Рішення № 139911697, 02.09.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/2024/26

Провадження №2/751/3467/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,

секретаря судового засідання Островської А.С.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ»,

представник позивача - адвокат Журавльов Станіслав Георгійович,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат Ісаков Денис Геннадійович,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 30 серпня 2021 року № 16-308-864-2-21-Г у розмірі 36 056 гривень 73 копійки та понесених судових витрат.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 30 серпня 2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16-308-864-2-21-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору.

03 вересня 2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня

2024 року, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за умовами якого новий кредитор ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до боржників за основними договорами, у тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 16-308-864-2-21-Г від 30 серпня 2021 року.

27 грудня 2024 між ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» було укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 16-308-864-2-21-Г від 30 серпня 2021 року.

Вказує, що всі нарахування здійснювались АТ «МЕГАБАНК» до дати отримання ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС», а у подальшому ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги. Позивачем не здійснювалось жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 08 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

29 квітня 2026 року Новозаводським районним судом міста Чернігова ухвалено заочне рішення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 16-308-864-2-21-Г від 30 серпня 2021 року у розмірі 25 226 гривень 73 копійки, а також судовий збір у розмірі 1 862 гривні 73 копійки та витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 гривень (а.с. 92-101).

Ухвалою суду від 05 червня 2026 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ісакова Дениса Геннадійовича про перегляд заочного рішення від 29 квітня 2026 року, скасовано заочне рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 29 квітня 2026 року в цивільній справі № 751/2024/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15 липня 2026 року від представника відповідача - адвоката Ісакова Д.Г. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов просить задовольнити частково, у стягненні заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками, комісіями відмовити. Зазначає, що відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України, проходив службу з 24 березня 2022 по 15 листопада 2025 року, тому відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутні підстави для нарахування та стягнення відсотків за користування кредитними коштами та штрафних санкцій за весь період вказаний у позовній заяві. Також, відповідач не погоджується щодо стягнення заборгованості за комісією. Банк не зазначив та не надав доказів наявності та переліку послуг, які пов`язані з обслуговування кредитної заборгованості (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касові операції, надання консультативних та інформаційних послуг) за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості, тому положення заяви про приєднання до договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними.

20 липня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, керуючись принципами добросовісності, розумності та справедливості, з урахуванням соціальної значущості проходження Відповідачем військової служби в умовах воєнного стану, з метою врегулювання спору та зменшення фінансового навантаження на військовослужбовця, позивач зменшує розмір позовних вимог на суму нарахованих процентів за користування кредитом з 24 березня 2022 року та у період дії в Україні військового стану, розмір відсотків, нарахованих до призову відповідача на військову службу до 24 березня 2022 року складає 138 гривень. Зазначає, що пільги для військовослужбовців, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не розповсюджуються на комісії. Зокрема, згідно з вказаною нормою не нараховуються лише штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань, а також проценти за користування кредитом. Проте, позивач вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог на суму нарахованих комісій. Тому з урахуванням зменшення позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» суму заборгованості за кредитним договором № 16-308-864-2-21-Г в розмірі 12 256 гривень 52 копійки, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 12 118 гривень 52 копійки; заборгованості по сплаті відсотків - 138 гривень, а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору 2662 гривні 40 копійок та на оплату професійної правничої допомоги адвоката у сумі 11 200 гривень.

У судове засідання представник позивача не з`явився подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та його представник у судовому засіданні підтримали пояснення, викладені у відзиві, з огляду на зменшення позовних вимог позивачем, не заперечував проти задоволення позовних вимог та просили зменшити заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу, як такий що є неспівмірним та завищеним, а також просили відмовити у стягненні судового збору.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

30 серпня 2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 16-308-864-2-21-Г (з ануїтетними платежами), відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти на споживчі цілі в сумі 15 000 гривень зі сплатою 10% річних за користування ними на строк з 30 серпня 2021 року до 29 серпня 2023 року включно (а.с. 12-14).

Відповідно до пункту 2.8 Кредитного договору розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості складає 3,80% від суми кредиту та сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Згідно з пунктом 2.9 Кредитного договору розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, становить 1 263 гривні 51 копійка та сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Пунктом 2.11 Кредитного договору сторони погодили, що процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний в п. 2.2 договору, становить 90% річних.

Відповідно до пунктів 3.1.1-3.1.2 Кредитного договору кредитодавець зобов`язується для обліку кредиту відкрити позичковий рахунок

№ НОМЕР_1 , для обліку нарахованих процентів закредитом відкрити рахунок № НОМЕР_2 .

Відповідно до пункту 4.1 Кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами передбаченими договором.

Згідно з п. 4.3 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»).

Відповідно до п. 3.2.2 Кредитного договору позичальник зобов`язаний своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за договором на передбачених договором умовах.

Пункт 5.4. Кредитного договору передбачає, що сторони погоджують, що та своїм підписом позичальник стверджує, що цей договір з усіма додатками та Правила являють у сукупності договір, у зв`язку з чим істотні умови, які є обов`язковими для Договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті договору чи додатках до нього, так і у правилах.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти в сумі 15 000 гривень, що підтверджується підписом відповідача у заяві на видачу готівки

№ TR.3131025.15777.46 від 30 серпня 2021 року (а.с. 15).

Відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується виписками АТ «МЕГАБАНК» з особового рахунку за період з 30 серпня

2021 року по 02 грудня 2022 року та з 03 грудня 2022 року по 03 вересня 2024 року (а.с. 21-29, 31-33).

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості, складеною АТ «МЕГАБАНК» за кредитним договором № 16-308-864-2-21-Г від 30 серпня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 03 вересня 2024 року складає 36 056 гривень 73 копійки, з яких заборгованість за основним боргом - 12 118 гривень 52 копійки, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 13 108 гривень 21 копійка, заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 10 830 гривень (а.с. 30).

03 вересня 2024 року за результатами відкритих торгів, оформлених протоколом електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260 від

09 липня 2024 року, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого АТ «МЕГАБАНК» відступило ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» право вимоги за договором № 16-308-864-2-21-Г від 30 серпня 2021 року (а.с. 34-36).

Відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03 вересня 2024 року ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 16-308-864-2-21-Г на загальну суму 36 056 гривень 73 копійки, з яких основний борг - 12 118 гривень 52 копійки, відсотки - 13 108 гривень 21 копійка, комісії 10 830 гривень (а.с. 37).

27 грудня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладений договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 16-308-864-2-21-Г від 30 серпня 2021 року на суму 36 056 гривень 73 копійки, що підтверджується витягом з додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги (а.с. 39-40, 42).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 16-308-864-2-21-Г від 30 серпня 2021 року здійсненого позивачем 17 липня 2026 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 12 256 гривень 52 копійки, з яких: залишок боргу за тілом - 12 118 гривень 52 копійки, залишок боргу за нарахованими відсотками - 138 гривень (а.с. 142).

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з положеннями ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За прямою нормою п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, про що свідчить норма ст. 514 ЦК України.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 5 Закону України «Про факторинг» предметом договору факторингу є право грошової вимоги. Договір факторингу визначає відносини сторін, що виникають у процесі відступлення прав грошових вимог за одним або кількома базовими договорами на підставі одного або кількох правочинів про відступлення права грошової вимоги. За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Отже, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним договором.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

З наданих матеріалів вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який підписаний відповідачем власноручно.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансована установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі

№ 554/4300/16-ц зазначив, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Отже, виписки АТ «МЕГАБАНК» з особового рахунку за період з особового рахунку за період з 30 серпня 2021 року по 02 грудня 2022 року та з 03 грудня 2022 року по 03 вересня 2024 року є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку та є підтвердженням користування відповідачем кредитними коштами та утворення заборгованості за кредитним договором.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за укладеним кредитним договором № 16-308-864-2-21-Г від 30 серпня 2021 року не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти та нараховані проценти за користування позикою у повному розмірі не повернув.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Зазначена пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18 березня 2014 року) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року

№ 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року

№ 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України з 24 березня 2022 року по 15 листопада 2025 року (а.с. 119).

Згідно посвідчення серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с. 118).

Таким чином, на відповідача як на військовослужбовця, поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом, а кредитні установи під час дії особливого періоду не мали права нараховувати відсотки, а у випадку їх нарахування - зобов`язані їх списати.

Позивачем з урахуванням вищевказаних положень, зменшено розмір позовних вимог на суму нарахованих процентів за користування кредитом за період проходження ОСОБА_1 військової служби.

Таким чином, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємозв`язок у їх сукупності, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 12 256 гривень 52 копійки, з яких: залишок боргу за тілом - 12 118 гривень 52 копійки, залишок боргу за нарахованими відсотками - 138 гривень.

V. Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За змістом п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі №545/1149/17, вказана вище норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 12, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Враховуючи, що позов не відноситься до спорів, що порушують права учасника бойових дій, його соціальні права, як учасника бойових дій, а стосується питання про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати

(а.с. 10), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200 гривень.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги

№ 1-07 від 01 липня 2025 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС»; ордер, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12087871 від 05 січня 2026 року з детальним описом наданих послуг, а саме проведення юридичного та фінансового аналізу боржника 1200 гривень, складання, підписання та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості 10 000 гривень (а.с. 46-49, 50, 54).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, з дотриманням принципу розумності та справедливості, суд вважає вказані витрати є не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.

На підставі наведеного, керуючись статтями 261, 509, 525, 526, 530, 533, 543, 549, 611, 625, 626, 627, 638, 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за договором від 30 серпня 2021 року № 16-308-864-2-21-Г у розмірі 12 256 гривень 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судовий збір у розмірі

2662 гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, ЄДРПОУ 40932411, ел.пошта: court_fc_evrocredit@ukr.net)

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )

Суддя Р.М. Топіха