Ухвала суду № 139923781, 16.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"16" вересня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/3050/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Задорожний К.О.

розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Подвір`я.ЛТД" на дії (бездіяльність) державного виконавця (вх. № 21315 від 31.08.2026) по справі

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подвір`я.ЛТД", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

скаржника - Пояркова І.А.;

інші учасники - не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.01.2026, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного суду від 31.03.2026, позовні вимоги Харківської міської ради задоволені в повному обсязі, стягнуто з ТОВ "Подвір`я.ЛТД" безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 578 191, 42 грн, за використання земельної ділянки по вул. Скрипника, 14 у м. Харкові, з кадастровим номером 6310136600:01:030:0057, за період з 03.11.2020 по 09.09.2021, а також судовий збір у розмірі 8 672, 87 грн.

16.04.2026 Господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 за заявою ТОВ "Подвір`я.ЛТД" розстрочено виконання рішення господарського суду від 08.01.2026 строком на 3 місяці, шляхом щомісячної оплати боржником заборгованості по 192 730, 47 грн, починаючи з травня 2026 року.

31.08.2026 до Господарського суду Харківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Подвір`я.ЛТД" зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця (вх. № 21315), в якій просить суд:

1. Визнати бездіяльність Начальника відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лобова Ріната Михайловича стосовно не надання відповіді на звернення ТОВ «Подвір`я.ЛТД» від 20.05.2026 про повернення виконавчого документа стягувачу - протиправною.

2. Зобов`язати Начальника відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лобова Ріната Михайловича прийняти відповідне рішення стосовно звернення ТОВ «Подвір`я.ЛТД» від 20.05.2026 про повернення виконавчого документа стягувачу.

3. Розгляд скарги здійснити за відсутності представника ТОВ «Подвір`я.ЛТД».

Скарга мотивована тим, що після звернення 20.05.2026 ТОВ «Подвір`я.ЛТД» до державного виконавця із заявою про прийняття до уваги ухвали Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 щодо розстрочення виконання рішення та повернення виконавчого документа, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем, на думку скаржника, допущено бездіяльність, та не винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2026 прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подвір`я.ЛТД" на дії (бездіяльність) державного виконавця до розгляду. Розгляд скарги призначено на 16.09.2026 о 12:15 год.

У судовому засіданні 16.09.2026 скаржник підтримав подану скаргу та просив суд її задовольнити.

Представник ВДВС у судове засідання не з`явився, надав до суду відзив на скаргу (вх. № 22838), в якому у задоволенні скарги просив відмовити.

Стягувач у судове засідання не з`явився, про причину неявки у судове засідання суд не повідомив.

Розглянувши подану скаргу, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування скарги, заслухавши пояснення скаржника, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Згідно з ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Згідно ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ст. 340 ГПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Відповідно до ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Як встановлено судом, в провадженні Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі за текстом Відділ) на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 80967124 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 922/3050/25, виданого 16.04.2026 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Подвір`я.ЛТД» на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 578 191, 42 грн, за використання земельної ділянки по вул. Скрипника, 14 у м. Харкові, з кадастровим номером 6310136600:01:030:0057, за період з 03.11.2020 по 09.09.2021, а також судового збору у розмірі 8 672, 87 грн.

11.05.2026, за заявою стягувача - Харківської міської ради від 08.05.2026, керуючись ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження, державним виконавцем Відділу було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої було направлено сторонам виконавчого провадження в порядку ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

11.05.2026 та 12.05.2026, керуючись ст. 18, 48, 56 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем Відділу винесено постанову про арешт коштів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Подвір`я.ЛТД», у якій зазначено, що "згідно відповіді ДФС у боржника відкриті поточні рахунки у банківських установах".

20.05.2026 на адресу Відділу надійшла заява боржника - ТОВ «Подвір`я ЛТД» разом із копією ухвали Господарського суду Харківської області по справі № 922/3050/25 від 13.05.2026, відповідно до якої розстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/3050/25 від 08.01.2026. У своїй заяві боржник, посилаючись на п. 8 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» просить повернути виконавчий документ стягувачу, у зв`язку із тим, що розстрочка виконання рішення суду не закінчилась.

21.05.2026 Відділом на адресу боржника, зазначену у виконавчому документі було направлено відповідь на заяву від 20.05.2026, відповідно якої ТОВ «Подвір`я ЛТД» було відмовлено у задоволенні заяви та повернення виконавчого документа стягувачу.

У судовому засіданні 16.09.2026 судом з`ясовано відсутність підстав для залишення поданої ТОВ «Подвір`я ЛТД» скарги без розгляду, у зв`язку з порушенням встановленого законодавцем строку для звернення зі скаргою до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доводам скарги, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Однією із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» визначені обов`язки виконавців. Так, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як зазначено у п. 8 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася.

Відстрочка виконання рішення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Під розстрочкою розуміється виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Отже, відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, а виконавчий документ повертається стягувачу у разі надання судом саме відстрочки виконання рішення, а не розстрочки.

Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 у справі № 922/3050/25, за заявою ТОВ "Подвір`я.ЛТД", розстрочено виконання рішення господарського суду від 08.01.2026 строком на 3 місяці.

Таким чином, надаючи оцінку положенням ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає, що вказані положення не містять такої підстави для повернення стягувачу виконавчого документу, як то надання судом розстрочки виконання рішення суду.

Отже, посилання скаржника на не винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі положень ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з наданням боржнику розстрочки виконання рішення суду, є безпідставними, та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Окрім цього, щодо інших вимог скарги, суд зауважує, що обов`язки та повноваження державного виконавця щодо виконання наказу Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 у справі № 922/3050/25 передбачені та визначені Законом України "Про виконавче провадження", та господарський суд не може зобов`язувати державного виконавця вчиняти дії, які й так в силу закону входять до його компетенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 339-1, ч. 1 ст. 340 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 343 ГПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали скарги та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що скаржником не доведена бездіяльність Начальника відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лобова Ріната Михайловича у виконавчому провадженні № 80967124, а також порушення виконавцем норм ЗУ "Про виконавче провадження", а отже суд дійшов висновку щодо безпідставності та необґрунтованості поданої ТОВ "Подвір`я.ЛТД" скарги, у зв`язку з чим у її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 232, 234, 342, 343 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Подвір`я.ЛТД" на дії (бездіяльність) державного виконавця (вх. № 21315 від 31.08.2026) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Повна ухвала складена та підписана 21.09.2026.

Суддя Аюпова Р.М. справа № 922/3050/25