Ухвала суду № 139889626, 16.09.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1858/26

Номер провадження 1-кп/348/288/26

16 вересня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у м. Надвірна кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,-

в с т а н о в и в :

До Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт з кримінального провадження №12026091200000021 від 10.01.2026 р. відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 336 КК України.

Зокрема, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він, 23.05.2024 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де був прийнятий на військовий облік та зарахований до військового оперативного резерву. Цього ж дня о 15-00 год. ОСОБА_4 отримав мобілізаційне розпорядження № 1 та повістку про виклик, про отримання яких особисто розписався, та був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією та ухилення від військового обліку або спеціальних зборів.

Згідно з отриманим мобілізаційним розпорядженням та повісткою ОСОБА_4 був включений до команди ОР та зобов`язаний був прибути 05.06.2025 о 15-00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_1 для його відправки до Збройних Сил України.

Однак, ОСОБА_4 , всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», будучи придатним за станом здоров`я до проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, будучи належним чином повідомленим про необхідність прибуття та кримінальну відповідальність, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилення від призову не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 на визначену для його відправки дату, повідомив працівникам РТЦК та СП, що не бажає проходити військову службу та в подальшому уникав зустрічей із ними, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

В судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_5 заявив усне клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст.336 КК України на підставі ст.48 КК України у зв`язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження щодо нього. Своє клопотання обґрунтував тим, що ОСОБА_4 ще під час досудового розслідування 04.02.2026 року мобілізований для проходження військової служби та станом на час розгляду справи є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 . У результаті таких змін в житті обвинуваченого істотно змінилася морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим втрачено доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу. Обвинувачений від слідства та суду не ухилявся, крім того, вперше вчинив нетяжкий злочин. На даний час внаслідок зміни обстановки ОСОБА_4 перестав бути суспільно небезпечним, мобілізований для проходження військової служби до лав Збройних Сил України. Зауважив, що обвинувачений самостійно з`явився до рекрутингового центру та добровільно мобілізувався. Також вважає, що правовий висновок ВС у справі № 581/4/24 не підлягає застосуванню у даному випадку, оскільки ситуації різні і паралелі не можна проводити.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити. Додав, що добровільно мобілізувався до ЗСУ, та наразі проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Прокурор у судовому засіданні не заперечував тієї обставини, що обвинувачений дійсно проходить військову службу, однак зауважив, що на військову службу останній вступив вже після реєстрації щодо нього кримінального провадження в ЄРДР. Тому, враховуючи, правовий висновок ВС у справі № 581/4/24 від 05.03.2026, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Суд, розглянувши клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, заслухавши думку обвинуваченого, захисника, прокурора, приходить до переконання, що зазначене кримінальне провадження підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Інститут звільнення від кримінальної відповідальності дозволяє не застосовувати жодну із форм реалізації кримінальної відповідальності до особи (осуд, покарання чи судимість).

У відповідності до ст.44 КК особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Звільнення від кримінальної відповідальності згідно ст.48 КК України це право, а не обов`язок суду.

А застосування ст.48 КК України є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку, що виправлення особи яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.

Відповідно до положень ст.48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки - коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Згідно усталеної судової практики небезпечність особи виражається насамперед ступенем можливості вчинення нею нового тотожного чи однорідного злочину. Висновок про це ґрунтується на характеристиці цієї особи (соціальній, психологічній, демографічній, кримінально-правовій тощо), а також на обстановці, яка її оточує, тобто зовнішніх стосовно особи умовах (оточення в побуті, родині, на роботі та інше). Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв`язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.

У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу. Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст.48 КК України у разі, коли у зв`язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 569/20/14-к, провадження № 51-2661км18 та від 04 лютого 2021 року у справі № 953/21593/19, провадження № 51-5619км20; від 15.04.2021 року у справі № 161/1390/19 (провадження № 51-5089км19; від 13 квітня 2023 року у справі № 157/1091/22, провадження № 51-3787км22, від 26 березня 2026 року у справі № 681/123/25, провадження № 51-3053км25.

Відповідно до Постанови Пленум Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», судам необхідно розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто у об`єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності. Для застосування ст.48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , відповідальність за яке передбачена ст.336 КК України, відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, не відноситься до корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності.

Як вбачається з довідки командира військової частини НОМЕР_1 № 4820/8/33/3830 від 08.03.2026 солдат ОСОБА_4 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині з 04.02.2016.

З листа в/ч НОМЕР_1 від 04.07.2026 № 4820/8/33/10322 вбачається, що ОСОБА_7 проходить військову службу в в/ НОМЕР_2 , та за час проходження військової служби самовільно не залишав місце розташування підрозділу.

Отже, з моменту прийняття на військову службу, а саме з 04.02.2026 року, ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця, особи, яка проходить військову службу та розпочав виконання військового обов`язку проходження військової служби.

Відтак, з огляду на вищенаведене, з врахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особи обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, його посткримінальної поведінки, (самостійно з`явився до рекрутингового центру та добровільно мобілізувався), суд приходить до висновку, що після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України - ухилення від призову за мобілізацією на особливий період, та на момент судового розгляду справи, змінилася обстановка, так як військовозобов`язаний ОСОБА_4 з 04.02.2026 року по даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а тому вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність. Також обвинувачений не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки, про що заявив усне клопотання.

Вказані обставини, на переконання суду, свідчать про те, що обстановка, яка оточувала обвинуваченого на момент вчинення кримінального правопорушення, змінилася таким чином, що позитивно впливає на нього і робить маловірогідним вчинення ним нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення. У результаті таких змін в житті обвинуваченого ОСОБА_4 істотно змінилась морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим, на думку суду, втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.

Посилання прокурора на застосування правового висновку ВС у постанові від 05.03.2026 у справі № 348//4/24, не є релевантним, оскільки обставини у зазначеній справі та у справі, що розглядається, не є подібними.

Згідно вимог ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частинами 1, 4 статті 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Виходячи з наведеного, суд вважає обґрунтованим клопотання сторони захисту і приходить до висновку про те, що наявні усі необхідні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, на підставі ст.48 КК України, а кримінальне провадження закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 44, 48, 336 КК України, ст. 284, 285, 286, 288, 314, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки та закриття кримінального провадження задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, передбаченого ст. 336 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026091200000021 від 10.01.2026, щодо обвинувачення ОСОБА_4 за вчинення нетяжкого злочину, передбаченого ст. 336 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Повний текст ухвали складений 18.09.2026 о 16-55 год.

Суддя ОСОБА_1