Рішення № 139922237, 21.09.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.2026 Справа № 905/440/26

Господарський суд Донецької області у складі

судді Лободи Т.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу

за позовом Краматорської міської ради, м. Краматорськ, код 24812116,

до Приватного малого підприємства "Приз", м. Краматорськ Донецької області, код 23032623,

про стягнення 441 512,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

Краматорська міська рада звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного малого підприємства "Приз" про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 441 512,92 грн орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1412900000:00:014:0295 без оформлених правовстановлюючих документів за період з 12.12.2023 по 31.05.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, маючи у власності об`єкт нерухомості, який знаходиться на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 1412900000:00:014:0295, не оформив право користування такою земельною ділянкою та в період з 12.12.2023 по 31.05.2026 не вносив плату за користування земельною ділянкою, внаслідок чого зберіг в себе грошові кошти в сумі орендної плати, яка мала бути сплаченою та складає 441 512,92 грн, які є безпідставно набутим майном.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 07.07.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/440/26, розгляд справи вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

З метою повідомлення позивача про розгляд даної справи, суд копію ухвали від 07.07.2026 направив до його електронного кабінету в системі "Електронний суд". Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 07.07.2026 в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету позивача 07.07.2026.

Оскільки відповідач не має зареєстрованого кабінету в системі "Електронний суд", копію ухвали від 07.07.2026 було направлено на його адресу, відомості про яку внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення було повернуто поштою до суду без вручення з відміткою поштового відділення : "адресат відсутній".

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги, що поштова кореспонденція, яка надсилалась судом на адресу відповідача, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернута до суду з відміткою "Адресат відсутній", суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Разом з цим суд зазначає, що з метою повідомлення відповідача про розгляд справи суд вживав додаткові альтернативні способи повідомлення учасника справи.

Так, суд 08.07.2026 передав через застосунок Viber керівнику ПМП "Приз" Баденку В.Г. телефонограму за номером телефону, відомості про які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвалу суду від 07.07.2026 у справі № 905/440/26 розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними.

Таким чином, суд дійшов висновку, що учасники справи були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у встановлений строк відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та суд дотримав під час розгляду справи обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає, що суддя Лобода Т.О. перебувала в щорічній відпустці у період з 13.08.2026 по 06.09.2026, у зв`язку з чим суд розглядає справу після виходу головуючої судді з відпустки в межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 480149118 від 03.06.2026), власником земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0295, загальною площею 0,3767 га, розташованої за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Люксембург Рози, земельна ділянка 33А, є Краматорська міська рада, яка діє від імені та в інтересах Краматорської міської територіальної громади. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 344784214129. Цільове призначення об`єкта землі комерційного використання.

За даними Реєстру прав власності на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою № 480148466 від 03.06.2026 за адресою: Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Люксембург Рози, будинок 33 А, розташована будівля магазину, автомийки з автостоянкою, будівля шиномонтажу, з 14.12.2006 право власності на зазначений об`єкт зареєстровано за Приватним малим підприємством "Приз" (код ЄДРПОУ 23032623), на підставі рішення Північно-Донбаського постійно діючого третейського суду від 13.12.2006, справа № 169/06; реєстраційний номер майна 14156491.

Суд зазначає, що вулиця Рози Люксембург у м. Краматорськ перейменована на вулицю Сіверська.

Відповідно до Договору оренди землі № б/н від 26.04.2019 Краматорська міська рада на підставі рішення від 30.01.2019 № 49/УІІ-27 "Про поновлення договорів оренди землі" надала, а Приватне мале підприємство "Приз" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування автостоянки з послугами авторемонту та авто мийки (КВЦПЗ "03.10") з кадастровим номером 1412900000:00:014:0295, що знаходиться за адресою: м. Краматорськ, вул. Сіверська, 33 А.

За умовами п. 8 Договору оренди землі № б/н від 26.04.2019 договір укладено на 5 років по 11.12.2023 включно.

Як вбачається з матеріалів справи, у спірний період з 12.12.2023 по 31.05.2026 право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1412900000:00:014:0295 за ПМП "Приз" в Державному реєстрі речових прав не зареєстровано, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 480149118 від 03.06.2026. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Незважаючи на відсутність належно оформленого права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1412900000:00:014:0295, ПМП "Приз", маючи у власності об`єкт нерухомості, який знаходиться на зазначеній земельній ділянці комунальної власності, в період з 12.12.2023 по 31.05.2026, фактично користується вказаною земельною ділянкою.

Позивач здійснив розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за період з 12.12.2023 по 31.05.2026 у сумі 441 512,92 грн, у розрахунку зазначено про відсутність надходжень до міського бюджету за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1412900000:00:014:0295 за вказаний період. При здійсненні розрахунку позивач застосував розмір орендної плати, визначений в рішенні Краматорської міської ради від 24.06.2020 № 70/VІІ-340, з урахуванням розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Витягу № НВ-1400161122026 від 03.06.2026.

З метою отримання інформації щодо сплачених сум ПМП "Приз" по коду платежу 18010600 за період 01.12.2023 - 31.05.2026 з зазначенням сум та за який період здійснена сплата (відповідно платіжних документів) управління земельних відносин Краматорської міської ради, звернулось до фінансового управління міської ради із запитом вих. №27-01-24/134 від 15.06.2026 про надання відповідної інформації.

Листом вих. №22.01-16/231 від 17.06.2026 фінансове управління Краматорської міської ради повідомило, що надходження орендної плати за землю (ККД 18010600 "Орендна плата з юридичних осіб") до бюджету Краматорської міської територіальної громади від ПМП "Приз" за період з 01.12.2023 - 31.05.2026 відсутні.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

За статтями 80, 83 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частина 1 ст. 123 Земельного кодексу України наголошує, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України).

У відповідності до ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Отже, органом уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних земельних правовідносинах є Краматорська міська рада.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким, за положеннями частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі", визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата" за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 5 ст. 6 та ст. Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Як встановив суд, за відповідачем не було зареєстровано в спірний період право оренди спірної земельної ділянки.

Таким чином, після припинення договору оренди землі від 05.09.2023 користування відповідачем спірною земельною ділянкою стало безпідставним, між сторонами виникли кондикційні відносини.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст.1213 Цивільного кодексу України).

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Приписами частин 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.

Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ст.120 Земельного кодексу України).

Згідно пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Як встановив суд, відповідач - ПМП "Приз" є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Рози Люксембург (нова назва вул. Сіверська), будинок 33 А.

Між сторонами справи 26.04.2019 укладався договір оренди земельної ділянки, на якій знаходиться вказаний об`єкт нерухомості, строком на 5 рік, а саме до 11.12.2023 включно.

Відповідно до положень статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою під вказаною нерухомістю площею 0,3767 га, з кадастровим номером 1412900000:00:014:0295 за період з 12.12.2023 по 31.05.2026, зокрема укладення відповідних договорів оренди з позивачем та державної реєстрації такого права на відповідній земельній ділянці, таким чином, відповідач не набув у встановленому порядку належних прав користування на дану земельну ділянку та не сплачує грошові кошти за користування нею у встановленому законодавством порядку та розмірі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 викладено такі правові висновки: "За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

64. Не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розміщене це нерухоме майно.

65. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України".

Відповідно до п. 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір оренди плати не може бути меншою розміру земельного податку встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п.274.1 стаття 274 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 289.1 та п. 289.3 ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться обов`язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст.13 Закону України "Про оцінку земель").

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ст. 20 Закону України "Про оцінку земель").

У відповідності до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин (п.34 ч. 1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України").

Розмір орендної плати за земельні ділянки на території м. Краматорська у відсотках від нормативної грошової оцінки землі розраховується відповідно рішення Краматорської міської ради від 24.06.2020 №70/VII-340 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади м. Краматорська у відсотках від нормативної грошової оцінки земельних ділянок".

Відповідно до вищезазначеного рішення міської ради, розмір орендної плати для земель промисловості, які призначені для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень, платних стоянок та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) (код КВЦПЗ 03.10) в спірний період складає 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п.289.2 ст.289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" дата оцінки земельної ділянки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення, зокрема, розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

У відповідності до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Так, за змістом пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Отже, саме Держгеокадастр законодавчо наділений повноваженнями для встановлення величини коефіцієнту індексації та подальшого інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до листа № 6-28-0.222-600/2-24 від 12.01.2024 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік" Державною Службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, на виконання статті 289 Податкового кодексу України, повідомляється, що за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2023 рік становить 105,1 % (лист є в загальному доступі).

Відповідно до листа № 6-28-0.22-18/71-25 від 13.01.2025 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік" Державною Службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, на виконання статті 289 Податкового кодексу України, повідомляється, що за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2024 рік становить 112,0 % (лист є в загальному доступі).

Згідно інформації, зазначеної на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, на виконання статті 289 Податкового кодексу України за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2025 рік становить 108,0 %.

Відповідно до Витягу № НВ-1400161122026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 03.06.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0295 становить 3 330 495,40 грн.

У наданому до суду розрахунку безпідставно збережених коштів позивачем вирахувана нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0295 за 2026 рік у сумі 3 330 495,40 грн (згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-1400161122026 від 03.06.2026), за 2025 рік у сумі 3 083 792,04 грн (3 330 495,40 : 1,08 = 3 083 792,04, де 3 330 495,40 нормативна грошова оцінка земельної ділянки в 2026 році, 1,08 коефіцієнт індексації землі за 2025 рік), за 2024 рік у сумі 2 753 385,75 грн (3 083 792,04 : 1,12 = 2 753 385,75, де 3 083 792,04 нормативна грошова оцінка земельної ділянки в 2025 році, 1,12 коефіцієнт індексації землі за 2024 рік), за 2023 рік у сумі 2 619 777,11 грн (2 753 385,75 : 1,051 = 2 619 777,11, де 2 753 385,75 нормативна грошова оцінка земельної ділянки в 2024 році, 1,051 коефіцієнт індексації землі за 2024 рік).

Стосовно відсутності витягів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0295 за 2025, 2024, 2023 роки суд зазначає, що витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку із чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула. Подібні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, від 07.07.2020 у справі № 922/3208/19.

Як вбачається з матеріалів справи, Краматорською міською радою було проведено розрахунок суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1412900000:00:014:0295 за період з 12.12.2023 по 31.05.2026, за яким :

- 2023 рік (12.12.2023 - 31.12.2023), що складає 20 календарних днів = 8 612,97 грн (2 619 777,11 * 6 % / 365 * 20), де 2 619 777,11 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2023 рік, 6 % - ставка орендної плати.

- 2024 рік (01.01.2024 - 31.12.2024), що складає 366 календарних дні = 165 203,15 грн (2 753 385,75 * 6 % ), де 2 753 385,75 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2024 рік, 6 % - ставка орендної плати.

- 2025 рік (01.01.2025 - 31.12.2025), що складає 365 календарних днів = 185 027,52 грн (3 083 792,04 * 6 %), де 3 083 792,04 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2025 рік, 6 % - ставка орендної плати.

- 2026 рік (01.01.2026 31.05.2026), що складає 151 календарний день = 82 669,28 грн (3 330 495,40 * 6 % / 365 * 151), де 3 330 495,40 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2026 рік, 6 % - ставка орендної плати.

Всього з 12.12.2023 по 31.05.2026 441 512,92 грн.

Відповідач не оспорює та не спростовує розрахунок, здійснений позивачем, контррозрахунку не надавав.

Перевіривши вказаний розрахунок позивача, суд вважає його вірним та обґрунтованим.

Таким чином, користуючись земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1412900000:00:014:0295 по вул. Рози Люксембург (теперішня назва Сіверська), 33А у м. Краматорськ без оформлення правовстановлюючих документів на землю в період з 12.12.2023 по 31.05.2026 ПМП "Приз" безпідставно зберегло кошти в розмірі орендної плати, що призвело до недоотримання Краматорською міською радою доходів у вигляді орендної плати в сумі 441 512,92 грн.

Відповідно до статей 1212-1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно та відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідач не надав доказів на підтвердження здійснення останнім оплати за користування земельною ділянкою за заявлений період на час прийняття рішення у справі, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у сумі 441 512,92 грн, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 5 298,16 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного малого підприємства "Приз" (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сіверська (колишня назва Рози Люксембург), будинок 33 А, код 23032623) на користь Краматорської міської ради (84313, Донецька область, м. Краматорськ, площа Миру, буд. 2, код 24812116) безпідставно збережені кошти в сумі 441 512,92 грн в розмірі орендної плати, яка не сплачувалась, за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1412900000:00:014:0295 без оформлення правовстановлюючих документів за період з 12.12.2023 по 31.05.2026, та витрати по сплаті судового збору в сумі 5 298,16 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2026.

Суддя Т. О. Лобода