Рішення № 139911290, 21.09.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Справа № 480/2773/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/2773/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач, ГУНП в Сумській області), в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області від 21.03.2024 № 343 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ГУНП в Сумській області", яким до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції Роменського РВП, застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області № 109 о/с від 21.03.24 "По особовому складу" в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції Роменського РВП зі служби;

- поновити на посаді лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції Роменського РВП, з 21.03.2024;

- стягнути з Головного управління Національної поліції Сумської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовну заяву мотивовано тим, що згідно витягу із наказу про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Роменського РВП від 21.03.2024 № 343 до лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора сектору реагування патрульної поліції Роменського РВП застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Згідно витягу із наказу по особовому складу від 21.03.2024 № 109 о/с ОСОБА_1 вирішено звільнити зі служби в поліції, відраховано з грошового забезпечення та інших виплат суму відшкодування предметів однострою.

Позивач вважає оскаржувані накази протиправними, незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Наголошує на тому, що під час розслідування він надав пояснення, в яких він вказав на те, що був вимушений вимикати періодично бодікамеру, у зв`язку з тим, що вона була розряджена, та він намагався зберегти заряд. Стверджував, що у водія транспортного засобу під час проведення процедури огляду на стан сп`яніння, були відсутні ознаки сп`яніння, а тому не було підстав вмикати відео-реєстратора та проходження огляду на стан сп`яніння. Посилаючись на норми Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 18.12.2018 №1026 зауважив, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Щодо обраного виду дисциплінарного стягнення зазначає, що відповідач у наказі мав обґрунтувати своє рішення, у тому числі і щодо обрання виду стягнення, ступінь тяжкості скоєного проступку, попередню поведінку працівника, ставлення працівника до виконання службових обов`язків. Втім із оскаржуваного наказу вбачається, що відповідачем не розглядалась можливість застосування до позивача іншого виду стягнення, а тому відповідач не довів відповідності рівня тяжкості скоєного проступку рівню обраної міри дисциплінарного покарання, та застосував крайнє найсуворіше дисциплінарне стягнення.

Окремо звернув увагу на порушення вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №58, під час заповнення трудової книжки, а саме: в ній не зазначено на якій посаді перебував позивача, чи переводився, чому звільнений.

Ухвалою суду від 12.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 480/2773/24, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.22).

Представником відповідача подано клопотання про розгляд цієї справи у порядку загального позовного провадження (а.с.39).

Ухвалою суду від 22.04.2024 клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у адміністративній справі № 480/2773/24 залишено без задоволення (а.с.46-47).

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позову (а.с.49-65). У відзиві представник зазначив, що проведеним службовим розслідуванням відносно позивача встановлено факт порушення службової дисципліни. Комісією встановлено, що 05.03.2024 ОСОБА_1 пропонуючи пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» водію зупиненого у м. Ромни автомобіля «Nissаn», мав підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння. Натомість незважаючи на те, що водій від огляду відмовився, ОСОБА_1 безперервне ведення відеозапису портативним відеореєстратором вказаних подій не забезпечив, до проведення огляду водія на стан сп`яніння свідків не залучав, водію проходження зазначеного огляду в найближчому закладі охорони здоров`я не запропонував, що призвело до порушення процедури огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння, як наслідок можливого уникнення останнім адміністративної відповідальності. Крім того, згадані вище дії позивача можуть свідчити про вчинення останнім корупційних дій, які неможливо спростувати саме через нездійснення ОСОБА_1 безперервної відеозйомки на місці події, увімкнення та вимкнення портативного відеореєстратору останнім на власний розсуд, чим допущено поведінку, яка може зашкодити репутації та авторитету поліції.

Аналогічні порушення допущені позивачем в частині здійснення безперервної відеозйомки під реагування на звернення громадян за матеріалами ЄО Роменського РВП 04.03.2024 №2195, №2199, та від 05.03.2023 №2210, а за матеріалами від 04.03.2024 №2193 відеозапис взагалі не вівся.

Представник відповідача наголошує, що вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами і підтверджується матеріалами службового розслідування. Висновок службового розслідування сформований з урахуванням норм чинного законодавства та у межах компетенції і ґрунтується на оцінці дій, які були встановлені під час проведення службового розслідування та за наслідками надання таким діям оцінки під кутом зору правил службової етики, вимог Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції. Отже, оскаржувані накази ГУНП в Сумській області від 21.03.2024 № 343 та від 21.03.2024 № 109 о/с є законними, обґрунтованими, прийнятими у межах і в спосіб визначений чинним законодавством України, та є такими, що не підлягають скасуванню.

Представник позивача подала додаткові пояснення, у яких наголосила на тому, що обставини, на які йде посилання у висновку про результати службового розслідування свідчать про передчасність та необґрунтованість оскаржуваних наказів. Стверджує, що висновок відповідача побудований на припущеннях комісії, а не на доказах у вчиненні проступку з боку ОСОБА_1 . Відмічає, що водій з авто не виходив, а тому не зрозуміло як комісія могла встановити, що водій перебував у стані алкогольного сп`яніння. Такі обставини також не підтверджуються і поясненнями ОСОБА_2 , оскільки він розмови ОСОБА_1 з водієм не чув. Наголошує на тому, що відповідач не довів обґрунтованості застосування до позивача саме найсуворішого виду стягнення (а.с.175-179).

Від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення (а.с.181-184), в яких відповідач не погодився з доводами представника позивача, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що жодним чином не спростовують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.81), лейтенант поліції ОСОБА_1 проходив службу в ГУНП в Сумській області на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області.

06.03.2024 до ГУНП в Сумській області надійшов рапорт начальника Роменського РВП майора поліції ОСОБА_3 про можливі порушення службової дисципліни з боку ОСОБА_1 , що виразились у не здійсненні останнім безперервної відеозйомки факту зупинки автомобіля "Nissan" о 00:40 05.03.2024 під керуванням водія, який мав ознаки алкогольного сп`яніння (а. с. 80).

Наказом ГУНП в Сумській області від 06.03.2024 № 184 призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію за фактом можливих порушень службової дисципліни допущених інспектором сектору реагування патрульної поліції Роменського РВП лейтенантом поліції ОСОБА_1 (а. с. 78).

Дисциплінарна комісія, в ході службового розслідування встановила, що відповідно до розрахунку сил і засобів та книги нарядів Роменського РВП на добове чергування в складі наряду автопатруля "Ребус-42" з 08:00 04.03.2024 до 08:00 05.03.2024 заступили ОСОБА_1 та інспектор СРПП Роменського РВП лейтенант поліції ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , для здійснення поліцейських повноважень щодо попередження, виявлення або фіксування правопорушення, відповідно до пункту 2 розділу І, пункту 3 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 (далі - Інструкція, затверджена наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026) отримали портативні відеореєстратори, про що поставили свої підписи у графі журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації Роменського РВП № 324 - "Стан обладнання" із зазначенням "справно", що також підтверджується поясненням інженера сектору інформаційної підтримки Роменського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 .

Крім цього, відповідно до записів журналу обліку видачі, повернення технічних засобів Роменського РВП № 329 н/т, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для несення служби отримували планшетний пристрій, реєстратор та газоаналізатор.

За результатом вивчення в ході службового розслідування запису з портативного відеореєстратора ОСОБА_1 , отриманих пояснень від ОСОБА_3 (а.с.85), ОСОБА_1 (а.с.82,84), ОСОБА_2 (а.с.86,87), ОСОБА_5 (а.с.89), громадянина В`ячеслава (а.с.93), довідок про результати опитування з використанням поліграфа (а.с.149-151), дисциплінарною комісією встановлено, що 05.03.2024 ОСОБА_1 пропонуючи пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора "Драгер" водію зупиненого у м. Ромни автомобіля "Nissan", мав підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння (мав ознаки). Натомість незважаючи на те, що водій від огляду відмовився, ОСОБА_1 безперервне ведення відеозапису портативним відеореєстратором вказаних подій не забезпечив, до проведення огляду водія на стан сп`яніння свідків не залучив, водію проходження зазначеного огляду в найближчому закладі охорони здоров`я не запропонував, що призвело до порушення процедури огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння, як наслідок можливого уникнення останнім адміністративної відповідальності, що підтверджується поясненнями останнього.

Крім того, згадані вище дії можуть свідчити про вчинення останнім корупційних дій, які неможливо спростувати саме через нездійснення ОСОБА_1 безперервної відеозйомки на місці події, увімкнення та вимкнення портативного відеореєстратору останнім на власний розсуд, чим допущено поведінку, яка може зашкодити репутації та авторитету поліції.

Також на порушення абзацу 9 розділу II Посадової інструкції ОСОБА_1 05.03.2024 не здійснив перевірку водія автомобіля "Nissan" за наявними базами даних МВС та НПУ на предмет перебування у розшуку (а.с.153).

В ході проведення службового розслідування також досліджено попередню поведінку ОСОБА_1 та його ставлення до виконання службових обов`язків (а.с.96).

Відповідно до службової характеристики ОСОБА_1 зарекомендував себе задовільно.

Так, комісією встановлено, що згідно інформації наданої Роменським РВП ОСОБА_1 в період часу з 01.11.2023 по 05.03.2024 складено 114 адміністративних матеріали та прийнято участь у розкритті 1 кримінального правопорушення. Разом з цим, судом скасовано складений ОСОБА_1 адміністративний протокол за статтею 130 КУпАП, за вказаним фактом Роменським РВП проведено службове розслідування, за результатами якого в діях ОСОБА_1 встановлено порушення службової дисципліни та останнього попереджено про дотримання службової дисципліни (а.с.125-132,134).

У той же час відповідно до наданої Роменським РВП інформації, встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваючи на добовому чергуванні в період часу з 04.03.2024 по 05.03.2024 складено 7 адміністративних матеріалів з наданням відповідних записів з нагрудних портативних відеореєстраторів поліцейських (а.с.95).

Однак переглядом вказаних записів з нагрудного портативного відеореєстратору ОСОБА_1 під час здійснення відеофіксації 04.03.2024 адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 126 КУпАП (ЕНА № 1583225), частиною 4 статті 126 КУпАП (ЕНА № 1581655), статтею 121-3 КУпАП (ЕНА № 1583424) встановлено, що відеофіксація проводилась ОСОБА_1 не в повному обсязі, що є порушенням вимог пункту 5 розділу II Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.

Крім цього, аналогічні порушення допущені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині здійснення безперервної відеозйомки під час реагування на звернення громадян за матеріалами ЄО Роменського РВП від 04.03.2024 № 2195, від 04.03.2024 № 2199 та від 05.03.2024 № 2210, а за матеріалами ЄО від 04.03.2024 № 2193 відеозапис на нагрудні портативні відеореєстратори ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взагалі не здійснювався (лист Роменського РВП від 15.03.2024 № 6402/52/01-24).

З даного приводу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що не здійснювали безперервної відеозйомки портативними відеореєстраторами з метою збереження батареї та карт пам`яті реєстраторів відповідно до їх технічних можливостей.

Вивченням причин і умов, що сприяли згаданим вище порушенням службової дисципліни з боку ОСОБА_1 комісія встановила, що ці порушення стали можливими унаслідок особистої недисциплінованості ОСОБА_1 , ігнорування ним вимог чинного законодавства та нормативних документів, що регламентують діяльність поліції, а також неналежному контролі за дотриманням службової дисципліни підлеглими з боку ОСОБА_6 .

В ході проведення службового розслідування обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

При визначенні виду дисциплінарних стягнень, які дисциплінарна комісія пропонує застосувати до ОСОБА_1 враховано характер проступків, обставини, за яких вони вчинені, особу порушника, ступінь його вини, попередня поведінка та його ставлення до служби.

Таким чином, з урахуванням протиріч у наданих ОСОБА_1 поясненнях щодо обставин події, установленого в ході проведення службового розслідування вчинення ним дій, що призвели до підривання авторитету поліції, виявлених службовим розслідуванням недоліків та прорахунків у його службовій діяльності, попередньої поведінки та відношення останнього до служби, дисциплінарна комісія дійшла висновку про доцільність застосування до вказаного поліцейського найсуворішого дисциплінарного стягнення у виді "звільнення із служби в поліції" (а.с.70-77).

За результатом службового розслідування начальником ГУНП в Сумській області затверджено 20.03.2024 висновок (а.с.70-77).

Наказом ГУНП в Сумській області від 21.03.2024 № 343 "Про застосування дисциплінарних стягнення до окремих працівників ГУНП" (а.с.13) до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції Роменського РВП ГУНП в Сумській області застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 2, 4 та 6 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилося:

- у невиконанні наказу керівника, відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону, професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, текст якої закріплено ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію";

- вчинення дій, які підривають авторитет Національної поліції України;

- порушення пунктів 1, 4 та 6 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395; пунктів 6 та 7 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ України та МВС України від 09.11.2015 № 1452/735; пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026; підпунктів 2.1, 2.2, 2.17 пункту 2 наказу ГУНП від 15.06.2023 № 500 "Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Сумській області"; абзацу 9 розділу II Посадової інструкції, що виразилось у порушенні процедури огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння, вимиканні портативного відеореєстратора на власний розсуд, нездійсненні безперервної відеозйомки при виконанні службових обов`язків, зокрема, під час зупинки 05.03.2024 у м. Ромни автомобіля "Nissan", нездійсненні безперервної відеозйомки 04.03.2024 під час фіксування адміністративних правопорушень передбачених частиною 1 статті 126 КУпАП (ЕНА № 1583225), частиною 4 статті 126 КУпАП (ЕНА № 1581655), статті 121-3 КУпАП (ЕНА № 1583424) та під час реагування на звернення громадян за матеріалами Є О Роменського РВП від 04.03.2024 № 2195, від 04.03.2024 № 2199, від 05.03.2024 № 2210, від 04.03.2024 №2193, не здійсненні перевірки водія автомобіля "Nissan" за наявними базами даних МВС та НПУ на предмет перебування у розшуку;

- допущення поведінки, яка може зашкодити репутації та авторитету поліції.

Наказом ГУНП в Сумській області від 21.03.2024 № 109 о/с (а.с.14) відповідно до п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції Роменського РВП звільнено зі служби в поліції 21.03.2024.

Позивач вважає оскаржувані накази протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні відносини регулюються Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIІI "Про Національну поліцію", який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" закріплено, що особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність народові, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягати вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень.

Згідно частини першої статті 60 Закону України "Про Національну поліцію" проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 6 частини першої ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію").

Для визначення сутності службової дисципліни, обов`язків поліцейських стосовно її дотримання, види дисциплінарних стягнень, порядок їх накладення застосуванню підлягає Закон України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, яким затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Службова дисципліна, відповідно до частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки (п.2); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (п.4); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (п.6).

Згідно з частиною 1 статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, Присяга працівника Національної поліції України є одностороннім усвідомлено вольовим публічним невідкличним зобов`язанням громадянина України: 1) вірно служити інтересам Українського народу; 2) дотримуватися Конституції та законів України; 3) поважати права і свободи людини, честь держави; 4) охороняти права і свободи людини, честь держави; 5) з гідністю вести високе звання поліцейського; 6) сумлінно виконувати службові обов`язки.

Інститут Присяги працівника Національної поліції України вже сам по собі призначений імперативно забезпечити зразкове та бездоганне дотримання публічним службовцем - поліцейським закону у повсякденній та службовій діяльності.

Верховний Суд у постанові від 07.03.2019 справа № 819/736/18 (пункт № 60) та у постанові від 05.03.2020 справа № 815/4478/16 (пункт № 48) встановив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.

У свою чергу процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893), пунктом 1 розділу V якого передбачено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частинами першою, другою та третьою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (частина 1).

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина 2).

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції (частина 3).

За приписами частин першої та третьої статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, порушення службової дисципліни, невиконання чи неналежне виконання обов`язків поліцейського. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Вирішуючи спір, суд враховує, що обставини подій, що стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Представник позивача наголошує на тому, що службовим розслідуванням не встановлено, які саме норми порушено позивачем, в чому саме полягає таке порушення, неаргументоване констатацію такого порушення.

Суд не погоджується з цими доводами, враховуючи таке.

У цій справі судом встановлено, що підставою для застосування наказом №343 від 21.03.2024 (а.с.13) до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби у поліції, став висновок службового розслідування про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у невиконанні наказу керівника, відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону, професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, текст якої закріплено ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію"; порушенні пунктів 1, 4 та 6 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395; пунктів 6 та 7 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ України та МВС України від 09.11.2015 № 1452/735; пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026; підпунктів 2.1, 2.2, 2.17 пункту 2 наказу ГУНП від 15.06.2023 № 500 "Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Сумській області"; абзацу 9 розділу II Посадової інструкції, вчинення дій, які підривають авторитет Національної поліції України, що, у свою чергу, виразилося у порушенні процедури огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння, вимиканні портативного відеореєстратора на власний розсуд, нездійсненні безперервної відеозйомки при виконанні службових обов`язків, зокрема під час зупинки 05.03.2024 у м. Ромни автомобіля "Nissan", нездійсненні безперервної відеозйомки 04.03.2024 під час фіксування адміністративних правопорушень передбачених частиною 1 статті 126 КУпАП (ЕНА № 1583225), частиною 4 статті 126 КУпАП (ЕНА № 1581655), статті 121-3 КУпАП (ЕНА № 1583424) та під час реагування на звернення громадян за матеріалами ЄО Роменського РВП від 04.03.2024 № 2195, від 04.03.2024 № 2199, від 05.03.2024 № 2210, від 04.03.2024 № 2193, не здійсненні перевірки водія автомобіля "Nissan" за наявними базами даних МВС та НПУ на предмет перебування у розшуку.

Тобто у висновку службового розслідування та в наказі чітко зазначені норми, які порушені позивачем та дії ОСОБА_1 , які свідчать про допущення ним таких порушень.

Так, відповідно до підпунктів 2.1, 2.2, 2.17 пункту 2 наказу ГУНП від 15.06.2023 №500 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Сумській області» (а.с.155-160), порушення позивачем яких констатовано у висновку та в наказі, заборонено поліцейським як на службі так і поза служби порушувати присягу поліцейського, обов`язки поліцейського, визначені статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом (п.2.1), допускати поведінку, яка може зашкодити репутації та авторитету поліції або викликати негативний суспільний резонанс (п.2.2), здійснювати реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення або інші події та оформлення адміністративних матеріалів без відеофіксації на портативний відеореєстратор (п.2.17). Наказ неодноразово доводився позивачу до відома (а.с.135-144).

Згідно з пунктами 1, 4 та 6 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 особи, які керують транспортними засобами, с т о с о в н о я к и х у поліцейських є д о с т а т н і п і д с т а в и вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами т а о г л я д у на с т а н алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (пункт 1).

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. П і д ч а с проведення о г л я д у осіб поліцейський з а с т о с о в у є технічні засоби в і д е о з а п и с у, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п.4).

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п.6).

Відповідно до пунктів 2,3,6,7 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ України та МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться, зокрема, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі спеціальні технічні засоби) (п.6).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я) (п.7).

Згідно з пунктом 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що поліцейські, під час зупинення осіб, які керують транспортними засобами мають відсторонити від керування та оглянути на стан сп`яніння лише тих осіб, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. При цьому під час проведення огляду осіб поліцейський зобов`язаний застосовувати технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд мав проводитися у присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Позивач у позові стверджував, що у водія транспортного засобу під час проведення процедури огляду на стан сп`яніння, були відсутні ознаки сп`яніння, а тому не було підстав вмикати відео-реєстратора та проходження огляду на стан сп`яніння.

Поряд з цим в ході службового розслідування позивач надавав пояснення (а.с.82), в яких підтвердив факт зупинки 05.03.2024 в м. Ромни у період дії комендантської години автомобіля "Nissan", водій якого нібито повідомив йому, що їде з роботи, алкогольні напої не вживав, однак від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора "Драгер" відмовився. Після цього, ОСОБА_1 запропонував водію дихнути на нього, таким чином перевірити наявність запаху алкоголю з порожнини рота, водій погодився та здійснив видихи два рази, запаху алкоголю ОСОБА_1 не відчув та впевнившись, що водій тверезий, відпустив його. Також ОСОБА_1 зазначив, що коли він йшов до службового автомобіля за газоаналізатором "Драгер" то вимкнув свій нагрудний портативний відеореєстратор, а коли підійшов до автомобіля "Nissan", забув його увімкнути.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що з огляду на те, що поліцейські, під час зупинення осіб, які керують транспортними засобами мають оглянути на стан сп`яніння лише тих осіб, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, за обставин цієї справи у позивача, який такий огляд збирався робити саме за допомогою спеціального технічного засобу, були підстави вважати, що водій мав ознаки сп`яніння. Втім, незважаючи на те, що водій відмовився від огляду, що визнає сам позивач у наданих поясненнях (а.с.82), ОСОБА_1 , на порушення вказаних вище вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ України та МВС України від 09.11.2015 № 1452/735, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 та наказу ГУНП від 15.06.2023 № 500 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Сумській області» не забезпечив безперервне ведення відеозапису портативним відеореєстратором вказаних подій, не запропонував пройти водію огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Комісією під час проведення службового розслідування були, крім того, досліджені записи з портативного відеореєстратора ОСОБА_1 , також опитані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та в телефонній розмові - водій автомобіля "Nissan".

Так, вивченням в ході службового розслідування запису з портативного відеореєстратора ОСОБА_1 , встановлено, що запис розпочинається 05.03.2024 о 00:36:14, де зафіксовано як ОСОБА_1 стоїть поблизу автомобіля темного кольору за кермом якого знаходиться невідомий чоловік, який шукає та на вимогу ОСОБА_1 надає документи на перевірку. В подальшому о 00:37:05 ОСОБА_1 задає водію питання: "Вживали щось сьогодні? Тверезі?", водій киває вперед головою. ОСОБА_1 задає питання : "Може пройдемо?", водій відповідає: "Не нада". На питання ОСОБА_1 : "Чому?", водій нічого не відповідає, а ОСОБА_1 відходить від автомобіля водія та направляється у бік, де стоїть ОСОБА_2 , який в той час розмовляв по мобільному телефону. Об 00:37:24 запис закінчено, при цьому на портативному відеореєстраторі помітно, що його вимкнуто рукою, пролунав характерний звук вимкнення відеореєстратора.

Наступний запис з портативного відеореєстратора ОСОБА_1 (відео VID240305-004525F-001647-000000-0043) розпочинається 05.03.2024 о 00:45:27 де зафіксовано як ОСОБА_1 стоїть біля в і д ч и н е н и х дверей автомобіля темного кольору за кермом якого знаходиться водій, який тримає в руках портмоне, щось шукає. В подальшому о 00:45:40 ОСОБА_1 віддає йому документи водію та каже: "Не порушуйте в наступний раз, права нормальні у Вас, а тех. паспорт щось.... і машину будь-ласка...., строк закінчується реєстрації". Після цього об 00:46:07 відеозапис припиняється, при цьому на портативному відеореєстраторі помітно, що його вимкнуто рукою (акт перегляду відеозапису від 18.03.2024 № 375/37/01-2024).

Опитаний в ході проведення службового розслідування ОСОБА_3 підтвердив зазначену у рапорті інформацію, а також повідомив, що під час спілкування з ОСОБА_2 , йому стало відомо, що 05.03.2024 ОСОБА_1 нібито на прохання інспектора СРПП Роменського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 відпустив водія без складання на останнього адміністративних матеріалів (а.с.85).

Опитаний ОСОБА_1 (а.с.82,84), крім вказаних вище пояснень також повідомив, що після того, які він відпустив водія автомобіля "Nissan" йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_5 та попрохав відпустити водія, так як останній поспішає на, що ОСОБА_1 повідомив, що вже його відпустив.

Опитаний ОСОБА_2 надав пояснення (а.с.86,87) аналогічного змісту пояснень ОСОБА_1 , а також зазначив, що спілкування з водієм автомобіля "Nissan" здійснював ОСОБА_1 , їх розмову він не чув так як стояв по заду (виконував функцію прикриття) при цьому свій нагрудний портативний відеореєстратор не вмикав, бачив, як ОСОБА_1 підходив до службового автомобіля, зі слів ОСОБА_1 за газоаналізатором "Драгер". Крім цього, ОСОБА_2 зазначив, що через деякий час він побачив, що водій зупиненого автомобіля поїхав. Під час розмови ОСОБА_1 пояснив, що в службовому автомобілі брав газоаналізатор "Драгер" з метою перевірки реакції водія, чи почне він хвилюватись. В той час ОСОБА_1 на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_5 . Про що вони розмовляли, ОСОБА_2 не чув, однак, при розмові ОСОБА_1 відповідав: "все добре, не хвилюйся". На питання ОСОБА_2 чому телефонував ОСОБА_5 , ОСОБА_1 конкретної відповіді не надав, сказав, що все нормально. ОСОБА_2 також зазначив, що вказана ситуація викликала у нього певні сумніви щодо законності дій ОСОБА_1 , про що він усно доповів ОСОБА_3 .

Опитаний ОСОБА_5 (а.с.89) підтвердив той факт, що 05.03.2024 приблизно о 00:50 годині він телефонував ОСОБА_1 щоб з`ясувати обставини зупинки його знайомого в комендантську годину, прізвища та ім`я якого не повідомив. Під час телефонної розмови, ОСОБА_1 йому повідомив, що у водія перевірено документи, проведено профілактичну бесіду та відпущено додому. Від проходження опитування з використанням поліграфу ОСОБА_5 відмовився.

Крім цього, в ході службового розслідування в телефонній розмові опитано громадянина, який представився ОСОБА_7 , повні анкетні дані останній не назвав, та повідомив, що саме він є водієм автомобіля "Nissan", якого 05.03.2024 під час комендантської години зупинено поліцейськими в м. Ромни. В ході розмови ОСОБА_7 надав пояснення аналогічні ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , проте заперечив зазначений ОСОБА_1 факт щодо здійснення подиху в його бік для встановлення факту алкогольного сп`яніння (а.с.93).

Зазначені пояснення узгоджуються між собою, містять деталі, які збігаються з іншими матеріалами розслідування, та підтверджуються об`єктивними технічними даними (записом портативного відеореєстратора ОСОБА_1 ).

Докази на спростування встановлених у рамках службового розслідування порушень, позивач ні під час проведення службового розслідування, а ні при зверненні з цим позовом до суду, не надано.

Окремо варто відмітити, що попри те, що неналежна відеофіксація та безпідставне примусове вимкнення бодікамери є грубими порушеннями вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 та наказу ГУНП від 15.06.2023 № 500 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Сумській області», дисциплінарною комісією було встановлено, що позивач неодноразово допускав порушення приписів зазначених вище нормативно-правових актів в частині безперервної ведення відеозйомку портативним відеореєстратором.

Так, відповідно до наданої Роменським РВП інформації, встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваючи на добовому чергуванні в період часу з 04.03.2024 по 05.03.2024 складено 7 адміністративних матеріалів з наданням відповідних записів з нагрудних портативних відеореєстраторів поліцейських (а.с.95). Переглядом вказаних записів з нагрудного портативного відеореєстратору ОСОБА_1 комісією було встановлено, що позивач під час здійснення відеофіксації 04.03.2024 адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 126 КУпАП (ЕНА № 1583225), частиною 4 статті 126 КУпАП (ЕНА № 1581655), статтею 121-3 КУпАП (ЕНА № 1583424) та під час реагування на звернення громадян за матеріалами ЄО Роменського РВП від 04.03.2024 № 2195, від 04.03.2024 № 2199 та від 05.03.2024 № 2210 відеофіксацію здійснював не в повному обсязі, а за матеріалами ЄО від 04.03.2024 № 2193 відеозапис на нагрудні портативні відеореєстратори ОСОБА_1 взагалі не здійснювався. Що підтверджується листом Роменського РВП від 15.03.2024 № 6402/52/01-24 (а.с.145).

До доводів позивача про те, він вимушений був вимикати періодично бодікамеру, у зв`язку з тим, що вона була розряджена, та він намагався зберегти заряд, суд відноситься критично, оскільки вказане не спростовує порушення позивачем вказаних вище вимог нормативно-правових актів та професійного виконання своїх службових обов`язків, зокрема, в частині безперервного ведення відеозапису портативним відеореєстраторим місця події та дотримання процедури огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння.

Крім того, відповідно до п.8 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 відповідальна особа забезпечує безперебійне заряджання портативного відеореєстратора впродовж 4 годин та експорт інформації під час під`єднання до док-станції в автоматичному режимі або в інший спосіб, визначений виробником такого відеореєстратора.

Матеріалами справи підтверджується, що бодікамеру позивач отримував справною (а.с.104). При цьому наказом ГУНП від 15.06.2023 № 500 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Сумській області», пунктом 5 розділу II Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 на поліцейського покладено безумовний обов`язок вести безперервну відеозйомку портативним відеореєстратором під час фіксування відповідних подій, зокрема, у тому числі під час огляду водіїв на стан сп`яніння до завершення події (огляду, операції).

Окремо суд зауважує, що у випадку якщо неможливо під час проведення огляду застосувати технічний засіб відеозапису, у тому числі за обставин розрядження пристрою, поліцейський має право провести такий огляду у присутності двох свідків. Втім доказів залучення свідків позивачем під час огляду водія "Nissan" матеріали справи не містять.

Будь-яких доказів того, що відеозйомка припинялася саме у зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 були наявні обставини особистого приватного характеру також матеріли справи не містять.

У поясненнях, наданих позивачем під час розслідування, ОСОБА_1 не заперечував факт самостійного вимикання свого нагрудного портативного відеореєстратору під час зупинки 05.03.2024 в м. Ромни у період дії комендантської години автомобіля "Nissan", більше того визнав, що забув її увімкнути, коли повернувся до водія (а.с.82зворот).

Крім того, згідно з абзацу 9 розділу II Посадової інструкції позивача на (а.с.119) покладено обов`язок здійснювати перевірку осіб, транспортних засобів, документів тощо за наявними базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції на предмет перебування їх у розшуку, зокрема, під час документування правопорушення.

Втім, на порушення абзацу 9 розділу II Посадової інструкції ОСОБА_1 05.03.2024 не здійснив перевірку водія автомобіля "Nissan" за наявними базами даних МВС та НПУ на предмет перебування у розшуку (а.с.153).

Оцінуючи обставини справи та доводи позивача, суд враховує, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного впливу.

Поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції не лише під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції та законів України.

Зміст присяги поліцейського поєднує в собі правові та моральні соціальні норми, які позивачем дотримані не були.

Чинне законодавство покладає на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.

Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява № 34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі "Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії" (заява № 63235/00).

Крім того, Верховним Судом сформовано правовий висновок у постанові від 03.05.2018 у справі № 810/2073/16 про те, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У цій справі судом встановлено, що позивач, як працівник поліції, знехтував положеннями Присяги працівника поліції, допустивши порушення норм Закону України «Про Національну поліцію», нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та ігнорування своїх службових обов`язків.

Суд констатує, що у матеріалах службового розслідування зібрано достатня кількість доказів, які у своїй сукупності надають можливість стверджувати про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який детально описано у висновку службового розслідування, про що вже судом зазначалось вище. Обсяг зібраних відповідачем доказів та обрані дисциплінарною комісією мотиви не дозволяють визнати юридично неправильними та фактично необґрунтованими ті підстави, які покладені в основу оскаржуваного рішення про звільнення позивача

З точки зору стороннього розсудливого спостерігача, порушення позивача, сприймаються не інакше як вчинення дисциплінарного проступку, що дає підстави для висновку про наявність фактичних передумов та правових підстав для застосування до ОСОБА_1 заходів дисциплінарного впливу.

Також як вбачається із змісту висновку службового розслідування дисциплінарною комісією були взяті до уваги усі істотні та суттєві поза розумним сумнівом аспекти, котрі здатні вплинути на міру відповідальності особи.

Так, дисциплінарною комісією під час службового розслідування враховано службову характеристику стосовно позивача, згідно якої, він за час несення служби зарекомендував себе задовільно. В ході проведення службового розслідування обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено

Крім того, під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Так, комісією встановлено, що згідно інформації наданої Роменським РВП ОСОБА_1 в період часу з 01.11.2023 по 05.03.2024 складено 114 адміністративних матеріали та прийнято участь у розкритті 1 кримінального правопорушення. Разом з цим, судом скасовано складений ОСОБА_1 адміністративний протокол за статтею 130 КУпАП, за вказаним фактом ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 08.02.2024 до 22.04.2024 проведено службове розслідування, за результатами якого в діях ОСОБА_1 встановлено порушення службової дисципліни та останнього попереджено про дотримання службової дисципліни (а.с.95,125-132,134).

Також відповідно до наданої Роменським РВП інформації, встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваючи на добовому чергуванні в період часу з 04.03.2024 до 05.03.2024 складено 7 адміністративних матеріалів з наданням відповідних записів з нагрудних портативних відеореєстраторів поліцейських (а.с.95).

Втім переглядом вказаних записів з нагрудного портативного відеореєстратору ОСОБА_1 під час здійснення відеофіксації 04.03.2024 адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 126 КУпАП (ЕНА № 1583225), частиною 4 статті 126 КУпАП (ЕНА № 1581655), статтею 121-3 КУпАП (ЕНА № 1583424) встановлено, що відеофіксація проводилась ОСОБА_1 не в повному обсязі, що є порушенням вимог пункту 5 розділу II Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.

Крім цього, аналогічні порушення допущені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині здійснення безперервної відеозйомки під час реагування на звернення громадян за матеріалами ЄО Роменського РВП від 04.03.2024 № 2195, від 04.03.2024 № 2199 та від 05.03.2024 № 2210, а за матеріалами ЄО від 04.03.2024 № 2193 відеозапис на нагрудні портативні відеореєстратори ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взагалі не здійснювався (лист Роменського РВП від 15.03.2024 № 6402/52/01-24 (а.с.145).

Щодо аргументів представника позивача стосовно неналежного доказу висновку спеціаліста-поліграфолога (а.с.149зв.-150), варто відмітити, що суд насамперед здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень на предмет відповідності критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.

З висновку службового розслідування вбачається, що комісія брала до уваги також і довідку від 19.03.2024 №1341/14/03-2024 (а.с.71зв.) про результати опитування ОСОБА_1 з використанням поліграфа (а.с.149зв.-150).

Поряд з цим суд зауважує, що застосування поліграфа в поліції відбувається відповідно до Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.11.2017 р. № 920, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.12.2017 р. за № 1472/31340 (далі - Інструкція №920, у редакції чинній на час виникнення спірних правових відносин), якою визначено основні принципи, завдання, загальні умови, організацію проведення опитування (тестування) осіб з використанням поліграфа у Національній поліції України.

Відповідно до п.3,4, розділу І Інструкції № 920,метою проведення опитування є перевірка наданої інформації. Результати опитування не мають будь-якої доказової сили, носять вірогідний та орієнтовний характер, є одним із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраних даних.

Результати опитування не можуть бути підставою для застосування заходів, які обмежують законні права та свободи опитуваної особи.

Згідно п.1 розділу ІІІ Інструкції № 920 у діяльності Національної поліції України опитування проводиться, серед іншого, у випадку перевірки з власної ініціативи особи, яка виявила бажання бути опитуваною з використанням поліграфа, зокрема під час проведення службових розслідувань.

Таким чином, дії дисциплінарної комісії щодо ініціювання психофізіологічного дослідження стосовно позивача вчинено у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а сам факт пропозиції пройти таке дослідження в межах службового розслідування є законним та дозволеним, а довідка від 19.03.2024, з урахуванням вимог п.4 розділу VI Порядку №893, є невід`ємним додатком до висновку службового розслідування.

Суд звертає увагу на те, що позивач надав згоду на проходження тестування, цей факт ним не заперечувався, при цьому, як підтверджено матеріалами справи (а.с.70-77), довідка не мала для комісії наперед встановленої сили. Дисциплінарна комісія під час формування висновку до уваги брала всі зібрані докази та приймала рішення, оцінюючи інформацію, викладену у довідці в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування, доказами.

Відтак, вказані доводи представника позивача суд не бере до уваги.

З приводу обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення суд зазначає, що усталеною є позиція Верховного Суду про те, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, однак його обрання належить до виключних дискреційних повноважень уповноваженого керівника, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 120/278/20-а, від 13 березня 2026 року у справі №520/10635/22).

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням, про що у своїй постанові також зазначає Верховний Суд від 10.09.2020 у справі №360/4790/19.

При цьому суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень на предмет відповідності критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, які і є межею дискреційних повноважень цих суб`єктів.

У цій справі за висновком службового розслідування та оскаржуваних наказів відповідач врахував характер проступку, особу порушника, ступінь вини, попередню поведінку поліцейського, ставлення до служби.

Суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що висновки відповідача, якими він мотивував наявність підстав для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, є довільними, нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів. Оцінюючи системний, умисний характер проступку, а також попередню поведінку позивача відповідач діяв обґрунтовано, розсудливо та пропорційно.

Твердження позивача, про те, що із оскаржуваного наказу вбачається, що відповідачем не розглядалась можливість застосування до позивача іншого виду стягнення, а тому відповідач не довів відповідності рівня тяжкості скоєного проступку рівню обраної міри дисциплінарного покарання, та застосував крайнє найсуворіше дисциплінарне стягнення, суд не приймає до уваги, оскільки стаття 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає перелік обставин, які враховуються під час визначення виду стягнення (характер, обставини, особа, вина, пом`якшуючі/обтяжуючі фактори тощо). Однак фіксація, дослідження та детальний опис цих обставин здійснюються у висновку службового розслідування, а не безпосередньо в тексті самого наказу.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що як висновок службового розслідування так і оскаржуваний наказ містять посилання на нормативно-правові акти, порушення яких було допущено позивачем, суть цих порушень, а також доцільність застосування до позивача саме найсуворішого дисциплінарного стягнення у виді "звільнення із служби в поліції" (а.с.70-77).

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд дійшов висновку, що вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, оскаржувані накази прийняті з дотримання норм Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції є співмірним до вчиненого проступку, при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому накази відповідають критеріям правомірності, визначених в частині 2 статті 2 КАС України, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів відповідача.

Доводи представника позивача на порушення відповідачем вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №58, під час заповнення трудової книжки, не спростовують висновків суду щодо правомірності прийнятих наказів, та не можуть бути підставою для їх скасування, а відтак, суд не бере їх до уваги.

Оскільки вимоги позивача щодо поновлення позивача на службі в поліції на посаді, яка була займана ним до звільнення, а саме інспектора сектору реагування патрульної поліції Роменського РВП ГУНП в Сумській області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними вимогами від вимог щодо протиправності наказу щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції, відповідно такі вимоги також не підлягають задоволенню.

Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21.09.2026.

Суддя І.Г. Шевченко