Рішення № 139898110, 21.09.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2751/26

Провадження №2/149/1661/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.

при секретарі Дигасеві І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2026 року ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" звернулося до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що в результаті укладення договору факторингу між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", останнє набуло права вимоги серед іншого за кредитним договором № 7763256 від 01 червня 2024 року, укладеним з ОСОБА_1 .

Згідно зазначеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій. Відповідач порушив договірні зобов`язання щодо строків повернення кредиту, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед кредитором у в розмірі 26 630,80 грн, з яких 3 920,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 294,00 грн - прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту, 16 816,80 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 5 600,00 грн - прострочена заборгованість по неустойці. Вказана заборгованість в добровільному порядку не погашається, що й стало підставою звернення до суду. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 26 630,80 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 06 серпня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позовну заяву.

Копію вказаної ухвали було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу його зареєстрованого місця проживання, яку він отримав 14 серпня 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням R067252360732.

Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, які врегульовані нормами ст. 526, 530, 610-611, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України.

Судом встановлено, що 01 червня 2024 року в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» (https://milon.ua) Шемета Ю. В. подав заяву на отримання кредиту № 7763256.

Із даної заяви слідує, що ОСОБА_1 бажає отримати кредит в розмірі 4 000,00 грн на строк 344 днів.

В цей же день 01 червня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 7763256.

Відповідно до умов договору, сума кредиту становить 4 000,00 грн, строк кредиту 344 дня, тобто з 01 червня 2024 року до 11 травня 2025 року (п. 1.2-1.4).

Комісія за надання кредиту: 322,00 грн, яка нараховується за ставкою 8,05% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 357,70 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (п. 1.5.2-1.5.3 Договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 5363-54ХХ-ХХХХ-9141 (а.с. 2.1 Договору).

Також п. 4.1 Договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредити згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно умовами договору та графіку платежів, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 гривень за кожен випадок порушення (невиконання або неналежне виконання) зобов`язання за сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше ніж 6 днів.

Додатком до цього договору є графік розрахунків (додаток №1 до договору), який містить розрахунок заборгованості (в тому числі суми кредиту, комісії за надання кредиту та процентів) із зазначенням дати платежу.

Підписання вказаних документів здійснено ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит № 7763256 від 01 червня 2024 року, ідентифікований товариством. Акцепт договору підписаний позичальником із застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором «894068».

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20, який є обов`язковим для врахування судом відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідач, шляхом введення одноразового ідентифікатора, отриманого від ТОВ «Мілоан», прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав договір, акцептувавши пропозицію товариства, тобто, договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про волевиявлення ОСОБА_1 на укладення такого договору на умовах, визначених вищевказаним договором, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, 01 червня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (індивідуальна частина) № 7763256 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання виконало та перерахувало на рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 4 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 132691182 та листом АТ КБ "Приватбанк".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

28 жовтня 2024 року року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) та ТОВ «Мілоан» (кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №111-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і за договором №7763256 від 01 червня 2024 року, укладеним із ОСОБА_1 .

Тобто, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

В свою чергу, відповідач належним чином умови договору не виконував, в результаті чого у нього виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунків заборгованості, наданих позивачем, заборгованість за кредитним договором №7763256 від 01 червня 2024 року складає 26 630,80 грн, з яких 3 920,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 294,00 грн - прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту, 16 816,80 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 5 600,00 грн - прострочена заборгованість по неустойці.

Як встановлено судом з відомостей про щоденні нарахування та погашення, а також розрахунку заборгованості за кредитним договором №7763256 від 01 червня 2024 року, ТОВ «Мілоан» нарахувало проценти позичальнику за період : із 02 червня 2024 року до 15 червня 2024 року (14 днів) за користування кредитними коштами (4 000,00грн) за відсотковою ставкою 0,98 % в день (357,7% річних), визначеною п. 1.5.2. Договору.

У період із 16 червня 2024 по 11 травня 2025 року проценти за договором нараховувались за процентною ставкою 1,4 % в день (511,00 % річних), визначено п. 1.5.3. Договору.

Разом з тим, договір про споживчий кредит №7763256 був укладений 01 червня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», тому в даних правовідносинах слід застосовувати вимоги ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, не може перевищувати 1 % за весь строк дії кредитного договору.

Аналізуючи умови договору ТОВ «Мілоан» суд зазначає, що розмір нарахованих відсотків у межах такого, з врахуванням часткового погашення тіла кредиту 08 липня 2024 року, має становити:

- за період з 02 червня 2024 року по 15 червня 2024 року - 548,80 грн (4 000,00 грн*0,98%*14днів);

- за період 16 червня 2024 року по 08 липня 2024 року (23 дні) - 920,00 грн (4 000 грн*1%*23 дні);

- за період з 09 липня 2024 по 11 травня 2025 року (307 днів)- 12 034 грн (3 920,00 грн*1%*307 днів).

Таким чином загальна сума нарахованих процентів мала становити - 13 503,20 грн, а враховуючи часткове погашення відповідачем процентів 15 червня 2024 року та 08 липня 2024 року на загальну суму 1 388,80 грн, заборгованість ОСОБА_1 по несплаченим процентам за кредитним договором №7763256 від 01 червня 2024 року становить 12 114,40 грн.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання в розмірі 5 600,00 грн, передбаченої п. 4.1 Договору, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

У той же час, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені/штрафів за порушення відповідачем грошового зобов`язання суперечать вимогам чинного законодавства та порушують права відповідача, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення комісії за надання кредиту.

Крім того, згідно п. 1.5.1 Договору передбачена комісія за надання кредиту: 322,00 грн, яка нараховується за ставкою 8,05% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно частини 3 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Таким чином, супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту безоплатно, а відтак стягнення комісій за надання кредиту є неправомірним та задоволенню не підлягає.

Щодо решти позовних вимог суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які належать до договірних зобов`язань, а саме випливають з договору кредиту, встановив, що права позивача порушенні відповідачем, а тому вони підлягають захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 7763256 від 01 червня 2024 року в розмірі 16 034,40 грн, з яких 3 920,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 12 114,40 грн - заборгованість за процентами.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, зокрема розмір відшкодованих судових витрат визначається пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення судом позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 603,00 грн (2 662,40*(100*16 034,40:26 630,80):100) та сума витрат на правничу допомогу в розмірі 4 816,80 грн. (8 000*(100*16 034,40:26 630,80):100) грн, які являється пропорційною розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України,суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Кредит-Капітал" (IBAN: НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за договором № 7763256 від 01 червня 2024 року в розмірі 16 034 (шістнадцять тисяч тридцять чотири) гривні 40 (сорок) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Кредит-Капітал"судовий збір у розмірі 1 603 (одна тисяча шістсот три) гривні та витрати на правову допомогу в розмірі 4 816 (чотири тисячі вісімсот шістнадцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне рішення складено 21 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії "Кредит-капітал", код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, м. Львів, 79000.

Представник позивача: АО "Апологет", адвокат Усенко Михайло Ігорович, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, м. Львів, 79000.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: