Ухвала суду № 139927222, 22.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"22" вересня 2026 р. Cправа № 902/1197/26

Суддя Господарського суду Вінницької області Яремчук Ю.О., розглянувши без виклику представників сторін матеріали заяви (вх. № канц. 01-43/48/26 від 21.09.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Вінниця" про забезпечення позову у справі

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Вінниця" (вул. Київська, буд. 1ж, смт Стрижавка, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21050)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожня механізована компанія" (Хмельницьке шосе, буд. 13, офіс 408, м. Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька обл.)

про стягнення 363 197,94 грн

В С Т А Н О В И В :

02.09.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж Вінниця" через підсистему "Електронний суд" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожня механізована компанія" про стягнення 363 197,94 грн.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2026 справу № 920/1197/26 розподілено для розгляду судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 04.09.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Вінниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожня механізована компанія" про стягнення 363 197,94 грн - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

08.09.2026 від представника позивача надійшла заява (вх. № канц. 01-30/9075/26 від 08.09.2026) про усунення недоліків до позовної заяви, яка визначена судом як така, що подана в строк встановлений ухвалою суду від 04.09.2026.

Ухвалою суду від 09.09.2026 відкрито провадження у справі № 902/1197/26. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 13.10.2026.

21.09.2026 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява (вх. № канц. 01-43/48/26 від 21.09.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Вінниця" про забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Вінницька дорожня механізована компанія" (Хмельницьке шосе, буд. 13, офіс 408, м. Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька обл.) які знаходяться на банківських рахунках ТОВ "Вінницька дорожня механізована компанія" та на майно, яке належить ТОВ "Вінницька дорожня механізована компанія" у межах ціни позову у сумі 363 197, 94 грн та судового збору 4 358, 38 грн.

Мотивуючи заяву про забезпечення позову позивач вказує, що існує ризик того, що після подання до суду позову ТОВ "Вінницька дорожня механізована компанія", маючи можливість вільно розпоряджатися належними йому коштами та іншим майном, може вчиняти дії спрямовані на відчуження активів, виведення коштів з рахунків або інше зменшення свого майнового стану та на момент ухвалення та виконання судового рішення у постачальника можуть бути відсутні достатні кошти чи інше майно, за рахунок яких можливо буде задовольнити вимоги позивача.

Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує таке.

Згідно із ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави, тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 910/7141/13 та від 25.02.2019 у справі № 922/2673/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Суд враховує позицію ОП ВС КГС, викладену у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

У цій же постанові зазначено, що у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності.

Поряд з цим покладення обов`язку щодо спростування необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову на відповідача не спростовує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Водночас доказів вчинення відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожня механізована компанія" активних дій, спрямованих на відчуження майна (не тільки нерухомого), коштів чи підготовчих дій до такого відчуження матеріали поданої заяви про забезпечення позову, як і матеріали позову у справі № 902/1197/26, не містять.

Фактично міркування заявника про можливість ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог є лише його припущенням, яке не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, заявником не наведено обґрунтованих мотивів та доказів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову, відтак у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні заяви (вх. № канц. 01-43/48/26 від 21.09.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Вінниця" про забезпечення позову у справі №902/1197/26 - відмовити.

2. Згідно із ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами ч. 8 ст. 140, п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

4. Відповідно до ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник ухвали надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Дата складання повного тексту ухвали 22.09.2026

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи