Договору, у зв`язку з необхідністю надання додаткових послуг, не передбачених умовами Договору, Національний банк листом №61- 0028/42863 від 03.06.2025 надіслав на адресу ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД БІЗНЕС» акт № б/ н від 02.06.2025 для підпису, яким було передбачено призупинення надання послуг за Договором у період з 02.06.2025 по 06.06.2025.

Відповідний акт не був підписаний відповідачем, а отже відповідно до пункту 2.12. Договору призупинення надання послуг не відбулося.

Натомість відповідач направив на адресу Національного банку лист від 10.06.2026 №08 із пропозицією узгодити та скласти додаткову угоду до Договору із зміною обсягу надання послуг та їх загальної вартості.

На цей лист Національний банк направив на електронну адресу відповідача зауваження до переліку необхідних додаткових послуг та їх обсягів (лист Національного банку з додатком від 13.06.2026 №61-0028/45698 додається).

Надалі відповідач припинив будь-які дії, які б були направлені на виконання зобов`язань за Договором, що засвідчило його фактичну відмову від Договору.

Відповідно до пункту 5.4. Договору у разі відхилення Контрагентом від виконання Плану-графіка надання послуг в обсязі більше ніж на 10% Національний банк, керуючись частиною другою статті 849 Цивільного кодексу України, має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір в порядку та у спосіб, що визначений підпунктом 5.4.3 пункту 5.4 цього Договору.

Згідно з частиною другою статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з пунктом 5.4.3. Договору Національний банк має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір, у тому числі у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань Контрагентом за цим Договором, письмово повідомивши про це його у строк не менше ніж за 10 (десять) робочих днів до дати розірвання Договору.

Відсутність будь-яких організаційних дій з боку відповідача, а також відсутність його працівників на об`єкті засвідчила про фактичну відмову від виконання ним зобов`язань за Договору в односторонньому порядку.

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що офіційною електронною адресою Контрагента за цим Договором є: byd2025@ukr.net. Контрагент погоджується, що обмін письмовими повідомленнями між ним та Національним банком може відбуватись через його офіційну електронну адресу.

Враховуючи вищезазначене, на підставі підпункту 5.4.3 пункту 5.4 Договору Національний банк, листом від 13.10.2025 №61-0028/78433, повідомив відповідача про дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку у зв`язку з невиконанням ним зобов`язань за Договором.

Відповідний лист 13.10.2025 був направлений Національним банком на електронну адресу відповідача, що визначена у пункті 8.3. Договору (докази додаються). Додатково цей лист було направлено на поштову адресу відповідача, однак він був повернутий Національному банку через небажання відповідача отримувати поштове відправлення (докази додаються).

Враховуючи положення пункту 5.4.3. Договір є розірваним з 28.10.2025.

Відповідно до пункту 7.9. Договору, у разі відмови Контрагента в односторонньому порядку виконувати цей Договір або у разі розірвання цього Договору з ініціативи Національного банку у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням Контрагентом зобов`язань за Договором (крім випадку, передбаченого пунктом 5.2.2 Договору), Контрагент протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати отримання такої вимоги від Національного банку повинен сплатити штрафні санкції у розмірі 15% від загальної вартості послуг за Договором.

Враховуючи вищезазначене, керуючись пунктом 7.9. Договору, Національним банком нарахований штраф у розмірі 134 983,50 грн (сто тридцять чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят три гривні 50 коп.), за розірвання Договору з ініціативи Національного банку у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням Контрагентом зобов`язань за Договором (розрахунок додається).

Крім того, відповідач допустив порушення п. 2.1. Договору, а саме не надав послуги у повному обсязі у термін до 30.09.2025.

Згідно з пунктом 7.3. Договору, у разі порушення строку надання послуг у повному обсязі (пункт 2.1 цього Договору) Контрагент протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати отримання такої вимоги від Національного банку сплачує Національному банку штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуються штрафні санкції, від вартості несвоєчасно наданих послуг за Договором за кожний день прострочення до дня, що передує дню фактичного виконання зобов`язань, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

У зв`язку з цим, керуючись пунктом 7.3. Договору, за порушення відповідачем строку надання послуг, Національним банком нараховані штрафні санкції (пеня) у розмірі 20 635,83 грн (двадцять тисяч шістсот тридцять п`ять гривень 83 коп. - розрахунок додається).

Позивачем нараховано загальний розмір штрафних санкцій до стягнення, що становить 134 983,50 + 20 635,83 = 155 619,33 грн (сто п`ятдесят п`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять гривень 33 копійки).

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався та не надав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визнано справу № 910/8708/26 малозначною. Розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала суду від 20.07.2026 була направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 20-Б. (наразі - 01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, буд. 20-Б). Конверт з ухвалою суду від 20.07.2026 було повернуто поштовим відділенням із зазначенням "за закінченням терміну зберігання". Від відповідача (представника) клопотань, заяв, пояснень до канцелярії суду та через систему "Електронний Суд" не подано, а також не направлено до суду через відділення поштового зв`язку.

Відповідно до повідомлення на офіційному інтернет-порталі Київської міської державної адміністрації від 04.04.2019 року, зазначено, що «Київрада прийняла рішення про перейменування вулиці Івана Кудрі у Печерському районі на честь американського державного діяча, сенатора США Джона Маккейна». Поштове відправлення було направлено на адресу: 01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, буд. 20-Б.

За аналізом приписів пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомлені відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення.

За змістом пункту 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження не повертати (пункт 102 вказаних Правил).

Крім того, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б), від 07.09.2022 № 910/10569/21, від 19.12.2022 № 910/1730/22, від 01.03.2023 № 910/18543/21, від 30.03.2023 № 910/2654/22, від 06.06.2023 № 922/3604/21, від 09.11.2023 у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду по справі №910/8708/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до Витягу інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадським формувань, що міститься в додатках до позовної заяви від 15.07.2026 дані щодо ТОВ «Престиж Буд Бізнес» про перебування юридичної особи в процесі припинення та про перебування юридичної особи в процесі провадження у справі про банкрутство, санації - відсутні; адреса місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Буд Бізнес» (код ЄДРПОУ: 42145187) не змінювалась, визначена як: Україна, 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 20Б.

Позивачем (його представником) чи відповідачем (його представником) інших зазначень адреси місцезнаходження відповідача та/або адреси для листування, окрім зазначеного з Витягу інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадським формувань, що міститься в додатках до позовної заяви від 15.07.2026 - не визначено.

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру: якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Враховуючи викладене, Відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Додатково суд зазначає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж Буд Бізнес», є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, а тому в силу приписів частини 6 статті 6 ГПК України зобов`язане зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до статті 74 ГПК України обов`язок доказування, зокрема подання доказів, покладено на сторони та інших учасників справи.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 березня 2023 року у справі № 905/2307/21 (905/496/22).

У постанові Верховного Суду від 12.05.2026 у справі № 922/2217/15 Верховний Суд зазначає «що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

08.04.2025 між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ БУД БІЗНЕС» укладено договір №108973 (далі - Договір) про надання послуг з поточного ремонту адміністративної будівлі (літ. К та К') за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, будинок 9, корп. 2, код за ДК 021:2015 - 45450000-6 (далі - послуги).

Загальна вартість послуг за Договором становить 899 890,00 грн (вісімсот дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ (20%) - 149 981,67 грн (пункт 3.1 Договору).

Згідно з пунктами 2.1 та 2.5. Договору, послуги за цим Договором повинні бути надані Контрагентом у повному обсязі до 30.09.2025 року за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 9.

Відповідно до пункту 2.2. Договору сторони, шляхом обміну листами (додаються), погодили План-графік надання послуг, згідно з яким початок надання послуг за Договором було встановлено червень 2025 року.

Відповідно до пункту 2.12. Договору, у зв`язку з необхідністю надання додаткових послуг, не передбачених умовами Договору, Національний банк листом №61- 0028/42863 від 03.06.2025 надіслав на адресу ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД БІЗНЕС» акт № б/ н від 02.06.2025 для підпису, яким було передбачено призупинення надання послуг за Договором у період з 02.06.2025 по 06.06.2025. Відповідний акт не був підписаний відповідачем, а отже відповідно до пункту 2.12. Договору призупинення надання послуг не відбулося.

Відповідачем направлено на адресу Національного банку лист від 10.06.2026 №08 із пропозицією узгодити та скласти додаткову угоду до Договору із зміною обсягу надання послуг та їх загальної вартості.

На цей лист Національний банк направив на електронну адресу відповідача зауваження до переліку необхідних додаткових послуг та їх обсягів (лист Національного банку з додатком від 13.06.2026 №61-0028/45698).

Відповідно до пункту 5.4. Договору у разі відхилення Контрагентом від виконання Плану-графіка надання послуг в обсязі більше ніж на 10% Національний банк, керуючись частиною другою статті 849 Цивільного кодексу України, має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір в порядку та у спосіб, що визначений підпунктом 5.4.3 пункту 5.4 цього Договору.

Згідно з пунктом 5.4.3. Договору Національний банк має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір, у тому числі у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань Контрагентом за цим Договором, письмово повідомивши про це його у строк не менше ніж за 10 (десять) робочих днів до дати розірвання Договору.

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що офіційною електронною адресою Контрагента за цим Договором є: byd2025@ukr.net. Контрагент погоджується, що обмін письмовими повідомленнями між ним та Національним банком може відбуватись через його офіційну електронну адресу.

На підставі підпункту 5.4.3 пункту 5.4 Договору Національний банк, листом від 13.10.2025 №61-0028/78433, повідомив відповідача про дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку у зв`язку з невиконанням ним зобов`язань за Договором.

Відповідний лист 13.10.2025 був направлений Національним банком на електронну адресу відповідача, що визначена у пункті 8.3. Договору (докази додаються). Додатково цей лист було направлено на поштову адресу відповідача, лист був повернутий Національному банку.

Враховуючи положення пункту 5.4.3. Договір є розірваним з 28.10.2025.

Відповідно до пункту 7.9. Договору, у разі відмови Контрагента в односторонньому порядку виконувати цей Договір або у разі розірвання цього Договору з ініціативи Національного банку у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням Контрагентом зобов`язань за Договором (крім випадку, передбаченого пунктом 5.2.2 Договору), Контрагент протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати отримання такої вимоги від Національного банку повинен сплатити штрафні санкції у розмірі 15% від загальної вартості послуг за Договором.

Враховуючи вищезазначене, керуючись пунктом 7.9. Договору, Національним банком нарахований штраф у розмірі 134 983,50 грн (сто тридцять чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят три гривні 50 коп.), за розірвання Договору з ініціативи Національного банку у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням Контрагентом зобов`язань за Договором (розрахунок додається).

Відповідно до п. 2.1. Договору, відповідач не надав послуги у повному обсязі у термін до 30.09.2025.

Згідно з пунктом 7.3. Договору, у разі порушення строку надання послуг у повному обсязі (пункт 2.1 цього Договору) Контрагент протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати отримання такої вимоги від Національного банку сплачує Національному банку штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуються штрафні санкції, від вартості несвоєчасно наданих послуг за Договором за кожний день прострочення до дня, що передує дню фактичного виконання зобов`язань, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Так, відповідно до п. 7.3. Договору, за порушення відповідачем строку надання послуг, Національним банком нараховані штрафні санкції (пеня) у розмірі 20 635,83 грн (двадцять тисяч шістсот тридцять п`ять гривень 83 коп).

Загальний розмір штрафних санкцій нарахованих позивачем до стягнення, що становить 134 983,50 + 20 635,83 = 155 619,33 грн (сто п`ятдесят п`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять гривень 33 копійки).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи, а саме копії: Акт про призупинення надання послуг від 02.06.2025 р.; Виписка з ЄДР щодо позивача; Витяг з ЄДР щодо відповідача; Положення від 25.10.2021 р.; Посадова інструкція від 25.10.2021 р.; Довідка щодо відкритих рахунків від 09.06.2026 р. №60-0017/53378; Договір №1089734; Додаток №1 до Договору №108973; Додаток №2 до Договору №108973; Додаток №3 до Договору №108973; Додаток №4 до Договору №108973; Додаток №5 до Договору №108973; Додаток №6 до Договору №108973; Зауваження до необхідних додаткових послуг та їх обсягів; Докази надсилання листів; Докази надсилання листа від 13.10.2025 №61-0028/78433; Претензія від 20.01.2026 №65-0008/5189; Лист про погодження План-графіку надання послуг з поточного ремонту від 27.05.2025 №61-0024/40706; Лист про призупинення надання послуги з поточного ремонту від 03.06.2025 №61-0028/42863; Лист про додаткові послуги, необхідні для виконання Договору №108973 (від 08.04.2025 р.) від 13.06.2025 № 61-0028/45698; Лист Про розірвання договору №108973 (від 08.04.2025 р.) від 13.10.2025 № 61-0028/784334; наказ від 17.08.2023 №1669-к; Розпорядження від 26.09.2023 №2816-ра; Розрахунок штрафних санкцій за договором №108973; Лист від 10.06.2026 №08 від ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД БІЗНЕС» з додатками; Лист (план-графік надання послуг) від 25.05.2025 р. №07 судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України)..

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін

За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Подібну правову позицію викладено Верховним Судом у постанов від 08 грудня 2020 року у справі № 903/664/19.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору № 108973, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.

Відповідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.5. Договору, послуги за цим Договором повинні бути надані Контрагентом у повному обсязі до 30.09.2025 року за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 9.

Відповідно до пункту 2.2. Договору сторони, шляхом обміну листами (додаються), погодили План-графік надання послуг, згідно з яким початок надання послуг за Договором було встановлено червень 2025 року.

Відповідно до пункту 2.12. Договору, у зв`язку з необхідністю надання додаткових послуг, не передбачених умовами Договору, Національний банк листом №61- 0028/42863 від 03.06.2025 надіслав на адресу ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД БІЗНЕС» акт № б/ н від 02.06.2025 для підпису, яким було передбачено призупинення надання послуг за Договором у період з 02.06.2025 по 06.06.2025. Відповідний акт не був підписаний відповідачем, а отже відповідно до пункту 2.12. Договору призупинення надання послуг не відбулося.

Відповідачем направлено на адресу Національного банку лист від 10.06.2026 №08 із пропозицією узгодити та скласти додаткову угоду до Договору із зміною обсягу надання послуг та їх загальної вартості.

На цей лист Національний банк направив на електронну адресу відповідача зауваження до переліку необхідних додаткових послуг та їх обсягів (лист Національного банку з додатком від 13.06.2026 №61-0028/45698).

Відповідно до пункту 5.4. Договору у разі відхилення Контрагентом від виконання Плану-графіка надання послуг в обсязі більше ніж на 10% Національний банк, керуючись частиною другою статті 849 Цивільного кодексу України, має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір в порядку та у спосіб, що визначений підпунктом 5.4.3 пункту 5.4 цього Договору.

Згідно з пунктом 5.4.3. Договору Національний банк має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір, у тому числі у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань Контрагентом за цим Договором, письмово повідомивши про це його у строк не менше ніж за 10 (десять) робочих днів до дати розірвання Договору.

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що офіційною електронною адресою Контрагента за цим Договором є: byd2025@ukr.net. Контрагент погоджується, що обмін письмовими повідомленнями між ним та Національним банком може відбуватись через його офіційну електронну адресу.

На підставі підпункту 5.4.3 пункту 5.4 Договору Національний банк, листом від 13.10.2025 №61-0028/78433, повідомив відповідача про дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку у зв`язку з невиконанням ним зобов`язань за Договором.

Відповідний лист 13.10.2025 був направлений Національним банком на електронну адресу відповідача, що визначена у пункті 8.3. Договору (докази містяться в матеріалах справи).

Враховуючи положення пункту 5.4.3. Договір є розірваним з 28.10.2025.

Відповідно до пункту 7.9. Договору, у разі відмови Контрагента в односторонньому порядку виконувати цей Договір або у разі розірвання цього Договору з ініціативи Національного банку у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням Контрагентом зобов`язань за Договором (крім випадку, передбаченого пунктом 5.2.2 Договору), Контрагент протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати отримання такої вимоги від Національного банку повинен сплатити штрафні санкції у розмірі 15% від загальної вартості послуг за Договором.

Отже, наведені вище обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини "venire contra factum proprium" міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).

Зазначений принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. Доктрина виступає своєрідним механізмом гарантування захисту очікувань іншої сторони правовідносин і забезпечення балансу відносин між сторонами. Вказаний принцип "estoppel", зокрема застосовано в практиці Європейського суду з прав людини (зокрема у рішенні ЄСПЛ у справі "Хохліч проти України" (заява № 41707/98).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК).

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Добросовісність (bona fides) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі № 185/446/18, від 07.10.2020 у справі 450/2286/16-ц, від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21).

Відтак, із матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до пункту 7.9 Договору нараховано штрафні санкції у розмірі 15% від загальної вартості послуг за Договором, зважаючи на невиконанням чи неналежним виконанням Контрагентом зобов`язань.

Відповідачем заперечень та/або власного розрахунку заборгованості (нарахування штрафних санкцій) не наведено.

Матеріалами справи встановлено, що Договір №108973 є підписаний сторонами електронними печатками та підписами сторін 08.04.2026, відтак, відповідач був повідомлений належним чином про покладене на нього зобов`язання з виконання ремонтних робіт. Однак, відповідно до зазначеного, зобов`язання не виконано відповідачем.

Враховуючи що, сторони передбачили умовами договору, що у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язань відповідно до умов даного Договору (п. 7.9.), суд дійшов висновку, що розрахунок позивача щодо нарахування 15% штрафних санкцій є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства та умовам договору, а відтак позовні вимоги до стягнення 134 983, 50 грн є обґрунтованими.

Також, Відповідно до п. 2.1. Договору, відповідач не надав послуги у повному обсязі у термін до 30.09.2025.

Згідно з пунктом 7.3. Договору, у разі порушення строку надання послуг у повному обсязі (пункт 2.1 цього Договору) Контрагент протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати отримання такої вимоги від Національного банку сплачує Національному банку штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуються штрафні санкції, від вартості несвоєчасно наданих послуг за Договором за кожний день прострочення до дня, що передує дню фактичного виконання зобов`язань, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Так, відповідно до п. 7.3. Договору, за порушення відповідачем строку надання послуг, Національним банком нараховані штрафні санкції (пеня).

Так, позивачем нараховано штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку за порушення відповідачем строку надання послуг.

Зважаючи що, сторони передбачили умовами договору, що за порушення строку надання послуг відповідно до умов даного Договору (п. 7.3.), суд дійшов висновку, що розрахунок позивача щодо нарахування штрафних санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуються штрафні санкції, є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства та умовам договору, а відтак позовні вимоги до стягнення 20 635, 83 грн є обґрунтованими.

Відповідачем заперечень та/або власного розрахунку заборгованості (нарахування штрафних санкцій) не подано до суду.

Так, загальний розмір штрафних санкцій до стягнення за підрахунком суду становить 134 983,50 + 20 635,83 = 155 619,33 грн (сто п`ятдесят п`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять гривень 33 копійки).

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно змісту якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача пені є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню сума у розмірі 2 662 грн 40 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 164 800 грн. 00 коп.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп.).

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Вказана норма набрала чинності з 04 жовтня 2021 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року по справі №916/228/22 зазначено, що особи, які після 04 жовтня 2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір», щодо відсутності підстав вимагати сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта.

Національним банком України було подано позовну заяву в електронній формі через систему «Електронний суд», так позивачем при сплаті судового збору застосовано коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242. 255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Національного банку України - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Буд Бізнес» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 20Б; код ЄДРПОУ: 42145187) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9; код ЄДРПОУ: 00032106) штрафні санкції за договором №108973 від 08.04.2025 у розмірі 155 619 (сто п`ятдесят п`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн 33 копійки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Буд Бізнес» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 20Б; код ЄДРПОУ: 42145187) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9; код ЄДРПОУ: 00032106) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА