Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №932/19907/25
Провадження №2/932/6609/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року м.Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Цитульський В.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
16 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути заборгованість за Кредитним договором № 12.08.2023-100001608 від 14.08.2023 року у розмірі 18 540,01 грн, а також судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді від 24 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Стислий виклад позицій сторін.
14.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 12.08.2023-100001608 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого позичальнику надано споживчий кредит у розмірі 9 000 грн зі строком повернення до 22.10.2023 року та фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,3% за один день користування. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання. Сума боргу перед кредитором становить 18 540,01 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 9 000 грн; заборгованість за процентами 8 190,01 грн; заборгованість за комісією 1 350 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача сплачену суму судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
Фактичні обставини, встановлені судом.
14.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ: 37356833) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 12.08.2023-100001608 шляхом підписання оферти одноразовим ідентифікатором. Згідно з умовами договору, кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 9 000,00 гривень на строк 70 днів (до 22.10.2023 року) з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,3% за 1 день користування. Договором також передбачено нарахування комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 15% від суми кредиту, що дорівнює 1 350,00 грн. Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та комісію. Кредитодавець виконав свої зобов`язання в повному обсязі, перерахувавши кошти на рахунок відповідача.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, загальна сума заборгованості відповідача становить 18 540,01 грн, з яких заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) 9 000 грн, заборгованість за процентами 8 190,01 грн, а заборгованість за комісією 1 350 грн.
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів» визначено особливості правового регулювання відносин за договорами про споживчий кредит. Відповідно до правових висновків Верховного Суду надання кредиту є обов`язком кредитодавця, спрямованим на задоволення потреб споживача, а встановлення комісій за видачу чи надання кредиту, які не пов`язані з наданням реальної додаткової окремої послуги споживачеві, є несправедливими умовами.
Аналіз доводів сторін, висновки суду.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 умови кредитного договору № 12.08.2023-100001608 від 14.08.2023 року щодо своєчасного повернення коштів не виконував, кредитне тіло та проценти у повному обсязі не сплачував, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) у розмірі 9 000 грн та заборгованості за процентами у розмірі 8 190,01 грн.
Водночас суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 1 350 грн. Суд зазначає, що комісія, пов`язана з наданням кредиту (перерахуванням коштів за допомогою інтернет-еквайрингу), фактично є платою за дії, які кредитодавець зобов`язаний вчинити у межах своєї господарської діяльності для виконання кредитного договору. Установлення таких комісій за послуги, які не є самостійними додатковими послугами для споживача, суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», є несправедливою умовою, а тому правові підстави для її стягнення відсутні.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 17 190,01 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог.
З урахуванням застосування понижуючого коефіцієнта 0,8 при поданні позову в електронній формі, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 246,01 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд виходить із положень статей 133, 137, 141 ЦПК України, а також принципів співмірності, розумності та справедливості. Суд враховує, що справа є малозначною, має незначну складність, а позовна заява в цій категорії споживчого кредитування носить типовий (шаблонний) характер і не вимагала значного обсягу юридичної роботи чи витрат часу адвоката.
З огляду на те, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено частково, витрати на правничу допомогу підлягають пропорційному розподілу, у зв`язку з чим із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 781,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 49, 76, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354, 417 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299 , р/р НОМЕР_2 ):
заборгованість за Кредитним договором № 12.08.2023-100001608 від 14.08.2023 у розмірі 17190,01 гривень;
судовий збір у розмірі 2246,01 грн.;
витрати на правничу допомогу у розмірі 2781,60 грн.
В іншій частині вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 17.09.2026.
Суддя: В.І.Цитульський
Судове рішення № 139896716, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 17.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 932/19907/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: