Рішення № 139927252, 21.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2026 р. Cправа № 902/725/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:

представника позивача адвоката Кравець О. І.,

представника відповідача адвоката Андріюк О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Вінниці, в приміщенні Господарського суду Вінницької області справу № 902/725/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» (місцезнаходження: пл. Спортивна, БЦ «Гулівер», буд. 1-А, поверх 15, місто Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи: 30307207)

до: Фермерського господарства «Україна ВР» (місцезнаходження: вул. Лабатюка Петра, буд. 34, село Конищів, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 23410, ідентифікаційний код юридичної особи: 40841157)

про стягнення 101927,14 грн

У С Т А Н О В И В :

01.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства «Україна ВР» про стягнення 101 927,14 грн, з яких: 77 368,42 грн - збитків, 19565,36 грн - інфляційних втрат та 4 993,36 грн - 3 % річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в ході здійснення господарської діяльності позивач уклав з відповідачем Договір поставки № К2303-0373 від 28.03.2023.

На виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар, що підтверджується видаткової накладної № РП-0000018 від 17.10.2023. Відповідно до зазначеної видаткової накладної вартість поставленого товару становить 630 000,00 грн, в тому числі ПДВ 77 368,42 грн.

Позивач зазначає, що належним чином виконав свої договірні зобов`язання і оплатив поставлений товар у повному обсязі, включаючи суму ПДВ.

За результатами вказаної господарської операції відповідачем було сформовано та направлено на реєстрацію податкову накладну № 5 від 28.03.2023. Однак, як стало відомо позивачу, згідно з квитанцією від 14.04.2023 її реєстрацію було зупинено.

Позивач переконаний, що відповідач, діючи недобросовісно, не вжило жодних заходів щодо розблокування ПН у встановленому законом порядку.

Позивач стверджує, що внаслідок такої бездіяльності відповідача ПН на дату подачі цього позову є не зареєстрованою, що призвело до неможливості реалізації позивачем права на податковий кредит та спричинило збитки у розмірі суми втраченого ПДВ 77 368,42 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 справу розподілено судді Виноградському О. Є.

Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області Виноградського О. Є. від 08.06.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

11.06.2026 до суду надійшла заява позивача б/н від 11.06.2026 про усунення недоліків (вх. канц. суду № 01-30/6007/26).

Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 16.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Призначено підготовче засідання на 12.08.2026 об 11:45 год.

12.08.2026 від відповідача до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву прийняття до розгляду та долучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву (а.с.61-80 т.1).

Також, 12.08.2026 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення розгляду справи № 902/725/26 до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі № 120/12021/26, що розглядається Вінницьким окружним адміністративним судом (а.с.89-91 т.).

12.08.2026 в підготовчому засіданні суд постановив ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 15:30 год 24.08.2026.

17.08.2026 від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання відповідача по зупинення провадження у справі (а.с.96-98 т.1).

24.08.2026 за наслідками проведення підготовчого засідання Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.09.2026 об 11:00 год.

31.08.2026 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

Відповідач категорично заперечує проти твердження позивача про те, що ФГ «нібито не вжило жодних заходів щодо розблокування податкової накладної», а також проти наявності у діях відповідача повного складу господарського правопорушення, який є необхідною умовою для стягнення збитків.

Відповідач стверджує, що свій обов`язок, щодо складення податкової накладної та надіслання її для реєстрації в ЄРПН, передбачений п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, виконав своєчасно та в межах законодавчо встановлених строків.

Відповідач переконаний, що сама ж реєстрація податкової накладної в ЄРПН є дією, яку вчиняє не платник податку, а контролюючий орган в межах адміністрованого ним реєстру. Постачальник не має ані технічної, ані правової можливості самостійно вплинути на реєстрацію податкової накладної. Тому в даному випадку, невчинення дій, які об`єктивно не можуть залежати від волі особи, не можна кваліфікувати як протиправну поведінку відповідача.

31.08.2026 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

В своїх поясненнях позивач повністю не погоджується з наведеними у Додаткових поясненнях відповідача від 31.08.2026 доводами, вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

Позивач наполягає, що зі змісту п. 201.10 ст. 201 ПК України, так і зі змісту п. 6.3 Договору поставки вбачається, що постачальник має забезпечити реєстрацію ПН в ЄРПН.

Позивач переконаний, що у випадку зупинення реєстрації податкової накладної платник податку з метою забезпечення виконання свого обов`язку з її реєстрації має надати контролюючому органу копії документів та письмові пояснення у порядку п. п. 4-6 Порядку № 520.

Позивач стверджує, що оскільки спірна ПН була складена 28.03.2023 року, а її реєстрацію було зупинено 14.04.2023 року, то з метою виконання передбаченого у п. п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України обов`язку відповідач відповідно до п.п. 6 Порядку № 520 мало подати пояснення і документи для розблокування ПН протягом 365 днів з дати виникнення відображеного у ній податкового зобов`язання, тобто до 27.03.2024 року, однак цього не зробило. Така поведінка постачальника повністю унеможливлює реєстрацію ПН і, відповідно, включення покупцем суми податку на додану вартість, відображену у ПН, до податкового кредиту з огляду на норми п. 201.10 ст. 201 ПК України та Порядку № 520.

В судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов.

Представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

Після ухвалення судом рішення, у судовому засіданні, 21.09.2026, оголошено вступну та резолютивну частину рішення, яка долучена до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача оцінивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд установив.

28.03.2023 позивач та відповідач уклали Договір поставки № К2303-0373 (далі за текстом «Договір поставки») (а.с.7-11 т.1).

Відповідно до пункту 1.1. Договору поставки постачальник зобов`язується поставити й передати, а покупець зобов`язується оплатити й прийняти від постачальника сільськогосподарську продукцію пшеницю м`яку 1-го та/або м`яку 2-го класу, та/або пшеницю м`яку 3-го класу, та/або пшеницю м`яку 4-го класу, та/або ячмінь фуражний, та/або кукурудзу 3-го класу, урожаю 2023 року, насипом відповідно до умов дійсного Договору.

Згідно пункту 3.1. Договору поставки кількість товару 105,000 метричних тонн +/-10% у заліковій вазі.

В пункті 4.1. Договору поставки сторони визначили, що оплата товару здійснюється за умови укладення товарної аграрної розписки із розрахунку за попередньою ціною. Попередня ціна товару за дійсним договором за 1 (одну) метричну тону становить 5263,16 грн плюс ПДВ 736,84 грн, разом 6000,00 грн.

Відповідно до пункту 6.1. Договору поставки покупець здійснює попередню оплату за товар в розмірі 630 000 грн шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3 банківських днів з моменту надання постачальником всіх наступних документів та виконання наступних дій:

а) оригінал підписаного договору, з печаткою (за наявності);

б) підписання товарної аграрної розписки, згідно п. 1.4. договору;

в) надання документів згідно п. 10.6. цього договору та

г) надання рахунку на оплату.

Згідно пункту 6.3. Договору поставки протягом 1 (одного) робочого дня з дати отримання оплати згідно з п.6.1. договору постачальник зобов`язується надати податкову накладну, належним чином оформлену у відповідності до правил, які встановлені п.201.1. Податкового кодексу України, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу в момент першої події (отримання коштів) на відповідну суму отриманої попередньої оплати. Дата податкової накладної повинна відповідати даті здійснення такої попередньої оплати покупцем.

У випадку порушення постачальником положень цього договору, що стосуються реєстрації/реєстрації коригувань/надання податкової накладної, постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі суми незареєстрованого ПДВ, а також відшкодувати нараховані податковими органами покупцю внаслідок цього податкові зобов`язання та штрафи у повному обсязі (пункт 7.6. Договору поставки).

Цей договір набуває чинності з дати підписання, і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (пункт 10.1. Договору поставки).

На підтвердження попередньої оплати за товар, відповідно до Договору поставки позивачем надано платіжну інструкцію кредитованого переказу коштів № 31862724 від 30.03.2023 на суму 630 000,00 грн (а.с.13 т.1).

Поставка товару пшениці м`якої 4 класу урожаю 2023 року, на виконання Договору поставки, підтверджується видатковою накладною від 17.10.2023 (а.с. 12 т.1).

Відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.04.2023, зареєстрованої в ЄРПН за № 9081183614 заявлено загальну суму з ПДВ 630 000,00 грн. Реєстрація податкової накладної від 28.03.2023 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена (а.с.14 т.1).

27.12.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією від 23.12.2024 вих № 20285 (а.с.16-18 т.1).

В претензії позивач вимагає від відповідача надати докази реєстрації всіх податкових накладних згідно договору та надати підтвердження вжиття всіх необхідних дій (з документальним підтвердженням) щодо здійснення такої реєстрації або здійснити компенсацію по договору К2303-0099 від 07.03.2023 завданих збитків в розмірі суми втраченого ПДВ (неповернутого покупцю з бюджетного відшкодування), що становить 276 315,79 грн. по договору К2303-0372 від 28.03.2023, завданих збитків в розмірі суми втраченого ПДВ (неповернутого покупцю з бюджетного відшкодування), що становить 264 032,74 грн по договору К2303-00373 від 28.03.2023, завданих збитків в розмірі втраченого ПДВ (неповернутого покупцю з бюджетного відшкодування), що становить 77 368,42 грн на розрахунковий рахунок позивача.

На підтвердження направлення претензії позивачем надано опис оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» (а.с.19 т.1) та список № 11216 згрупованих відправлень Укрпошта Експрес (а.с.19 т.1).

Доказів надання відповіді на претензіє матеріали справи не містять.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту першим статті 611 ЦК України та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

В обґрунтування позовних вимого позивач посилається на порушення відповідачем норм податкового законодавства які визначають обов`язок реєстрації податкових накладних - ПН 28.03.2023 № 5.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).

Відповідно до пункту 201.1. ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг. Тому, з огляду на положення ст.201 ПК, саме на відповідача (як постачальника за Договором поставки) покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 906/824/21, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 03.12.2018 у справі №908/76/18.

Хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.

Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 906/824/21).

Згідно з частини другої статті 1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У частині першій статті 614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21.

Відповідач заперечуючи позивачу зазначає, що відповідно до п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, обов`язок платника полягає у тому, щоб скласти податкову накладну та надіслати її для реєстрації в ЄРПН у встановлений законом строк. Такий обов`язок відповідачем виконано своєчасно та в межах законодавчо встановлених строків, що не може заперечуватись позивачем.

Сама ж реєстрація податкової накладної в ЄРПН є дією, яку вчиняє не платник податку, а контролюючий орган в межах адміністрованого ним реєстру. Постачальник не має ані технічної, ані правової можливості самостійно вплинути на реєстрацію податкової накладної. Тому в даному випадку, невчинення дій, які об`єктивно не можуть залежати від волі особи, не можна кваліфікувати як протиправну поведінку відповідача.

Суд не погоджується з вказаною позицією відповідача.

Відповідно до пункту «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі за текстом «Порядок № 520») у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

На дату звернення позивача з позовом відповідач не скористався своїм правом та не надав копій документів та письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, в результаті зупинення податковим органом реєстрації податкової накладної та невчинення відповідачем дій (надання копій документів та письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній) спрямованих на усунення підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту, а отже скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання і є протиправною поведінкою відповідача.

У висновках, викладених в постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 зазначено, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Суд не бере до уваги позицію відповідача, що право позивача на податковий кредит остаточно не втрачено: оскільки питання реєстрації спірної податкової накладної на цей час не є вирішеним по суті, так, як контролюючий орган не прийняв щодо неї жодного рішення, а також, що відповідач вживає активних заходів, спрямованих саме на розблокування реєстрації податкової накладної.

Відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.04.2023, реєстрація податкової накладної від 28.03.2023 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена (а.с.14 т.1).

Відповідно до пункту шостого Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Лише 12.08.2026, відповідач, в клопотанні про зупинення провадження у справі, повідомив суд, що 16.07.2026 подав до Головного управління ДПС у Вінницькій області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (форма J13126), № 2 від 16.07.2026, разом із письмовими поясненнями та копіями первинних документів, які підтверджують реальність господарської операції.

Також, в подальшому, оскільки Головне управління ДПС у Вінницькій області не прийняло за результатами розгляду поданих документів жодного з рішень, відповідач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду, який 10.08.2026 постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі № 120/12021/26.

Суд звертає увагу, що до дати звернення позивача з позовом до суду (01.06.2026) відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на усунення підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Отже, вимога позивача про стягнення 77 368,42 грн збитків підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних витрат (індексу інфляції)

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2023 у справі № 686/7081/21 відступила, зокрема, від висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 826/17656/16 і Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 липня 2021 року у справі № 686/22674/20-ц про те, що передбачена статтею 625 ЦК України відповідальність боржника за порушення грошового зобов`язання у виді компенсації інфляційних втрат і 3 % річних може виникати тільки у договірних правовідносинах і не стосується правовідносин, що виникають у зв`язку із завданням шкоди, та її подальшим відшкодуванням (пункт 75).

Також у пункті 82 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду підтвердила, що позивачка, у справі за позовом про відшкодування завданої їй майнової шкоди, обґрунтовуючи загальний грошовий розмір завданої їй шкоди, могла ставити питання про стягнення з держави 3 % річних й інфляційних втрат як частини відшкодування завданої шкоди.

Судом під час розгляду цієї справи встановлено, відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних, що викликало неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка є збитками позивача (збитки - це грошове вираження шкоди) та визначив їх розмір.

Отже, між сторонами виникло грошове зобов`язання, оскільки одна сторона зобов`язана сплатити певну, визначену грошову суму стягувачу.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний розрахунок правильності нарахування заявленої суми на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд дійшов до висновку про правомірність вимоги про стягнення 19 56536,84 грн., в зв`язку з чим позов у цій частині слід задовольнити.

Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних

Як вже зазначалось боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правомірності визначення прокурором періоду у часі, протягом якого нараховані проценти, суд враховує викладені вище висновки відносно дати, з якої відповідач вважається таким, що прострочив виконання свого зобов`язання.

Перевіривши обрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем правомірно нараховано до стягнення 4 993,36 грн - 3% річних, в зв`язку з чим позов у цій частині слід задовольнити.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 ГПК України).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши вищевказані норми права, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного окремого доказу, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» до Фермерського господарства «Україна ВР» підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Вінницької області,

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» до Фермерського господарства «Україна ВР» задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Україна ВР» (місцезнаходження: вул. Лабатюка Петра, буд. 34, село Конищів, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 23410, ідентифікаційний код юридичної особи: 40841157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» (місцезнаходження: пл. Спортивна, БЦ «Гулівер», буд. 1-А, поверх 15, місто Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи: 30307207) 101 927,14 (сто одну тисячу дев`ятсот двадцять сім гривень чотирнадцять копійок) гривень, з яких: 77 368,42 (сімдесят сім тисяч триста шістдесят вісім гривень сорок дві копійки) гривень - збитків, 19 565,36 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень тридцять шість копійок) гривень - інфляційних втрат та 4 993,36 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто три гривні тридцять шість копійок) гривень - 3 % річних.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Україна ВР» (місцезнаходження: вул. Лабатюка Петра, буд. 34, село Конищів, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 23410, ідентифікаційний код юридичної особи: 40841157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» (місцезнаходження: пл. Спортивна, БЦ «Гулівер», буд. 1-А, поверх 15, місто Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи: 30307207) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328,00 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у підсистемі (модулі) ЄСІТС.

Повне рішення складено 22 вересня 2026 р.

Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи