Рішення № 139898105, 21.09.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2738/26

Провадження №2/149/1650/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.,

при секретарі Дигасеві І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Маслякової Тетяни Олександрівни до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Маслякова Т. О. звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Позов мотивований тим, що сторони мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 30 січня 2026 року з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі у розмірі 20 000,00 грн щомісячно, по 10 000,00 грн на дитину, починаючи з дня пред`явлення заяви і до досягнення дітьми повноліття. Представник позивача вказує, що відповідач не виконує своїх аліментних зобов`язань, заходи примусового стягнення результати не дали, у зв`язку із чим у відповідача станом на 01 липня 2026 року утворилась заборгованість в розмірі 146 666,60 грн. Враховуючи викладене представник позивача просила стягнути із відповідача на користь позивача неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 146 666,60 грн.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу було надано 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позов.

Відповідач, отримавши вказану ухвалу 13 серпня 2026 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № R06724789900 у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що сторони мають двох спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 30 січня 2026 року з відповідача на користь позивача було стягнено аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі у розмірі 20 000,00 грн щомісячно, по 10 000,00 грн на дитину, починаючи з 21 листопада 2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Вказане судове рішення наразі знаходиться на примусовому виконанні у Хмільницькому відділі державної виконавчої служби у Хмільницькому району Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 71 цього Закону розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення в порядку, встановленому СК України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого СК України.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" (ч. 4 ст. 71 цього Закону).

У ч. 8 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного 01 липня 2026 року державним виконавцем Хмільницького відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бобік В. В., заборгованість ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 80973686 зі сплати аліментів становить 146 666,60 грн.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач та відповідач у встановленому законом порядку зверталися до суду із скаргою на дії державного виконавця щодо складених розрахунків заборгованості по аліментах.

Отже, відповідач не сплачував аліменти на утримання дітей у повному обсязі, за спірний період. При цьому, відповідач не звертався до суду з позовом про зміну розміру аліментів, не ставив питання про звільнення від сплати заборгованості по аліментам.

За таких обставин, зазначений розмір боргу за спірний період по аліментам відповідачем позивачеві не була сплачена. У матеріалах справи відсутні докази, які б засвідчували існування спору між стягувачем та боржником ОСОБА_2 з приводу розміру заборгованості відповідача за аліментами.

Відповідно до ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У ст. 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму (такий механізм нарахування пені наведений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц, від 03 квітня 2019 року № 333/6020/16-ц та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19.

Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

При застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Суд, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Така ж правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі №711/679/21.

Як вбачається, позивачем у поданому розрахунку вказано, що пеня за прострочення сплати аліментів на утримання дітей за період з 21 листопада 2025 року по 01 липня 2026 року, яка підлягає стягненню, складає 146 666,60 грн, що відповідає положенням, та у відповідності до положень ч. 1 ст. 196 СК України, позивач просила стягнути 146 666,60 грн, що не перевищує розмір заборгованості по аліментам.

Таким чином, врахувавши загальні засади справедливості та розумності регулювання сімейних відносин, суд доходить переконання про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 пені по заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 146 666,60 грн.

Підстав для зменшення вказаного розміру неустойки в порядку ч. 2 ст. 196 СК України судом не встановлено, оскільки відповідач доказів свого незадовільного матеріального стану, стану здоров`я чи сімейного стану не надав.

За наведених обставин, позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дітей- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 146 666 (сто сорок шість тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (ГУК у Він.обл./м.Хмільник/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858 Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) Рахунок отримувача UA798999980313121206000002858 Код класифікації доходів бюджету 22030101 ) судові витрати в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення складено 21 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКНН: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя: