Рішення № 139898108, 21.09.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 127/18259/26

Провадження №2/149/1615/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.,

при секретарі Дигасеві І. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Вінницької окружної прокуратури Вінницької області, яка діє в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Вінницької міської ради, до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне товариство "Друге Вінницьке територіальне медичне об`єднання", про стягнення коштів у відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої особи від злочину,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника окружної прокуратури Вінницької області, діючи в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Вінницької міської ради, звернувся з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: КНТ "Друге Вінницьке територіальне медичне об`єднання", про стягнення коштів у відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої особи від злочину.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2026 року в справі № 127/7255/26 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим. Із змісту цієї ухвали слідує, що водій ОСОБА_1 24 листопада 2025 року, приблизно о 09 год. 30 хв., керуючи технічно-справним автомобілем, марки «Renault Laguna», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по 389 км +120 м автодороги М-30 Стрий-Тернопіль-Вінниця-Дніпро-Луганськ зі сторони селища Стрижавка, в напрямку селища Десна, в порушення вимог п. 13.1 Правил дорожного руху України, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати керований ним транспортний засіб, не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого з необережності, що виразилося кримінальною протиправною самовпевненістю, допустив зіткнення із задньою частиною автомобіля марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду в попутному напряму. Після первинного контактування транспортних засобів відбулося відкидання автомобіля марки «Renault Laguna», з його виїздом на смугу зустрічного руху, внаслідок чого сталося зіткнення даного транспортного засобу із автомобілем марки «Subaru Outback», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , яка рухалась в зустрічному напрямку.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи, отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, забій головного мозку, забійні рани голови; закриту хребетно-спинномозкову травму без ушкодження спинного мозку: перелом поперечних відростків 7-го шийного та 1-го грудного хребців, компресійний перелом тіла 7-го грудного хребця, перелом бічної маси крижової кістки зліва без зміщення; закрита травма грудної клітки: перелом 7 ребра справа по паравертебральній лінії без зміщення, правобічний пневмоторакс; закритий багатоуламковий перелом правої плечової кістки в середній третині зі значним зміщенням уламків та посттравматичною нейропатією правого плечового сплетіння: закритий багато уламковий перелом діафазу лівої стегнової кістки на межі верхньої та середньої третин зі значним зміщенням уламків; садно правого плеча, садно лівого надпліччя, рвана рана в ділянці правого колінного суглобу. Вказана сполучна травма тіла у ОСОБА_3 за ступенем тяжкості належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлась небезпечною для життя в момент спричинення чи в клінічному перебігу, але за своїм характером спричинила тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я.

Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи, в заданій дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Renault Laguna реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам горизонтальної розмітки 1.1 (розділ 34 «Дорожня розмітка») та п.п.10.1, 13.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв?язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Порушення вимог горизонтальної лінії дорожньої розмітки 1.1 та вимог п.п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходяться у причинному зв?язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

У зв?язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпіла ОСОБА_3 , перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «ВМКЛ ШМД», а саме з 24 листопада 2025 року по 01 грудня 2025 року та з 04 грудня 2025 року по 05 грудня 2025 року у ВАЛІТ № 1 (8 ліжко-днів), середня вартість одного ліжко дня в якому складає 10 450,67 грн; з 01 грудня по 04 грудня 2025 року та з 05 грудня 2025 року по 16 грудня 2025 року у травматологічному відділенні (14 ліжко-днів), середня вартість одного ліжко дня в якому складає 1 584,64 грн. Таким чином, загальна вартість лікування хворої ОСОБА_3 у КНП "ВМКЛ ШМД" склала 105 790,32 грн.

Згідно з інформацією КНП «ВМКЛ ШМД» стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_3 фінансувалось за рахунок коштів Національної служби здоров?я України в сумі 103 222, 17 грн та за рахунок коштів місцевого бюджету в сумі 2 568, 15 грн.

Враховуючи викладене, перший заступник керівника окружної прокуратури Вінницької області просив стягнути із ОСОБА_1 105 790, 32 грн на відшкодування понесених КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину особи, а саме: 103 222, 17 грн на користь Державного бюджету України, в особі Національної служби охорони здоров?я та 2 568, 15 грн на користь місцевого бюджету Вінницької міської територіальної громади в особі Вінницької міської ради.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) осіб. Відповідачу було надано 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позов.

Відповідач у встановлений судом строк надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на наступне. Так, прокурором не доведено наявність підстав для представництва місцевою прокуратурою позивачів у справі, не наведено аргументовані причини, які перешкоджають здійсненню захисту прав та інтересів позивачами особисто. Також, позивачами не доведено причинного зв`язку між лікуванням потерпілої і діями відповідача. Крім того, відповідач мав поліс обов`язкового та добровільного страхування цивільно-правової відповідальності, а отже, саме страхова компанія, а не відповідач, повинна нести відповідальність за відшкодування витрат на лікування потерпілого.

Дослідивши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Судом установлено, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від26 березня 2026 року в справі № 127/7255/26 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим (а.с. 8-10).

Із змісту цієї ухвали слідує, що 24 листопада 2025 року, приблизно о 09 год. 30 хв., ОСОБА_1 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Renault Laguna», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по 389 км +120 м автодороги М-30 Стрий-Тернопіль-Вінниця-Дніпро-Луганськ зі сторони селища Стрижавка, в напрямку селища Десна, в порушення вимог п. 13.1 Правил дорожного руху України, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати керований ним транспортний засіб, не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого з необережності, що виразилося кримінальною протиправною самовпевненістю, допустив зіткнення із задньою частиною автомобіля марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду в попутному напряму. Після первинного контактування транспортних засобів відбулося відкидання автомобіля марки «Renault Laguna», з його виїздом на смугу зустрічного руху, внаслідок чого сталося зіткнення даного транспортного засобу із автомобілем марки «Subaru Outback», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , яка рухалась в зустрічному напрямку.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи, отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: закритої черепно-мозкової травма, забій головного мозку, забійні рани голови; закритої хребетно-спинномозкової травми без ушкодження спинного мозку: перелому поперечних відростків 7-го шийного та 1-го грудного хребців, компресійного перелому тіла 7-го грудного хребця, перелому бічної маси крижової кістки зліва без зміщення; закритої травми грудної клітки: перелом 7 ребра справа по паравертебральній лінії без зміщення, правобічний пневмоторакс; закритого багатоуламкового перелому правої плечової кістки в середній третині зі значним зміщенням уламків та посттравматичною нейропатією правого плечового сплетіння: закритого багатоуламкового перелому діафазу лівої стегнової кістки на межі верхньої та середньої третин зі значним зміщенням уламків; садно правого плеча, садно лівого надпліччя, рвана рана в ділянці правого колінного суглобу. Вказана сполучна травма тіла у ОСОБА_3 за ступенем тяжкості належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлась небезпечною для життя в момент спричинення чи в клінічному перебігу, але за своїм характером спричинила тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я.

Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи, в заданій дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Renault Laguna реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам горизонтальної розмітки 1.1 (розділ 34 «Дорожня розмітка») та п.п.10.1, 13.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв?язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Порушення вимог горизонтальної лінії дорожньої розмітки 1.1 та вимог п.п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходяться у причинному зв?язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з ч.ч. 3, 7 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, зокрема, ухвала суду про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», а саме з 24 листопада 2025 року по 01 грудня 2025 року та з 04 грудня 2025 року по 05 грудня 2025 року у ВАЛІТ № 1 (8 ліжко-днів), середня вартість одного ліжко дня в якому складає 10 450,67 грн; з 01 грудня по 04 грудня 2025 року та з 05 грудня 2025 року по 16 грудня 2025 року у травматологічному відділенні (14 ліжко-днів), середня вартість одного ліжко дня в якому складає 1 584,64 грн. Таким чином, загальна вартість лікування хворої ОСОБА_3 у КНП "ВМКЛ ШМД" склала 105 790,32 грн. Стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 фінансувалось за рахунок коштів Національної служби здоров?я України в сумі 103 222, 17 грн та за рахунок коштів місцевого бюджету в сумі 2 568, 15 грн.

Витрати на лікування ОСОБА_3 не відшкодовані, КНП "ВМКЛ ШМД" до суду з позовом про стягнення понесених витрат не зверталось (а.с. 12-13).

Відповідно до рішення 67 сесії 8 скликання Вінницької міської ради від 24 квітня 2026 року, найменування Комунального некомерційного товариства "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" було змінено на Комунальне некомерційне товариство "Друге Вінницьке територіальне медичне об`єднання" (а.с. 14).

Вінницька міська рада претензійно-позовної роботи для відшкодування зазначеної шкоди не проводила. За період з 01 січня 2026 року по 30 квітня 2026 року включно на рахунок КНП "ВМКЛ ШМД" кошти від ОСОБА_1 за відшкодування стаціонарного лікування потерпілої ОСОБА_3 не надходили. За інформацією, наданою департаментом фінансів міської ради, станом на 30 квітня 2026 року до бюджету Вінницької міської територіальної громади кошти на відшкодування шкоди від ОСОБА_4 за відшкодування стаціонарного лікування потерпілої ОСОБА_3 також не надходили (а.с. 38).

З листа Національної служби здоров`я України від 30 квітня 2026 року № 10901/2-17-26 слідує, що Національна служба здоров`я України не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Разом з тим, не заперечують щодо звернення до суду органами прокуратури для відшкодування витрат на лікування потерпілих від кримінального правопорушення інтересах держави та готові до співпраці в межах повноважень (а.с. 40-41).

Згідно з частиною першою статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Частиною третьою статті 1206 ЦК України передбачено, що якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Як роз`яснено у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання (далі Порядок № 545), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Цим Порядком передбачено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до пункту 2 Порядку №545 визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно з пунктом 3 Порядку №545 визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства.

Суд враховує, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 було закрите, однак зазначає, що вказане не є підставою для звільнення його від обов`язку відшкодувати заподіяну ним шкоду.

Як слідує з матеріалів справи, внаслідок дій ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» з 24 листопада 2025 року по 16 грудня 2025 року. Загальна вартість її лікування становить 105 790,32 грн, з яких 103 222,17 грн фінансувалось за рахунок Національної служби здоров`я України., 2 568,15 грн - з місцевого бюджету.

КНТ "Друге Вінницьке ТМО" (КНП "ВМКЛ ШМД») є комунальним закладом, власником (засновником) якої є Вінницька міська територіальна громада в особі Вінницької міської ради.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Основ законодавства про охорону здоров`я» фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері. Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Згідно з ст. 89 Бюджетного кодексу України видатки на фінансування лікарні широкого профілю, оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров`я, які належать відповідним територіальним громадам, для забезпечення надання медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, а тому несплата коштів відповідачем суттєво зачіпає інтереси держави у зв`язку з недоотриманням коштів для фінансування закладів охорони здоров`я. Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Між КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» (КНТ "Друге Вінницьке територіальне медичне об`єднання") (надавачем) та Національною службою здоров`я України (замовником) укладено договір № 1043-Е125-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, відповідно до умов якого надавач зобов`язується надати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплатити такі послуги відповідно до встановленого тарифу та корегувальних коефіцієнтів (п.8 типової форми договору) (а.с. 25-35).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних інших медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

У п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» дається визначення програми медичних гарантій як програми, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення" (КПКВК 2308060) визначено "Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1086.

Тобто, в даному випадку послуги КНП «ВМКЛ ШМД» пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено Національною службою здоров`я України як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України в сумі 103 222,17 грн, а інша частина коштів в сумі 2 568,15 грн - за рахунок міського бюджету.

Зазначені витрати ОСОБА_1 в добровільному порядку відшкодовані не були, доказів звернення Вінницької міської ради та Національної служби здоров`я України з позовами про відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_3 до суду не надано.

Вінницькою окружною прокуратурою було повідомлено Вінницьку міську раду та Національну службу здоров`я України про намір прокурора звернутися до суду з даним позовом, однак жодних дій, які б свідчили про належне реагування, Вінницькою міською радою та Національною службою здоров`я України вчинено не було.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що втручання Вінницької окружної прокуратури з метою відновлення порушених майнових прав держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом є обґрунтованим та необхідним.

Частинами третьою, четвертою статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Підставою представництва прокурором інтересів держави у суді відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» є не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з статтею 1 Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Як було зазначено вище пункт 3 Порядку №545 містить пряму вказівку про те, що сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Тобто, у даному випадку незалежно від причин не звернення з відповідним позовом закладу охорони здоров`я, прокурор мав право на звернення з цим позовом на підставі закону.

Суд також звертає увагу, що відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, пункт 35).

У цьому випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства й особи, винними діями, якої завдано шкоди здоров`ю потерпілого, на лікування якого витрачені кошти державного та місцевого бюджетів, та відновлення порушеного порядку відшкодування таких витрат, що відповідає принципу, закріпленому у Конституції України, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).

Враховуючи те, що фінансування КНП «ВМКЛ ШМД» здійснюється за рахунок коштів міського та державного бюджету, а тому відсутність відшкодування коштів, витрачених КНП «ВМКЛ ШМД», є порушенням прав територіальної громади міста Вінниці в особі Вінницької міської ради як органу, уповноваженому здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та Національної служби здоров`я України, яка є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми, які в свою чергу не вжили заходів щодо стягнення вищевказаних витрат, тому у прокурора наявні обґрунтовані підстави для звернення до суду з даним позовом

Посилання відповідача на наявність чинного на день події ДТП полісу страхування цивільно-правової відповідальності не являється підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки у цих правовідносинах підлягає застосуванню спеціальна норма ст. 1206 ЦК України, яка встановлює обов`язок особи, що вчинила кримінальне правопорушення, відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого у повному обсязі.

Вказане також узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у справі № 308/1463/19 (провадження № 61-17459св24), відповідно до якої особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Сума коштів стягується судом з обвинуваченого або особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а стороною відповідача не спростовано доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки витрати на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину у добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодовано.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст. 141 ЦПК України. Враховуючи, що прокуратура на момент звернення до суду була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а позов задоволений, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 328,00 гривень.

Керуючись ст. 1166, 1206 ЦК України, Законами України «Про місцеве самоврядування», «;Про прокуратуру», «;Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року №545, ст. 12, 81-82, 141, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 105 790 (сто п?ять тисяч сімсот дев?яносто) гривень 32 (тридцять дві) копійки на відшкодування понесених Комунальним некомерційним товариством "Друге Вінницьке територіальне медичне об`єднання"витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину особи, а саме: 103 222 (сто три тисячі двісті двадцять дві) гривні 17 (сімнадцять) копійок на користь Державного бюджету України, в особі Національної служби охорони здоров`я на розрахунковий рахунок UA978999980313080115000026011, ГУК У м. Києві/ Шевченківський р-н/24060300, 37993783, Казначейство України (ел. адм. подат.) та 2 568 (дві тисячі п`ятсот шістдесят вісім) гривень 15 (п`ятнадцять) копійок на користь місцевого бюджету Вінницької міської територіальної громади, в особі Вінницької міської ради на розрахунковий рахунок UA698999980314020544000002856, ГУК у Він. обл./м. Вінниця/24060300, 37979858, Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його тексту.

Рішення складено 21 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Вінницька окружна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909, місцезнаходження: пров. Цегельний, буд. 8, м. Вінниця, Вінницька область, в інтересах держави в особі:

Вінницька міська рада, код ЄДРПОУ 25512617, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 59, м. Вінниця, Вінницька область,

Національна служба здоров`я України, код ЄДРПОУ 42032422, місцезнаходження: просп. Степана Бендери, буд. 19, м. Київ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Комунальне некомерційне товариство "Друге Вінницьке територіальне медичне об`єднання", код ЄДРПОУ 01982749, місцезнаходження: вул. Київська, 68, м. Вінниця.

Суддя: