Рішення № 139916332, 10.09.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 608/2018/26

Провадження №2/594/951/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Зушман Г. І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк»), звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 19.03.2024 (далі кредитний договір), посилаючись на те, що у відповідності до умов вищевказаного кредитного договору надав відповідачці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Вказав, що свої зобов`язання виконав, надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором не виконала, внаслідок має заборгованість за кредитним договором в розмірі 33 266,96 грн, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 21628.5 грн, заборгованість за пенею 4608,41 грн, заборгованiсть за порушення грошового зобов`язання 7030,05 грн, які позивач просить стягнути з відповідачки, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 10.08.2026 позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20.08.2026 представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Когут О.В. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідачка визнає позовні вимоги частково, а саме в сумі 21 628,50 грн, що є заборгованістю за наданим кредитом. В іншій частині позовні вимоги не визнає, виходячи з наступного. Так, 15.03.2022 Верховною Радою України прийнято закон № 2120-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Відповідно вказаним законом розділ «Прицінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено підпунктом 18, відповідно до якого на час дії воєнного стану та в тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування споживач не має нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов`язань за споживчим кредитом. Зокрема, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені') за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Виходячи із вищенаведеного, вимога позивача про стягнення із відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за пенею у сумі 4 608,41 грн. та штрафу у сумі 7 030,05 грн. є безпідставною та необґрунтованою.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просить справу слухати за його відсутності.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

19.03.2024 ОСОБА_1 звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 19.03.2024 та встановивши мобільний додаток monobank, отримала розрахункову карту НОМЕР_1 та відкрила розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 .

Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

Пільговий період за карткою становить до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Пільгова відсоткова ставка - 0,00001% річних. Базова відсоткова ставка нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості - 3,1% на місяць.

Відповідачка погодилась з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення Клієнта до Договору, з підписанням якого в Мобільному застосунку Договір набуває чинність.

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» Рахунок НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , та користувалася ним, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку клієнта ОСОБА_1 за період з 19.03.2024 по 07.06.2026, а також не заперечується відповідачкою.

Крім того, до позовної заяви, в якості обґрунтування позовних вимог, банком долучено Запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 1048 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між позивачем та відповідачкою був укладений договір про надання банківських послуг.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредит, однак, відповідачкою не виконуються зобов`язання за кредитним договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором «Мonobank» від 19.03.2024 станом на 07.06.2026 становить 33 266,96 грн, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 21628,5 грн, заборгованість за пенею 4608,41 грн, заборгованiсть за порушення грошового зобов`язання 7030,05 грн.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом, крім випадків встановлених цим Кодексом і, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачкою визнається факт укладення кредитного договору та отримання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідачка у відзиві на позовну заяву визнає позовні вимоги частково, а саме в сумі 21 628,50 грн, що є заборгованістю за наданим кредитом. В іншій частині, а саме про стягнення із неї заборгованості за пенею у сумі 4 608,41 грн. та штрафу у сумі 7 030,05 грн. позовні вимоги не визнає, оскільки у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що мають місце порушення відповідачкою майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 в користь банку заборгованості за тілом кредиту по кредитному договору на суму 21 628,50грн.

Вирішуючи позов в частині позовних вимог про стягнення з відповідачки заборгованості за пенею у сумі 4 608,41 грн. та за порушення грошового зобов`язання в сумі 7 030,05 грн., суд виходить з наступного.

Згідно із пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи те, що заборгованість за пенею у сумі 4 608,41 грн. та за порушення грошового зобов`язання в сумі 7 030,05 грн,нараховані позивачем після 24 лютого 2022, а саме - за порушення умов договору від 19.03.2024, відповідно до якого відповідачці було надано кредит, тому на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України ОСОБА_1 звільняється від вказаної відповідальності. За таких обставин, позов у цій частині не підлягає до задоволення.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що права позивача порушені і підлягають захисту шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 19.03.2024 в сумі 21 628,50 грн, що є загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), а в задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

З відповідачки в користь позивача підлягає до стягнення сплачений ним судовий збір пропорційно до задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 526, 530, 551, 610,612,616, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , в користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», місцезнаходження: м.Київ, вул.Оленівська,23 код ЄДРПОУ 21133352, ( реквізити рахунку: отримувач коштів АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», рахунок IBAN НОМЕР_5 , ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001, призначення платежу: погашення заборгованості за кредитним договором ПІБ, ІПН, без ПДВ), заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 19.03.2024 в сумі 21 628,50 грн, що є загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1730,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 15 вересня 2026 року.

Головуючий: Г.І.Зушман