Ухвала суду № 139922354, 11.08.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"11" серпня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/628/17

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Мірошниченка Д.Є., за участю секретаря судового засідання Дубик Д.С.,

розглянувши заяву Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закриття провадження за скаргою Національного банку України від 26.06.2026 (вх.№ 02.3.1-02/6281/26 від 26.06.2026) на дії державного виконавця та бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби у справі № 907/628/17

за позовом Національного банку України

до Приватного акціонерного товариства "Берегівський м`ясокомбінат"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

За участю представників:

позивача (скаржника у справі) Цветков В.М., представник в порядку самопредставництва в режимі відеоконференції

відповідача не з`явився

від третьої особи не з`явився

органу державної виконавчої служби, дії та рішення якого оскаржується у виконавчому провадженні не з`явився

начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, бездіяльність якого оскаржується не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.11.2018, яке набрало законної сили 12.02.2018, позовні вимоги задоволено частково. З врахуванням внесених судом описок (ухвала суду від 06.11.2019), постановлено в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Фінансова ініціатива" за Кредитними договорами № 12/09/2 від 20.02.2009 (із змінами та доповненнями) та № 12/09/5 від 13.05.2014 (із змінами та доповненнями) перед Національним банком України в загальній сумі заборгованості 2 355 336 712,33 грн (два мільярди триста п`ятдесят п`ять мільйонів триста тридцять шість тисяч сімсот дванадцять гривень 33 коп.), з яких за кредитним договором-1 заборгованість у сумі 219 443 698,63 грн, в т.ч. за кредитом 200 000 000,00 грн; заборгованість за процентами 19 413 698,63 грн; штраф (пункт 2.3.10 Кредитного договору) 30 000,00 грн; за Кредитним договором-2: заборгованість у сумі 2 135 893 013,70 грн. в т. ч. за кредитом 2 000 000 000,00 грн.; заборгованість за процентами 135 863 013,70 грн; штраф (пункт 2.3.16 Кредитного договору) 30 000,00 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 30.03.2010, укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством "Берегівський м`ясокомбінат", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 660 (із змінами та доповненнями) на наступне нерухоме майно: комплекс, який знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, місто Берегово, вулиця Сільвая (Кооперативна), будинок З три) і складається з: адмінбудівля, двоповерхова, складається з 28 приміщень, в тому числі адміністративна будівля літ. "А" загальною площею 339,5 кв.м; головний виробничий комплекс літ. "Б", загальною площею 1749,3 кв.м; прохідна літ. "В", загальною площею 8,1 кв.м; вагова літ. "Г", загальною площею 116,4 кв.м; контора літ. "Д", загальною площею 53,6 кв.м; пральна та котельна, одноповерхова, складається з 6 приміщень, під літерами "Е-Е1", загальною площею 160,1 кв.м; трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, під літерою "Ж", загальною площею 40,6 кв.м; склад, одноповерховий, складається з 1 приміщення, під літерою "З", загальною площею 25,9 кв.м; склад, одноповерховий, складається з 1 приміщення, під літерою "И", загальною площею 60,00 кв.м; склад, одноповерховий, складається 6 приміщення, під літерою "И", загальною площею 173,8 кв.м; корпус для тримання худоби, одноповерховий, складається з 9 приміщень, під літерою "К", загальною площею 599,8 кв.м; насосна, одноповерхова, складається з 1 приміщення, під літерою "Л", загальною площею 6,5 кв.м, склад, одноповерховий, складається з 1 приміщення, під літерою "Н", загальною площею 13,7 кв.м; птахоцех, двоповерховий, складається з 9 приміщень, під літерою "М", загальною площею 774,3 кв.м; склад, одноповерховий, складається з 1 приміщення, під літерою "П", загальною площею 47,2 кв.м; склад, одноповерховий, складається з 1 приміщення, під літерою "Р", загальною площею 16,8 кв.м; склад, одноповерховий, складається з 2 приміщень, під літерою "С", загальною площею 26,9 кв.м; склад під літерою "Т"; склад, одноповерховий, складається з 2 приміщень, під літерою "X", загальною площею 88,3 кв.м; навіс під літерою "Ф"; ворота, під номером 1-3; огорожа, під номером 4; збірник для рідких відходів, під номером 5; очисні споруди, під номером 6; свердловина, під номером 7, тротуар, під літерою "І", реєстраційний номер 15430154.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

В частині встановлення початкової ціни предмета іпотеки в позові відмовлено.

На примусове виконання зазначеного рішення суду, яке набрало законної сили відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі 26.02.2019, видано наказ, в який ухвалою суду від 15.11.2019 внесено виправлення.

26.06.2026 за вх.№ 02.3.1-02/6281/26 через підсистему "Електронний суд" надійшла скарга Національного банку України на дії та рішення державного виконавця та бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби (далі скарга), у якій заявник просить:

- визнати неправомірними дії начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І. С. щодо розгляду скарги від 11.06.2026 за № 63-0013/54282 на дії/бездіяльність державного виконавця;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди Світлани Григорівни у виконавчому провадженні № 81146375 із примусового виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.11.2018 у справі №907/628/17 про звернення стягнення на предмет іпотеки щодо винесення постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 01.06.2026;

- cкасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди Світлани Григорівни про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 01.06.2026 № 81146375;

- зобов`язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магду Світлану Григорівну або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, усунути порушення шляхом вжиття подальших дій визначених Законом України "Про виконавче провадження" для примусового виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.11.2018 у справі № 907/628/17 про звернення стягнення на предмет іпотеки у виконавчому провадженні № 81146375.

Обґрунтовуючи скаргу, Національний банк України стверджує, що 20.05.2026 Національний банк України звернувся із заявою про примусове виконання рішення до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також Відділ).

01.06.2026 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магдою С.Г. (далі державний виконавець) у виконавчому провадженні № 81146375 винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження (далі також постанова), яку отримано Національним банком України 02.06.2026.

Скаржник зазначає, що підставою винесення постанови стала інформація про перебування на виконанні у Відділі зведеного виконавчого провадження № 76425772 відносно боржника Приватного акціонерного товариства "Берегівський м`ясокомбінат" та посилання на статтю 30 Закону України "Про виконавче провадження".

Звертає увагу суду на те, що у рішенні суду звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" за кредитними договорами перед Національним банком в загальній сумі заборгованості 2 355 336 712,33 грн.

Наголошує, що державним виконавцем протиправно та всупереч рішенню суду ототожнено борг Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" перед Національним банком України із майновим поручителем (Приватним акціонерним товариством "Берегівський м`ясокомбінат"), який в силу положень статті 11 Закону України "Про іпотеку" несе відповідальність перед Національним банком України за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

За доводами скаржника, рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не є тотожним рішенню про стягнення коштів та має інший порядок виконання, зокрема з урахуванням Закону України "Про іпотеку" та перерахунку стягувачу коштів від продажу іпотечного майна.

Вказує, що законодавцем у статті 30 Закону України "Про іпотеку" зроблено чітке розмежування (виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника) для унеможливлення об`єднання будь-яких інших рішень у зведене виконавче провадження, зокрема, рішень про звернення стягнення на предмети іпотеки.

З огляду на це, Національний банк України вважає, що державний виконавець протиправно та всупереч Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову про приєднання виконавчого провадження № 81146375 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки до зведеного виконавчого провадження № 76425772 про стягнення коштів.

Враховуючи порядок, передбачений статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження", оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, з метою захисту інтересів Національного банку України, як стягувача у виконавчому провадженні, 11.06.2026 за № 63-0013/54282 на ім`я начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І. С. (далі начальник Відділу), через Систему електронної взаємодії органів виконавчої влади, направлено скаргу на дії/бездіяльність державного виконавця, відповідно до якої Національний банк України просив:

- задовольнити скаргу Національного банку України та визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О. Г., які полягають у приєднанні виконавчого провадження № 81146375 до зведеного виконавчого провадження №76425772 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області, виданого 26.02.2019 у справі № 907/628/17 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Берегівський м`ясокомбінат", про що винести вмотивовану постанову;

- скасувати постанову від 01.06.2026 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, як незаконну та таку, що порушує права Національного банку України, як стягувача;

- вмотивовану постанову за результатами розгляду скарги надіслати Національному банку України у встановлений законом строк.

З посиланням на пункт 7 розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі Інструкція), якою визначено порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження, скаржник зазначає, що 23.06.2026 замість вмотивованої постанови за результатами розгляду скарги Національний банк України отримав лист від начальника Відділу, в якому повідомлено про повну відповідність дій державного виконавця вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене вище, Національний банк України оскаржує дії державного виконавця (про наявність постанови та як наслідок факт порушеного права Національний банк України дізнався 02.06.2026) та дії начальника Відділу (лист про результатами розгляду скарги Національний банк отримав 23.06.2026), та зважаючи на положення статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 341 Господарського процесуального строку (далі ГПК України) зазначає про звернення зі скаргою до суду в межах встановленого строку.

Щодо підсудності скарги на дії та рішення державного виконавця та бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби, то в такій скарзі Національний банк України з посиланням на статтю 129-1 Конституції України, статтю 340 ГПК України обґрунтовує підсудність скарги Господарському суду Закарпатської області, зазначивши, про таке: "з приводу юрисдикції справи за скаргою на бездіяльність начальника Відділу щодо розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного виконавця зазначаємо наступне. В даній скарзі предметом оскарження зокрема є бездіяльність начальника відділу щодо перевірки законності приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Відтак судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах це особлива форма правосуддя, де процесуальна діяльність суду пов`язана із виконанням судових актів у господарських справах, яка здійснюється у формі процесуального контролю за законністю рішень, дії або бездіяльності посадових осіб та органів державної виконавчої служби у виконавчому провадженні шляхом розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність виконавців як важливої гарантії захисту права особи після набуття судовим рішенням чинності. Зосередження контролю за виконанням рішення суду в одному судовому органі має на меті спрощення процедур контролю та забезпечення доступу до правосуддя".

Надалі, Національний банк України, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 23.11.2021 у справі № 175/1571/15, наголошує, що дану скаргу на дії та рішення державного виконавця та бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби слід розглядати у порядку господарського судочинства, оскільки предметом оскарження є дії саме у виконавчому провадженні № 81146375, вчинені на виконання наказу, виданого судом господарської юрисдикції.

Отже, на переконання заявника, скарга Національного банку України щодо винесення державним виконавцем постанови повинна розглядатися судом, який видав виконавчий документ, у передбаченому ГПК України порядку, тобто в межах цієї справи за правилами господарського судочинства.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2026 скаргу Національного банку України на дії державного виконавця та бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби у справі № 907/628/17 передано для розгляду судді Мірошниченку Д.Є.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.07.2026 суд призначив скаргу Національного банку України від 26.06.2026 (вх.№ 02.3.1-02/6281/26 від 26.06.2026) на дії державного виконавця до розгляду в судовому засіданні на 15.07.2026 о 10:30 год.

14.07.2026 через систему "Електронний суд" від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшло заперечення на скаргу Національного банку України з викладеним у запереченні клопотанням про закриття провадження у справі від 13.07.2026 (зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/6859/26).

У поданому запереченні Відділ вказує, що згідно з постановою від 01.06.2026 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виконавче провадження № 81146375 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 76425772.

Посилаючись на положення статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 14 розділу ІІІ Інструкції зазначає, що у разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова. Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

З огляду на викладене, вважає, що дії державного виконавця при прийняті рішення про приєднання зазначеного вище виконавчого провадження у зведене виконавче провадження вчинене у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а скарга є безпідставною та необґрунтованою.

Звертає увагу, що наказ № 907/628/17, виданий 26.02.2019 Господарським судом Закарпатської області та наказ № 907/308/19, виданий 23.09.2020 Господарським судом Закарпатської області, передбачають стягнення коштів з боржника шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (застави), отже ці рішення суду є рішеннями майнового характеру та мають бути об`єднані у зведене виконавче провадження не зважаючи на те, що їх виконання відбувається з урахуванням Закону України "Про іпотеку".

Наголошує, що при прийнятті оскаржуваної постанови про приєднання виконавчого провадження ВП № 81146375 до зведеного виконавчого провадження державний виконавець діяв відповідно до наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016.

При цьому на переконання Відділу, за результатами розгляду зазначеної вище скарги Національного банку України начальником Відділу листом від 23.06.2026 № 92062/109291-10-26/20.1 надано повну та змістовну відповідь щодо порушених у скарзі питань, яку направлено по СЕВ ОВВ заявнику.

З огляду на викладене, Відділ вважає, що дії державного виконавця та начальника Відділу вчинені у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", неправомірна бездіяльність начальника Відділу відсутня, а скарга Національного банку України не підлягає задоволенню.

Щодо підстав закриття провадження з розгляду скарги Національного банку України від 26.06.2026 (вх.№ 02.3.1-02/6281/26 від 26.06.2026) на дії державного виконавця та бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби у справі № 907/628/17, зазначає, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Звертає увагу суду, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2025 у справі № 907/628/17 з розгляду скарги від 16.05.2025 Національного банку України на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні з урахуванням прийнятої до розгляду заяви Національного банку України про уточнення скарги на бездіяльність державного виконавця від 06.06.2025 у даній справі, ухвалено закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України провадження з розгляду скарги Національного банку України на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни у виконавчому провадженні № 76398409 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2019 у справі № 907/628/17, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження №76425772, відносно боржника Приватного акціонерного товариства "Берегівський м`ясокомбінат", оскільки такий спір у справі № 907/628/17 не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Вказує, що згідно з інформацією, що міститься, на офіційному сайті "Судова влада", дана ухвала не оскаржувалась, а отже є чинною та не скасованою. Таким чином наявне судове рішення, яким встановлено факт наявності закриття провадження у даній справі.

У зв`язку із наведеним просить закрити провадження у справі № 907/628/17 за скаргою Національного банку України від 26.06.2026 на дії державного виконавця та бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.

Розглянувши клопотання Відділу про закриття провадження у справі за скаргою на дії та рішення державного виконавця та бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби, суд враховує таке.

Як убачається з матеріалів скарги, предметом розгляду скарги Національного банку України є оскарження постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди Світлани Григорівни про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 01.06.2026 № 81146375, а також оскарження дій та рішень державного виконавця та дій начальника відділу державної виконавчої служби.

Щодо наявності/відсутності підстав для розгляду скарги Національного банку України за правилами господарського судочинства.

Частиною 1 статті 340 ГПК України визначено, що скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, зазначеною нормою передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого в порядку господарського судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 911/100/18).

Відтак за загальними правилами процесуальних кодексів скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що знаходиться на виконанні.

В свою чергу, статтею 30 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання державного виконавця кількох виконавчих документів щодо одного боржника, за змістом якої виконавче провадження здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 14 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчих проваджень при відкритті виконавчого провадження.

Як звертає увагу Верховний Суд у постанові від 11.07.2025 у cправі № 911/1459/22 за зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені. При цьому законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 14.06. 2024 у справі № 909/747/22, від 10.03.2025 у справі № 916/183/21).

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до частини першої статті 287 КАС України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів і підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц, від 12.09.2018 у справі № 906/530/17, від 17.10.2018 у справах № 927/395/13 та № 5028/16/2/2012, від 05.12.2018 у справі №904/7326/17, від 13.02.2019 у справі № 808/2265/16 та від 10.04.2019 у справі №908/2520/16.

При цьому необхідно зауважити, що одна з найголовніших відмінностей вирішення саме публічно правових спорів полягає у презумпції правомірності вимог суб`єкта приватного права, оскільки стаття 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 640/18584/20).

Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Адже Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29.04.1988 у справі "Белілос проти Швейцарії"). Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З врахуванням викладеного, скарга на бездіяльність ДВС станом на дату постановлення цієї ухвали суду не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Щодо процесуальних наслідків розгляду скарги на бездіяльність ДВС.

Так, Верховний Суд у постановах від 27.09.2023 у справі № 910/18480/20 дійшов висновку, що звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавця є формою звернення за судовим захистом на стадії виконання судового рішення, тому до скарги, яка подається відповідно до статті 339 ГПК України, застосовуються загальні вимоги (правила) щодо форми та змісту позовної заяви, а не правила, які процесуальний закон визначив для заяв з процесуальних питань (стаття 169 ГПК України). Це пояснюється тим, що розділ VI ГПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень" це окремий вид судового провадження, який містить у собі окремий процесуальний режим розгляду справ, а тому до скарг, якими ініціюється початок провадження у справі щодо рішень, дій чи бездіяльності виконавця, застосовуються загальні положення позовного провадження, у тому числі, залишення скарги без руху, якщо є для цього підстави, а не її повернення. Таку правову позицію поділяє Верховний Суд у постанові від 09.07.2025 у справі № 910/268/23.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі № 5028/16/2/2012 при вирішенні питання про прийняття до розгляду скарги на дії державного виконавця оперує поняттям "стадія відкриття провадження". Такі висновки узгоджуються зі змістом частини 10 статті 174 ГПК України. У постанові від 18.12.2024 у справі № 921/357/20 Велика Палата Верховного Суду при вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу за наслідками розгляду скарги на дії приватного виконавця оперує поняттями "закриття провадження за скаргою" та "залишення скарги без розгляду".

На підставі викладеного, суд застосовує процесуальний механізм закриття провадження за скаргою за аналогією пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд ухвалює роз`яснити стягувачу, що розгляд скарги на дії та рішення державного виконавця та бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки відповідна скарга підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а її розгляд віднесено до юрисдикції Закарпатського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 231 - 235, 255 - 257, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України провадження з розгляду скарги Національного банку України від 26.06.2026 (вх.№ 02.3.1-02/6281/26 від 26.06.2026) на дії державного виконавця та бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби у справі № 907/628/17.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 21.09.2026.

Суддя Д. Є. Мірошниченко