Рішення № 139890815, 10.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/4849/26

2/760/19136/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Сердюк Н.В., за участю секретаря судового засідання Гержової С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000», в інтересах якого діє представник - адвокат Безсмертний Олександр Олексійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий виклад обставин справи, позиції сторін.

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000», в інтересах якого діє представник - адвокат Безсмертний Олександр Олексійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 з 17.04.2024 року. Позивач є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 . Позивачем регулярно надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території, надсилаються відповідачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг. Порушення відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної оплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг за період з 01.05.2024 по 30.11.2025, які позивач надав відповідачці, обумовило виникнення заборгованості у відповідачки в загальному розмірі 19802,97 грн, яка складається з: суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 17988,59 грн, інфляційних втрат - 1367,59 грн, 3% річних - 446,79 грн. Позивач просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

03 вересня 2026 року представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог. В обґрунтування заяви зазначив, що після звернення до суду відповідач добровільно сплатив основний борг, у зв`язку з чим зменшено розмір позовних вимог до 1814,38 грн, що складається з інфляційних втрат та 3% річних, нарахування яких передбачено законом у разі прострочення грошового зобов`язання. Позивач наголошує на законодавчому обов`язку власника утримувати нерухоме майно незалежно від фактичного проживання, а також зазначає, що часткова сплата боргу свідчить про його визнання відповідачем. Оскільки спір виник внаслідок несвоєчасного виконання зобов`язань і оплата була здійснена вже після подачі позову, позивач просить покласти на відповідача повне відшкодування понесені судових витрат на оплату судового збору та професійної правничої допомоги. Просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» суму у розмірі 1814,38 грн, яка складається з: інфляційних втрат - 1367,59 грн. та 3% річних - 446,79 грн., а також стягнути понесені позивачем судові витрати: судовий збір в розмірі 3328,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Відповідачкою подано відзив на позовну заяву, в якому остання заперечує проти позовних вимог та вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування відзиву відповідачка зазначила, що не підписувала жодних заяв-приєднання до публічних договорів про надання послуг чи компенсацію витрат, а матеріали справи не містять доказів її згоди з їх умовами. Водночас наголошує, що першу оплату здійснила ще 09.02.2026, коли борг ще не виник, а отже нарахування інфляційних втрат і 3% річних є неправомірними. Позивач передчасно звернувся до суду, проігнорувавши обов`язкові процедури переговорів та досудового врегулювання спорів, передбачені умовами договорів і нормами цивільного процесуального законодавства. Крім того, відповідачка вказує на неналежне сповіщення про розгляд справи, адже дізналася про неї лише на початку травня 2026 року випадково через судовий вебпортал, оскільки ані ухвала про відкриття провадження, ані позовна заява їй не надходили. Одразу після того, як стало відомо про заборгованість, вона в добровільному порядку повністю погасила її частинами у період з лютого по серпень 2026 року на загальну суму 27 300 грн, що підтверджено квитанціями ПриватБанку та довідкою самого позивача по особовому рахунку. Оскільки станом на момент розгляду справи основний борг відсутній, правові підстави для задоволення позову відсутні. Окремо відповідачка заперечує проти стягнення заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн, вважаючи їх завищеними, неспівмірними зі складністю та обсягом малозначної справи, а також такими, що не відповідають критеріям реальності й розумності, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову, а в разі часткового задоволення - зменшити розмір судових витрат на адвоката.

ІІ. Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді 26 березня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судовий розгляд, про що належним чином повідомлені учасники справи.

Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 06 травня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000», в інтересах якого діє представник - адвокат Безсмертний Олександр Олексійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» (ЄДРПОУ 44162623) заборгованість за житлово-комунальні послуги у період з 01.05.2024 року по 30.11.2025 року в розмірі 19802 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот дві) гривні 97 копійок, яка складається з: суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 17988,59 грн, інфляційних втрат - 1367,59 грн, 3% річних - 446,79 грн. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» (ЄДРПОУ 44162623) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок.

02 червня 2026 року відповідачкою подано заяву про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 06 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000», в інтересах якого діє представник - адвокат Безсмертний Олександр Олексійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 10 червня 2026 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 06 травня 2026 року у цивільній справі №760/4849/26, призначено судове засідання для розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 12 серпня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 06 травня 2026 року у цивільній справі № 760/4849/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Скасовано заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 06 травня 2026 року у цивільній справі № 760/4849/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 10 вересня 2026 року.

Представник позивача - адвокат Безсмертний О.О., належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, надав заяву про зменшення позовних вимог.

Відповідачка ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, надала відзив на позовну заяву, в якому серед іншого, просила провести розгляд справи без її участі.

За приписами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 з 17.04.2024 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованою 05.01.2026 року за № 459263389.

ТОВ «Управляюча Компанія» «ДІМ 9000» експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується Договором № 3/01-10-23 ОК про передачу житлового комплексу або його частини експлуатуючій організації від 01.10.2023 року, Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.10.2023 року, відповідними додатковими угодами та Витягом з протоколу Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , що розміщений на офіційному порталі КМДА.

Позивачем регулярно надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідачка не виконувала обов`язки по оплаті витрат на утримання будинку та комунальних послуг, у зв`язку з чим за період з 01 травня 2024 року по 30 листопада 2025 року утворилась заборгованість. Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість становить 19802,97 грн, яка складається з: суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 17988,59 грн, інфляційних втрат - 1367,59 грн, 3% річних - 446,79 грн.

Як вбачається з наданих відповідачкою платіжних інструкцій АТ КБ «ПРИВАТБАНК», останньою на рахунок позивача було сплачено 25300,00 грн., а саме 21000,00 грн. за платіжною інструкцією № 8405-7588-6661-3274 від 09.02.2026 року; 2300,00 грн. за платіжною інструкцією № 8409-2700-6617-9216 від 16.03.2026 року; 2000,00 грн. за платіжною інструкцією № 8412-7752-1738-9925 від 20.04.2026 року.

Відповідно до листа ТОВ «Управляюча Компанія» «ДІМ 9000» від 01.09.2026 року, адресованого відповідачці ОСОБА_1 , на розрахункові рахунки позивача від імені ОСОБА_1 надійшли наступні платежі: на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 : 09.02.2026 року в розмірі 21000,00 грн.; 06.03.2026 року в розмірі 2300,00 грн; 20.04.2026 року в розмірі 2000,00 грн; 06.08.2026 року в розмірі 1511,08 грн; на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 - 06.08.2026 року в розмірі 488,92 грн. Всього, за період з 17.04.2024 року по 01.09.2026 (включно) від імені ОСОБА_1 на розрахункові рахунки Товариства зараховано 27300,00 грн.

Таким чином сума основного боргу відповідачкою погашена у повному обсязі, що підтверджується Довідкою по оборотах особового рахунку № Окл ПП56кв540 адреса: АДРЕСА_3 .

Водночас, невідшкодованими залишаються інфляційних втрат - 1367,59 грн, 3% річних - 446,79 грн.

ІV. Застосовані судом норми права.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Судом встановлено, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1 з 17.04.2024 року та споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ТОВ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000».

Суд критично ставиться до тверджень відповідачки про те, що нею не укладалося ТОВ «Управляюча Компанія» «ДІМ 9000» договорів, не підписувалося заяву-приєднання до Публічного договору приєднання про компенсацію витрат, а в матеріалах справи відсутня її згода про приєднання до Публічних договорів, з огляду на наступне.

Закон України від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Згідно з ч. 1 ст. 1 вказаного вище Закону, співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 15, 26 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, зокрема про: розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком.

Рішення зборів співвласників оформлюється протоколом.

Протокол зборів співвласників з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, складається не менш як у двох примірниках, один з яких зберігається в управителя, а другий передається на зберігання до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування багатоквартирного будинку, який розміщує резолютивну частину рішення, прийнятого зборами співвласників, на своєму офіційному веб-сайті.

ТОВ «Управляюча Компанія» «ДІМ 9000» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 , на підставі Договору № 3/01-10-23 ОК про передачу житлового комплексу або його частини експлуатуючій організації від 01.10.2023 року, Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.10.2023 року, відповідних додаткових угод та Витягу з протоколу Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , що розміщений на офіційному порталі КМДА.

Відповідно до ч. 28 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які після прийняття таких рішень набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані, в тому числі, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Отже, статус позивача як управителя/експлуатуючої організації та наявність правових підстав для надання послуг і нарахування плати за ними є матеріально доведеними, а доводи відповідачки про відсутність укладеного договору є безпідставними.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачкою обов`язків по оплаті наданих ТОВ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» житлово-комунальних послуг за період з 01.05.2024 по 30.11.2025 утворилась заборгованість у розмірі 19802,97 грн, яка складається з: суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 17988,59 грн, інфляційних втрат - 1367,59 грн, 3% річних - 446,79 грн.

Станом на час розгляду справи відповідачкою сплачено суму основного боргу за спожиті житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідачки інфляційні втрати в сумі 1367,59 грн, та 3% річних в сумі 446,79 грн. що залишилися не відшкодованими.

Згідно з п. 2 ч. 2 статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд приймає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» про зменшення розміру позовних вимог, оскільки вона подана уповноваженою особою з дотриманням вимог процесуального законодавства.

Суд зауважує, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу є правомірним та відповідає положенням статті 625 ЦК України, якій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі сталою практикою Верховного Суду, зокрема висловленою у постанові Великої Палати від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, приписи статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Таким чином, заборгованість за житлово-комунальні послуги є грошовим зобов`язанням, на яке правомірно нараховуються передбачені законом санкції за прострочення.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2025 року у справі № 758/5318/23, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати наданиих позивачем послуг мало місце, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в розмірі 1367,59 грн та 3% річних в розмірі 446,79 грн є обґрунтованими, арифметично правильними та підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що факт добровільного погашення відповідачкою суми основного боргу після звернення позивача до суду не звільняє її від обов`язку відшкодувати матеріальні втрати позивача, пов`язані з тривалим простроченням виконання цього зобов`язання за попередній період.

Щодо аргументів відповідачки про неповідомлення її про наявність боргу, ненаправлення позивачем квитанцій про сплату житлово-комунальних послуг, суд зазначає, що за змістом частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та статті 530 ЦК України, обов`язок оплати послуг виникає щомісяця.

Згідно сталої правової позиції Верховного Суду, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку. За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар (постанова Верховного Суду у справі № 920/1343/21 від 29.04.2020).

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією. Водночас позивач просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у сумі 9000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду копію договору № 3 про надання правової допомоги від 01.06.2024 між ТОВ «Управляюча комапнія «Дім 9000» (як клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Лігал Кейс»; Акт надання послуг від 14.01.2026; детальний опис за надані правові послуги адвокатами Адвокатського об`єднання «Лігал Кейс». Вартість наданих послуг становить 9 000,00 грн.

Відповідно до частини 9 статті 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що відповідачка не здійснювала оплату послуг протягом тривалого часу (6 місяців), що стало причиною звернення позивача до суду за захистом своїх прав. Таким чином, спір виник саме внаслідок дій відповідачки. Водночас, суд враховує, що відповідачка погасила основну суму заборгованості під час розгляду справи, що свідчить про відсутність у неї наміру на тривале ухилення від виконання судового рішення.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню, суд керується принципами співмірності та розумності, закріпленими у статті 137 ЦПК України.

Позивачем заявлено до стягнення 9000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Відповідачка просила зменшити витрати на правничу допомогу. Враховуючи те, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність спору, сталу позицію судів у справах даної категорії, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, факт добровільного погашення відповідачкою основної суми боргу, суд приходить до висновку, що заявлена сума є надмірною та не відповідає критерію реальності таких витрат. З огляду на це, суд вважає за необхідне покласти на відповідачку витрати на правничу допомогу частково, у розмірі 3000,00 грн., що буде справедливим балансом між інтересами сторін.

Разом із цим, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 грн. підлягають стягненню з відповідачки у повному обсязі на підставі частини 9 статті 141 ЦПК України, оскільки позивач був змушений ініціювати судовий процес для отримання належних йому коштів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 534, 610, 625, 642 ЦК України, ст. ст. 76, 77, 81, 89, 128, 129, 130, 131, 141, 187, 223, 247, 280 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000», в інтересах якого діє представник - адвокат Безсмертний Олександр Олексійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» (ЄДРПОУ 44162623) суму інфляційних втрат в розмірі 1367 (одна тисяча триста шістдесят сім) гривень 59 копійок та 3% річних в розмірі 446 (чотириста сорок шість) гривень 79 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» (ЄДРПОУ 44162623) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 10.09.2026.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000», адреса: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 17/8, офіс 6, ЄДРПОУ 44162623).

Представник позивача: Безсмертний Олександр Олексійович, адреса: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 17/8, офіс 6, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса: місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".

Суддя Н.В. Сердюк